253 052
Анотація до книги "Зведений жах"
— Скажи це знову… — шепоче, і його голос зводить мене з розуму не гірше за дотики.
— Ненавиджу… — вперто повторюю, і цього разу сама тягнуся до його губ. На щастя, Панський мене не відштовхує.
Це неправильно. Неправильно. Справжнє божевілля. Я це розумію, але навіть знаючи, що потім шкодуватиму, я не змогла б зупинитися.
— Ненавиджу… — вперто повторюю, і цього разу сама тягнуся до його губ. На щастя, Панський мене не відштовхує.
Це неправильно. Неправильно. Справжнє божевілля. Я це розумію, але навіть знаючи, що потім шкодуватиму, я не змогла б зупинитися.