9 930
Анотація до книги "( Не ) Герой"
В певний момент приходить розуміння, що тебе помістили у великий механізм системи, яка, використавши життєву енергію та сили людини, спокійно замінить її, навіть не помітивши короткоплинного життєвого шляху, який пройшов цей маленький гвинтик. Сірі будні, нудна робота, стандартні дії та оточення... хочеться вирватися з усього цього. Але як? Ти задаєш собі це питання і розумієш, що вся планета є своєрідною кліткою, в якій мурахами метушаться люди, створюючи для себе ілюзорні, часто примітивні та непотрібні, цілі. Руки опускаються і ти вже просто пливеш за течією, просто існуєш...
І в цей самий момент з'являється хтось настільки ненормальний та чудернацький, що не вписується у твоє світосприйняття, і пропонує стати справжнім героєм, який врятує цілий світ... хм, можливо варто погодитися?!
І в цей самий момент з'являється хтось настільки ненормальний та чудернацький, що не вписується у твоє світосприйняття, і пропонує стати справжнім героєм, який врятує цілий світ... хм, можливо варто погодитися?!
Зміст книги: 34 глави
90 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікаві роздуми щодо життя у сучасному світі. І в цьому дійсно щось є. Сучасні начальники не кращі за некромантів. Тільки цікаво, як Заубер міг довірити хлопцеві те зілля, знаючи, що той може надихатися? Чи це також перевірка? Мовляв, якщо ноги протягне, то не підходить?
Те, що Гард сидів, закинувши лапу за голову, не здивувало. Від цього кота можна все що завгодно очікувати.
Наталія Ковган, Можливо й перевіряв. А ще може бути, що Владіус просто вважав, що навіть примітивна розумна істота два оберти годинника може відслідкувати, та й не звикли в Темному королівстві хвилюватися про когось, окрім себе та ще максимум про потрібних для чогось близьких... а може він просто після зустрічі з нареченою не подумав, що слуга в нього новенький)
До сліз. Смішно і нагадало мої пошуки в бібліотеках потрібної літератури. А назви такі, що все хочеться прочитати :)
Ірина Маркова, Так теж іноді бувало. Правда до того, щоб ховатися під шафою діло не доходило :)
Виходить, що Марк так нічого і не знайшов для порятунку? Зате багато цікавого побачиш, аж занадто багато:) От Гард молодець, кожного разу, коли щось іде не по плану, вильне хвостом і наче не при справах. Якщо Гард потрапить у світ Марка, то він стане звичайним котом?
Наталія Ковган, ще буде шукати, він ж не втратив надію)... а Гард у нас більш свідомий і довше живе в тих умовах, тому й швидко реагує)... не знаю чи потрапить Гард в наш світ і, якщо так, то чи буде тут звичайним котом, от якщо буде такий момент, то дізнаємось) але мені здається, що він завжди буде виділятися))
Дуже вдалий вибір героя для цієї історії. Ніякої мерісьюшності, адекватна поведінка людини, що використовує всі свої здібності для виживання. І це одночасно смішна поведінка, але вона й викликає повагу.
Рома Аріведерчі, дякую за те, що поділилися враженнями) думаю, що Ви добре знаєте, як важливо для автора почути від читача бачення створеного світу та його героїв) дуже приємно, що історія подобається))
Рома Аріведерчі, щиро дякую за нагороду))
От мені просто цікаво, чи має право Марко від чогось відмовитися? Бачу, що йому доводиться підлаштовуватися під все, що тільки і є у цьому світі. Але тішить те, що він багатьом істотам подобається. Можливо дійде до того, що він з усіма здружиться і просто підніме повстання. Гард у нього на плечі сидітиме і керуватиме;)
Наталія Ковган, а от з відмовами все складно, адже наразі він лише визначається з межею дозволеного, а ризикувати з кровожерливими монстрами не дуже й хочеться
Цікаве продовження. Походеньки Марка вже сприймається, як щось буденне. Ну пішов на кладовище, ну розібрав немертвого, що ж тут такого? Хлопець вже сам звикає. От тільки чим це для нього завершиться? Чи знайде те, що йому наказали принести? Здається, цей похід ще затягнеться.
Наталія Ковган, здається, що він просто вже починає звикати до реалістичності того, що з ним відбувається, і як результат - більш виважено оцінювати рівень небезпеки і відділяти "не хочу, бо неприємно/страшно" від "не можу, бо постраждаю". Наразі він нарешті побачив, що в цій ситуації діє славнозвісний жорстокий метод виживання - або зможе плавати, або замінять на іншого.
З кожним розділом історія все більше затягує. Дякую1
Рома Аріведерчі, Сподіваюся, що й подальші пригоди нашого героя сподобаються)
Дякую вам за продовження. Узагалі то Марко оптиміст, як бачу. Досить спокійно реагує на спробу придушити, на привідів та похід на цвинтар. До того ж, цікаво, якщо і втече із Гардом, то куди? До свого світу чи облаштується у тому, що йому лишився? Зараз лише побажаю йому гарно сходити на цвинтар і не стати стравою для зомбі.
Наталія Ковган, Мені здається, що Марко тримається на вірі в те, що зможе втекти з того життя, на яке необдумано погодився... але він взагалі не розмірковує ще над питанням куди саме зможе втекти. Можливо це й добре, адже якби він зрозумів одразу, що не знає як повернутися в свій світ, то, швидше за все, здався б (мені здається, що наразі він ще підсвідомо блокує думки про те, що ж буде, якщо вони зможуть звільнитися, або ж сподівається в цьому питанні на Гарда... побачимо далі))).
Читаючи про життя Марка, розумієш, що у людському світі у нього було далеко не все так погано. І коли все навколо заляпане кров'ю, то важко звикнути. Якщо не звикнеш, то на зілля пустять. Відчуваю, весело хлопцеві буде. Принаймні Гард підбадьорює.
Дякую вам, чекаю на продовження.
Наталія Ковган, так, багато хто починає цінувати те, що мав колись, лише коли втрачає це, як здавалося, звичне та нудне... ну, а зараз йому лише пристосовуватись потрібно до нових реалій, варіантів інших ж немає ще
Прочитала))) Знаєте, сподобалося те що герой не падає духом, хоча хотів бути героєм, а виявилося, що пахати на чарівника треба. До речі Гард подобається, і сподіваюся, що під кінець перестане бути облізлим. Чекаю продовження.
Наталія Ковган, дякую за розгорнуті враження) це лише початок історії і все ще може змінитися))
Із запізненням, але від щирого серця вітаю з новинкою!!! Натхнення та вдячних читачів!!! Обіймаю міцно-міцно!!!!
Анна Харламова, Щиро дякую за привітання та нагороду) дуже приємно) теж міцно обіймаю))
Прочитала перші дві глави із задоволенням. Натрапила на цей твір і випала чудова нагода ознайомитися з вашою творчістю. Будемо читати далі.
Наталія Ковган, дякую за зацікавлення) сподіваюся, що сподобається))
Дякую за продовження. Гарний гумор завжди приваблює :)
Рома Аріведерчі, дякую, що читаєте)) сподіваюсь, що такий гумор у поєднанні з темним фентезі, ще й без любовних ліній, знайде своїх читачів) хоча історія наче формується не така й вже моторошна)
ВІтаю! Додаю до бібліотеки.
Рома Аріведерчі, дякую)) приємного читання)
Вітаю з початком нової книги!
Початок інтригуючий, буду слідкувати за розвитком подій!
Успіхів та натхнення! ;)
Skintey Alina, дякую за теплі слова) приємного читання))
Вітаю з новинкою. Анотація інтригує:)
Оксана Усенко, дякую) сподіваюся, що й сама історія сподобається))
Вітаю з новинкою))) Зацікавили))) Просто не можу пройти повз черговий шедевр))))
Софія Вітерець, дякую за такі приємні слова)) сподіваюся, що книга сподобається)
Вітаю з новинкою))) успіху книзі)
Каміла Дані, щиро дякую за побажання та нагороду))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати