1 168
Анотація до книги "Вулиця Музична"
Зворушлива історія дорослішання впертої та навіженої «малої», музично обдарованої дівчинки, до бажаної всіма навколишніми чоловіками «жінки, що відбулася».
Позитивний реалізм (авторське визначення жанру).
Позитивний реалізм (авторське визначення жанру).
Зміст книги: 19 глав
Останнє оновлення: сьогодні
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩоденна праця над книгою триває. Заради надання твору загальної цілісності, публікацію вже складених (нових) розділів тимчасово призупинено.
Щоденна праця над книгою триває. Заради надання твору загальної цілісності, публікацію вже складених (нових) розділів тимчасово призупинено.
Які ж цікаві розділи! Щодо Даринки, то зробила усе правильно, що не стала сваритися. В додаток ще й товариша знайшла) А та злісна Малинка просто не може зрозуміти, що Дарина особлива, от і все:) Схоже, їй бридко дивитися, як інші сяють. Тож захлинаючись від заздрощів, і злиться на бідну дівчинку, яка хоче просто бути недосяжною зіркою. От висновок з 16 розділу;)
Щодо 17, то це й справді поклик скрипаля. Адже наша улюблена справа (не тільки музика) ділить з нами навпіл життя. От, наприклад, читаючи одну цікаву книгу я отримала цитату: «Іноді тілу просто варто нагадати..» Тобто чи то скрипаль, чи то автор, чи то художник ти маєш пам'ятати для чого працюєш. Якщо ж відповісти не зможеш, то чи є сенс в тій справі?
Скрипка Паганіні... Чула історію, що він був справжнім генієм! А його каприз номер 24 і досі лишається в моєму серденьці) На уроці музики ми дивилися шматочок з фільму про цього митця, і його швидкі рухи, і моменти коли рвуться струни це щось неймовірне! Думаю, Даринка зможе досягнути успіху)
До речі, Паганіні також багато хто заздрив. Але він досягнув свого:) Не дивлячись на темряву навколо)))
Тож дякую за чудову книгу!
~Хай скрипка всередині завжди грає~
Сергій Ляховський, В нас в класі також були схожі діти:) В нас навіть була міні-війна, так би мовити)) Та вони довго не витримали, бо я майже не звертала на них увагу. Лише тоді, коли чіплялися до єдиних двох подруг. Пліткували про нас, намагались фотографувати навіщось, сміялись... Та я просто одного дня сказала: «Хай роблять що хочуть». Все одно це вони витрачають свій час на нас, а не ми на них, хах)))
А потім потроху помирилися:)
Дякую, що поділилися! Бо я якраз думала над тим, що ці персонажі дуже реалістично виглядають.
Залюбки забираю цей твір у свою бібліотеку в очікуванні приємного читання! Дуже зраділа, побачивши Вашу творчість. Бажаю Вам натхнення та побільше вдячних читачів!
Уляна Бойко, Дякую за щирі побажання, Уляно!
Дуже цікаві розділи!
Щодо 13, то потроху Даринка йде до своєї мети, адже минулі концерти в голові були не за дарма))) Вона точно стає хорошою скрипалькою, адже важливо відчути ту музику всередині. А щодо невеличкого уроку в цьому ж розділі, то дівча все більше дивує своїм природнім слухом:) Я навіть намагалася уявити яка ж музика грала))
Щодо 14, то висновок такий: треба йти до своєї цілі, не дивлячись ні на що;) І не боятися не отримати подарунки на свята. Виявляється, з думкою про дні народження ви дуже схожі з Даринкою!
Щодо 15, то й справді спокій та впевненість роблять дива) Адже ця дівчина хотіла показати агресією та мороком, що сильніша, але от світло завжди буде проганяти темряву))) Адже: «Де є світло, там немає місця темряві. Бо слухаєш або одного пана, або іншого» ;) Даринка молодець! Можу сказати одне: сяй, зіронько!
Віка Лукашук, Дякую найкращому бета-рідеру за такий чудовий та емоційний відгук :)
чекаємо на продовження!
elena plekhanova, Дякую, Олено.
Щодо 10 розділу, то шкода, що Запорізька мала покинути вірного товариша та поїхати з любої домівки. Сподіваюсь, що Дмитрик таки якось зустрінеться з нею в майбутньому. Ідея з зошитом доволі гарна, адже так хоча б трохи дівча матиме змогу спілкуватися з померлою бабусею.
11 розділ дає задуматися над справжнім сенсом свята. Коли ж у мене було День старіння, то, зазвичай, я була або ж в селі на відпочинку, або ж в таборах. І через це почала розуміти, що головний сенс Дня народження в тому, що рідні збираються разом. До цього підходять й інші свята, типу Різдва, Нового року, чи Пасхи. Сім'я разом, рідні поряд, і тобі тоді не потрібен ніякий торт, чи подарунки!)
P. s. також не дуже радію, коли тітки, чи дядьки приїжджають. На щастя, в нашій родині не заведено пиячити, але все одно, зазвичай, окрім нецікавих розмов, або ж "підколів" не обходиться))
12 розділ показав ще й талант Дарини до музики. Адже розпізнати такі фальші в мелодіях треба вміти. Думаю, що з неї точно вийшла б гарна музика:) Або ж скрипалька)))
Цікава книга! Дякую за таку чудову історію)) Хай щастить!!!
Віка Лукашук, Дякую, Віко, що зазирнули до Даринки на вогник. Вона за вами сумувала ;)
Звісно, і я теж, - за вашими глибокими та втішними коментарями :)
про керування внутрішнім оркестром-дуже цікаво!
elena plekhanova, Щиро дякую. Ваші коментарі підвищують настрій!
так, щодо помічника - дуже згодна...
elena plekhanova, Приємно бачити на своїй сторінці таку впливову, у світі мистецтва, людину з нашого міста Запоріжжя!
8 Розділ показав, що не дивлячись на довгі дороги та перешкоди, друзі мають підтримувати одне одного. А інші дітлахи таки врятували Запорізьку від величезних витрат та можливих кредитів))))
9 Розділ мені сподобався найбільше:) Особливо план Дмитрика!)) Сміливий хлопець) А слова Запорізької після пропозиції піти до моря викликали усмішку:«Втопитися, чи що?»))) І її перше бажання)) Ем, багатогранне, я б сказала. Напевно, Дмитрик добряче здивувався. Але мати крила таки важливіше за будь які гроші та скарби) Даринка й справді найяскравіша зірка. Я б підкреслила «потужна». Адже дарувати світло надважливо за все:)
Дякую за чудові розділи!
Віка Лукашук, Так, дев'ятий розділ в мене також викликає особливі відчуття, тож поділяю вашу думку. Дякую за такий гарний відгук!
Добре, що змогла перемогти той концерт у голові;) Поради Дмитрика дуже корисні))) Напевно, це таки її скрипка. От нарешті відкрилась таємниця назви! Чу-до-ве-нько)))
Цей Гліб починає бісити! От малий бешкетник! Добре, що Даринка таки вигадала, як заохотити юрбу до спасіння товариша. Але поведінка подруг вразила мене. Особливо слова щодо того, що покалічений друг їй не потрібен. Як можна так думати? Як не як, але то людина, і зважати на якісь там переломи, хвороби та інше це неприпустимо! Як майбутнього лікаря, звісно, мене це обурює. Адже кожна людина особлива, а ті дівчатка й справді... думають дивакувато.
Також щодо дітлахів, то план класний, але от... звідкіля в неї стільки грошенят знайдеться?)) Ще й борги прийдеться брати за ті смаколики...)
Сергій Ляховський, Добренько)))
Усього найкращого та не сумуйте!;) Адже коли закрапає дощик, то обов'язково вилине й райдуга))) На все добре!
Четвертий розділ показав справжню дружбу Запорозької та хлопця) Ой, Леле, як вона віддухопелила того третьокласника!
Щодо п'ятого, то висновки лікаря дуже цікаві))) Значить все ж таки діагноз мрійниці існує:) Клас! Напевно, у кожного автора є такий діагноз, адже знаходити найнеординарніші виходи з ситуації(книжкових розвитків подій) це справа номер один. А нести світло таки потрібно. І думаю, що в Дарини точно вийде відростити собі крила. Крила, які з'являються, коли ми фантазуємо, робимо світ кращим, і намагаємось через історії показати щось важливе) От тоді і з'являються вони)))
Віка Лукашук, Дякую
Сподіваюсь ви не образитесь за критику. На мою думку забагато діалогів. Не вистачає описів, деталей і т.д.
Сергій Ляховський, На вряд чи мене можна вважати досвідченою. Я пишу тільки півроку, ще вчитись і вчитись :)
Після третього розділу закортіло також вирушити до Сомніатору) Якраз що сказати вже знатимо напевно, адже Дар'я добряче допомогла;)
Я в школу теж не надто хотіла йти через проблему з очима та тими окулярами! В мене малої ще були такі зелено-помаранчеві. Як же я хотіла їх позбутися! Думала, що друзів з таким аксесуаром та такими оченятками точно не знайду. Але, на щастя, таки знайшла)
Перше вересня це ще те свято))) Ваша книга якась чарівна. Коли читаю, то згадую купу історій з життя! І саме першого вересня я, ідучи до школи, впала на землю, а наплічник опинився внизу. Лежачи на спині можна було легко зрозуміти тих перевернутих жучків та їх біль. А наплічник першокласника це ще ті складнощі! Хах, було весело))) Ще й такий натовп біг! Батьки ж злякались, думаючи, що мене розчавлять. Але якийсь старшокласник повернув на землю)
Добре, що ті квіточки нікуди не викинула:) А щодо пригоди на дорозі, то Дарина таки вміє доводити свою думку. Легко та швидко))))
Дуже цікаво! Чекатиму понеділка)
Віка Лукашук, Дякую за такий позитивний відгук.
Впевнений, що кожен читач є співавтором будь-якої художньої книги, коли він її читає, оскільки автоматично "розфарбовує" текст, перетворюючи його на "відчутний на дотик", та наповнюючи власними сенсами, співвідносячи або зіставляючи з чимось особистим і пережитим раніше.
Мене дуже тішить, якщо вдалося нагадати вам миті дитинства, і вдвічі приємно, що ви наважилися поділилися цими спогадами у коментарі.
А ще... щиро дякую за вчасну підтримку, адже від цієї спеки майже з розуму починаю сходити, без перебільшення ;)
Доброго вам вечора та затишної атмосфери, особливо під час творчості!
Другий розділ містить дуже велику та важливу думку. Мене дивує як по дитячому, але одночасно про таке важливе ви пишете. Це треба ще вміти описати все так, щоб і дитина зрозуміла.
Бабуся дуже мило називає свою онуку. І мені аж згадується дитинство, коли бабусі мене називали теж схожими словами. Малою я була доволі худорлявою з більш світлим, аніж рудим волоссям. І бабуся по маминій лінії називала мене то моделлю, то чимсь схожим. Хоча я взагалі не могла повірити, що маю схожості з гарними дівчатами) А по татовій лінії чи то Златовласкою, чи то курчатком.
Тож будемо нести світло в світ, як заповіла бабуся Дарини)
Віка Лукашук, Ви вже несете світло у світ, щиро і непідробно.
А ось за "Златовласку" та "курчатко" окрема подяка. Цікава пропозиція, цікава... ;)
Вітаю з новинкою!)
Кара Веллс, Дякую вам!
Вітаю вас з новинкою!
Kalli de Narro, Дякую вам!
Яка виявляється добра та відкрита дівчинка! І адресу дала, і про себе готова розповідати...) Клас!
Цікава зустріч з Дмитром))) Це, напевно, його бажання у ту саму мить і здійснилось. Зіронька з неба готова:)
Ви дуже гарно пишете. І діалоги не дають відірватись від прочитання! Натхнення вам!)
Сергій Ляховський, Чекатиму продовження!!! Дуже, дуже файна книга;) Гарнюсінька))) І про важливе, і про веселе.
Діти таки діти)) Взяла і так просто назвала номер будинку та вулицю..))) Тепер від Дмитра не відхараскатися)
Цікаві теми піднімаєте) Буде цікаво спостерігати за дорослішанням цієї дівчинки =)
Сергій Ляховський, =) Спасибі) Настрій таки підняли..)) Вам теж спокійного дня та натхнення! =)))
Станом на зараз твір перебуває у доробці.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати