1 659
Пори року. Балада про сяйливу троянду та кригу
В процесі ·
92 стор.
· Повільно оновлюється
“Пори року”
Анотація до книги "Пори року. Балада про сяйливу троянду та кригу"
Велика війна, що вогнем і мечем прокотилася Атлантидою — древньою цивілізацією Пір року, — звичний світ до невпізнання змінила. Щоб уникнути нового кровопролиття, двадцять п’ять Суддів встановили новий порядок чергування влади. Мир нарешті можливий, але чи не виявиться він крихким? Адже з двох Кровавих Місяців залишився тільки один…
Селест — принцеса з племені Єдиних, Антарес — її охоронець. Між ними — сотні років кров’ю виточеної історії, які в балади-застереження вилилися. «Зимні мають серця крижані, а Єдині — згубні чари відьомські». Що, коли цього разу все інакше буде? Що, якщо союз їхній стане початком незатьмареного майбуття, де місця брані більше нема? Чи сяйлива троянда так і залишиться навіки закута вістрям меча?
Вибір, нищівне кохання та війна поколінь, де зло вже перемогло.
Селест — принцеса з племені Єдиних, Антарес — її охоронець. Між ними — сотні років кров’ю виточеної історії, які в балади-застереження вилилися. «Зимні мають серця крижані, а Єдині — згубні чари відьомські». Що, коли цього разу все інакше буде? Що, якщо союз їхній стане початком незатьмареного майбуття, де місця брані більше нема? Чи сяйлива троянда так і залишиться навіки закута вістрям меча?
Вибір, нищівне кохання та війна поколінь, де зло вже перемогло.
“Ця книга - справжній шедевр в жанрі темного фентезі! З перших сторінок вона вражає детальним всесвітом, неоднозначними героями, доля яких змушує хвилюватися за них. Інтриги й захоплюючі пригоди - ось, що чекає на нас тут”
Зміст книги: 21 глава
Останнє оновлення: 9 дн. тому
182 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТим, хто вже читав "Пори року. Зникнення Зими", початок не буде новим. Так вже сталося, що ці історії тісно переплетені. Та все ж не оминайте вступні розділи, бо кожен перечитинг допомагає по-новому подивитися на текст.
Будь ласка, не скупіться на відгуки, навіть спойлерні. Це неабияк надихає! Не дайте авторові в декреті духом занепасти!..)☺️
Тг-канал — Письменницьке??hannatru_writer https://t.me/hannatrunova_writer
Цікавий в тебе стиль, наче старовинну казку читаю, але з деякими сучасними фразами) Чесно, круто! Ти робиш колосальну роботу, стільки незвичних слів та цікавих фраз — апладую стоячи!)
Тепер щодо Зореслава... В тебе справді стільки гарних брюнетів, що прям очі розбігаються)) Щось я забула вже, нагадай, будь ласка, Селест — Єдина, а в сім'ях всі з одного племені? Себто Зореслав теж Єдиний? А їхні батьків теж були Єдиними? Бо наче в тебе племена за зовнішністю відрізнялися, і таку, як у Зореслава я Зимніми вважала...
Бачу, Селест бойова дівчина, ще й кмітлива). Таке непросте завдання придумала. Вже хочу побачити, як Антарес його виконувати буде, хе-хе.
Гм. А ще цікаво, куди чупакабра поділася?
Ну і русалки в тебе більш на міфологічних створінь схожі, без романтизації) І це круто! Тобто Зореслав боїться за сестру не просто так? Вони можуть потягти Селест під воду? Я правильно зрозуміла?
Лекса Т. Кюро, Дякую тобі(〃^ー^〃) Сплю зі словником теж))) На це йде дійсно багато часу, тому приємно, що зацінила)))
Зореслав Єдиний. В Єдиних зовнішність рандомна, але багатецько серед них і таких, що на Зимніх схожі, тому їм так легко ними прикидатися, коли треба. І з небесною сталлю на "ти".
А русалки так, можуть і затягнути, якщо не в гуморі)
Ох...Антарес дуже запальний. А Кріос навпаки такий виважений, виглядає доволі благорозумним. Вони мені нагадають смолоскип в своєму тандемі ( не знаю чи доречне таке порівняння) як Антарес як той вогонь, бажає бути на вершині і горіти, а брат як те руків'я тримає його там, але водночас не дає його вогню ширитися далі.
Ага і тепер я докумекала, Антарес бажає, щоб Селест переїхала у замок, а та не хоче. І це його дратує:)
Інна Турянська, ))))) Ага, геть безстрашний він)
Розділ 3)
«Книги ще нікого не вбили» — звучить дуже гарно) Порівнюючи Кріоса й Антареса, можу сказати, що перший більш м'який, але водночас справедливий й здібний хлопець. Другий — запальний, через що його емоції беруть верхи над самим тренуванням) Але, чесно кажучи, Кріос такий милий:) Дуже припав до душі)) Враховуючи ще той факт, що він любить читати, взагалі ідеальний хлопець, хахах)))
Обов'язково погоджуюся зі словами Кріоса в кінці розділу. Адже будь-яка людина точно не зраділа б, якщо її відправили до якогось замку, відірвали від звичайного життя... В додаток до цього в Селест помер коханий. Їй точно зараз не до якихось законів.
До речі, тренування ти описала дуже красиво :) Мені взагалі дуже подобаються ось ці описи бійок, тренувань... Адже, як на мене, це досить складно гарно описати щось таке.
Розділ чудовий, Кріос також:) А тобі натхнення і успіхів!)))
Віка Лукашук, Вагалася, чи давати таку назву. Дякую, що зацінила)) Кріос дійсно протилежний Антаресу, мабуть, добріший навіть за Майка. Диво серед Зимніх. Зазвичай такі персонажі довго не живуть, але побачимо, що там Кровавий Місяць йому приготував)
Прикро, що так сталося з коханим Селест(, добре, що є такий брат, але брат то є брат:). А завдання вона дала Антаресу хитре та підступне, смертельно небезпечне, цікаво що ж йому треба від тієї Селест
Інна Турянська, Щоб принцесою вона була, треба.) І ще деякі нюанси, але про них згодом) Дякую(〃^ー^〃)
Розділ 2.
А в Проклятому лісі чекає гаряча зустріч...
І от чому Єдині та Зимні не можуть жити в мирі? Обов'язково треба напаскудити.
Але Зореслав так турбується про сестру!)
Тетяна Овчіннікова, Ага, він дуже турботливий) Дякую(〃^ー^〃)
Розділ 1.
Яке прекрасне місто перед очима Антареса) Але все псують думки про Селестину.
І шлях йому лежить до Проклятого лісу. Що ж там трапиться?
Дякую! Ну твоя мова - це кайф)))
Тетяна Овчіннікова, Усі шляхи ведуть до Проклятого лісу, ага)
Дякую☺️
Розділ 2)
Лелеее, ну яка ж моторошна і водночас таємнича атмосфера! Я ніби бачила все своїми очима: і русалок, і Селест, яка блукає Проклятим лісом, і навіть ті самі русалчині співи чулися в голові! (灬º‿º灬)♡
Дуже гарно все прописано)))
Щодо самого розділу, то я таки не помилилася) Селест забажала голову чупакабри, щоб хоч якось помститися за смерть коханого. Звучить насправді сумно... Адже це ніяк не поверне йому життя... Ех...
Щодо брата Селест, то він такий гарнюня (. ❛ ᴗ ❛.) І так добре ставиться до сестри) Тільки стало мені дещо цікаво: що саме мав на увазі Зореслав під словами: «...влаштуємо йому дружнє знайомство з Проклятим лісом»? А якщо він вирішить налякати Антареса? Чи напасти на нього?.. Таким чином, якщо він не принесе голову чупакабри, то Селест не переїде до його замку (･o･;) Чи в цьому план Зореслава?..
Короче, чекатиму продовження з нетерпінням! Дуже цікаво, що ж задумав Зореслав))) Натхнення тобі!
Віка Лукашук, Дякую, сонце)) Старалася передати цю загадкову атмосферу) Рада, що мені це вдається)
Так, ти рацію мала. Це не поверне коханого, але, можливо, на серці легше стане? А може, й ні. Побачимо.
Щодо Зореслава...) Ну-с, його теплий прийомчик незабаром побачимо)
Атмосфера звісно, неймовірна! Прямо таки малювалися в уяві картинки, які ти викладала сьогодні в блог. А дійсно — чи зможе принц подолати чупакабру? Цікаво однак, що з того вийде, але маю здогади, що так. Зореслав красень) Він хто до речі? Єдиний? А то щось мене зовнішність — чорне волосся і сині очі приводять все до Зимніх))Однак скільки в тебе тих брюнетів гарних) Ден прямо таки знатно виділяється на їхньому фоні, що робить його більш харизматичним) Однак так, книга не про нього,це в мене настольгія просто)Цікаво мені, яка доля чекає на Зореслава. Сподобався мені цей герой)
Єва Лук'янова, Дякую, я старалася...)
Ага, щось розвелося тих брюнетів...) треба чимось їх розбавлять)) Щодо Зореслава... Селест Єдина, тому й він теж))) Сподіваюсь, він житиме... довго та щасливо) наскільки це можливо)
Антаресу надзвичайно подобалася столиця, а нам надзвичайно подобається Антарес:) віє від нього холодком, як від справжнього з нього, проте не відштовхує, а навпаки притягує до нього. А ще у нього таки дуже гарний візуал. І схоже гарна наречена:)
Інна Турянська, Несподівана думка...) Дякусіки)
І так, 1-ий розділ (. ❛ ᴗ ❛.)
Леле, Атланта така красива! Мені після опису столиці так закортіло там побувати! Побачити світанки, живі вулички... Ммм, краса)
Щодо Антареса, то підсумуймо все для подальшого розслідування "Пір року"))) Його було обрано на роль охоронця Єдиної. Однак разом з цим він має дівчину (Крісту), яка чимось нагадує Дафні. Разом з цим Селест (вона ж і Єдина) має ще той характер, хах)) Захотіла голову самої чупакабри! Цікаво, чи пов'язано це зі смертю Астарта? Можливо, вона так хотіла помститися чупакабрі за смерть її коханого... Але це лише припущення)
Ще раз хочу сказати, що ці описи і атмосфера просто вау (✯ᴗ✯) А, і щодо приміток, то це дуже чудово) Вони допомагають розібратися, якщо щось призабувся, чи от, наприклад, про ту саму Сукуб. Я навіть не знала таку істоту)
Тооож натхнення тобі і успіхів! Катавасії привітик ( ◜‿◝ )♡
Віка Лукашук, Дякую, сонце) щодо твого припущення... дізнаємося в наступному розділі =)))
1 розділ. По-перше, описи Атланти просто неймовірні. Ти як завжди перевершила себе, моя Сонячна. Дуже яскраво все, дуже смачно.
По-друге, знову Зимній Охоронець, знову Єдина принцеса, але от вайб від них вже інакший, ніж від Майка з Діаною) Селест вже «за кадром» проявила характер, поставивши своєму охоронцю умови) Хоче помститися за коханого? Гм... А це цікаво. Ну і Антарес теж мені не такий, як Майк. Видно, що його стосунки з Крістою дуже... кх... дуже близькі) А він ще й збирається одружитися через 24 роки... Хотілось би мені це побачити).
Думаю, це буде ну зооооовсім інша історія, ніж у Майка з Ді, тому я вже в передчутті!) Люблю пріквели). Це прямо як «Гра престолів» та «Дім дракону»)
Ну і, по-третє, здається, що сукуб теж не просто так згадується. Може, ми його в сюжеті побачимо? І сподіваюсь, Антарес не сплутає чупакабру та сукуба)).
Лекса Т. Кюро, Все згодом...) А події відбуваються приблизно за 3500 років до основних подій. Треба це в анотації написать)
Ох, який цікавий розділ! Антарес досить цікавий персонаж) Його історія з Селест також почалася не з полум'яного кохання з першого погляду)) Цікаво, що ж далі буде, і чи забуде Селест своє перше кохання)) Цікаво, як ти завернеш цю історію) Описи дуже круті) Зацікавила історія війни, яка була сто років тому...я б про неї трохи більше б хотіла дізнатися)) Але здогадуюсь, що Єдині були головними винуватцями, тому їх і відсторонили від інших..А ще цікаво більше дізнатися про проклятий ліс, чому він проклятий і чому там тільки один замок з однією сім'єю, (а інші єдині де, вони ж теж ще є, хоч і не багато,) Коротше дуже мені стало цікаво заглибитися в історію))
Єва Лук'янова, До речі, у продовженні ця тема теж вспливе. Якби не писала "Баладу", то й не знала б, чому війна розпочалася...)
