11 987
Анотація до книги "Провина"
Втратити все в один день, це те, що стало реальністю для Максима. Його дитину вбили, й усі ниточки ведуть до коханої дружини. Суд визнає жінку винною і відправляє її до в’язниці, тож чоловік залишається сам на сам із наслідками втрати. Проте наважившись більше розібратись у тому, що трапилось, він починає один за одним знаходити підказки, які вказують, що не все так, як здається на перший погляд.
То його дружина таки холоднокровна вбивця, хвора людина, чи можливо хтось інший стоїть за цим жахливим злочином?
То його дружина таки холоднокровна вбивця, хвора людина, чи можливо хтось інший стоїть за цим жахливим злочином?
Зміст книги: 26 глав
39 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОце мене зачепило! Тримало в напрузі до останнього слова. Однозначно рекомендую для читання.
Дякую за ваш відгук) в профілі є й інші трилер)
Гарний сюжет
Дякую за ваш відгук)
Прочитала з цікавістю. Сюжет оригінальний і не схожий на більшість сучасних. Дякую.
Дякую за відгук) в профілі є й інші романи, підписуйтесь)
Дуже дякую автору за цікаву книгу. Що тут можна сказати - кожен отримав , на те, що заслужив. Єдине мене , що мучить , чи зрозуміла мати, що своєю тиранією , злама життя всім чотирьом дітям. Хоча , за першого сина вона напевно і не згадувала. Таке враження , що в неї відсутній материнський інстинкт, до дітей ставилась , як до речей.
Щиро дякую за відгук) щодо мами, то вона все ж таки любила дітей, просто в своєму хворому розумінні, адже цілком здоровою цю жінку назвати важко. Також у мене в профілі є й інші романи в жанрах трилер, містика. Підписуйтесь)
Творчого натхнення! Я підписалася на вашу сторінку підпишіться і ви на мою
Велике дякую автору за твір. Спочатку все ж таки подумала, що матір вбила доньку свою, тому що під час війни наша психіка страждає. Потім Олекса мені не зайшов. Чому? Тому що люди так себе не ведуть, і це стало підозрілим.
На рахунок помсти…. Засудіть мене, але я б зробила так же….
Чекала із захватом знайомство с кожним розділом книги.
Дякую, дуже теплий відгук)
"Провина" - моя перша прочитана книга на Букнеті. Прочитала за 1 день. Дуже цікава, було не можливо відірватися. Читається легко, емоції та події прописані максимально чітко, з кожною сторінкою занурюєшься в історію все глибше і глибше. Під кінець майже плакала, особливо на моменті з Ірою.
Ще довго можу нахвалювати, але, якщо коротко, то я просто у захваті від цієї книги. Автор великий молодець, тепер хочу прочитати інші його творіння!!! Дякую за цю неймовірну історію :)
Дякую, щиро вдячний за об'ємний і теплий відгук) Приємного читання і наступних історій)
Дуже класна книга, легко читається, неможливо відірватись. Дякую автору!
Ліліана Сол, Дякую за відгук)
Знаєте... у мене таке враження виникло, що Аня непогано себе почуває. Що їй байдуже на все, що сталося і вона аж ніяк не страждає. Хоча, можливо то через те, що її емоції не були описані, не мені судити. Салон відкрила, насолоджується життям... це все, що можу сказати, бо занадто багато емоцій у мене щодо цієї книги.
Ну, я думаю це нормально, коли людина через п'ятнадцять років після трагедії починає жити нормальним життям. Варіант Максима, існувати півтора десятиліття заради помсти, набагато гірший
Ця книга - справжній скарб для любителів триллеру та детективу! Всім, хто полюбляє цей жанр, рекомендую!
Випробування для Максима продовжуються. Він постійно втрачає тих людей, що для нього найдорожчі. Батьки, доня, дружина, навіть Олексій (вони дружили), тепер Іра... чудова, мила Іринка, яка мені неймовірне подобалася і подобається. Я не буду питати про подальші події, я просто буду чекати чергову главу. Кумедно те, що я думала, що знаю, як буде далі. Нічого я не знаю...
