У 35 років я вирішила почати життя спочатку. І вступила до університету.

Здавалося б, що тут такого? Ну, якщо не враховувати двох дітей, роботу фітнес-тренеркою і той факт, що мої одногрупники молодші за мого сина лише на кілька років.

Я прийшла на хімічний факультет заради мрії — створити власну косметику. А отримала значно більше: новову подругу, купу лабораторних, студентські пригоди й одразу двох чоловіків, яким чомусь захотілося моєї уваги.

Артемові двадцять два. Він нахабний, веселий і, здається, зовсім не бачить проблеми в різниці у віці.

Андрію сорок три. Він мій викладач. І, на жаль, саме він подобається мені найбільше.

От тільки є одна проблема: я не збиралася закохуватися. Я взагалі прийшла сюди нарешті зрозуміти, хто я і чого хочу від життя.