19 розділ.

Фріда почала себе погано почувати, її нудило та постійно боліла голова. Через деякий час вона вирішила звернутися до лікаря і записалася на прийом в приватну клініку. В назначений час вона пройшла обслідування, що назначив їй лікар, і вже через годину узнала, що вагітна вже два місяця. Але вагітність з загрозою викидню, після якого вона вже навряд чи зможе мати дітей. Додому вона прийшла як під гнітом і ввечері нікуди не ходила. Дитину треба зберегти, бо потім дітей вже не буде, та й вбивати своє дитя вона не хотіла, воно ж її. Що тепер робити? Якщо Антон узнає, що дитина нагуляна, а в них сексу не було вже давно, то розведеться з Фрідою. Це ж сором на весь рід. Треба як-небудь підстроїти вагітність під сім’ю. Треба переспати з чоловіком. І на слідуючий день Фріда вирішила зробити це діло. Антон прийшов додому ввечері після роботи. В домі приємно пахло якоюсь випічкою, з кухні лунала тиха музика. На зустріч вийшла Фріда.

• Здрастуй… - вона усміхалась ледве. – в мене для тебе сюрприз.

      Антон здивувався такій поведінці жінки. Вона ще пару днів тому була холодна до нього та вешталася ночами десь. А зараз стоїть в домашньому халаті на порозі і зустрічає його усміхаючись. Що ж трапилося?

• Доброго вечора Фріда. У нас якесь свято?
• Та ні, ми вже давно не спілкувалися разом і якось віддалилися, я вирішила, що нам треба вже почати знову вести себе як пара, все таки ми чоловік та дружина. – щебетала жінка.
• Невже? Я не помічав останні півтора місяці за тобою, що ти мені жінка.
• Антон… - Фріда помарніла. – Давай не будемо починати, я хочу виправити все.
• Давай не будемо.
• Я приготувала нам вечерю. – Фріда знову посміхалася.
• Я перевдягнуся та прийду. – сказав Антон та пішов до спальні.

      Антон ввійшов до кухні, на столі стояли страви та вино. Фріда сиділа за стіл і усміхалась.

• Розумієш, ми дуже віддалилися один від одного. А ми ж пара.
• І що тебе сподвигло на такі думки після часу загулів?
• Антон, я передивилася наше весілля і які ми були тоді щасливі. Невже ми дозволимо просто так взяти та розрушити нашу сім’ю? Невже так повинно бути?
• Тобі видніше Фріда. – сказав байдуже Антон.
• Любий, давай почнемо все спочатку. Я не хочу щоб наша сім’я розпалася як багато інших. Ми не повинні бути такими. Ми ж… любили раніше один одного…
• Ну… раніше любили.
• Антон, давай спочатку. – жінка похнюпилася.
• Буде видно. Смачний суп до речі, ти такого раніше не готувала.
• Новий рецепт…

      Фріда бачила, що сьогодні та і ще довго навряд чи вдасться затягнути в ліжко чоловіка, аж занадто він холодний до неї. Тож вона вирішила ту справу прискорити. Вона наливала Антону вина, а в кінці ще й добавила в келих речовину яка розслабить і затуманить Антона. Коли вечеря була закінчена Фріда увімкнула повільну музику трохи гучніше і потягнула затуманеного чоловіка танцювати. Вони танцювали повільний танець, Фріда ніжно гладила Антона по плечу та лицю, щоб повністю розслабити його, а Антон вже не думав ні про що, розум його був майже відсутній, він бачив чарівну, звабливу свою законну жінку, а за весь час вже зголодався за жіночою ласкою. Алкоголь з речовиною забив всі відчуття розуму, зоставив тільки тваринні інстинкти. Тоді Фріда почала цілувати його, а він не опирався. Вона потягнула його в спальню на ліжко. Антон впав на постіль і бачив як Фріда роздягає його, потім відчув дотик її ніжних рук, поцілунок палких губ, а потім… потім він вже не пам’ятав нічого, розум відключився повністю.

      Вранці він прокинувся з біллю в голові, рядом лежала Фріда. Він почав споминати вчорашній день, але в голові були лише уривки. Останнє, що пам’ятав, то було лице Фріди і поцілунок. Антон зрозумів, що трапилося і пішов в душ змити негатив. Після того він почапав на кухню, подзвонив на роботу, сказав, що сьогодні не вийде, зварив собі кави та почав дивитися ранкові новини. Чути було як увімкнувся душ і через десять хвилин в кухню увійшла Фріда.

• Доброго ранку, коханий.
• Доброго… - Антон понуро відповів жінці.
• Чому без настрою? Тобі зварити ще кави? Сандвічі будеш?
• Ні.
• Що ні?
• Не буду каву і сандвічі.
• Може бульйону? Так чого ти без настрою? Голова болить?
• Голова болить.
• Давай таблетку тобі дам.
• Не треба! – Антон трошки підвищив голос.
• Що трапилося? – Фріда стала напроти стола і дивилася на Антона.
• Що трапилося? Ми переспали з тобою, от що трапилося!
• Ааа.. це проблема у подружньої пари? – Фріда засмутилася.
• У подружньої ні, а ми з тобою вже давно не подружжя!

      Антон різко став з-за столу, розвернувся та пішов у спальню. Через пару хвилин він вибіг вдягнутий у футболку та шорти. Хряпнув дверима та поїхав кудись автомобілем. Фріда зосталася стояти на кухні і сама собі подумала «Скоро будемо. Через сім місяців подивишся».

      Вийшовши з дому Антон набрав номер телефону. Він сів в автомобіль та виїхав з двору. Абонент на тій лінії відповів.

• Доброго ранку, любий.
• Ти дома? – спитав Антон.
• Звісно вдома, а де ж мені ще бути?
• Я приїду скоро.
• О, приїжджай милий, буду тебе ждати.

      Антон поклав телефон за крісло поруч себе та попрямував по дорозі вглиб ранішнього міста. По дорозі він зупинився біля базару і купив квіти та фрукти. Через п’ятнадцять хвилин він в’їхав в спальній не багатий район та поїхав вузькими вулицями між 2-поверхівок. Видно було, що достатку тут не було і вспомині. Проїхавши далі він опинився в районі по краще. Тут вже були окремі будиночки по боках дороги, акуратні газончики та квітники. Антон повернув на право і зупинився біля четвертого двору від повороту. Будиночок був невеличкий, покрашений в жовтий колір з бордовим дахом. Дворик огороджений невисоким штахетним білим парканчиком. В дворі росло пару дерев та квіток, стояла дитяча гойдалка та пісочниця. Антон відкрив калитку та увійшов до двору. Він попрямував до дверей та подзвонив у дзвінок. Двері швидко відчинилися і Антон увійшов в будинок. Йому на шию відразу кинулася молода, повненька жіночка з чорними, ясними очима.

• Я не могла тебе дочекатися, ти так рідко буваєш в мене.
• Ти ж знаєш, в мене робота, та й сім’я вдома.
• Як ти можеш називати її сім’єю, як вона і вдома то практично не буває.
• Не хочу, але ж законно вона моя жінка. Тримай пакет. – Антон дав їй пакет з фруктами та квіти.
• Спасибі! О! Винце, десертне, як я люблю, ооо, Антончику, ти такий уважний. І чого такі гарні, хороші хлопці достаються таким гримзам?
• А де малеча?
• А малеча у батьків, так що ми з тобою сьогодні повністю представлені самі собі.
• А я там фруктів йому купив та іграшку.
• Я обов’язково передам.