1 940
Анотація до книги "Тиждень до Різдва "
До Різдва залишилось сім днів
Софія приїжджає до маленького засніженого містечка з одним-єдиним планом — продати бабусин будинок і якомога швидше повернутися до свого життя.
Вона не вірить у різдвяні дива,у випадковості в також у кохання.
Але першої ж ночі знаходить на горищі стару коробку з листами, написаними двадцять років тому. Усі вони адресовані чоловікові, якого вона ніколи не знала. А останній лист закінчується дивними словами:
«Якщо ти мене ще любиш — приходь до старої ялинки опівночі. Я чекатиму».
Софія приїжджає до маленького засніженого містечка з одним-єдиним планом — продати бабусин будинок і якомога швидше повернутися до свого життя.
Вона не вірить у різдвяні дива,у випадковості в також у кохання.
Але першої ж ночі знаходить на горищі стару коробку з листами, написаними двадцять років тому. Усі вони адресовані чоловікові, якого вона ніколи не знала. А останній лист закінчується дивними словами:
«Якщо ти мене ще любиш — приходь до старої ялинки опівночі. Я чекатиму».
коханняріздворіздвяне диво
“Щиро рекомендую «Тиждень до Різдва»! У ній є все для ідеальних затишних вечорів: таємниці минулого, ніжне кохання, легкий гумор та неймовірно світла святкова атмосфера. ♡”
Зміст книги: 25 глав
83 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСвітла історія
Пацюк Червоній, ❤️❤️❤️
14. справді, до розкриття деяких таємниць минулого наливка не завадить)
Вень Чжулун, О, це точно) тим більше знаменита наливка Луцини
15. минуле все ж нагадало про себе...
12. ось так сюрприз!)
https://booknet.ua/blogs/post/445636
Привіт) рецензія готова та чекає на вас))♡
Дякую за емоції)
Ліша Сил, Дякую ❤️
Крали горох? Ахах дуже смішно))
Анастасія Пармська, Та ми йшли ніччю через ліс. Потім лізти через забор. Було лячно, але дуже цікаво)
Цікаво!) почитаю, як буде час✨
Яна Джонс, Дякую ❤️
Почала читати книгу) поки зупинилася на 6му розділі..
Дуже проста, легка проза, яку можна прочитати за пару вечорів перед сном)
Читатиму далі♡
Цікаво як розгорнеться сюжет
Ліша Сил, Дякую ❤️
19.Ох,кошмар!
Анастасія Пармська, y мене теж планується історія з колишньою дружиною та її дитиною
17.А буде добре,якщо Софія та Роман до Люсі не підуть.Бо така примхлива співрозмовниця--то буду розповідати,то не буду--має бути покарана за свої примхи
Анастасія Пармська, у Люсі.Щось клавіатура мене підводить
7. прекрасне свято) дуже тепла атмосфера))) і виявляється, Роман дуже тісно пов"язаний з таємницею старих листів. Дуже цікаво, що буде далі)
Вень Чжулун, Чесно скажу я сама була в шоці від таємниці))))
треба й про Люсю не забути.В неї мають бути свої діти та онуки
Пацюк Червоній, В наступних розділах буде ... Але скажу так, останній розділ дописувала і плакала...
https://booknet.ua/blogs/post/445114
Анастасія вже прочитала.Читайте і ви.І коментуйте
Пацюк Червоній, ❤️❤️❤️
6. Тааак, зацінила, так би мовити, товар без обгортки))) тепер точно, поки рієлтор зайнятий пошуками клієнта, для Софії буде актуальним не тільки ремонт)))
Вень Чжулун, Ну ремонт напевно займе друге місце))
4. Ось так часто і буває - ми знаємо рідних вже дорослими, а то й літніми, і тільки через багато років відкриваємо, якими вони були в юності. Сімейні таємниці довгий час огорнуті мовчанням, але правда як завжди неочікувано виходить на білий світ)
Вень Чжулун, Так і є, ми ніколи не думали, що наші дідусі і бабусі теж колись були молодими. І невідомо які таємниці сховані в минулому...
3. Цікава у Софії сусідка - допитлива і не без почуття гумору))) а ще здається, що розібратися з усім, що в будинику залишилося в спадщину, буде не дуже просто. Поява Романа епічна!!!))) прямо за всіма законами жанру. От і познайомились)
Вень Чжулун, Дякую, сусідка теж займає головну роль у цій книзі, в наступних розділах її ще більше)
5. Схоже, що Софія сподобалась Роману) але, звісно, ідея ріелтора з супермаркетом для маленького селища просто вбивча!
З листами все більш інтригуюче)
Все дуже мило але надто швидко ❤️
Мені не вистачило розуміння ,звідки взялися їхні відчуття)) як іони розросталися...
Світт Лана, ❤️❤️❤️
11.Красиво
Доволі цікаво) Думаю що його дід і її бабка мутили
Анастасія Пармська, чуйкаа
Вітаю себе у вас на сторінці)) об'язково почитаю книгу ,з такою палкою заставкою
Світт Лана, Дякую, мені дуже приємно)
2. Ось тут чудово! Атмосферно, святково і мило. Чоловік виглядає доволі симпатичним. Хоча Софія ще не оцінила, бо пролита кава і допитливість разом спрацьовують трохи не так, як чоловікові того хотілося б)
Вень Чжулун, ❤️
Хороший початок, відчувається різдвяна атмосфера. Саме такі буденні рішення часто стають початком чогось нового. Зав"язка мені подобається) єдине що порадила б - не дробити кожну цільну думку на такі короткі речення/абзаци. Дещо вибиває з заданої на початку повільної, казкової атмосфери. Але це суто суб"єктивна думка.
Вень Чжулун, Дякую, обов'язково візьму до уваги, я тільки навчаюсь)
5. Розділ обіцяв бути Роман...тичним.
Читати це справді весело!
Наш пан Роман поки не здається мені різдвяним подаруночком для Софії. Диво на Святвечір -- от прям зовсям не ті слова, які хочеться сказати про мужика, якого збуджує сам факт того, що він побачив перед собою живу жінку. Хоча, можливо він тільки здається поганцем, що відчайдушно боїться втратити бізнес і прикривається людьми. І чого я сьогодні така ворожа до вигаданих чоловіків?..
Як би там не було, Дракони зичать вам успіхів на творчому шляху!)
Драконокрила Ешу, Дякую))))
4. Мені подобається ця історія зі старими листами. Ми і справді часто забуваємо, що наші бабусі і дідусі колись були молоді та мали любовні пригоди. Ця думка чомусь змушує трохи менше боятися старості.
Проте, фраза "можливо, навіть пам'ятаю тебе маленькою" здається мені радше бентежною, ніж роматичною.
Драконокрила Ешу, ❤️
3. Сусідка (ім'я якої мені щось досі дається важко) просто золото. Мабуть кожен, хто хоч колись приїздив до бабусі в село знав таку. Не вистачало лише питання від випадкових людей "а ти чия будеш?"
Запустився обіцяний сюжет з листами, цікаво як вони пов'язані з нашим двометровим незграбою (ну серйозно, він то каву на неї виллє, то головою об неї вдариться))
Драконокрила Ешу, Двометровий незграбна?я навіть і не подумала) а може він ніяковіє при ній?
2. Так, це саме та атмосфера, про яку я казала! І, чесно, текст набагато легше читається, коли речення не виписані кожне з нового абзацу.
Але навіщо ж так спойлерити про того мужика? Я ж майже подумала, що це і є рієлтор!)
Драконокрила Ешу, Мені здавалося що так легше читати, чи то тільки для мене, дякую за щирість
Вітаю з марафону!
1. Вступ непогано задає настрій та атмосферу книги. Мене трохи вибила динаміка (от вона їде за багато кілометрів і приїздить за два речення). Можливо, саме через такі дрібнички текст більше схожий не на перший розділ, а на передмову. Хаотичну і водночас атмосферну передмову)
Драконокрила Ешу, Дякую, я тільки починаю вчитися писати, візьму до уваги всі зауваження)
6.Як же ДУШевно дивилася Софія на Романа!
Пацюк Червоній, Один із улюблених моментів)) дуже душевно))
Привіт! ♡ Із задоволенням підтримаю вас лайком, коментарем і підпискою. Чудова книга, інтригує. Запрошую також зазирнути на мою сторінку — буду рада знайомству та взаємній підтримці. Нехай кожна історія знайде свого читача! ✨
Талія Верес, Дякую, обов'язково зазирну)
4.Козел.Я згоден.Козел
Пацюк Червоній, Ще й який козел) дякую за відгуки, мені дуже приємно
3.Люся просто красава."Ти що,по дівчатах?".Я ледь не луснув зі сміху!
Анастасія Пармська, Оооо,це чудово!
Дуже затишна й водночас інтригуюча анотація ❤️ Таємничі листи двадцятирічної давнини одразу змушують хотіти дізнатися, що ж сталося біля тієї старої ялинки ?✨ Підтримую вашу історію й буду рада взаємній підтримці ?
Irena Duke, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати