Крізь випробування долі

Антон став для бідної Анастасії не просто коханим чоловіком і батьком дітей, а й опорою і захистником. Але, так склалося, що він загинув в ДТП... жахливе горе укутало Настю, не хотілося жити. Тільки дітки держали остаток Настіної душі на плаву. Зате мати Антона нарадуватися не могла, бо позбавилася, нарешті бідної невістки. І поки Настя намагалася якось жити, Антон, якого мати вивезла до Ізраілю, скористувавшись втратою памяті сина і підробиши довідки про смерть, встиг женитися і навіть завести любовницю. А Настя тим часом шукала його... бо серцем чуяла, що він живий, тільки сама себе зрозуміти не могла. Але Антон сам знайшов свою Настю, коли память повернулась і він згадав все.