Це не просто епос — це пісня, викарбувана на уламках зруйнованої цивілізації. Атлантида, яку ми не знали: з магією, крижаними серцями, розпеченими кров’ю легендами — і тонкою, мов лезо, надією.
Принцеса й охоронець, ворогуючі племена, прокляття, якому вірять усі, — звучить знайомо, та тільки тут усе болить і світиться по-іншому. Бо коли світ балансує між миром і забуттям, будь-яке почуття — вже виклик.
А образ “сяйливої троянди, закутої у вістря меча” — це поезія, яку хочеться вирізати на стінах старої фортеці.
Читатиму як баладу: повільно, з присмаком холоду і трепету.
Бо навіть крига може розтанути… якщо троянда не здається.
DEKLIN, Приємного читання)
«Замість прологу». Привіт, моя Сонячна) Оце так вайб темного фентезі ти влаштувала прямо від «порогу», трохи неочікувано /хоч ти й попереджала/, але я в захваті! Звісно, від того, що такий персонаж загинув на початку, мені сумно, але я вже в передчутті шикарної нової історії. Я правильно зрозуміла: він був з племені Єдиних?
Поки читала, зрозуміла, як скучила за твоїм стилем написання — він в тебе особливий та вже впізнаний. Описи насичені, яскраві, і такі «смачні». Добре відчула вайб Проклятого лісу. Та й всі думки з емоціями персонажа ти передала чудово!
А ще ти таку несподівано таку істоту додала до історії, що я досі в шоці, в хорошому розумінні цього слова. Дуже люблю різних фентезійних чи міфічних істот, прямо пищу від радості)) *\0/* А крім чукабабри, я там ще одних в небі помітила — місяцептахи, ах!)
Мені вже заздалегідь шкода бідну Селест... ಥ‿ಥ Нав'язана роль безпорадної королеви, коханий загинув, ще й який пихатий охоронець намічається... Ох, щось буде!)
Ханночко, я бажаю тобі безмежного натхнення та віри в себе! З нетерпінням чекаю на продовження! Ти прекрасна авторка! (~￣³￣)~
Лекса Т. Кюро, Дякую!))) Місія вдалася...) Далі буде більше цих мітичних істот...)))
Лелечки, так сумно завершився «Замість прологу». Кохання Селест і Астарта не таке щасливе, як хотілося б... Ех, шкода Астарта... Але згадка чупакабри підняла трохи настрій) То от куди вона поділася! Перебралася до Проклятого лісу ヽ(｡◕o◕｡)ﾉ.
І, як завжди, дуже гарно все написано. Мені так подобається ця моторошна атмосфера лісу, і згадка міфічних істот ❤️ І цей стиль написання... наче справжня жива легенда, або ж давня історія (｡♡‿♡｡) Дуже красиво))
Чекатиму продовження! Дуже цікаво дізнатися що ж буде далі) Ну, і про чупакабру, звісно)))
Віка Лукашук, Дякую...))) Рада, що відчувається стиль ось цей давній. Так і задумано)))
Щось поки нічого не зрозуміло... Але від того лиш цікавіше))) А якісь припущення після прологу робити ще рано ;-)
Дякую за ласий шматик!
P.S.: Чупакабра усміхнула)))
Тетяна Овчіннікова, Ага, несподівано дивне поєднання...) Далі буде зрозуміліше, сподіваюсь)
Важкий пролог...я його згадала тепер. Як же жаль бідолашного Астарта( Навіть наприкінці свого життя думав про Селест. Невже його смерть не випадковість? Чому на нього накинулась та чупакабра? це пов'язано з тими погрозами, чи ні? Чи просто ця тварюка існувала раніше. .До речі, в «Зникненні зими» наче не було його ... де він подівся через багато років? чи ще буде? бо я не пам'ятаю про таку тварюку...
Ханна Трунова, Буду чекати з нетерпінням!
Вітаю з новинкою! Успіху книзі!
Руслан Баркалов, Дякую)
Так-с, я трохи не в темі сюжету :3 Прочитала. Написано гарно, лаконічно, але багато для мене запитань хехе) Я скористаюся положенням організатора марафону та візьму твої "Пори року" собі на прочитання :)) Якраз давно хотіла почитати, все ніяк руки не доходили. А потім я повернуся до цієї книги))
Діана Козловська, "Пори року. Зникнення Зими" теж читай! Якщо коротко, Сезонні це різні племена) Там буде пояснення лору...))
Вітаю з новинкою)
Юлія Богута, (〃^ー^〃)
Вітаю з новинкою)))
І одразу хочу запитати: а шо так мало? ':-))))
Я тут вже, навчена "Порами року", розігналася на величезний розділ, а його нема)))
Дякую за насолоду від твоєї мови! В лісі ніби насправді побувала) Атмосферу передано просто неперевершено. І троянду так шкода :-(
Дякую за твою глибоку працю)))
Тетяна Овчіннікова, Сама в шоці))) Але без письма не можу) ще й ютуб намагаюсь відродити...)
Вітаю з новинкою!
Лелечки, дуже подобається мені твій стиль написання) Перечитуючи баладу, впевнююся, що атмосфера передана на висоті (✷‿✷) Дуже гарно і таємничо)) Ніби я насправді читаю баладу зі старовинних томів) А віршовані рядки такі чарівні і з краплею темряви ( ◜‿◝ )♡ Краса)
Щодо розділу "Без просвітку ночі Кроваві Місяці" можу сказати, що це прям вау) Якраз згадую "Бал кровавих місяців". Троянда, то ніби Єдина. Але якщо вона перестане бути закута вістрям меча? Чи зникне союз Кровавих Місяців?)
Дуже цікаво, що ж буде далі))) Чекаю з нетерпінням!
А тобі натхнення і успіхів (◍•ᴗ•◍)❤
Віка Лукашук, Дякую, сонечко)))
О, яка крута балада! Поки читала, зрозуміла, як я скучила за твоєю шикарною українською мовою! (づ￣ ³￣)づ Чекаю продовження! Арт крутий!)
Лекса Т. Кюро, Дякую, люба...))) Далі будЕ...)
Ну, нарешті Вітаю тебе з новинкою, наша Сонячна!) Ось чомусь я впевнена, що це буде ЩОСЬ! Аж сироти на шкірі виступили од передчуття!) Все, занурююсь (~￣³￣)~
Лекса Т. Кюро, Дякую(〃^ー^〃) Сподіваюсь, так і буде)
Прочитала початок! Ох,яка ж тривожна атмосфера! Все, як я люблю ...Цей страшний ліс так чітко уявляється в голові, що навіть моторошно стало. Прописано все просто чудово! Одразу виникає багато питать, особливо — куди ж зникають зимні? Невже таки смерть? Вбивча краса, як говорится... І все ніби натякає на те, що всіх Зимніх, якщо потягнуться до Єдиних, очікує важка доля та неминуча смерть...якими б холодними вони не здавалися і як би про них казали, що вони не вміють кохати, але все одно ...близькість їх з Єдиними вбиває..рано чи пізно...Це звісно, дуже інтригуюче! І ця ілюстрація просто в ідеалі підкреслює характери нових героїв! Тож чекаю продовження з нетерпінням
Єва Лук, Стосунки вони такі, вбивчими бувають...) Дякую за щирий відгук❤️
Нарешті! Тепер зможу з задоволенням насолодитися читанням тут! Бажаю успіхів книзі та багато вдячних читачів))
Єва Лук'янова, Дякую))) Буду рада читати твої відгуки...)))
Вітаю з новинкою! Успіху вам в написанні!)
Торі Елін, Дякую!)
Вітаю з новинкою! Успіхів ❤️
Юне Люмен, Дякую!❤️
Вітаю з новинкою)
Софія Анрі, Спасибі)
Вітаю з початком! Успіху твоїй книзі та тобі! Хай твої герої підкорять багато сердець!
Інна Турянська, Дякую, Інночко...)))❤️
Вітаю з новинкою! Успіхів, натхнення і багато читачів.
Лана Рей, Дякусіки)))
Тим, хто вже читав "Пори року. Зникнення Зими", початок не буде новим. Так вже сталося, що ці історії тісно переплетені. Та все ж не оминайте вступні розділи, бо кожен перечитинг допомагає по-новому подивитися на текст.
Будь ласка, не скупіться на відгуки, навіть спойлерні. Це неабияк надихає! Не дайте авторові в декреті духом занепасти!..)☺️
Тг-канал — Письменницьке??hannatru_writer https://t.me/hannatrunova_writer
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати