Я не вірила в магію, доки на мене не напали. Він врятував і зник, залишивши більше питань, ніж відповідей. Я мала його забути, але не змогла. Я хотіла знати правду. Але що глибше я поринаю в магію, то чіткіше розумію: я сама пов’язана з нею сильніше, ніж думала. А моє серце вже тягнеться до того, з ким поряд бути небезпечно.
Я врятував її. Вона мала подякувати і зникнути. Звичайним людям краще триматися подалі від магії. І від мене — особливо. Але вона не пішла. Мені б її прогнати, але поряд з нею моє прокляття поводиться інакше. Воно ніби слабшає. З нею простіше дихати — і складніше залишатись на відстані. Можливо, вона — мій шанс на зцілення? Ось тільки на неї вже вийшли ті, від кого неможливо втекти. І тепер моя головна проблема — не прокляття, а виживання. І кохання, яке я не просив.