Твори ваші важкі, важкі тією реальністю, що зараз панує у нас. Я реально розгублена і не знаю, як і що далі... Тому просто чекаю. І вже не злюся...
Наталія Ковган, Дякую за відгук) на жаль, це наша реальність
Знаєте, авторе, минулого разу я злилася! Це була сумна злість. Гірка! Я злилася на Олексія, за те, що той накоїв, злилася на себе, що "запала" на такого персонажа. Злилася на вас за те, що зробили Олексу таким красивим та стильним, а потім... Тому коли відкривала цю главу, думала, якомога швидше її прочитати. Але не так сталося, як гадалося.
Я підозрювала, що між Анею і Максом буде тріщина. І навіть не тому, що він покинув її тоді. Вона те має зрозуміти врешті решт. Як би вона вчинила на його місці? Мені більше цікаво, як жінка буде жити з тим, що з нею зробив Олексій... брат! Рідний брат! Як можна жити з усвідомленням цього? Це ж просто... ще так жахливо! Я сподіваюся вона з цим впорається.
Не знаю, чи повернетеся ще до питання Олексія, але хочу сказати йому наступне: "Олексе, ти поганий хлопчик. Так не роблять. Вбий це у свою макітру, збоченцю клятий". І коли пройде 15 років... не знаю, може він почне нове життя. Хоча хто знає... Зараз узагалі не про це йдеться. Йдеться про інше...
У коментарі можуть бути спойлери!!!
Ну от! Сталося те, чого я боялася. Саме те, що боялася найбільше. Почну з того, що Олексій був одним із підозрюваних мною, але я вірила, що то не він...
Максиме, ну казали ж тобі не бити ось так зненацька! Нащо залітати та одразу бити? Невже не можна поговорити? Знаю! Знаю, що ти правий, але...
Послухайте, авторе, я буду щирою! Я не можу зненавидіти Олексу! НЕ МОЖУ!!! Це якась маячня, прикипіти саме що цього покидька! Не пощастило, але не можу... Якщо говорити те, через емоції... то мені сумно від того, що хлопчину побили, сумно, що вибили передні зуби. Він красивий хлопець, навіщо потворити?
Якщо говорити відкинути емоції, говорити холодним розумом, то по-перше, інцест... це саме огидне, що тільки могло статися. Як можна хотіти рідну людину? Як? Знаю, що і в житті таке буває, але це ніколи у голові не вкладалося. Не можу навіть уявити...
Чому, ти Олексію такий? Ти ж міг бути іншим! Красивий, стильний, досить успішний, ну що не так пішло? Як так можна? Ти зруйнував щасливу родину, просто перекреслив життя людей, в яких були плани на майбутнє.
Ну, фактично завдяки Олексію Максим таки й дізнався правду, тож, це ще як подивитись.)
Коментар видалено
Дуже сподіваюся на наступне від Максима: нехай не поспішає! Нехай спочатку поговорить з Алексом. А не одразу намагається вбити. Знаєте, ще не хотіла ставити таке запитання, але... тоді, коли Максим приїхав вперше до Олексія, коли вони були самі, останній хотів у ліжко стрибнути до чоловіка сестри? Саме тому і розчарування, бо не вигоріло? Я перепрошую, можливо відгуки щось розкривають у творі, але стільки емоцій, що не здатна вмістити у пару фраз.
Ось тепер я вірю, що цей роман, то дійсно жахи. І не треба ніякої містики. Дуже чекаю на продовження, не затягуйте. Ви себе перевершили. З мене підписка;)
П.С. Я не буду робити остаточних висновків. Бо постійно ситуація змінюється. Олекса міг говорити правду або брехати під тиском когось. Залякати хлопця не так складно. І його могли підставити, як і сестру.
Розумію вас) я вдячний, що ви читаєте в форматі проди й допомагаєте відгуками. Але якщо уявити, що якби ви читали це вперше повністю, коли книга вийде, то були б інші трохи емоції і ідеї. Бо зараз ідуть останні глави й вони взагалі в таких книгах читаються поспіль. Бо книга доволі маленька, це фактично розмір покетбуку) але я банально не встигаю все викладати так швидко, як хотілось. Та мене дуже тішить, що отак, по розділу в один-два дні, я все ж таки зумів вас зацікавити. Шкода тільки, що мало дуже охвату у книги, чомусь крім вас і Вадима булави ніхто не коментує) Будемо сподіватися, що книга таки підніметься в рекомендаціях)
Авторе, мені страшно! От тепер мені реально страшно! Я не знаю, що думати. Олексу я ще раніше почала підозрювати. По-перше, він реально підбурював Макса до того, щоб той розправився з Дмитром. За це може вже йти стаття, за підбурювання. Льоша мені також здався дитиною, при нагоді може розіграти сцену зі сльозами, скигленням, зіграти у невинного хлопчика. Але я не думала, не уявляла, що все настільки...
Невже він зробив це з Анею! Але ж вона його сестра!!! Як таке можна зробити з сестрою? Як? Це реально треба бути хворим. Чи він не брат? Не біологічний? Навіщо йому це все потрібно? Я не хочу списувати поки інших, але я просто шокована. Спочатку Олексій мені дуже сподобався, але потім... так він залишився мені цікавим, харизматичний персонаж. Але така категорія людей, типу білі і пухнасті, це сама небезпечна категорія. Бо вони будуть усміхатися, а самі нишком всадять ножа у спину. Але, зціпивши зуби, я не буду робити остаточних висновків. Проте те, що відкрилося... фотографування трупів.
Скажу наперед - таки рідна сестра)
Діма пив з товаришами... а мама дозволила? Що ж це він ось так пішов гуляти? До десятої має бути вдома?
Хочу сказати наступне: Макс вчинив безглузде. Чи можна вірити Олексію? Хлопчина попросту спонукає шурина... піти на вбивство? Розмова Дмитра з Надією Степанівною. Максе, ти чув ту розмову? Звідки ти знаєш, що Олексій її чув? Чи не вигадав? І чого це Олекса так наполягає на тому, щоб врятувати Аню? То все мовчав, а тепер...
Коротше, авторе, вірити тут не можна нікому. Максиму пораджу спочатку думати, потім робити. Дякую за главу.
Ох, це вже точно, нікому краще не довіряти. Якісь вони всі підозрілі. Дякую за відгук)
Книга дозволяє читачеві відчути кожну емоцію героїв! Не кожний твір на таке здатний!
Щиро дякую)
Та що це за родина така? Ну от реально, тій Степанівні тільки і потрібен, що той Дмитро, у них ідилія. Підозрюю, що Олекса не покидає матір і брата бо боїться, що Дмитро його знайде, притягне назад, а там... я навіть не уявляю, якщо хлопець реально боїться, що вени поріжуть і скажуть, що так і було.
Олексій не може, поки що, пожити в Іри та Макса? Вони б утрьох щось би придумали проти старої маразматички та того бугая. Разом з тим, виникає питання: чому Оля? Навіть якщо родичі в Ані ненормальні, то чому все це зірвалося на Олі? Теща зятя ненавидить, тоді чому... хоча я вже питала.
Невже Олексій так все і залишить? Йому самому не набридло перебувати у полоні? Максим зараз пропонує разом все вирішити, встановити справедливість. Зараз все настільки заплутано... Дякую вам за чергову главу та за активне оновлення.
Дякую, так так, сімейка ще та)
Максим дізнався достатньо інформації... і можу сказати наступне: для мене ті люди, що вбивають тварин - монстри, і для них немає виправдань. Якщо матір Ані так завзято ходить до церкви, то має знати про пекло. То вона місце там ходить собі бронює?
Після розповіді Діми Першого, постає питання, а чи був той другий шлюб? Чи може у всіх чотирьох один батько? І саме від нього Аня отримала такий "подарунок".
Авторе, а ви приймаєте правки? ...я почав свою невелику подорож у пошуках втраченого брата моєї сестри. Може дружини?
Дякую вам за чергову главу. Я не може стверджувати, що матір Ані винна... але виправдання їй немає. З нетерпінням чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Дякую за відгук, так, звісно правки приймаю) Дякую, що помітили, це важливо для мене, щоби все було охайно.
Михась все пояснював Максиму... а хіба Макс сам не розумів, хто ворог? Я не знаю, що там автор задумав щодо Михайла, але сподіваюся, що все буде добре.
Потрібно дізнатися, хто зробив це з Олею. Щодо "витягнути Аню з тюрми" то тут варто додати, що спочатку потрібно довести, що вона не винна. В першу чергу, довести для того, щоб сама жінка знала. Щоб матір знала, що то зробила не вона! Якщо це зробила Аня... то вже нехай живе з цим. Складається враження, що Аня знає, хто вбивця. І покриває його з особистих причин. Мовляв, Олю вже не повернеш, а от рідну людину треба вберегти. Хоча наразі у мене особисто вже чотири кандидати на роль вбивці.
В країні діються страшні події, але у кожного ще є своє особисте горе. Максу потрібно йти далі, зціпивши зуби. А він роботу збирається шукати? До речі, а навіщо з Вірою хотів зустрітися?
Щиро кажучи, авторе, не люблю книг у процесі, бо доводиться чекати(. Пригадалося, як "Біс" чекала, у певні дні заглядала до профілю. Дякую вам за чергову главу, роман дуже цікавий. Чекаю на продовження.
Дякую за відгук) Мається на увазі, що коли починалось АТО, великий відсоток громадян піддавався впливу російської пропаганди й не розумів, хто стоїть дійсно за конфліктом. Бо росія старанно подавала все як громадянську війну. Люди далекі від політики, і ті, хто не був частиною суспільства, а просто плив за течією, як Максим, зачасту просто не шукали відповідей. Максу пощастило, що він мав друга, який одразу йому все пояснив, хоча він і нічого з цією інформацією не зробив.
А щодо Віри, то в наступній главі завтра вже все буде. Стараюсь поки відпустка книгу вже закінчити, бо потім часу буде менше, тож поки будуть оновлення по можливості щодня)
Авторський стиль заворожує з перших рядків! Він додає величі цьому твору!
Дякую)
Дуже вам вдячна за продовження, бо дуже чекала. Ви дуже життєво описуєте героїв, їх погляди та те, як переживають емоції.
Але не зовсім можу розібратися, як залишати відгуки. Справа у тому, що кожного разу, як прочитаю, то починаю будувати теорії. І з кожною главою починаю підозрювати когось іншого. Проте не хочу, щоб то виглядало як спойлер;).
Глава чудова, спілкування Максима та Олексія, то узагалі окрема тема для обговорення. І чомусь здається, що не у зоні комфорту справа. Олекса дуже закритий персонаж, він ніколи не скаже правду. Але все таке одне припущення видам. Олексій або знає правду і не говорить. Кидає підказки Максу, щоб той дізнався правду. Або навпаки, робить так, щоб того остаточно заплутати.
Дякую вам за главу, дуже чекаю на продовження.
Дякую за відгук, так і задумано) найближчим часом будет продовження)
Авторе, добррого дня. Коли планується продовження?
Наталія Ковган, І вже буде в більш швидкому форматі викладатись, бо книга вже майже завершена. Допишу останню главу й епілог і зможу більше редагувати
З самого початку твору я була впевнена, що Аня не винна. Але тепер, коли починаю дізнаватися про життя жінки, то починають брати сумніви. Щось підказує, що вона навіть могла почати ненавидіти доньку. Такі проблеми часто виникають, коли ревнує до усього, навіть до дітей. Тому я не знаю, що думати про Аню тепер. Максиму треба розібратися... він грубить сестрі, хоча та того не заслуговує. З одного боку розумію чоловіка. Невідомо, як йому бути: отримувати ту підтримку чи залишитися самому. Коли у людини велике горе, може поводити себе десь неправильно.
Олексій... не знала, що цей витончений молодик, здатен так матюкатися. Здивував. Але якщо без жартів, я серйозно побоююся закохатися у нього. Це рідко трапляється, щоб я настільки проникалася персонажем, бо тоді дуже за нього боюся. Бо якщо піде щось не так...
Такі люди, як ті гопники завжди дратували. Ну яке ваше діло, хто та людина, чим займається і так далі... свого життя немає, то у чуже лізете?
Одне можу сказати точно: я у захваті від цього твору. Поки що (бо ще не дочитала до кінця) це ваш найкращий роман. З нетерпінням чекаю на продовження.
Дійсно, саме такі думки від щоденника. Щодо Олексія, то він один із головних персонажів, просто його час ще прийде
Вітаю вас з новинкою! Запрошую вас також ознайомитись з моїми книгами.
Літературний шедевр, який залишається в пам'яті назавжди! МОжу лише побажати подальшого просування!
Щиро дякую)
Дуже цікаво почитати флешбеки. Дізнаючись про минуле життя, можеш зробити певний аналіз. Аня виглядає гарною дружиною, хорошою мамою. Яка хвороба? Не схоже. Але хто знає, все може бути. Бажається дізнатися, як же воно було насправді.
Виходить, що саме родина Анни допомогла купити квартиру. Мама дала гроші, Олексій допоміг отримати квартиру по програмі. Мати допомагає, хоча її допомоги забагато. Дійсно не все так погано. Що могло піти не так? Молодому подружжю важко, але то життя.
Але тут щодо Олекси... у мене тут думки... хм. Він постійно слідкує за зовнішнім виглядом, манірне розмовляє, приховує особисте життя, але це не значить, що його немає того особистого життя. Подобається керівництву... таки керівнику? Вже і сперечається з ним... то ж він?
Хе-хе! То все цікаво. Більше нічого не скажу, не стверджую, але відкладу це подумки. Авторе, дякую вам за цікавий твір. Хотілося б скоріше його читати далі, але ви і так публікуєте щодня. Натхнення вам.
Дійсно, начебто все було доволі добре, шкода що все пішло саме так( вчора додав невелике оновлення ввечері, а завтра вже додам більше)
До речі, як Ви оціните мою книгу? Якщо сподобається буду вдячний підписці! Просто реально цікаво почути Вашу думку після прочитання мною Ваших творів!
Моя книга за посиланням знизу:
https://booknet.ua/vadim-bulava-u10977226
Дочитав до вчорашнього оновлення! З нетерпінням чекаю продовження! От у мене запитання: чому реально круті книги ніколи не набирають тисячі переглядів та сотні лайків?! Це ж несправедливо, а тут є все від душевності до обкладинки!
В кожного свій шлях, я теж вірю в краще) дякую за підтримку)
От тільки відчуваю, буде йому дуже важко. Певне, замість допомоги, рідні люди будуть тільки заважати. Але він повинен це зробити.
Ще одну деталь помітила: головного героя звуть так само, як і головного героя з книги "Біс". Цікавий збіг;).
Авторе, дякую за чергову главу. Будь-ласка, продовжуйте викладати оновлення, бо книга дуже захопила.
Ні ні, зараз це все окремі історії про різних людей) хоча якщо вони десь у паралельному всесвіті й перетинаються, то це не принципово)
Олекса сподобався керівнику. Чи може все-таки керівниці? ;) Знаєте, відчувається харизма цього персонажа. Він вродливий і милий. От тільки... Це ж виходить, що він старший за Аню, так? То йому вже років 35? Дорослий парубок... Перспективний хлопець, треба тільки дещо змінити у житті.
Хіба могли Аня і Максим уявити, що у них так буде... Коли почалося знайомство з півонії, коли був перший поцілунок, коли одружилися, коли чекали на дитину. І тепер...
Знаєте, я коли прочитали перші три глави, подумала: "Чи є сенс? Олю вже не повернеш". Не думаю, що Ані тепер має значення де вона: на волі, за гратами, у лікарні. Чи відчуває ця жінка хоча щось?
Але сенс є! Він у наступному: потрібно дізнатися, хто це зробив. Хто міг бути настільки жорстоким, щоб позбавити життя дитину. Матір повинна дізнатися, чи це її рук справа. Максим має знати. Якщо це Аня, то питання: вона це зробила свідомо чи ні? Жінка хвора чи у неї були мотиви? Якщо це зробив хтось інший, тоді питання: хто саме? З якою метою? Кому потрібно позбавляти життя маленьку дівчинку? Максим має дізнатися, віднайти правду, а головне, справедливість, навіть якщо вона дуже гірка.
Олексій взагалі дуже цікавий персонаж, який і мені власне відкрився з багатьох сторін. Бо задумувався він зовсім інакше, ніж вийшов на папері, а тим більш його подальшій розвиток. Дуже самостійний персонаж, скажу я вам
Привіт! Я твій новий підписник і мушу визнати мені це дуже сподобалося! Продовжую читати, адже додав до бібліотеки! Вже підписався і лайкнув! Від нині буду слідкувати за твоїм каналом! Уявляю скільки емоцій було вкладено у цей твір. Щиро сподіваюся, що більше людей будуть зачитуватися Вашою творчістю. Будемо друзями?
Марк Бабаревич, Я теж!
Почала читати, і відчуваю біль головного героя. Від такого, що сталося... хоч би при здоровому глузді залишитися. Життя інколи не тільки бентежне, але і дуже жорстоке. У Максима у житті було все і він все втратив.
Під час читання, хотілося поставити питання Максиму "Хіба ти бачив, як Аня це зробила? Не бачив. Отже не можна і стверджувати". Тут скоріше інше: чому Аня поїхала до своєї мамки? Чому нічого не може пригадати? Десятки "чому". Та й узагалі, кому потрібна смерть маленької дівчинки?
Дехто почав мене дратувати... думаю здогадалися хто. Горе матері можна зрозуміти, але таке верзти? Хоча одна її фраза до судів все пояснює. Хіба там об'єднуються? Мавпа стара! Не дивно, що її сини такими стали. Хоча мене дуже цікавить середній син Олексій. Про нього буде більше? Здається у нього ще є шанс врятуватися й стати самостійним.
З нетерпінням чекаю на оновлення роману. Вам натхнення на написання цього цікавого твору.
Дякую, Наталія. Цей роман для мене справжній експеримент, бо мені легше дається звісно містика) Тут дуже важко виводити сюжету лінію для мене, щоби вона була логічною. Тож побачимо разом, що з цього вийде) Бо хочеться творити різні історії, для цього потрібне більше практики) не буду вам спойлерити про жодного з персонажів) бо на руках в мене роман майже закінчений, стараюсь його потроху допрацьовувати й поступово викладати
Марк ви дуже чітко передаєте почуття і емоційний стан героїв, страшне горе в сім'ї, важко повірити, що Аня вбивця.
Дякую, чомусь я уявив травму головного героя дуже близько для себе, тому так і вийшло мабуть
Чудовий вибір слів, які точно передають емоції персонажів. Важко визначити, що більше вражає - сюжет чи стиль автора!
Дякую вам!
Дуже мила і тепла історія знайомства. Здається, слова стосовно "казати правду" були важливими.
А от родина вкрай спеціфічна. Враження, що з того боку ще полізуть раніше приховані нюанси.
Дякую, знайомство дійсно вийшло миле)
Вітаю вас із новинкою)
Дякую,)
Дякую, дуже цікавий початок, хоч і моторошний. Ну, «продуманим і холоднокровним» вбивством це точно не виглядає, здається, хто б це не був, там точно біда з головою. Дуже шкода дівчинку.
Момент зі світлом і гратами просто як бачиш, прямо вразив чимось.
Дякую за коментар)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати