2 128
Анотація до книги "Голе щастя "
Що робити, якщо побачила нареченого за поцілунком з іншою? Розірвати стосунки?Не вірити очам своїм?А тут іще підливає оливи в багаття симпатичний новий знайомий, який виявляється важливим замовником у студії графічного дизайну, де ти працюєш!У будь -кого голова піде обертом!
Зміст книги: 7 глав
91 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУсім, хто цікавиться – візуали тут:
https://booknet.ua/blogs/post/404876 та https://booknet.ua/blogs/post/405044
❤️❤️❤️
О, той "таксист" мені більше подобається, ніж Луїс, хоч і Хейлі до нього вже звикла...
Ларія Ковальська, ❤️
Усім, хто цікавиться – візуали тут:
https://booknet.ua/blogs/post/404876 та https://booknet.ua/blogs/post/405044
❤️❤️❤️
Хочу продовження!
Ісса Белла, Дуже рада, що вам сподобалось!
Початок - вогонь.
Оце дівчина! І хлопець з квітами вмітив красуню!
Хтось каже, що не любить читати довгі описи. А я - люблю ці тонкі деталі, коли в героїв зароджується цікавість один до одного, коли починають думати про когось, перебирати і зводити в точку до того, хто не знати чому сподобався!
Ісса Белла, О так!
До речі, тут я обираю буктрейлер https://booknet.ua/blogs/post/411990
було б цікаво дізнатися вашу думку)
2 розділ. Добре, що вона вирішила взяти перерву! Взагалі йому не вірю ні на секунду!
Mary J, Як на мене, найбільш точно характеризують Луїса слова Хейлі Рейчел на початку четвертого розділу. А так – кожен читач бачить по-своєму, і це тішить)
Вангую, що він не таксист!!!)) Якщо це так, то мені вже подобається)
Mary J, ❤️
Ахпахапх)) ну в дійсності так)) якщо давно знаєш людину, то вже розумієш коли тобі брешуть)
Я сподіваюсь вона не пробачить йому те, що він зробив! Таке брехло тільки отримати по пиці заслуговує!
ОМГ!))) та він не тільки НЕ таксист, а ще і ( не буду спойлерити )))
❤️❤️❤️
❣️❣️❣️
Анна Лір, ❤️❤️❤️
"- Зачекай тут, - сказала вона і маинально зачинила балкон." В цьому короткому "кадрі" вся суть та сутність. Отримав задоволення від читання. Дякую за чудовий твір!
Фелікс Кубинський, Дякую!
Новий знайомий, ще й робота вплітається — обіцяє бути гарячим коктейлем емоцій!
Кейт Лорен, Сподіваюся, і далі буде цікаво)
Дочитала останній розділ і рада, що героїня нарешті порозумілася із самою собою. Схоже, ця поїздка справді була необхідною, щоб вона змогла прийняти важливе рішення. Кінцівка залишена відкритою, тож кожен читач може осмислити її по-своєму, але думки героїні неначе підштовхують нас до розуміння того, яке рішення вона прийняла. Впевнена, що Хейлі зробить правильний вибір.
У другому розділі нас чекає відверта розмова Хейлі з її подругою Рейчел. Саме тут з’являється те необхідне відчуття суму й сумнівів героїні, її невпевненість у правильності розриву. Адже справді важко одразу відпустити людину, з якою був поруч два роки. Усе написане виглядає щиро й правдиво, я повірила в кожне слово.
Хотілося б, аби ця пауза у стосунках дала Хейлі зрозуміти: якщо трапилася одна зрада, то цілком можлива й інша. Довіра, яку раз втрачено, повернути вже неможливо.
У цьому розділі Рейчел виступає голосом розуму, тоді як Луїс постає підступним: він нагадує Хейлі, який він «добрий і турботливий», згадує, як доглядав за нею під час хвороби, але водночас має нахабство звинувачувати й навіть ревнувати. Ох, цей Луїс! Сподіваюся, в якомусь розділі він таки отримає добру прочуханку.
Розділ цікавий і логічний у своїй динаміці. Та все ж як читачеві хочеться вигукнути Хейлі: «Гей, схаменися! Цінуй себе! Кращого знайдеш!»
Айріна Денг, ❤️
Книгу я дочитаю, бо маю намір дізнатися кінцівку. Цікаво!
Розділ шостий продовження...
Але врешті, опинившись у власній квартирі, героїня знову тікає від проблем. За зачиненими дверима вона телефонує дядькові. І розділ завершується саме цією сценою. У мене виникає відчуття, що вона вкотре уникає вирішення ситуації. Можливо, тепер втече саме до нього. Уявляю дядька десь у селі, і сподіваюся, що тиша того місця допоможе їй нарешті зібратися з думками й прийняти важливі рішення, а не стане черговою втечею від себе.
Розділ видався мені перенасиченим — я б розділила його на кілька. Але загалом він дуже сподобався. Хоч героїня й поводиться часом не зовсім зріло, та ми всі різні й по-різному реагуємо на події та проблеми. Це робить її образ живим і реалістичним.
Розділ шостий.
Поцілунок відбувся — і героїня хотіла відповісти на нього, та її стриманість перемогла. Вона звикла жити за правилами, продиктованими суспільством, обставинами чи власним соромом. Вона ніби розучилася віддаватися почуттям повністю. Їй важко пірнути в нове, не пройшовши спершу крізь прощання зі старим.
Саме тому цей поцілунок і злякав її — бо він сподобався. Героїня втекла від цієї дійсності прямо до нареченого. Але ж Луїс — той ще запрограмований сухар. Глузувати з незграбності Хейлі при секретарі було щонайменше недоречно. Якщо мав щось сказати, то лише приватно. Інакше це виглядає так, ніби він повчає маленьку дівчинку, диктує їй, якою бути та як поводитися.
Її стриманість межує з невпевненістю, яка заважає приймати самостійні рішення. Уже вдруге вона телефонує матері, щоб почути слова, які підведуть її до дії. Але ж, люба, так не можна. У тебе є власна голова на плечах, ти маєш навчитися довіряти собі й своїм відчуттям.
Тим часом Торн чекає її біля дверей. Його надія ще жевріє, і він благає Хейлі не виходити заміж. Іноді складається враження, що він розуміє її краще, ніж вона сама.
П'ятий розділ.
Відверто кажучи, стосунки Луїса та Хейлі далекі від романтичних. Складається враження, що Луїс прийшов до неї не для того, щоб провести час разом, а щоб його обслужили: нагодували, дали подивитися телевізор, а потім він ще й потягнувся за «солоденьким». Але в героїні вже немає бажання до Луїса — її тіло не відповідає на його дотики. А коли зникає потяг, коли не хочеться, щоб коханий торкався, то й кохання, мабуть, уже згасло.
Єдине, чого я не розумію, — чому вона так чіпляється за нього. Адже Хейлі вже знає відповіді на всі підступні сумніви у своїй голові. Як можна діяти проти самої себе? Луїс — це вже пройдений етап: сіре, заплановане життя. Торн — навпаки, символ світлого й щасливого майбутнього. Дуже сподіваюся, що героїня прийме правильне рішення.
Тішить, що вона відкрила серце і змогла створити логотип, який був необхідний для роботи. А фінал розділу просто чудовий — перший поцілунок Торна й Хейлі! Їхні відчуття та реакції мені дуже цікаві, а тому я вже з нетерпінням біжу читати далі.
Четвертий розділ нарешті дав відповідь на моє запитання, яке супроводжувало мене від початку: чому саме така назва твору. Тепер я розумію.
Луїс своїми діями не дає героїні вільно дихати, позбавляє часу на роздуми й не залишає права на власний вибір. Виходить, що паузи у стосунках, яку нібито взяла Хейлі, насправді й не було — цей негідник робить усе, аби вона діяла так, як зручно йому. Дуже прикро спостерігати, як героїня виправдовує Луїса і вірить йому, навіть попри те, що сама стала свідком його зради.
Особливо шкода Торна, коли він бачить обручку. Хлопець щиро сподівався, що Хейлі зніме рожеві окуляри й почне бачити суть речей не лише розумом чи досвідом, а й серцем, крізь призму дійсності.
Розділ третій. Як же мені подобається щирість, подекуди настирність і грайливість Торна. Він — повна протилежність правильної, зібраної та часом суворої Хейлі. Наче створені одне для одного, щоб доповнювати й врівноважувати.
Їхні розмови — це окремий вид мистецтва. Діалоги живі, дотепні, грайливі, іноді метафоричні, з іронією, сатирою і справжнім сміхом. Торн молодець — він відволікає героїню від туги та самокопання, не дає їй замкнутися у болю.
Шкода, що їхня поїздка закінчилася мікротравмою (розривом зв’язок), але навіть попри це спілкування було солодким і щирим. Єдиною «гіркою пігулкою» стала весільна сукня, яка з’явилася в кінці. Вона ніби стала забороною для Хейлі — нагадуванням, що ще рано занурюватися в нові почуття та нове знайомство.
Це відгук на книгу в рамках марафону:))
Перший розділ знайомить нас із Хейлі — дівчиною, яку зрадив хлопець. У розпачі вона сідає в першу-ліпшу машину, прийнявши її за таксі, й починає скаржитися водієві на чоловічу непостійність і схильність до зрад. Між ними виникає палка розмова, і згодом з’ясовується, що цей чоловік зовсім не таксист. Виходить доволі яскраве й незвичне знайомство — емоційне, інтригуюче й таке, що запам’ятовується надовго.
Цікаво, що автор починає не з опису самої зради, а з наслідків — із того, що вона вже відбулася. Це нетипово й приваблює, адже відрізняється від інших книг із подібним тропом. Події розгортаються швидко: зрада → знайомство з героєм → пікантна ситуація з оголеною Хейлі біля під’їзду → опис її роботи → новий замовник, який виявляється тим самим «таксистом», котрий хоче співпрацювати з дівчиною, бо вона його зацікавила.
Потім з’являється Луїс, її зрадник і наречений, із квітами. Його пояснення звучать безглуздо, майже як дитячий лепет. Невже він справді вважає, що героїня настільки наївна, щоб повірити у випадковість? Що він такий хороший і лише хотів «допомогти тій дівчині, з якою їх побачила Хейлі»?.. Розмову перериває Торн.
Айріна Денг, Помітно, що він зацікавився Хейлі і не хоче, аби вона пробачала зрадника, тому забирає її подалі від Луїса.
Сцена з Торном сповнена гри: вони ніби ведуть робочу бесіду, але між ними вже відчувається хімія. У цей момент героїня згадує колишнього — і мені здалося, що їхні стосунки давно втратили щирість. Адже коли кохають, то не зраджують. Більше того, складається враження, що й Хейлі не надто його любила, просто звикла бути поруч, бо вони ще й були друзями. Її намагання врятувати стосунки без вогню виглядають радше як звичка, ніж справжня боротьба за кохання.
Мене трохи здивувало, що вона так швидко охолола до Луїса: уже під час вечері з Торном вона сміється, ніби зрад і болю й не було. Зазвичай біль не відпускає так швидко, хоча я й не чекаю, що героїня мала б страждати пів книги. Просто в одному розділі стільки подій і різких змін емоцій, що їх складно сприймати відразу.
Загалом розділ мені дуже сподобався. У вас легкий стиль, приємний і захопливий. Як читач, я б, мабуть, розділила цей розділ на два — щоб подіям і емоціям було більше простору.
Розділ 6. Поведінка нареченого та його секретарки викликає огиду. та триденна поїздка, більше схожа не на відрядження, а на побачення зі своєю секретаркою. А Торн справжній. він дійсно закоханий, але думки й вчинки дівчини йдуть по накатаній. В такій ситуації місця для голого щастя немає.
7. Поїздка до дядька й відверта розмова з ним роблять неймовірне - Хейлі нарешті розуміє, що треба робити. І стає зрозумілим, яке рішення вона прийме.
Історія дуже повчальна)))
Ніка Цвітан, Ого, як ви Луїса) Щодо рішення – так, певно, воно вже стиху визрівало в ній, і розмова з дядьком остаточно все прояснила. Бо ж не всі готові ризикувати "з вогню та в полумінь")
Розділ 3. Іронічний та досить детальний опис колег робить розділ живішим. Про клоунів - це правда. Багато дітей, особливо молодшого віку, їх бояться. А для Торна клоуни - це ностальгічний зв'язок з братом. Шкода, що Хейлі не може адекватно реагувати на увагу Торна. І несподіваний подарунок...
Ніка Цвітан, Ну, вона розгублена, вона не може одразу відкинути геть дворічні стосунки і кинутися в нові)
Розділ 2. Досить тонко описані почуття невпевненої вчини в такій ситуації. Вона намагається виправдати зрадника, замість подивитися правді прямо у вічі. Нахабний Луїс обирає тактику "Сицілійського захисту" - напад замість виправдання. А Рейчел, як голос правди, Хейлі ще не здатна почути. Повчально.
Ніка Цвітан, Ну, ситуація таки була недвозначна, якби вона геть у чомусь відвертому застукала, то вже було б не пояснити "випадково трапилося")
Вітаю Дано! В рамках марафону, я ще раз із задоволенням читаю вашу книгу й порівнюю свої враження тодішні й теперішні.
Ну, що ж. Твір написаний гарною мовою, читається легко. Перший розділ занурює нас в неприємну ситуацію зради. Досить банальне пояснення нареченого, швидше схоже на тупу (перепрошую за слово) відмазку. У стосунках героїні з нареченим не відчувається щирого кохання, швидше симпатія й звичка. Поява Торна, на мою думку, досить вчасна. Шкода, що вона одразу не гонить від себе того недонареченого.
Зверніть увагу на одруківку "стдії" у першому абзаці після "зірочок".
Ніка Цвітан, Дякую за коментар! Одруківку виправила)
Розділ 4. Як влучно: "порожній антураж без внутрішнього сенсу". Це змушує Хейлі замислитись. А метеликів шкода.
Розділ 5. Луїс відноситься до Хейлі, як до комфортного додатка. все спланував напере, і не посперечаєшся. Тільки де її місце в його планах? Явно не центральне. Спілкування з Торном підіймати пласт натхнення, а Луїс їй про сон. Ох, як же вона помиляється зі своїм рішенням...
Ну і на завершення — про останній розділ. Це і є про те — "голе щастя". Вражаюча і зворушлива розповідь дядька Фрейда. Мені дуже сподобалася ця розповідь. Бо вона про справжнє кохання. Котре не стирається часом. І хоч авторка не ставить крапки у трикутнику почуттів Хейлі — є відчуття, що вона таки зрозуміла, що ознають ті слова — "Голе щастя". Загалом — це повчальна історія. Я радий був ознайомитися з нею.
Romul Sheridan, Навпаки, дуже дякую!
6. Торн молодець що взяв ініціативу у свої руки. Бо Хейлі можливо й не наважиться. Сподіваюся вони будуть разом. Йду дочитати до кінця. Вже цікаво стало що там далі)
5. Взагалі не розумію навіщо Хейлі пробачила Луіса? А про нього взагалі мовчу. Мені він не сподобався. Любить тільки себе й мабуть бокс)
Лада Короп, Ну, вона ж не просто так була з ним заручена) Вочевидь, мали місце почуття – адже, враховуючи спогади, він вмів бути милим)
1 розділ. Хейлі — красива дівчина, захотіла зробити сюрприз своєму нареченому Луїсу, але застало його в неординарній ситуації. Ситуація хоч і не надто неординарна, але дівчина вирішила, що кінець. Незважаючи на два роки стосунків. Несподівано)) Таксист — цікавий тип. Чомусь виправдовування Луїса не переконливі для Хейлі. Дуже подобається опис сцен...
2. — звісно, що подібна ситуація потребує осмислення й обговорення. Не тільки це відбувається в самій парі, а й з друзями. Природньо, що у парі виникають взаємні звинувачення й виправдання. Що ми й бачимо на прикладі Луїса. Він теж обрав тактику атакувати в захисті. Звісно — це кумедно. Але правдиво. Так часто роблять, коли винуватий))
Зазначу, що мені дуже подобається загальний шарм твору. Іноземні імена й описи сцен — викликають асоціації з якимись американським кіно.))
Romul Sheridan, )
3 розділ мені сподобався тим що Торн запропонував Хейлі трохи відволікатися, але неприємність з ногою трохи вибила її з колії. Незвичний подарунок заінтригував.
Лада Короп, ) До речі, в блозі обираю нову обкладинку, була б цікава ваша думка!
4. Сподобався подарунок Торна. А також натяк на антураж. Схоже Хейлі йому дійсно подобається, але мені поки не все зрозуміло)
У другому розділі з'являється подруга героїні Рейчел. Її підтримка. Хороша дівчина. Луїс схоже так й не зрозумів що накоїв. Мені здається він справжній егоїст. Шкода що Хейлі витратила на нього стільки часу)
Лада Короп, Просто Луїс і Хейлі по-різному дивляться на те, що сталося – так буває)
5-ий — вразив не подвійними емоціями Хейлі. З одного боку вона наче дорожить стосунками з Луїсом. А з іншого — думає про Торна. Ще й та тарілочка з метеликами. І дійсно, а якщо в подружжі не буде про що говорити, бо вичерпається романтика? Це дуже цікаве питання. Фраза — "голе щастя", що колись сказав Торн — тут виринає кілька разів...І тут муза, як і у авторів письменників — ввалилася в несподіваний час зненацька)) Це знайомо. І є результат! А Торн не гальмує))
Зверніть увагу на невеличку одруківочку у цьому розділі в абзаці: Останнє слово промовив, нібі йшлося (ніби йшлося)..
6- й — найцікавіший! Дивно поводитися Торн. Той відсторонений цілунок, а потім його візит під двері Хейлі. Його наполегливість цілком зрозуміла. Але Хейлі, здається, не може визначитися остаточно, хоча і весілля посунуте в даті наперед. Дуже сподобалася бесіда Хейлі з матір'ю і її слова про не захопленість Хейлі Люїсом. Філософські роздуми на тему — дуже доречні, як на мене...
Romul Sheridan, Дякую за такий уважний і вдумливий підхід, рада, що мій текст викликає такі емоції! Щодо Хейлі і Луїса – в певному сенсі, саме через побачене в ній й виник "внутрішній зсув", який дав шанс Торну – якби Луїс не дав їй привід для сумніву, вона б продовжувала бути спокійна і впевнена у своєму виборі. Бо ж я не писала про дівчину "легковажну")
3-й розділ дуже сподобався взаємодією з офісними колегами. Цікавий Торн — балакучий, з навичками медбрата. А Хейлі трохи відстороняється від уваги Торна. А ще, дуже цікавий той "вухатий" Беккет. Сподобалася його реакція на повернення з поїздки Хейлі з Торном))) Також дуже сподобалося про клоунів. Клоунів і зірок голівуду. Це дуже дотепно))) Зверніть увагу у цьому розділі є одруківка — ємблему(емблему). Це одразу на початку розділу...
4. Досить цікава тут поведінка обидвох. І Луїса з тим подарунком сукні, й самої Хейлі, яка надягала обручку від Луїса. Сподобалася сцена з метеликами й алегорія про хутра з ведмедів. Це було дотепно. Натяк про полювання на ведмедів в Канаді, напевно підказка, що події роману саме розгортаються в Канаді. Це моє припущення. Зверніть увагу у цьому розділі є одруківка — лифт (ліфт) у абзаці: Тут двері лифту розійшлися...
Romul Sheridan, Дякую за зауваження, виправлю! Щодо країни – так, зокрема, описуючи дім Хейлі, надихалася видом одного з великих канадських міст.
Привіт з марафону. Прочитала перший розділ. Цікава задумка й герої нестандартні, але дуже багато подій одразу, тому я не встигала слідкувати за ними. Поки що знайомлюся з героями подивлюся що буде далі.
Вітаннячка! Радий продовжити знайомство з Вашою творчістю. Насправді, я вже прочитав цей твір увесь й залишив по 5 зірочок кожному розділу. Дуже сподобався твір. От, дійсно — що таке голе щастя? Думав, про що цей вираз? Спочатку усі натяки на Хейлі. А потім зворушлива історія дядька Хейлі і його історія кохання. На правді — щире кохання, справжнє, єдине — це і є голе щастя. Отже, приступаю до коментарів обов'язкових 6 розділів...
Dana N, Навпаки — зачепила. Вона зовсім не наївна. Таке буває. Бачив;)
Мені подобається, тільки почала читати, та герої затягують у своє життя змушуючи перегортати сторінку)
Торн звісно показник "зеленого прапорця". Сподіваюсь з його характером і намірами буде без сюрпризів)
Ірина Мельник, Дякую!
Боги книга просто неймовірна, лише обкладинка відштовхує якщо хочете більше читачів замініть поки не пізно, бо такий текст треба всім а його не помічають. А в цілому текст цікавий, герої цікаві ситуація з плащем взагалі відпад.
Кучеренко Анна, )
Розділ четвертий. Незвичний подарунок від Торна, м'яко кажучи, але цікавий. Діалоги відчуваються живими. Переживання Хейлі зрозумілі, хоча вчинок Луїса дещо дивний. Ніби й пауза, але ось він купує сукню, наче конфлікту й не було. Схоже на спробу уникнути роз'яснення стосунків
Поліна Ташань, Так, він такий – віришив, що як "усе пояснив", можна продовжувати з місця, де зупинилися)
Третій розділ) Що початок, що кінець заінтригували. Подобається, як ви описуєте взаємини Хейлі з колегою та доволі наполегливим замовником, котрий явно має позаробочі амбіції щодо неї
Поліна Ташань, Беккет вас прикольнув? Я рада)
Перший розділ. Місце подій, я так зрозуміла, Америка, проте ситуація життєва для будь-якого регіону. Хейлі дуже пощастило з "таксистом" — перше, що я подумала, як людина, що любить подивлятися трукрайм :) Щодо Луїса — його зрада для мене лишається неоднозначною. І ніби й факт поцілунку є, проте спустити в зливну яму два роки стосунків заради секретарки, як мінімум, нерозумно. Відчуваю, на цьому крапку в їхніх стосунках не поставлено.
Було декілька одруківок та пропущених ком — несуттєво. Якщо будете редагувати книгу, рекомендую languagetool - він на такі легкі помилки швидко вкаже)
Поліна Ташань, О, ви перша щодо Луїса! А то ж багато хто одразу його затаврував)
Дочитала) Сказати чесно, я не шанувальниця любовних романів і відкрила першу сторінку з упередженням, що це буде чергова історія про велике кохання двох зовсім не шаблонних персонажів. Як же я помилялася. Ваша історія — це не просто про почуття, це про філософію людських стосунків. Про вибір, про складнощі життєвих обставин, внутрішні переживання. Протягом читання складалося враження, що кожен наступний розділ був краще за попередній, а сцена розмови з дядьком змогла не лише розчулити, а й підштовхнути на роздуми. Незавершена кінцівка — дуже вдала родзинка історії, яка остаточно закрила питання, у чому була ідея твору. Окрема подяка за те, що познайомили мене з такими словами, як мугир і скрушний — от чесно, раніше їх не чула :) Єдина рекомендація — за можливості відредагуйте саме перший розділ. У наступних хибодруків значне менше, але перші помилки можуть відштовхнути читачів. Дякую за вашу працю!
Поліна Ташань, Дуже дякую за ваш відгук! Приємно дізнатися, що вам сподобалося, зокрема – що саме. Щодо
зауважень – подивлюся, давно тут не
була, може побачу "свіжим оком". Слово "мугир" відкопала у перекладі Мопасана, здається, Рильського, здалося прикольним.
П'ятий розділ викликав подвійні відчуття. Ніби й видно, що в стосунках Хейлі з Луїсом проблеми, проте чи це тимчасова складність, чи сигнал кінця? Неясно, і від того ще реалістичніше
Другий розділ. Рейчел та сама подруга, яка завжди на твоєму боці) Гнів Луїса наче відзеркалював його власний сором, проте це применшує того, що його поведінка була негідна. Помітно, що авторка ставить акцент на емоції та роздуми героїв більше, ніж на створення несподіваних поворотів, проте це не є недоліком
Прочитала до кінця.
Мені не вистачило більш визначеного кінця, не дуже люблю відкритий кінець
Історія сподобалась.
В стосунках важливіші емоції, почуття та стан, а не умо-виводи, чи практичні договори
Всім потрібне Голе щастя
Таня Тайм, Дякую за вашу думку. Коли писала, здавалося, що все буде ясно), але, можливо, ви й праві, що не вистачило кульмінації. Мала якось ідею написати продовження, у
якому б, зокрема, конкретизувала події першої, та поки не склалося.
Мені подобається-пауза-козел, я тебе кидаю
Таня Тайм, Ну, Рейчел така, вирази не обирає)
Додала до бібліотеки, з задоволенням почитаю. Автору бажаю натхнення і вдячних читачів
Лісовець-Юкал Юлія, Дякую!
Прочитала і я вашу історію. Дуже інтригуючий початок з плащем, майже на голе тіло (колись і я таке планувала☺️ але не склалося і добре))) Так що можна назвати історію цілком життєвою, з роздумами героїні та ваганнями, що для неї краще. Рада, що вона зробила правильний вибір, мені її наречений був не до вподоби.
Марина Мелтон , Дякую!
Інтригуючий початок. Із задоволенням продовжу
Оксана Соловій, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати