10 316
“Сяючі Іриними.”
Анотація до книги "На заробітки до іншого світу "
А що як замість Польщі відправитися на заробітки в інший світ?
Соля залишилася без даху над головою, бо русня зруйнувала її щойно придбану квартиру в Харкові.
Вона тепер внутрішньо переміщена особа і їй байдуже де збирати полуницю.
Загрань тепер її тимчасове пристанище. А як кажуть немає нічого постійнішого, ніж тимчасове.
Всього на всього їй потрібно построїти знахабнілих вкрай магів і магинь, нехай знають, що ніхто не може
працювати, відпочивати, керувати і кохати так як українки.
Вона як недосяжна мрія для найсильнішого мага, єдина на все життя.
Соля залишилася без даху над головою, бо русня зруйнувала її щойно придбану квартиру в Харкові.
Вона тепер внутрішньо переміщена особа і їй байдуже де збирати полуницю.
Загрань тепер її тимчасове пристанище. А як кажуть немає нічого постійнішого, ніж тимчасове.
Всього на всього їй потрібно построїти знахабнілих вкрай магів і магинь, нехай знають, що ніхто не може
працювати, відпочивати, керувати і кохати так як українки.
Вона як недосяжна мрія для найсильнішого мага, єдина на все життя.
Зміст книги: 38 глав
38 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ щиро дякую Вам за ці чотири історії було цікаво читати поринувши в ці фантастичні світи разом з героями!!! Я бажаю вам натхнення і наснаги в написанні нових книг!!!
Ярина Чорна, Дякую Вас теж вітаю з прийдешнім Новим 2026 роком я вже читаю нову вашу книгу і з нетерпінням чекаю продовження!!! Я хочу побажати щоб наша спільна мрія здійснилася ви її дуже класно описали в книзі це перемога, мир, злагода,, порядок і справедливість для нашої України!!! ЦІНУЮ вашу працю
Дякую за чудові книжки! Читаються на одному подиху. Дуже захопливо. Бажаю успіхів та натхнення!!!
Людмила Проскура, Я дякую вам за час проведений зі мною, ви надихаєте мене писати далі.
Неймовірна історія, мені дуже сподобались ваші світи. Бажаю вам натхнення і до зустрічі в нових книгах!
Ейфорія, Мої історії про життя простих українок, яких доля випробувує на чесність, щирість і людяність.
Дякую вам за підтримку та запрошую в нову історію.
Яку опублікую зараз, після відповіді вам
Дякую, дуже гарне продовження. Нова обкладинка дуже пасує, прям в сердечко))
Ейфорія, Це вже кінець історії. Я опублукувала епілог.
Буде ще післямова.
Я дякую Вам, ви мій щирий читач.
Дякую за свіженькі і «смачні» розділи. Особливо цікаво читати , коли вже інші частини прочитані і ти розумієш про кого і про що йдеться. Чекатиму продовження))))
Ейфорія, Так, цікаві вийшли.
Надіюсь, що наступної неділі вийде завершити весь цикл))
Дякую за проду. Фінал вже ближче))))
В останньому розділі абзац , де розмова з Алексом повторюється кілька раз, перегляньте.
Ейфорія, Дякую, вже виправила.
Це все наслідки нічного безсоння.
Ми вже майже у фіналі
Я поки тільки на шостому розділі, але хочу написати коментар як підтримку для нестандартного потрапляння в інший світ. Зазвичай гг просто опиняються в магічному світі, а тут відправилася туди на заробітки. При чому, за власною волею. Хоча я б теж пішла туди працювати за такі гроші. Тим паче, коли в твоєму світі пройде лише тиждень))).
Оксана Маркова, Оксана, дякую за відгук.
Деколи так і хочеться відкрити двері і перейти в інший світ , а якщо ще й підзаробити .
Розділ 4 і загальне враження.
Напевно магічний світ не сильно вразив Соломію на початку, бо вона якось аж занадто агресивно взялася наводити порядок) Знайомсто з Марком обіцяє продовження і, здається, він зовсім не простий робітник, якщо розкидається такими обіцянками)))
У тексті є кілька русизмів, як от карман чи пуля, в середньому одне слово на півтори сторінки. При гарній мові написання воно дуже помітно. Темп, як на мене, трохи зашвидкий, а тому складається враження, що Соломія сприймає все, як належне. Хоча перенесення у магічний світ мав би викликати трохи більше емоцій.
Загальне враження приємне, є бажання читати далі.
Ярина Чорна, Розумію вас, герої і я мене змінюють сюжет)))
Дякую за побажання ☺️ навзаєм ❤️
Розіл 3. Як і очікувалось - Соломія вміє відстояти свої інереси. Магічний договір? Очікувано. Вона ж головна героїня, тому всі пряники їй))) Описи дуже мінімалістичні, я б навіть сказала - занадто. Наче авторка поспішає відправити Соломію до місця основних подій.
Розділ 2. Староста накидав таємниць, а лист усе розставив на місця))) я можу зрозуміти, чому Соломія погодилась - вона людина, яка втратила все, а тут шанс швидко заробити на нову мрію. єдине, що мені дивно - маги. Вони отримаують свою силу завдяки таким людям, як Соломія. А їх ще й, як зазначено, менше п'яти відсотків у світі. Тож вони повинні цінуватись на вагу золота (так, їм добре платять), натомість ставлення до них, як до рабсили. Навіть цікаво, як Соломія із її характером, збирається це змінити)))
Коментар в рамках марафона Діани Козловської. Спочатку, згідно етикету відгуків, хороше: завжди буде тішити, коли читаю про Харків. Написано легко. Навіть занадто легко, так що прочитую розділ і повертаюся знов за сенсом, в пошуках ідеї про боротьбу відьми з магами. Фентезі не мій жанр. І виходить так: якщо я вже наважуюсь читати про відьму та магів, бо хочу відволіктись від реалізму, то чекаю відьму і магів. А бачу банальну історію, де досить багато білих плям та підтягнутих моментів. Мені нецікаво читати біографію головної героїні, я сама з Харкова, я там жила і працювала, я була заробітчанкою, мій чоловік теж, але жодному моменту з написаного про героїню я не повірила і він мені не відгукнувся. Це з таким же успіхом міг бути Київ, Полтава, село Сонячне в якийсь там області. Ну, я не побачила історію ніяк і героїню в ній теж. Якщо реалізм, то вийшло дуже розмито і узагальнено. А я взагалі чекала магію. і отут я б вже відклала книгу і не поверталася. Та марафон є марафон. Тому читаю далі. І вибачаюсь, якщо відгук не позитивний і не потішить, як хотілось. повторюю, що це загалом не мій жанр, а в такій формі - точно ні
Ярина Чорна, Я не заперечую. Я кажу про форму подачі. В смоєму теж реальний світ є. Навіть більше, чим магічного. мова не про те, що у вас не фентезі, а про те, яке воно. Вибачте, якщо засмутила вас. Але навмисне хвалити я не можу, якщо мені не подобається. Здається, длґ того і є марафони та взаємні прочитання
Крапки замість рисок Я чула, що зараз автори використовують незвичайні форми подачі твору, діалогів зокрема, та мені заважає читати. Чому крапки? Ми так в статях, коли я копірайтером працювала, виділяли списки. Крапки в діалозі для мене забирають враження художнього твору і погіршують сприйняття. Сумнівний експеримент. Також цікаво серед іншого, з якого дива і звідки в неї заварена кава. На двох. Чому в будинку якісь закрутки. Серйозно???? І люди під час війни такі типу налякані плітками про приводів, що не повитягали. У мене сусідка в Харкові біженцям волосся повиривала, коли вони в погребі ц неї ховались від обстрілів й банку помідорів відкрили, не спитавши. а ви пишете, повний підвал їжі стоїть собі і всім все одно, вона бере собі і нічого. Ну, неправда все це. Хіба що то вже магія зʼявилася. В такому разі натяк можна було дати.
Ярина Чорна, Я прочитала четвертий розділ. Але як я і сказала, мені важко сприймати текст, і я багато пропускала, потім поверталась, читала заходів у пʼять і все одно не змогла сконцентруватися й спіймати думку. З крапками - в мене таке сталося, коли я зверстаний текст форматувала в докс. Також я знаю, що таке робить перекладач онлайн інколи, замінює риски. В будь-якому разі я впевнена, що багатьом такий формат незручності робить
Вітання з марафону від Діани.
Початок не просто реалістичний - досить багато мені знайомо і з особистого досвіду і з досвіду сусідів. Про роботу у Польщі також знаю з особистого досвіду, тому можу лише порадіти за Соломію, їй пощастило))).
Текст написаний грамотно і легко.
Питання: Соломія із чоловіком просто перестали спілкуватися. Тобто вони не розлучилися? Будинок також заінтригував
Христина Вілем, Привіт, просто стали чужими.
Як для біженки, що все втратила, досить великий в неї рюкзак і багаж в ньому. Чи важливо воно взагалі, що там вона бере з собою. можливо, все це розкриється і відіграється далі. Та я вже досить багато прочитала, по кілька разів, тому що то прогортаю, то повертаюсь, сенс все ще не вхоплюю. можливо, я надто серйозно настроєна і надто багато чекаю. Для мене це занадто розважально і фентезійно. Наталь
Так, отож продовжую(це до речі все ще перший розділ)
Ох...Опис початку повномасштабки у Харкові було дуже боляче читати. Спливали в пам'яті ті часи, коли ми не вилазили з укриттів і новин.
І от Соля втратила дім, до якого так довго і важко йшла...Знову ж таки, не розумію звідки в неї сили пережити все це.
(перегляньте форматування діалогів, вони у Вас як маркований список, трохи відволікає при читанні)
Оце так будинок, з характером) І думаю, з сюрпризами))Переходжу до наступного розділу)
Ярина Чорна, Виділіть ті місця у тексті, де замість тире у вас крапочки на початку реплік і перегляньте панель редагування(де обирається курсив, жирний шрифт, оцентровка тексту тощо). Там буде значок нумерації і маркованого списку, він у Вас скоріш за все виділений, натисніть на цей значок і крапки мають змінитись на тире. Бо вручну переставляти то, мабуть, буде довго)
Ну, Соля дуже швидко адаптувалась, прямо одразу всіх по стрункі поставила і керує. Заздрю появі такої впевненості і приємно здивована, що з таким тяжким минулим, вона її має. Очікуєш побачити невпевнену і забиту дівчину, що ховатиметься від почуттів і спілкування, дбаючи про себе сама. Та Соля геть інакша, вміє за себе постояти і цінує себе перш за все. Молодчина!
Загалом враження від твору приємне, він динамічний і охоплює багато подій. Деякі речі ставались занадто швидко і мені не вистачало рефлексії головної героїні. Та це, певно, варто списати на її характер і вміння не зациклюватись на речах, що приносять біль.
Бажаю успіхів та натхнення!
Кайла Броді-Тернер, Щиро дякую, скоро завітаю до вас в гості. Накривайте стіл:)
Те як легко Соля пішла на це мене дивує. Я, звісно б могла скинути це на скруту і відсутність гарних подій у житті (за виключенням комфортного будинку посеред війни), та те, що вона прочитавши той довжелецький лист, виділила звідти виключно фінансову винагороду і почала пакувати речі, мене чомусь вразило. Не було в неї і тіні сумніву, роздумів. (не рахуємо одне речення, після якого одразу ж: 14тис? Де мій рюкзак?!)
Охі Соля...Охі авантюристка))
Агенти нагадали мені Льолека і Болека. То зривається, то вибачається. Все через агентів, типу працівники для нас другий сорт, але диплом, що підтверджує освіту не треба, ми вам віримо. Я сподіваюсь Солі не доведеться тісно з ними працювати. Маю стійке враження, що така полярність уже на старті спілкування — надалі тільки погіршиться.
Щось не дуже мені подобається, що браслет підкреслює те, що людина не є вільною. Так, формально Соля не піде у рабство, бо матиме зарплатню, та все ж...Акцент на цьому трохи турбує.
Ой, ну хоч кумівство у цьому дивному світі подібне до нашого — Верни прилаштували родича)
Ще з початку діалогу з Марком іскри так і літали, думаю там попереду цікаве і напружене знайомство і можливо, навіть щось більше)
Кайла Броді-Тернер, Коли втрачати вже немає що, рішення приймаються миттєво. В цій історії буде багато паралелей з Україною, бо це остання книга з циклу. Якого по суті мало не бути.
Загальні враження. Початок дуже життєвий та реалістичний, а далі ми поринаємо у магічний світ, який теж можна сприймати в певному сенсі як метафору до наших реалій, особливо про життя вимушених заробітчан. Стиль дуже легкий, не переобтяжений описами і зайвими поясненнями. Про те, як влаштований магічний світ, поступово дязнаємося разом з героїнею. А сама героїня, до речі, дуже подобається, бо вона смілива, рішуча і працьовита. Цікава історія♥️
Анна Лір, Дякую, Анна! Скоро навідаюся до вас!!!
Заробітки, це звісно...Скільки історій чула від тих, хто справді працював за кордоном, аж мурахи спиною. Солі поки наче щастить. Хоча Ігор мене трохи бентежить. Я думаю він не надто залучений у ці стосунки і більше концентрується на глобальних питаннях ніж на побудові стосунків та підтримання довіри.
Через це складається враження, що він холодний і буде віддалятися, поставивши у пріоритет роботу. А сама Соля, мабуть, почуватиметься винною, що замість цінувати прагнення чоловіка до чесного заробітку, шукає проблеми у стосунках.
І...Я тут теорій на будувала, а їх стосунки зійшли на нівець в одному реченні. Тобто як припинили спілкуватись? Вони зустрічались кілька років, як я зрозуміла. Так, вони працюють у різних містах і це паскудно, але просто забити на партнера? Гаразд, може я собі напридумала, що там було кохання, яке не витримало відстані, та схоже, що там була звичайна звичка. І Солі, і Ігорю абсолютно індиферентно, що стосунки завершені, без чіткого встановлення крапки.
Дивний момент, але продовжимо) Твір дуже динамічний, багато подій у стилі "розкажу, а не покажу", але тут це не псує історію, радше пропускає менш цікаві моменти, зосереджуючись на важливих.
Кайла Броді-Тернер, Дуже часто на заробітках ми працюємо по шість днів на тиждень, і по дванадцять - чотирнадцять годин. І якщо є один вихідний, то ти не знаєш як встигнути зробити найнеобхідніше, а не те що поїхати за двісті кілометрів. Багато пар так і розпадається на жаль.
Ну житлові умови мені теж сподобались) А Соля роботи не боїться, нічого собі до третьої ночі працювала. Думаю, така працівниця буде у них на розхват) Вона взагалі часу дарма не витрачає, вже і з Марком познайомилась, і Арм її запросив на прогулянку. А ще була нагода випробувати магічний захист, дуже зручно такий мати в незнайомому світі, щоб не чіплялись всілякі нахаби. Видно, Соля у цьому світі швидко зробить кар'єру з її здібностями)
Анна Лір, Вона ж перемістилася в Заграні з метою заробити грошей. І добре, що є магічний захист.
Вітаю)
Початок дуже реалістичний і думки героїні зрозумілі, загалом авторська мова дуже приємна.
Батьки, звісно казкові, але я здивувалась, що вони підтримували її грошима щомісяця. Бо щойно я прочитала про гуртожиток замислилась хто це оплачує, навряд чи Катя.
І не погоджуся: геть не дивно, що шістнадцятирічна дитина мріє про купівлю власного житла. В її житті не було стабільності, вона не мала кому довіряти. Тож цілком зрозуміло, чому вона мріє мати власний дім, у якому не буде непевних людей, що можуть вигнати її у будь-яку мить.
Дуже сумна історія, я не уявляю який відбиток це все наклало на психіку дитини. Адже вона кинута кілька разів тими, хто мав дбати про неї. Як після цього довіряти людям?
Знову ж таки, не здивована, що у житті з'явився старший чоловік. Втім і він не мав можливості подбати про неї, адже так само ще у пошуках кращого життя.
Кайла Броді-Тернер, Привіт, ми всі хочемо мати свій куточок, де б відчували себе в безпеці. І це власне свій будинок, чи квартира. Мене зрозуміють, ті хто винаймають житло. З батьками темна історія, в розділі дев'ять є пояснення їхніх дій.
Оце Соломія вчасно з'явилась, і якраз собі вигідні умови виторгувала)) Цікаво, що там за історія з магічною угодою, напевно, Соломія дуже особлива. Потішив вісімдесятирічний Оскар. Теж цікаво, а як змінюється зовнішність цих мешканців чарівної країни відповідно до віку. Гадаю, Соля ще багато незвичайного дізнається. А в теплиці вона швидко порядок наведе, видно одразу, що людина із досвідом!)
Анна Лір, Соломія схожа на тисячі українських дівчат, які мусять в тяжкі часи виборювати собі місце під сонцем. Не здаватися навіть тоді, коли здається, що все пропало і виходу немає:)
О, в другому розділі все стає цікавіше. От ми і дізнались таємницю будинку і про існування магічного світу. Соля доволі спокійно сприйняла нову інформацію і дуже сміливо пішла відкривати двері. Ну звісно, зарплата хороша. Цікаво, чому саме люди з такою зовнішністю мають цей дар. І як щодо привидів, яких бачать інші люди, це типу відголосок чарівного світу ткий, напевно, чи захисний механізм, щоб не шастали усі підряд)
Анна Лір, Має ж бути якась таємниця, яку не відкривається всім підряд , тоді не цікаво жити:)
Про очі і написала факт, насправді на Землі проживає не більше 5 % з такими очима. Можете запитати в ШІ.
Вітаннячка з марафону) Поринула у перший розділ, і мене просто переповнюють почуття, серце болить за Солю. Ніколи не розуміла таких батьків, що отак от кидають власних дітей заради кращого життя. Якісь зозулі. Звісно, що така дитина недоотримує любові і тепла та уваги, і взагалі це велика трагедія. Ну а щодо ситуації з квартирою і статусу ВПО, то це взагалі як ножем по серцю. Думаю, багатьом зараз це добре знайомо. Але з'явився загадковий будинок, тож тут я вже у передчутті нового витку подій у житті Солі))) Все сподобалось, єдине що одне маленьке питання щодо оформлення - у вас чомусь діалоги відображаються як маркерований список, з кружечками замість тире)
Анна Лір, Привіт. Таємниця батьків в розділі 9. Прочитайте і ви все зрозумієте, вони дали все що змогли.
Я пишу з додатку, і це він так розуміє тире.
Вибачте з незручності.
Так, тут мені треба пауза, бо я втомилась бігти разом із авторкою...Зараз, віддихаюсь, дочекаюсь доки перестане колоти в боку і продовжу... *глибокий вдих*
Ну от, наче попустило. Отож, розмова зі старостою була дуже навіть інформативна. Та не настільки, як лист від попередньої власниці у якому вона звалила на Солю і на нас просто три відра лору, розписаного курсивом.
Це, звісно, добре, що вона прагнула ввести дівчину у курс справи, та я прочитавши таке або реготала, сприйнявши за розіграш, або подумувала тікати якнайдалі. Соля і так пережила купу страшних і образливих речей. А тут вона ще й у тих 5% обраних, що мають опікуватись чарівним світом. Вона не може ладу у власному житті навести, та тут на неї звалюється відповідальність за абсолютно невідомий світ.
Тема з листом хороша, та його об'єм дуже ускладнює сприйняття, можливо якби він містив трохи менше деталей, а всі ці квіти, магині, немаги і світобудову перенести у якийсь із діалогів уже у тій Заграні? Мені здається було б краще сприймати. Але то моє враження, автор знає краще як це має виглядати, тож у жодному разі не нав'язую)
Дякую! Все цікавіше і цікавіше!
Тетяна Мирончак, Солі випало розпитати весь клубок подій:)
Успіхів автору та книгам!❤️❤️❤️
Тая Бровська, Ваші слова та Богу у вуха!!!
Дякую Тая!!!!
Щиро дякую.Дуже цікава книга.
Тетяна Мирончак, Дякую Вам, гарних вражень!!!!
Чудова чарівна і сповнена справжніх чарів історія. Дуже рада цієї зустрічі! Дякую.
Kat Orange, Щиро дякую!!!
Цікава історія, з нетерпінням чекаю продовження)
Ейфорія, Дякую, я пишу наче проживаю її разом з Солею. Здається, що вона розповідає, а я просто записую з її слів:)
Вітаю з новинкою, натхнення вам і популярності❤️❤️❤️
Ярина Чорна, Обов'язково прочитаю)))
Вітаю із новинкою❤️❤️❤️
Тея Калиновська, Дякую, нехай летить у світ. А я з нею буду мріяти, жити , працювати.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати