339
Анотація до книги "Особисте життя Джона R."
Головний герой Джон – звичайна людина, самотня у великому місті, він робить усе, аби не привертати зайвої уваги, але в нього є таємниця, викриття якої може зламати йому життя...
Зміст книги: 6 глав
Останнє оновлення: 15 дн. тому
20 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Маю кілька запитань, чи не могли би ви написати мені в інстаграм, дякую. s.batura_writer
Отже, ця історія, забута ще з лютого, повертається! Класно, скажу Вам. Звичайно, трохи забулися останні події, та це легко згадатии!
Любитель Книг, Дякую за увагу до мого твору:) Сподіваюся, більше таких великих перерв у публікаціях не буде))
Вітаю! Одразу й не спромоглася здогадатися про Люсіль) А натяк же ж був... У вас гарний стиль. Приємно читати. Дякую за вашу творчість.
Анастасія Дніпровська, Дякую за відгук!
Привіт з марафончика)))
Я в захваті від вашої манери подачі оповіді. Ніби герой сам про себе пише й це так цікаво читати))))
А ще мені також ці книги нагадують старі-добрі нуари))) Словом, я в захваті)))
Від анотації також)) Манить читати, як ніщо на світі) Хоча поки не розумію відношення обкладинки до книги, проте це цілком американський стиль подачі))))
До речі, Джон з таких персонажів, де кожен знайде часточку себе) Як от я - бо два місяці не ходила до супермаркету, що поруч через подібну ситуацію, правда не з цінником, а самим товаром)))
Бажаю натхнення та успіхів)))
Софія Вітерець, Дякую! Так приємно, коли кажуть, що персонаж схожий на живу людину!!!)
Вітаю)
З задоволенням читав чудові описи і гарний текст. Взагалі сподобалося, що твори мають схожу манеру мови, але зі своїм відчутним колоритом. Мені деякі моменти нагадали «Тривожних людей» Бакмана. Вважаю, що це влучне попадання в жанр і образи. Головний герой відверто потішив своєю скурпульозністю (не певен, що це слово є в нашій мові). Як дочитаю, напишу більш розгорнутий відгук
Ярко, Я теж не одразу до цього прийшла) А за коментар – ще раз спасибі.
Вітаю з марафону!
Що ж ця робота зайшла дещо гірше, ніж перша особисто для мене. Написано добре, от тільки я не розумію вашу стилістику: вставляти в текст тире там, де можна поставити просто крапку. Тоді виходить дуже перевантажений текст, ну й плюс текст не розбитий на абзаци, суцільне простирадло тексту важко сприймається. Ви добре описали світ й героїв, іноді, здавалось, що занадто детально (як на мене). Ну, а так все добре.
Натхнення!
Анна Несторова, Дякую за коментар!
Вітаю! Думаю, всі ми звикли до досить нормотипових героїв (звісно, якщо це не фентезі. Та й там, гг виглядають дещо стандартно). А Джон...він інший. Його міркування, почуття, реакції. Від читання змішані почуття: з одного боку дивуєшся (узяти ту ж Люсіль - не всі від самотності роблять такий вибір, більшість все ж заводять собак чи ще кого), з другого боку цікаво. До книги планую повернутись, тому додаю на полицю.
Мені подобається як Ви пишете) Ідея, стиль, розгорнуті детальні описи.
Щодо побажань, прошу не ображатись, але варто трохи відредагувати (трапляються одруківки), для легшого сприйняття, можна зробити відступи між абзацами.
Вам натхнення та успіху!)
Божена Квітень, Дякую за коментар, і жодних образ), постійно працюю над самовдосконаленням))
Вітання з марафону!
Доволі цікавий і навіть кумедний твір. Головний герой нагадує мені одночасно Шелдона Купера з "Теорії Великого Вибуху" та Чехівського Белікова, "Людину у футлярі". Було цікаво прослідкувати за його "повсякденним" життям, місцями реготів вголос. Спершу я собі думав, що Люсіль то собака чи кішка, чи навіть акваріумна рибка (що було б може й більш логічним за кішку чи собаку, враховуючи усі його пунктики й страх перед спілкуванням), от чого я точно не чекав, так це ляльку))) Та й подальші його "пригоди" теж змусили посміхнутись))
Натхнення вам, аби дописати цю книжку!)
