Інженерка Соломія Руденко обстежує аварійний будинок, де ще живуть люди. Та за дверима однієї з квартир знаходить кімнату, яка не вміщується між зовнішніми стінами. За столом сидить дівчинка. Господиня називає її своєю донькою, яка померла дорослою дев’ять років тому.

Тут можна знову повечеряти з тими, кого втратив. Почуті голоси й теплі дотики здаються справжніми. Але поки мешканці залишаються з померлими, кімнати ростуть, забираючи простір у живих.

Соломія має допомогти людям вийти. А тоді впізнає за іншими дверима голос власного брата.

Тепер їй доведеться самій зробити те, чого вона вимагає від інших: вийти й залишити близьку людину за дверима. Але чи всі в цьому будинку готові відпустити своїх померлих?