Якщо довго дивитись у безодню

Клер Олкотт завжди вважала себе звичайною дівчиною, яка народилася у звичайній родині, жила у звичайному будинку, закінчила звичайну школу і мала звичайні плани на життя. Єдине, що було у ній
незвичайне, – це її дивна ненависть до хлопця, якого вона ніколи не бачила і з яким ніколи не спілкувалася. Ну, може, ще й дивні нічні кошмари про маленьку незнайому їй дівчинку. І про будинок, в якому Клер ніколи не була, але який дивним чином пов’язує їх трьох один з одним. Хтось, хто погано знає Клер, розгледів би у цьому щось таємниче. Але Клер не мала таємниць. Вона сторонилася їх, мов отруйного плюща. А варто було сторонитися зовсім іншого. Бо невідомо, що сильніше отруїть її життя: таємниця на серці чи кохання у ньому?