Темне фентезі-казка «Балада про сяйливу троянду та кригу» є приквелом до роману «Пори роки. Зникнення Зими». Події відбуваються приблизно за 3500 років до основної книги.
Велика війна, що вогнем і мечем прокотилася Атлантидою — древньою цивілізацією Пір року, — звичний світ до невпізнання змінила. Щоб уникнути нового кровопролиття, двадцять п’ять Суддів встановили новий порядок чергування влади. Мир нарешті можливий, але чи не виявиться він крихким? Адже з двох Кровавих Місяців залишився тільки один…
Селест — принцеса з племені Єдиних, в серці якої поселилась туга. Антарес — наслідний принц Атлантиди, нащадок славетного Зимнього роду Деморіса, а заодно й жеребкуванням обраний охоронець принцеси. Між ними — сотні років кров’ю виточеної історії, які в балади-застереження вилилися. «Зимні мають серця крижані, а Єдині — згубні чари відьомські», — звідусіль лунає. Що, коли цього разу все інакше буде? Що, якщо союз їхній стане початком незатьмареного майбуття, де місця брані більше нема? Чи сяйлива троянда так і залишиться навіки закута вістрям меча?
Темне фентезі про вибір, нищівне кохання та війну поколінь — у світі, де зло вже перемогло.
🥀🗡
Усі права застережено.
Без дозволу власника авторських прав жодну частину цього тексту
копіювати та розповсюджувати заборонено.
#2909 в Фентезі
#481 в Бойове фентезі
#6740 в Любовні романи
#1711 в Любовне фентезі
Відредаговано: 26.11.2025