Шепіт Місяця

16.08.2026, 11:41:26

Вітаю! Я з марафону взаємного читання за вподобаннями. Скажу чесно: мене так захопила Ваша книга, що я читала цілу ніч) Хто створив цю дивну карту? Як замкнена панночка дізналася про паралельний світ і якою мовою писала щоденник? Що означають дивовижні символи? Неймовірно хочеться дізнатися якомога більше про побудову цього дивовижного світу! Як же він пов'язаний зі світом Еліана? Чи існують ще інші паралельні світи? Останній розділ видався для мене дуже напруженим, через зникнення Еліана й те, що Динамо машина перестала працювати. Яке ж полегшення, що головні герої все ж таки змогли побачитися! Також дуже захоплює атмосфера книги: вона загадкова й водночас така тепла! Чомусь коли починала читати книгу, то думала, що вона вже завершена. А виявилося, що ні)
Тепер із нетерпінням чекаю на продовження!
Ось блог відгук про книги з марафону (там є й ваша): https://booknet.ua/blogs/post/441888

Адель Лантьє

15.08.2026, 20:19:45

Продовжую читати, Еліан познайомився із Ніреєю, цікаво й те що поки машинка крутится, він може бути у тому світі, а якщо зробити так, щоб машинка завжди була без прокручувань, тоді цей світ для Еліана існував би завжди, цікаво чи змогла б Нірея перейти у його світ, наприклад тримаючи його за руку! Цікавий сюжет, мені подобається)

Вікторія Берлі

14.08.2026, 14:42:46

Читаю сторінку за сторінкою - і тут так інтригуюче-підступно: "Далі буде"! Історія захопила з першої глави: плавне занурення в сюжетну атмосферу часу і простору, знайомство з героями відбувається без зайвого поспіху, поступово розкриваючи особистості. Дві сюжетні лінії часу доволі цікаві: світ Еліана - майстерно змальоване 19 століття, а от реальність, яку відкриває світло динамо-машини, не можна оцінити точними історичними цифрами. Еліан випадково ( а може , й - ні) отримав захоплюючу можливість побачити іншу реальність, однак це стає справжнім випробуванням для нього. Його переживання, хвилювання, та бажання дізнатися істину описані так емоційно, що ніби стаєш співучасником чи "співпереживачем" тих подій. Мимоволі замислилась - якщо б справді в руки потрапила така карта і динамо-машина - чи вистачило б сміливості зазирнути у невідомість? Очікуватиму продовження історії!

Eddit

12.08.2026, 22:23:27

Цікава анотація. Буду читати, з мене ❤️ книзі)))

Віслон Веймер

12.08.2026, 10:15:29

Тут сцена вже більше про очікування, ніж про саму подію, і це працює. Особливо сподобався момент, коли вони буквально розминаються в часі - Еліан повертається туди, де щойно була Нірея, а вона майже одразу приходить туди, де щойно зник він. Через це виникає відчуття, ніби сам простір навмисно не дає їм зустрітися. А потім храм і ця картина Ніреї перед вівтарем дуже добре підхоплюють атмосферу. Її тінь, золотаве світло, тиша - все якось казково, але без надмірної солодкавості. Найбільше я б звернув увагу на останні рядки. Порівняння Ніреї з абатом трохи повторює вже знайомий образ, тому тут можна було б сильніше зіграти саме на реакції Еліана - він нарешті бачить її живою, після всіх сумнівів, і в цей момент у нього можуть змішатися полегшення, страх і навіть думка, що вона теж зараз його побачить. А от те, що динамо продовжує працювати як своєрідний міст між ними, мені подобається. Я б далі навіть не поспішав із діалогом - нехай вони кілька секунд просто дивляться один на одного, і читач відчує, наскільки довго обидва до цього моменту йшли.

Лана Нова

10.08.2026, 23:09:48

Неочікувана допомога від сторожа! Ось такі непримітні люди завжди знають усі таємниці)

Лана Нова

10.08.2026, 23:04:38

А фотографи таки залишилися без роботи)) Прогрес узяв своє))

Лана Нова

10.08.2026, 22:14:25

Леді Маргарет, схоже , має свої плани на Еліана)

Адель Лантьє

10.08.2026, 12:07:35

Цікаво чи будуть речі зберігатися з майбутнього, у тому часі в якому живе Еліан))) Адже він хотів щось взяти із собою, я думаю що вони можуть зникнути, але буду читати далі, цікаво)))

Адель Лантьє

09.08.2026, 09:02:39

Вітаю, я з марафону, взаємного читання. І мені сподобалось як ви передаєте атмосферу тих місць, спочаткк похмуро, і темно, сіре і старе а потім сонце, тепло, запах квітів і сучасність про яку Еліан досі і не знав. Дуже вдало описані переходи, і мені це сподобалось. А сама історія справді цікава, значить вся справа у динамо машині, дуже цікаво. Зараз зупинилась на главі 7, буду читати далі) Однозначно цікава історія)

Natalia Borysova

06.08.2026, 23:26:47

Іноді найбільші відкриття починаються не з подорожі світом, а з одного запитання: "А що, якщо все не зовсім так, як ми звикли бачити?" Особливо сподобалися останні рядки анотації. Мабуть, справді найважче не знайти шлях, а наважитися ним піти. Натхнення вам і багато вдячних читачів!
Рада знайомству

Юлія Кон

29.07.2026, 14:57:10

Цікавий початок

Віслон Веймер

29.07.2026, 11:33:47

Мені подобається, як тут зберігається легкий гумор на фоні цілком серйозної загадки. Розмова за сніданком вийшла дуже природна, особливо ці "А потім?" леді Маргарет, бо вона ніби вже прекрасно розуміє, що Еліан щось недоговорює, але не тисне на нього напряму. МакЛауд теж класний - його "Я не чарівник!" і реакція на скриню одразу додають персонажу характеру. А головне - нарешті дійшли до моменту проявлення пластин, і от тут вже реально хочеться побачити, що ж там зафіксувала камера. Якщо на світлині справді буде Нірея, це може перевернути для Еліана дуже багато речей, особливо якщо вона виглядатиме не так, як він очікував.
І та репліка про відвідувачів мені сподобалась, бо одразу виникає думка - хто там сидить і чому Еліан так нервує? Я б навіть трохи затримав цю сцену перед проявленням, щоб МакЛауд спочатку спробував відмахнутися, мовляв, клієнт як клієнт, а Еліан помітив якусь дрібницю - незнайоме пальто, дивний акцент, залишену на столі річ. І вже тоді вони заходять у лабораторію, а там виявляється хтось, кого Еліан точно не очікував побачити. Було б гарне місце для маленького сюжетного удару прямо перед тим, як вони дізнаються правду про Нірею.

Тетяна Арден

28.07.2026, 20:12:24

Схоже Ліарен знайшла щось цікаве)

Аліс Веро

23.07.2026, 15:01:28

Паралельні світи це завжди цікаво. Гумор- класний бонус. Звичайно ж, лайк ❤️

Айрена Стея

23.07.2026, 14:47:45

Додала до бібліотеки ❤️

Лана Нова

20.07.2026, 22:41:56

Леді Маргарет щось дуже опікає Єліана)

Лана Нова

20.07.2026, 17:04:48

Добре, що подруги повірили.

Лана Нова

20.07.2026, 17:00:09

От та мережа, яка все знає) І як раніше без неї жили)))

Лана Нова

20.07.2026, 16:56:10

Куди приведе карта, що поєднала два світи таким дивним чином...

Віслон Веймер

20.07.2026, 14:44:31

Дуже сподобалася атмосфера цього розділу. Здавалося б, майже нічого масштабного не відбувається, але текст усе одно тримає увагу. Особливо вдало вийшли ранкові діалоги за сніданком — вони живі, дотепні й дуже природні. Леді Маргарет вкотре показує свій характер, а її короткі запитання про плани Еліана звучать настільки невимушено, що мимоволі усміхаєшся. При цьому між рядками відчувається, що вона бачить набагато більше, ніж говорить уголос, і це додає сцені особливого шарму.
Не менш цікавою була друга половина розділу. Дорога Единбургом, внутрішні переживання Еліана та зустріч із МакЛаудом створюють приємне передчуття чогось важливого. Дуже сподобалися їхні діалоги — легкі, із гарним гумором і без відчуття награності. Особливо момент, коли фотограф більше хвилюється за свою камеру, ніж за самого Еліана. Завершення розділу теж вдалося: проявлення пластин інтригує, і тепер дуже хочеться дізнатися, чи справді на світлинах вдалося зафіксувати Нірею.

Анна Квітка

16.07.2026, 23:47:19

Успіхів вам ❤️

Люсія Фларен

15.07.2026, 15:16:19

Анотація чудова. Одразу хочеться поринути в історію) натхнення вам)

Світлана Романюк

13.07.2026, 10:03:23

Бажаю успіхів книзі і багато вдячних читачів ❤️

Адель Лантьє

13.07.2026, 04:44:51

Цікава книга, додаю у бібліотеку)))

Юлія Бор

01.07.2026, 01:32:34

Ооо, 22 розділ змусив понервувати! Подумала, що все - догралися) Окреме дякую, що не завершили розділ на словах "..але Еліан не з'явився.."!)))

Лана Нова

30.06.2026, 01:07:41

Я аж захвилювалася, коли Еліан зник...

Лана Нова

29.06.2026, 21:43:15

Згадала, як ми з братом у дитинстві чаклували над проявленням фотографій, тоді ще чорно-білих. Це реально була магія! Ванна кімната без світла лише з червоною лампою, що ледве підсвічувала, коробки з реактивами... Потім ті фотографії підвішували на прищіпку і сушили. Ванна кімната нагадувала лабораторію алхімика))) Дякую за чудову главу!

Юлія Бор

24.06.2026, 13:38:23

Ооу, це так мило❤️ але я все чекала, що Нірея забуде прокрутити динамо-машину і вона залишиться у неї разом з картою, а наш картограф зникне і не зможе повернутися! Напружено однак))

Мар Тен

24.06.2026, 00:48:40

Така ніжність у спогадах про Нірею.
Класно показано, як наука для нього відійшла на другий план, і він уже просто по-людськи боїться, що вона про нього забуде. Ну такий він уже романтик, підкорює з перших секунд!

Мар Тен

24.06.2026, 00:46:24

Ця фішка з динамо-машиною. Ну це просто геніально! Я прямо сама переживала, щоб Еліан не заснув і світло не згасло. Його крутіння ручки через біль, суто на силі волі, щоб втримати реальність - це дуже потужно.

Яна Тарасевич

22.06.2026, 02:02:08

❣️❣️❣️

Лана Нова

22.06.2026, 00:34:53

Згадую ті часи, коли ще не було смартфонів, тільки перші мильниці з'явилися. Як швидко все змінилося, а якщо років сто тому, то взагалі технології були примітивні. Динамо-машина... І як люди жили?.. ))) Гарний вислів: якщо вживати регулярно, втрачається цінність. Повністю згодна.

Юлія Бор

22.06.2026, 00:32:31

Оо, дочитала до романтіік) цікаво читається, хочеться перегорнути далі: "ну, ще один розділ і спати") хто ж та прекрасна леді?

Аріна Нова

19.06.2026, 00:05:06

З перших слів занурилася в магічну атмосферу альтернативної реальності. Я вражена вашим стилем, неймовірно!

Юлія Бор

18.06.2026, 23:14:21

Оце машина! Дайте дві))

Юлія Бор

18.06.2026, 22:47:12

Оо, якщо довго дивишся в безодню - безодня починає дивитися у відповідь) що буде що буде! Вангую, точно щось знайде))

Юлія Бор

18.06.2026, 13:12:06

Незвичний потраплянець.. чи поки що не потраплянець)

Юлія Бор

18.06.2026, 12:39:11

Оце ви видали перший розділ, я наче сама ту карту вивчала! А потім ще й пішла гуглити як працює динамо-машина)) цікаво, дякую)

Юлія Бор

18.06.2026, 12:47:14

Ой, так прям і не знав, як правильно тлумачити)) *тут має бути смайл, який закочує очі*

Ларія Ковальська

15.06.2026, 16:57:19

Розумію героя, якою б хорошою та красивою людина не була, якщо немає вогника, стосунки навряд чи складуться)

Лана Нова

15.06.2026, 16:53:07

Цікаво, коли є вибір: хочеш, в один світ - хочеш, в інший)) Прочитала все наявне з захопленням. Подобається, як ви майстерно перемикаєтеся між світами. Гадаю, Нірея не проста дівчина з іншого світу))

Ларія Ковальська

15.06.2026, 14:32:31

Дуже цікаво що це дивна карта потрапила до рук Еліана?

Мар Тен

07.06.2026, 13:32:52

Неймовірно захопливий розділ! Мені дуже подобається, як ви вибудовуєте фентезійний світ. Контраст між Шотландією Еліана та світом Ніреї, розмови про динамо-машину, електрику та їхні дзеркальця - це звучить надзвичайно свіжо. Між героями відчувається чудова хімія, а діалог виходить легким та грайливим. Ілюстрації в тексті просто неймовірно доповнюють атмосферу!

Кіт Анатолій

05.06.2026, 08:26:05

Вітаю з новинкою ₊˚⊹♡ ᓚ₍ ^. .^₎

Куранда Валерія

05.06.2026, 02:36:32

Вітаю з новинкою ✨ Успіхів, обкладинка дуже приваблює.

Панчук Лора

04.06.2026, 09:50:33

Вітаю з новинкою! Нехай ця історія знайде тисячі відданих читачів, а кожна нова глава пишеться на одному диханні. Бажаю невичерпного натхнення, легкого пера та активних коментарів під кожною сторінкою! Легкого вам старту!

Віслон Веймер

29.05.2026, 23:31:27

У цьому розділі дуже відчувається атмосфера пізнього вікторіанського Единбурга — затісного, трохи задушливого, наповненого таємницями й подвійним життям. Студія МакЛауда вийшла живою до дрібниць: запахи хімікатів, старе дерево, захаращеність, прихований архів за дверцятами шафи — усе це створює відчуття місця, де людина не просто працює, а ховає частину себе від світу. Особливо добре працює контраст між Еліаном і МакЛаудом. Один — стриманий, нервовий, майже одержимий своєю таємницею, інший — значно приземленіший, хитріший, людина, яка давно навчилася жити між пристойністю та напівлегальними речами. Їхній діалог звучить природно, без театральності, і через це дружба між ними відчувається справжньою.
Дуже сильною вийшла й емоція самого Еліана. Камера в його руках перестає бути просто предметом — вона стає майже доказом того, що він не божеволіє. І ця деталь із вагою дерев’яної скрині прекрасно передає його внутрішній стан: ніби фізична реальність речей допомагає йому не розсипатися від усіх дивностей навколо. А фінальна сцена з панянками додає тексту легкого напруження й живої людської незграбності. Еліан поруч із загадковими картами, маяками й містикою виглядає впевненим, але варто

Лана Сетман

27.05.2026, 23:33:18

Вітаю з новинкою, успіхів книзі. Візуали - гарні♥️

Юлія Куліш

27.05.2026, 21:29:26

Вітаю з новинкою! Шаленого успіху книзі!❤️