Василь Бундзяк, Дякую за приємні порівняння, хоча, чесно кажучи, серіал не дивилася), дуже рада, що Вам сподобалося! Книжку обов'язково допишу найближчим часом!
Вітаю! =)
Цікавий та незвичний для мене твір: нічого подібного раніше не слухав. Можна сказати, що мій досвід розширився)
У вас чудова мова та зрозуміла (послідовна) подача. У своєму житті я теж маю таку подругу, яка нагадує Джона. Дружити з нею доволі цікаво, але складно: потрібно вивчити і запам'ятати безліч нюансів, про які навіть не замислюєшся у випадку з іншими людьми. З часом я звик, що не варто робити, як не слід розмовляти, або не слід пропонувати)
Коли Джон повернувся додому, то я було вже подумав, що Люсіль "того" – померла: я занадто багато слухаю містики та жахів =)
Загальні враження про книгу дуже гарні!
Dark Overlord, Дякую, ні в якому разі не образили! Я намагалася передати оцю таку Джонову зосередженість на дрібницях, на які зазвичай людина й уваги не зверне, та може, не зовсім вдалося ( То й думала, що навигадую "три мішки гречаної вовни")
Вітаю:) Доволі оригінальний початок. З Люсіль вам вдалось мене здивувати, не очікувала такого повороту. Дуже цікаво читати про відчуття Джона, які ви чудово передаєте. Щось мені здається, що не від доброго життя чоловік так цурається інших людей і уникає стосунків із жінками. Ніккі - співробітник Джона - повна його протилежність. Хоч Джон й не дуже радіє такому спілкуванню, та все ж ,на мою думку, це позитивно впливає на нього, адже йому доводиться переступати через власні принципи. Дуже гарно все прописано. Радила б вам виправити слово "часи" на годинник ( якщо не помиляюсь у першому розділі). Проскакували одруківки, (замість і - и й навпаки) але їх легко виправити й на загальне враження від книги не впливає. Мені подобається як ви пишете, тому від мене зірочка. Невпинного натхнення й задоволених читачів!
Айрін Ван, Дякую за Вашу думку та за побажання! Хиби неодмінно виправлю!
Психологічна глибина персонажів - це справжнє скарбниця книги. Приємно у неї зануритися
Вільям Баєрс, Дякую за коментар.
Вітаю з марафону
Анотація чітка і лаконічна, але яка має свою загадку.
Сюжет обіцяє бути цікавим, бо вже має таємниці і цікаво прочитати, що буде далі, але через суцільний текст читати незручно.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дякую за коментар!
Вітаю!
Ця історія, як і "Голе щастя" справила надзвичайно позитивне враження.
Чудові описи та порівняння. Ваша мова надзвичайна: насичена, розмаїта, милозвучна. Я читала з превеликим задоволенням. І знову ж таки, поки не дочитала до п'ятого розділу, відірватися було неможливо. Ситуації, діалоги - все продумано й цікаво описано.
Фріді мені здалася досить жорсткою, можливо, якось інакше варто було б вчинити. Бо, як на мене, саме це й спричинило таке от особисте життя Джона. Вона могла б розійтися не так травматично для Джона. Сподіваюся, що Джон все ж таки звернеться до психолога й Люсіль зникне з його життя. Дуже б хотілося побачити його щасливе життя з Бріджіт.
Дякую за цікаву історію!
Dana N, :))) Також на це сподіваюся:))
Вітання!)
Анотація дуже лаконічна, але чітка і розумієш суть твору, до того ж у ній залишається загадка, яку хочеться розкрити. А от обкладинка занадто проста для такого колоритного твору;)
Джон мені видається інтровертом і навіть трохи відлюдником)). Спочатку я полумала,а чи не померла бува та Люсіль, що не відкликається, але потім я зрозуміла, до чого були кілька фраз на початку твору)) Ммм...це дивно, але і сам Джон такий специфічний чоловік)), та за ним цікаво спостерігати. Ви майстерно перадаєте його думки та внутрішній світ. Видно, що він звик до стабільності і не любить коли його особистий простір порушують.
А взагалі починаєш читати і наче поринаєш у фільм, ваші описи як кадри змінюють одне одного і все чудово уявляється). Щоправда мені легше читати коли абзаци не зливаються і між ними є відступи,проте це лиш моя думка. Цікввий твір! Я сподіваюся, що Джон таки позбудеться самотності і Люсіль теж зникне, і навчиться жити з справжньою жінкою:), може з тою новою співробітницею хто зна)))
Зірочка вам, і успіху та натхнення дописати цю книгу)
Ален Стеллс, Дуже дякую за Вашу думку, страшенно цікаво дізнаватися, який персонажі і події мають вигляд збоку, і дякую за добрі побажання!
Ще раз вітання з марафону!)
Враження і коментарі аналогічні, як і до іншого вашого твору) Обкладинка — просто картинка, а от анотація зацікавлює дуже, лаконічна і зрозуміла))
Щодо мови написання — гарна, пишномовна — подобається дуже) Однак відлякує суцільний текст, який збивається до купи... 54 сторінки однією главою — це якось занадто... Ще й хоча б на абзаци розбити можна було, бо важко сприймається...На жаль, не здужала читати більше однією глави, бо мені не до смаку читати про іноземців з вуст сучасних українських авторів, але вам бажаю знайти купу своїх відданих читачів:)
Бажаю нескінченного натхнення для нових історій!)
Марина Тітова, Ясно, тож маю зайнятися)
Доброго дня ще раз)))
Видно, що книра в процесі, трохи гірше відшліфована, аніж голе застя.
І, що кинулося в очі як автору - зовсім в іншому стилі! Для автора це велика похвала! Важко змінювати стиль та подачу в залежності від задумки.
Читаючи, ловила чомусь флеш беки з інших творів про ляльок. Але нічого схожого не читала.
Мимо волі задумуєшся, чому у гг все саме так. Хочеться довідатись причину.
Читати важкувато. Але, не зважаючи на те, що менше читачів на таке "клюють", стиль я б все одно не змінювала б. Важкість викладу відповідає характеру персонажа. І... віддаю належне.
Ставлю 5 зірок. Дякую за враження.
Крапка, Дякую за увагу!)
Підписалася! вподобала! додала до бібліотеки! дякую автору і натхнення вам!)
Лія Серебро, Дякую, навзаєм!
Досить цікава задумка, і головний герой, за яким цікаво спостерігати, бажаю творчого зростання і розвитку, самовдосконалення, я впевнена що ви будете писати все краще і краще, тим паче у вас чудові здібності
Катя Андреева, Дякую за комплімент) рада, що Вам сподобалось.
Вітаю вас. Бажаю вам натхнення та багато читачів.
Іра Майська, Дякую, Вам також!
Вітаю з дебютом! Досить непогано, як для першої книги. Початок неспішний, багато деталей і описів, які допомагають чітко уявити героїв і світ, що їх оточує. Сюжет розвивається плавно, але нескучно, твір зацікавлює, мимоволі чекаєш, що з Джонні щось трапиться, для читача кумедне, а для нього — зовсім ні. І це таки трапляється.) Подобається невимушеність, з якою описані звичайні речі, вона межує з легким гумором, що робить історію цікавою. Плюс електронних книг в тому, що їх завжди можна підредагувати, тож сподіваюся, пробіли, що появляються перед крапками, приборкаються (а це легко, дуже скоро робитимете все одразу правильно автоматично) і читати буде зовсім приємно.
Успіхів!)
Магда Май, Красно дякую за коментар! Для мене дуже важливо знати, яке враження справляє моє письмо.А з пробілами впораюся, обіцяю:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати