13. Листи з минулого

Я бачу чарівний палац, в моїх снах такий пролітав наче привид , щось невловиме та таке бажане.

Це не просто будівля, це — застигла мрія на світанку. Вона вивищується в оточенні оксамитової зелені, де кипариси та мармурові тераси з білими квітами віддзеркалюються у спокійній воді басейну, немов у дзеркалі Едему.

Сама резиденція — це симфонія білого мармуру, відшліфованого до сяйва, що ловить кожен промінь сонця. Але її справжнє диво — це золоті шпилі. Вони немов стріли, випущені до неба, на кінцях яких розквітає магія: навколо кожного шпиля сплітаються зоряні спіралі. Вони виглядають так, ніби зірки були нанизані на сонячні промені, утворюючи мерехтливий, невагомий візерунок.

Ці зоряні візерунки піднімаються і обертаються, як танок небесних світлячків, поєднуючи давню велич палацу з футуристичним, чистим світлом. Скляні вставки та геометричні лінії додають сучасного блиску, а яскраві, доглянуті сади з зеленими оазами наповнюють атмосферу свіжістю і життєвою силою.

Вона стоїть на межі світів: як храм, що притягує небеса, і як сучасний дім, що світиться зсередини.

Це мій дім. Я відчуваю, що я зараз в тому місці де маю бути.

Ми приземлилися перед резиденцією, я дивлюся вгору і бачу тисячі зірок, що огортають її золоті шпилі.

• Ви вдома, Ваша Велична Світлість, -  каже мені Врен, і показує куди мені йти.

Ми входимо в середину, і в мене перехоплює подих. А мої орденці ведуть мене і все показують, я ж тільки отримую враження і задоволення від побаченого.

Всередині резиденція Світла і Зірок — це не просто інтер'єр, це портал до чистого світла та небесної гармонії.

Коли ви ступаєте всередину, вас огортає відчуття невагомості. Центральний атріум — це величезний, залитий світлом простір.

Стіни та підлога виконані з того ж самого сяючого білого мармуру, що і зовнішні стіни, але з додаванням тонких срібних та золотих прожилок, які ловлять і множать світло. Підлога віддзеркалює, як спокійна водна гладь.

Замість традиційних люстр, простір освітлюється крізь панорамний, прозорий купол, що утворює верхню частину найбільшого золотого шпиля. Світло проходить крізь нього, створюючи ефект «сонячного дощу». Навіть уночі, він світиться м'яким, пульсуючим зоряним сяйвом, що повторює візерунки зовнішніх спіралей, немов небо перенесли всередину.

У центрі стоїть кришталевий фонтан, який не розбризкує воду, а випускає вертикальний, спіральний стовп чистої енергії або мерехтливого золотого пилу, що повільно кружляє під куполом.

Інтер'єр поєднує мінімалістичну сучасність із казковою розкішшю.

Лінії меблів чисті та плавні, виконані з білої шкіри, полірованого металу та прозорого скла. Вони не захаращують простір, а ніби ширяють над підлогою.

Усі технології невидимі. Освітлення, клімат-контроль та аудіосистеми інтегровані в стіни та стелю і управляються лише помахом руки або думкою.

У кожній кімнаті є вікна-вітражі, які замість кольорового скла містять тонкі, світяться волокна, що відтворюють фрагменти нічного неба або сузір'я, забарвлюючи кімнати у містичні відтінки.

Деякі кімнати мають внутрішні зелені оазиси під склом, де ростуть екзотичні рослини, освітлені спеціальним, м'яким «сонячним» світлом цілодобово.

І коли ми входимо до моєї спальні, я в захваті.

Це місце — особистий небесний притулок, що поєднує розкіш і спокій.

Домінують м'які пастельні тони — перлинно-білий, ніжно-рожевий і сріблясто-бузковий. Кімната немов наповнена світлом світанку, незалежно від часу доби.

Кругле, ніби сфера, ліжко розташоване в центрі, під мініатюрним куполом. Купол виготовлений із матового скла, крізь яке просочується зоряне сяйво із зовнішніх шпилів, створюючи над ліжком ефект небесного балдахіна. Постільна білизна — з найтоншого шовку.

 Одна стіна повністю складається з розумного скла, яке може ставати ідеально прозорим, відкриваючи вид на зелені тераси та горизонт, або перетворюватися на вітраж із сузір'ями вночі. Декор мінімалістичний, але кожен предмет — витвір мистецтва: вази з кришталю, що змінюють колір, та плаваючі полиці.

І на кінець мені показують 

Кабінет покійного батька.

Це кімната пам'яті, знань і спадщини, де велич минулого зустрічається з вічною мудрістю.

Тут кольори стають глибшими, заземленішими, але не менш розкішними. Темно-синій, насичений смарагдовий і глибокий мідний відтінки створюють атмосферу поваги та зосередженості.

Стіни обшиті полірованим, темним деревом, що є рідкісним контрастом для цієї світлої резиденції. Проте в дерево інтегровані тонкі світлові лінії (зоряні промені), що м'яко освітлюють полиці.

 Великий письмовий стіл з одного шматка чорного мармуру. Над ним не висить жодної лампи, лише ореол теплого, спрямованого світла, що виходить зі стелі. На столі — лише старовинна ручка та блокнот.

Кімната є бібліотекою, що містить його особисті колекції рідкісних книг. Книжкові полиці приховані за висувними панелями, що відкриваються дотиком, символізуючи важливість приватності його мудрості.

Замість панорамного вікна — одне високе, вузьке вікно, обрамлене важкими гардинами. Воно відкриває вид на найбільш величний золотий шпиль, символізуючи його роль як основи і стержня родини.

• Ваша Велична Світлість, ми вас тут залишимо. Тут є повідомлення від вашого батька, ми думаємо, що ви хочете прочитати його наодинці. Обслуговування резиденції, відчує ваш запит і забезпечить вам усім необхідним. Ми прилетимо завтра. До побачення.

Маги зробили уклін і покинули кабінет, я ще раз оглядаю все і присідаю за стіл .

Та не бачу нічого, окрім блокноту і ручки. Відсовую шухляду. Вміст її здивував - запечатані конверти. Це листи. Їх дуже багато, і який з них і маю прочитати?

Та я ж маг, кличу подумки той, який маю прочитати першим.

Лист піднімається з шухляди і лягає на стіл.