22. Робота, робота і ще раз робота

Ми з дівчатами прийшли в мої апартаменти, де Дона відразу кинулася в гардеробну збирати мої речі у відпустку. Прийдеться зупиняти. 

• Дона, зупинися. Нам немає необхідності збирати валізи.

• Але як? Ми ж у відпустку на цілий місяць. Чи будемо на місці купляти нові речі? - дівчина знітилася, сіла на пуф і підперла руками голову, очікуючи мого рішення.

• Дівчата нам необхідно вдягнутися у одяг, який відповідає початку травня. Бо там, куди ми відправляємося ще травень, і він прохолодний в цьому році. Тому зручне взуття і штани нам стануть у нагоді . Біжіть у свої кімнати,  у вас є півгодини. Валізи з собою не тягніть,  вони нам не потрібні.

Дівчата пулею вилетіли з моєї спальні,  а я йду в кабінет, щоб дати розпорядження своїм помічникам на цілий місяць. 

Відкриваю планер і бачу три повідомлення від Марка. Не відкриваю, більше я для нього не існую. Я йому наснилася. Є тільки Соля - захожанка, яка вирощує квіти в Темній резиденції.  І є Соломія - правителька Заграні,  якій не цікавий темний правитель. У них немає нічого спільного. 

І Соломія - правителька,  пише розпорядження своїм помічникам. 

Оскар. 

"За час моєї відпустки маєш провести конкурс на макет міста серед архітекторів і забудовників. Я хочу після повернення відразу вибрати варіант, який мені сподобається найбільше і розпочати будівництво. Відбирай на конкурс загранців, які не були замішані в брудних історіях, не користувалися поправкою. Мене цікавлять новачки, у яких немає впливових родичів.

Робимо нахил на комфорт як для гостей міста так і для жителів. Біля озера мають бути доступні відпочинкові зони для всіх, в готелях закриті тільки для гостей. 

Школи, дитсадки, лікарні, магазини - все за новітніми технологіями. В місті має бути мінімум транспорту. Багато парків, зелених зон.

Моя адміністрація має бути у підніжжя гір, і біля неї не має бути нічого, окрім парків. 

Не пиши мені повідомлення, бо я не матиму змоги їх прочитати. "

Верн.

"Ваша срібність, прошу вас за час моєї відпустки налагодити роботу мінімум трьох піцерій, якщо буде необхідна допомога Алека, підпишіть із ним контракт і зробіть директором напрямку.

За цей місяць проведіть аналіз отриманих доходів від Інстаґрань, та рекламної агенції. 

Готуйтеся до будівництва міста, які необхідні дозволи, погодження. Все оформляйте, не очікуйте на мене. 

Не пишіть мені повідомлення, бо я не матиму змоги їх прочитати. "

Філ і Натан. 

"Ваші срібності, прошу за період моєї відпустки завершити відбір підрядних організацій, з якими укладемо угоди на будівництво міста. 

Приділіть увагу до будівництва гірськолижного курорту, я хочу щоб його будівництво розпочалося одночасно з містом. 

Умови вибору підрядників незмінні - бездоганна репутація, власники не користувалися поправкою. 

Не пишіть мені, бо я не матиму змоги їх прочитати. "

Грей.

"Ваша темність, у мене є нова інформація про вбивство.  Викиньте справу, яку нам дали з резиденції. Це все фальшивка. Найміть приватного детектива, нехай нариє мені всю інформацію, про осіб,  які проходили в справі. 

Скоріш за все вони померли не своєю смертю.

Ми шукаємо мага з надзвичайно сильною магією,  який міг змінювати зовнішній вигляд. 

Не розповідайте про це нікому. І тим паче Марку. 

Не пишіть мені повідомлення, бо я не матиму змоги їх прочитати. "

Задачі поставлено, можна вирушати. Легке нервове напруження відчуваю,  чи справді пройшло дві доби в Україні?

Повернулися дівчата, я взяла із собою мобільний телефон, бо ж повертаюся в земний світ, до звичного мені життя.

• А на чому полетимо? -  боязко запитує Ера.

• У нас буде найкоротша подорож у світі, - сміюся я і йду до дверей гардеробної., - ходіть сюди на хвильку.

Вони не розуміють чого я кличу їх знову до гардеробу, але йдуть. Я хочу вийти в будинку на кухні, відкриваю двері і підштовхую їх вперед.

Треба бачити їхні обличчя, коли замість гардеробу вони потрапили в будинок на Землі. Ера вчепилася за руку Дони, сполохана пташка, вона втратила дар мови.

• Ми на місці. Можете сідати до столу, буду пригощати вас кавою, - мушу їх якось вивести із ступору, бо на них жалко дивитися, - а може ви будете вишневу наливку? Домашня.

• Можна, - вимовляє Дона.

Беру з шафи пляшку з вишневою наливкою, розливаю по трішки їм в маленькі стаканчики, витягую з холодильника тушонку і мариновані огірки, з хлібниці чорний хліб.

Швиденько накриваю стіл, чим Бог (дядечко чи братчик) поміг. В холодильнику є макарони, які я варила два дні назад, їм ще нічого немає. Розпалюю газову плиту, піджарюю макарони з яйцями і тушонкою. Нарізаю огірочки і хліб, викладаю це все на стіл. Дівчата дивляться на мене великими очима, мабуть в них не вкладається  таке в голові. Присідаю до них, собі нашила компот з вишень.

• Дівчата, я вітаю вас. Ви здійснили міжсвітову подорож. Ми на Землі, в моєму тимчасовому пристанищі. Пийте, вам це необхідно, - заставляю їх випити і знову наливаю.

Так вони п'ють тричі, без закуски. Їхні обличчя розчервонілися, алкоголь розігнав кров.

• Тепер їште, бо сп'янієте. В мене є ще справи на вулиці.- мені б хоч попідмітала на подвір'ї, не хочу засирати Маніну хату.
• Ваша Велична Світлість, хто ви насправді? - запитує мене Дона.
• Я Соломія, тим паче тут. Проста дівчина з Харкова, яка залишилася без даху над головою, бо русня перекреслила все моє життя.
• Русня? Це що таке? - продовжує Дона допитувати мене.
• Зараз включу телевізор, ви все побачите.

Включаю телевізор і відразу потрапляю на новини про мій рідний Харків:

"Незважаючи на те, що наші Збройні Сили відтіснили ворога від міста на північному напрямку, ворог і далі тероризує мирне населення. Ці удари не є прицільними, окупант вражає житлові масиви, тим самим завдаючи шкоди саме цивільним. Може "прилетіти" в будь-який район, до будь-якого подвір’я, на будь-який дитячий майданчик. Тому знаходитися на вулицях без нагальної потреби є вкрай небезпечно", — написав голова.