5 610
Анотація до книги "Вулиця Музична"
Зворушлива історія дорослішання впертої та навіженої «малої», музично обдарованої дівчинки, до бажаної всіма навколишніми чоловіками «жінки, що відбулася».
Позитивний реалізм (авторське визначення жанру).
Позитивний реалізм (авторське визначення жанру).
“Ви пам'ятаєте своє дитинство? Мені здавалося, що так, поки не натрапила на цю чарівну книгу! Читаючи історію про непересічну маленьку дівчинку, я мов поринула у своє минуле, яке розквітло барвами забутих спогадів! ”
Зміст книги: 40 глав
71 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАвтором видалено декілька ВЛАСНИХ коментарів, що містили надто передчасні спойлери, а також незначну кількість читацьких повідомлень (через інші міркування).
Дочитала книгу.Цікаво буде прочитати подальший шлях Дарини та інших героів,як музикантів і становлення як людини.Читаючи книгу ,задумалася про наших звичайних дітей,розкиданих війною майже по всьому світу.Маю багато схвальних відгуків про дітей,які зараз за кордоном. Не зважаючи на іншу мову. менталітет. не завжди належні умови,поневіряння, стають рівними, а часто навіть кращими порівняно зі своіми однолітками в краіні проживання. І ці краіни роблять багато,щоб закріпити наших дітей у себе. Окремий біль, повага до дітей,що залишилися в Украіні. Під бомбами ,сиренами,нічними та денними жахіттями, навчаються,мріють,сумують за батьками,які захищають іх дитинство ціною свого здоров"я та життя від лютого хижого ворога. Для мене ці діти в якійсь мірі героі нашого сьогодення. Думаю,що історіі таких незвичайно звичайних дітей були б цікавими для читача.Ці діти наш генофонд та мабутнє Украіни. Музи на вулиці Музичній. Більших прочитань книги.Вона гідна цього.?
Любов Козлова, Дякую за такий розлогий та вельми змістовний коментар. Як казала Даринці її улюблена педагогиня, "Мистецтво мусить пробуджувати в людини її власні алегоріїї з асоціаціями, спогади або глибокі роздуми". Саме це і сталося у випадку з вами. Пишаюсь, що на Букнет є ось такі небайдужі читачки, як ви.
Гарного вам настрою!
Читаю книгу.Написано про дитину.але думки і вчинки дорослоі людини.Не кожен дорослий здатен на таке усвідомлення себе і навколишніх. Часто ми,батьки, не завжди розуміємо наших дітей та іх бажання та мріі.Дякую занурили мене не тільки в дитинство ,а і в помилки батьківська.❣️
Любов Козлова, Дякую, ви вірно підмітили стосовно "дорослості" певних персонажів. Ваш коментар щодо цього не є для мене несподіваним. Ба більше, я на нього завбачливо “відповів” ще на початку публікації, у найпершому блозі під назвою “Хвалебна пісня жіночій геніальності”, а також ще трішечки додав у блозі “Шлях «героя»”.
Якщо коротенько переказати, то книжка виникла на підґрунті тривалого спілкування з кількома обдарованими дітлахами-дівчатками, спостереження за якими і спонукало скласти подібну “мистецьку” історію. Діти-генії, — вони наче “інопланетяни” серед нас, “звичайних” людей, перш за все відрізняються своїм нешаблонним мисленням або внутрішньою “інакшістю”, що я свідомо та вельми послідовно намагався відтворити в характерах та поведінці персонажів.
Вас здивувало про це читати? Уявіть, наскільки ж це вразило мене бачити в реальному житті ))))
Імовірно, мені дуже-дуже пощастило, що я колись перетинався з цими дивовижними дівчатками-прототипами. Якби не було тих карколомних зустрічей, то не було б і цієї історії.
Дякую за ваш надихаючий коментар!
❤️❤️❤️
Світлана Фоя, Дякую за коментар!
Успіхів книзі й безмежного натхнення автору!
Стейсі Мур, Дякую за ваш коментар!
Дякую за чудову книгу❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Сергій Ляховський, Дякую, чекатиму на продовження))
Гарний твір!))) Прочитала з задоволенням)
Сергій Ляховський, Дякую)
Мої найщиріші привітання з народженням цієї чудової історії! Для кожного автора це завжди особлива мить. Ви проростили в ній емоції, почуття, думки, дали життя персонажам, які продовжують жити в серцях читачів. Бажаю Вам натхнення на нові твори. Побільше Вам вдячних читачів!
Сергій Ляховський, Які чудові слова! Щиро дякую за них!
Щиро вітаю, пане Сергію, з завершенням книги! Це справді велика подія, бо за кожним твором — частинка душі й безліч сил. Бажаю, щоб ця історія знайшла дорогу до сердець багатьох читачів і принесла Вам заслужене натхнення.
Олександр Зоря-Заря, Завжди приємно бачити ваші коментарі, бо ви дуже мужня людина, з якої хочеться брати приклад!
Гарного вам настрою та нових звершень щодо ваших творчіх планів та мрій!
Вітаю із завершенням книги)))
Поліна Крисак, Дякую, Поліно! А вам гарних оцінок у навчанні та невщухаючого натхнення в творчості!
Вітаю із завершенням книги! Натхнення Вам у подальших звершеннях!
Марія Енріх, Дякую за коментар. Вам також бажаю вдячних читачів та емоційних сил на нові проєкти!
Дарина часом не заснула в тролейбусі?
Валентина Бродська, В Заводському районі дороги перебувають в такому стані, що в тролейбусі навряд чи заснеш ))))
Ні, лягла спати вона у власне ліжко (там навмисно додано "нічний" епізод зі спогляданням за зорями, щоб було більш-менш зрозуміло, що це відбувається вдома), але ваша правда, "спить" Дарина вже у тролейбусі )))
Завтра останній фінальний шматочок ))))
Гарного вам вечора!
А ось вже Даринці 15 років!
Валентина Бродська, Так, дуже важкий та важливий період, особливо для дівчат )))
Яке цікаве прізвище у директорки)))
Ірина Пархоменко, тсссс... Нікому не кажіть ))))) Нехай самі читають та знаходять.)))
Дякую за коментар!
Даринка - така маленька доросла дівчинка з геть не дитячими поглядами.
Ірина Пархоменко, Воно так і є. Саме таке відчуття в мене і виникало, під час спілкування з дівчатками-прообразами. Намагаюся дотримуватися"правила": якщо маєш хоча б один прецедент в реальному житті, то можна сміливо додавати і до книги )))
Дякую за коментар!
Вау! Не часто трапляються тексти "про музику". Тут у одної авторки початківиці теж читала про музику, про танець. Вона грає на фортепіано. Залюбки читатиму. Додала книгу собі в бібліотеку. Дякую.
Світлана Фоя, Спасибі [сором'язливо всміхаюсь] ))))
Дійшла до 12 - го розділу. Сподобалося) В це так чудово, коли не підлаштовуєшся під "формат") Читатиму далі)
Ірина Пархоменко, Коли не підлаштовуєшся під "формат", тоді з часом сам стаєш отим "форматом", під який підлаштовуються інші )))
Я жартую, звісно, бо складати "формат" я, мабуть, не вмію, бо воно мені абстолютно не цікаво. А якщо автору не цікаво, то й читачам буде також не цікаво ))) Ось так і виходить, що є сенс складати лише те, до чого дійсно схильний і на чому знаєшся. Все дуже просто ))))
Дякую за коментар!
щось давно аро хлопців не чути?!
а щодо скасування абонементів - то адміністрація жлобська!
Валентина Бродська, Маємо те, що маємо, як то кажуть )))
Зацікавила книга. Додала до бібліотеки - при нагоді почну читати)
Ірина Пархоменко, Намагався, з одного боку, створити щось кардинально несхоже на всі ті книжки, що панують зараз на Букнет, а з іншого боку, під час складання історії свідомо дотримувався "вічних цінностей", оскільки, на мою особисту думку, саме такі книжки витримують випробування часом.
Гарного вам дня!
Капець! )))
Затягнули до Неїжсала, розповіли про Бітлз, домоглися оцінки Запорізькій, а потім спланували повстансько-громадський спротив!))))
Ну, горобці малі! ))))
Сергій Ляховський, ❤️❤️❤️
Ви змінили обкладинку - Гарна!❤️
Сергій Ляховський, ❤️✍️❤️
Шикарно, що й казати, вдумливо, проникливо, А.Б. теж поважаю, велика артистка.
Даринку шкода, мама геть не підтримує її у творчості. Ми з чоловіком намагаємося бути на всіх дитячих концертах, і навіть ловимо від цього задоволення, адже всі діти справді класно виступають.
Валентина Бродська, Дякую за ваші слова та щирі емоції. І ви з чоловіком дуже мудрі батьки, далекоглядні.
Світла й легка історія про дитинство — така, що торкає душу теплими спогадами. Хочеться зберегти її для дощового осіннього вечора, коли так потрібне щось щире й ніжне.
Валентина Бродська, Ви праві на всі сто відсотків. Погоджуюсь із вами.
Чудово, ніби-то зі мною трапилося! Щиро дякую за враження від тексту та ілюстрацій!
elena plekhanova, Мені приємно, що вам сподобалося. Кожен мистецький виріб створюється, аби покращити іншій людині її життя, хоча б на деякий час.
А той літератор, що у книзі з'явився, то, ви?))) Бу це дуже схоже на вас))
Полiна Крисак, )))) тсссс, нікому не кажіть! ))))
Ну, нарешті))) Дочекалася продовження))) А то я вже скучила за цією історією. Арти у вашому тг дивлюся і марю про проведення історії))) І от, воно під'їхало)))
Полiна Крисак, Обривати на найцікавішому, - це класика жанру )))
А я постійно сценарії писала)))
Сергій Ляховський, Дякую))
Ох, ці лекції про динозаврів :))
Хоча мені подобалася муз.літ. Можливо тому, що цікаво розповідала викладач
Сергій Ляховський, Саме так! ❤️
Гарна брехня від Даринки завучці)))
Тая Бровська, Насправді-то вона щодо пісні не набрехала, бо цей твір дуже талановитий, про що і свідчить його популярність крізь роки. А набрехала вона лише про те, що співала цю пісню з усіма )))
Дякую за коментар.
Зникла дитина... Це ж з глузду можна з'їхати... Сподіваюсь, все буде добре)))
Ніка Цвітан, Та куди ж то вона подінеться? Їй же ще у Берклі навчатися, аж у Чикаго )))
Але її дитяча звичка блукати околицями (з чого історія і починалася) обов'язково мусить набути нового рівня )))
Дякую, що хвилюєтесь )))
Читаю вашу книгу з іншого аккаунту.
Ваша історія торкається душі.
Рекомендую поціновувачам прекрасного.
Сергій Ляховський, Безмежно дякую!❤️
Такі дорослі діалоги у діток. А все одно відчувається та дитяча настирність.
Сергій Ляховський, О, повністю з Вами погоджуюсь - діти генії вони такі – "інопланетяни" 100%))
Просльозилася. Ісус...
Цікава історія, почитаю з задоволенням. У самої музично обдарована і духе "характерна" дочка тому тема мені близька))
Єва Родзинка, Це і є моєю прихованою метою насправді, - якось допомогти батькам глибше зрозуміти своїх талановитих дітей, або "зазирнути" до них у голову (чи то відчути думки й хвилювання, що притаманні цьому особливому шару мешканців планети).
Дякую за коментар. Гарного вам дня!
Як вчасно Даринка зустріла Літератора. Його "спойлер" майбутньої книги - це як передбачення долі Даринки. В житті так буває, коли важке випробування, здається, зупинить рух до мети. Але, якщо людина зі всім впорається, то її чекає дуже гарне майбутнє. А якщо все дається легко, то нічого не ціниться. Вболіваю за Даринку)))
Коментар видалено
Хоч книга ще не завершена (наразі прочитано 33 розділи), це чудова історія, яка дарує атмосферу мрій. З нетерпінням чекаю продовження — дуже хочеться дізнатися, що буде далі!
Енні Смарт, Дякую за увагу до цього "мистецького" проекту!
Чекаю на продовження дуже цікаво!)
Лія Серебро, Йой, дякую. Дуже приємно.
Дуже зворушливо! Дякую ❤️
Катерина, дякую за коментар
Так приємно бачити в книзі таку машину як Шевроле Камара. Або ж просто Бамблбі. )))
Коментар видалено
Дуже сподобались головні герої. Чудово написано
Лана Рей, Дякую за коментар.
23 розділ у саме серце.)))
Хоча, оскільки я думаю, то мені ніколи не хотілося б мати друзів. Це звичайно моя думка та можливо це дивно але я вважаю саме так.)
А от про самотність, то тут ви щатронули другу біль мого серця. Але навіть так, переконана, що історія дуже пронизлива і зворушлива. А ще, мені здається, що у нашої дівчинки з'явиться подружка. )))
А до речі, я зараз на 24 розділі і хотілося б дізнатися скільки зараз Запорізькій років?
Сергій Ляховський, І це дуже важливо та похвально. Мені, дуже подобається ця історія. Вона така не звичайна, нагадує мені моє дитинство. Все так близько і в той же час вже далеко. Ця історія просто заповнена музикою, що мені дуже подобається. Це саме та ізюминка по якій її можна розпізнати. )))
P.S. Вітайте своїх жінок зі святом.
Дуже цікава, інтригуюча та світла історія. Почала читати і відразу захопилась. Очікую на продовження. Успіхів, натхнення і багато вдячних читачів.
Пропоную товаришувати підписками )
Лана Рей, Дякую за позитивне та доброзичливе ставлення, дуже приємно!
Випадково почала читати Ваш роман і, Ви не повірете, але він ніби про мене. Я теж навчалась у 46-й гімназії, ми теж переїжджали, і в класі була красива дівчинка-скрипалька! Подумки ніби ходжу по знайомим вулицям, навіть шкірою, як в далекому дитинстві, відчувала разом з Вашими героями зміну пор року! Ви подумки повертаєте людей в ті часи, коли світ був весь у наших ніг, в ми були щасливі, не дивлячись ні на що! Щиро дякую, дуже легко читається, відволікає від «тривог».
Дякую за українську)
Наталія Пономарьова, Дякую за такий цікавий та щирий коментар! На превеликий жаль, я жодного разу не був всередині 46-ої гімназії. Лише із фоє інколи забирав дітлахів моїх гарних друзів, на їхнє прохання. Через це не можу додавати в текст якихось яскравих та переконливих деталей, щодо цього приміщення. Зате я безліч разів перебував у музичній школі № 4, завдяки чому і маю змогу зображувати її вельми реалістично.
Мені дуже приємно, що за наших скрутних часів ця простецька книжка дарує комусь хоч крапельку справжнього світла та довгоочікуваної втіхи!
Как "Вино из одуванчиков" Рэя Брэдбери", эта книга погружает нас в волшебный мир детства: первая влюблённость, первые друзья, первые враги, первые победы и первые разочарования...как давно это было, но я до сих пор помню запах роз и вкус газировки в автомате на базе отдыха ЗТМК в селе Каневское... Сейчас модно помнить плохое, а я помню и всё хорошее, светлое, настоящее...Приятно осознавать, что есть люди, которые чувствуют также, как ты. Спасибо автору за подаренную радость. Ждём
elena plekhanova, Дякую, Олено, за цікаві думки, які спонукають замислюватися та дуже надихають на подальшу творчість!
Музика це кохання, це досвід, це емоції, це математика та чари мистецькі...тільки людина, яка справді чує її, може підібрати слова, щоб трішки приблизити нас до Неї...
Ольга Романова, Дякую за такий пронизливий та щирий коментар. Дуже приємно!
Чудові дівчатка!♥️
Сергій Ляховський, Будь ласка, не знаю чому, але ваша книга мене заспокоює та врівноважує, мабуть, несе світло!;))
А хлопці молодці. ))) Придумати такий план, щоб допомогти Даші, а потім ще не спробувати його реалізувати. Повага. ))
А ще мені сподобався момент "помсти". Я хоч і проти такого, але тут ця дівчинка заслужила.
Напевно, це мій найулюбленіший розділ у цій книзі.))) Хоча судити ще рано, адже я тільки на 20 розділі зупинилася. А моя думка ще може змінитися.
Сергій Ляховський, Дякую. Адже по вчинкам персонажів ми робимо висновки і складаємо думку, хто нам подобається. )))
чекаємо!!!
elena plekhanova, Дякую, Олено!
Отак буває в дитячому житті — товаришуєш з кимось і бац! Переїзд! А Дмитрик ще з'явиться в книзі?
Сергій Ляховський, Дякую за відповідь♥️
Я от і дочитала до Екзюпері, 18 розділ, недарма у мене було відчуття :))) Дуже гарна у вас книга, Сергію, з серцем і душею. Пишіть, не зупиняйтеся. Ця історія має жити!
Валентина Бродська, Дякую за такі теплі слова!
Я от вчиталася і мені ця повість схожа чимось на "Маленького принца")))
Валентина Бродська, Схоже, ви маєте дар інтуїтивного передбачення )))) Дякую за надихаючий коментар!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати