21 128
Анотація до книги "Темрява в тобі"
У їхньому світі двох стихій добре жилось серед світлих. Або ж нейтральних. Але тільки не темних. Тож їй з батьком дуже пощастило, що вони були не темні, а бездарні. Їх не будуть боятись. Їх не кине мати. Їх не виженуть з хати. На них навіть не будуть полювати. Тож так, справді: їм дуже пощастило, що вони не темні, а просто бездарні.
“Жили тихо, мирно милі люди, поки не з'ясувалось, що вони темні маги, хоча й ні сном ні духом про те. І почалось: світлі женуть, але й темні не надто гостинні. Дякувати, тато - оптиміст) І що робити? Може опанувати сили? ”
“У світі білих і темних магів вони вважалися бездарними. Але потім виявилися найсильнішими темними! І почалося… Дуже круто написано! Гумор, іронія, живі герої, неймовірні пригоди. Книга мене буквально зачарувала!”
Зміст книги: 58 глав
203 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю всіх, хто вирішив долучитись до історії Меланки та їхнього світу двох стихій! На сторінках цієї книги вас чекає багато перипетій, гумористичних моментів, кохання, стосунки доньки з батьком, а ще трохи темряви, бо куди ж без неї, як героїня виявилась темною))
Щоб вибити продовження циклу, приєднуйтесь до мого тг-каналу та беріть участь у голосуваннях, яка книга наступною отримає право на життя: "Майстерня слова Вікторії Ковзун" https://t.me/viktoriakovzun_books
Дякую!
Анжела Белаковская, Будь ласка)
Ахах)) І знов Дем'ян...
Анна Стоун, Щастить же їй на Дем'янів))
Оце так сюрприз в кінці.. Якийсь такий вайб неприємний.. "Я вирішив, і ми робимо"((
NReegan, Так, є трохи ((
Ілюстрація - вогонь!)) Який потенціал!))
NReegan, Дякую))
Ох, так шкода.. Немає їм де навіть переночувати... Чи знайдуть вони своє місце?(
NReegan, Мисливці завжди знайдуть собі місце для ночівлі) А от чи знайдуть собі місце взагалі?..
Хотіла вже догнати всіх й почати коментувати, та не втрималась))) Матуся року! Так швидко здалась? Та ще й покинула?! І вся любов...
Ну, хоч з батьком, наче пощастило дівчині)) Мені подобаються їхні жарти й пікіровки)))
Вікторія Ковзун, Та це помітно))
Ілюстратор - просто супер!))
Катя Купрейчук, Ілюстратор старався))
Чудова ілюстрація))
Анна Стоун, Професійна, я б сказала))
Капець( Мені так шкода Меланку та її батька. Батько так на початку підтримував доньку після того випадку. спецефічно, з гумором, але підтримував))
Анна Стоун, Знаючи доньку, він знає, яка специфічна підтримка буде для неї найбільш ефективна)) Дуже дякую вам за рекомендацію!
Ну Меланка з арбалетом це вже щось екзотичне. Давайте зануримось в екзотику з гумором. З почином!
Yevgen, Дякую! Ех, недовго Меланка провозиться з тим арбалетом))
Ого! Дякую)
Анжела Белаковская, Будь ласка))
не розділ, а американські гірки. я в шоці(
Анна Стоун, Добре, що в хорошому, бо я через сумну дужечку захвилювалась) Але вона не хотіла, щоб так сталось ((
Оце так в Меланки перше використання магії - кгм.. епічно, нічого не скажеш!
NReegan, Так вже сталось!
Так-так, записка?) З чого це раптом таке бажання допомогти?)
Вікторія Ковзун, Та шось не віриться в темних землях)))
Дякую!
Анжела Белаковская, Будь ласка)
Діалоги з Гостятою і його сином - неперевершені по сарказму)) Чисто їх стиль, вони і справді однієї породи. Особливо, батько))
NReegan, Так, батько там, як у своїй тарілці))
Коментар видалено
цікаво)
Марті, Дякую)
Як часто будуть публікуватися оновлення?
Анна Стоун, Оновлення щодня опівночі)
Мені подобається ваш гумор та сарказм)
Анна Стоун, Дуже рада, дякую))
Справді починається Чума якщо Меланка плаче чи це вона хотіла налякати паладина?
Анна Стоун, Звичайно, справді починається. Ви що, думаєте, Меланка здатна комусь набрехати?)
— Отже, беремося за барикади?
Їхній оптимізм мені дуже імпонує, характери вийшли такі живі, справжні.
І те, як вони борються - викликає повагу і надихає!)
Lyudmila Sokolova, Не в їхньому характері сидіти та плакати))
Добра, якісна така сцена бійки між батьками - екшен як він є!
Але навіть більше мені сподобався розбір її пізніше Меланкою - вас обох каже вбили...
Досвід, як кажуть не проп'єш!)
Lyudmila Sokolova, Меланка розбирає бійки професійно))
Оце батькове:
— ми їх не любимо, не поважаємо, і темного зятя я собі не бажаю.
звучить майже як мантра...
Сам себе намагається переконати.
— Та просто… мати була б проти. Щоб ти і темний… все таке.
...
— Проти вона чи не проти — кого це вже обходить?
— Справді. Так… Її думка для нас вже не значить нічого.
— Нітрохи.
— Ні на йоту.
Вони замовкли знову.
— Ти… сказав, що пора вчитися темної магії тільки тому, що вона була б проти?
— Так...
Їм болить обом, досі. Вони намагаються жити далі, рухатись, але все ще надто свіже.
Гарно написаний цей момент - лаконічно, але як яскраво!
А от темної магії їм таки доведеться вчитися, колись, бо зараз явно морально не готові!
Lyudmila Sokolova, Може, повторюючи щось, як мантру, вони справді вважають, що зможуть себе в цьому переконати)
Комплект рушників за вбивство!
Ну оце так, справжній, моторошний темний сервіс!!!
- Аура темна, монстроїдальна!!!
супер!
— От скажи чесно: ти будеш мене вбивати, якщо я не заплачу?..
А дівчинка у нас теж знається на ринкових відносинах))
Lyudmila Sokolova, Дівчинку з монстроїдальною аурою ринкові відносини не настрашать))
Обід перед стіною, спроби методом наукового тику вияснити що там - класно)
Герої тримають себе в руках, панікі нуль, натомість сухий розрахунок та позитивній настрій!
Оце я розумію, молодці!
Lyudmila Sokolova, Паніка тільки заважає, метод наукового тику - метод першокласний))
Подобається мені батьків характер - сильний, цільний такий.
- Що саме не можемо? По пунктах, будь ласка.
...
- Будемо жити і знати, що вона пішла.
- Як?
- Так само, як і раніше, тільки гірше...
Ми не бачимо його переживань, але дії говорять за себе.
Гарно описані емоції батька та доньки коли вони покидали селище - трохи щемкого суму, трохи надії при погляді на ту димну стіну, трохи заспокоєного розуміння, що то їх власний вибір.
Lyudmila Sokolova, А що, батько такий і повинен бути))
Ого як все міняється
Roman Oleinik, Темні землі на те й темні))
О!!! Нова обкладинка!!!! Класна й дуже личить історії!
Анні Кос, Хех, якщо всі так вважають, я не можу сперечатись)
Коментар видалено
Ахахах) Плата за ночівлю - топ!) Поки що, темні землі притримуються своїх стандартів!)
NReegan, На те вони й темні))
Що то їх чекає на темних землях!?...
Lyudmila Sokolova, Темрява, темрява, темрява?)
Я просто ошелешено подіями -
Що!? Ну як так!
Харитя пішла, і тут таки зразу...
Що називається прийшла біда - відчиняй ворота!
Демонізація цієї родини в очах односельців така стрімка!
Вони готові на все, аби випхати їх не дивлячись ні на що...
Є пара класних моментів - як Меланка плакати зібралася, як батько оцінює їхнє життя -
- будемо жити як раніше, тільки гірше.
- Це як?
- пиріжки пектимеш ти.
Круто описано, круті характери.
Але здебільшого це якась чорна смуга в їхньому житті, їйбо!!!
Lyudmila Sokolova, Ну, до того в їхній родині залишалась хоч одна світла, а тепер тільки двоє темних, та й зникло те останнє, що могло односельців спиняти. Але ж Меланку з батьком це не здатне зламати))
Що ж, думаю, насправді воно і на краще - піти шукати своє місце в світі. Харитю, звісно, з одного боку зрозуміти можна, але якось зовсім не хочеться. Але як мені подобається взаємодія Меланки з її батьком - просто заздрість бере))) І Меланка сама по собі класна - кмітлива, бойова, чисто татова дочка))
NReegan, Аби ще в тому світі знайшлось таке місце) А Меланка, вона така, справді татова дочка))
Вітаю з новинкою)
Анна Стоун, Дякую!
Вітаю з новинкою! Бажаю творчого натхнення і вдячних читачів!
Тана Лі, Дуже дякую!
Результат маминого навчання - упс, який нежданчик вийшов!
І як же тепер вони будуть?
Харитя реально себе накрутила, чоловіка бідного на диван, ну як же так то!?
Вікторія Ковзун, Ото вже в яблучко!
Дуже шкода Харитю!
Описано класно, але та її трагедія, що в ній перемогли спочатку страх, а потім і відраза.
Адже до того вона жила багато років з своєю родиною, і можна було б далі просто існувати поряд, подивитись, що з того вийде.
Вони ж любили одне одного, нащо ж рвати по живому!
Щось сумно сталоооо...
Вікторія Ковзун, От точно, як краще ж хотіли!
Оце точно виконання примовки - добрими намірами вимощена дорога до пекла(((
І головна заводіяка тут зовсім не Харитя!!! Хоч наміри були її)
Жили собі спокійно, ні блін, треба було жінці наколотити
Ярослав Шевчук, Вона справді вірила, що їй вдасться їх "врятувати". Вона намагалась
Цікаво
Roman Oleinik, Дякую!
А той інквізитора дав толкову пораду, шкода що всі вони так різко проти темної магії налаштовані - вони ж себе не перероблять, а так може і опанували би силу...
Lyudmila Sokolova, Про темної магії вони не просто так налаштовані, на жаль
Цікавий у Меланки природній шарм ? - мабуть Дем'яна ганяти)
А село воно і є село - новини швидше гарячих пиріжків розлітаються!
Lyudmila Sokolova, Природний шарм, успадкований від батька! Застосувань багато має)
Златодан Сердечний.
Настоятель семінарії інквізитора.
Володар світлої сили.
- а пафосу то, пафосу.
Якісь у мене асоціації з тими інквізиторами не дуже приємні...
Подивимося, чого ці навчають))
Lyudmila Sokolova, Златодан Сердечний, настоятель семінарії інквізиторів, володар світлої сили був би щиро обурений на ваші асоціації))
...вага гордості та приємності на плечах поменшала...
- то звучить!))
Lyudmila Sokolova, А така була та вага гордості й приємності, поки вона не погодилась))
Ай, як вони гарно сперечаються, хто скільки борщу з'їв!
То треба читати тільки на повний шлунок))
Ще сподобався гарний опис зимового лісу, красиво!
Мисливці видатні, полювання в розпалі і в цей момент розповідь плавно переходить з реалістичної до фентезійниї - здобич то неабияка, а цілі вогнешерсті вовки! На слідах попіл та іскри!
Добре вони їх поганяли - аж Меланка з чистою совістю тягне здобич!
Ще й батькові не поступається)
Lyudmila Sokolova, Борщик - то святе) А Меланка, звісно, з чистою совістю здобич тягає - хіба ж вона сама її не вполювала?)
Хочу подякувати за якість тексту - все таки то рівень))
Тут батько з донькою такі собі дружбани, що йой! Насолоджувалася їхніми діалогами.
Кпини кпинами, а от в житті то дорогого варто, багато хто про такі близькі та теплі стосунки тільки мріє...
Lyudmila Sokolova, Ой, дякую! Дуже приємно за рівень тексту)) Батько з донькою ще ті дружбани))
Прочитала залпом 4 розділи! І хочу ще!) Дуже класні відносини батька і дочки! Їхні смішливі діалоги - то вогонь)) Дійсно очікувано, що вони темні, але от кінець 4 розділу я все ж не дуже очікувала( Люблю ваші книги, тому з радістю читатиму! Натхнення вам, люба авторко!
NReegan, Дякую за відгук! Дуже рада, що вам подобається)) Лінія батька та дочки - це, можна сказати, фішка цієї книги)
Ну те що вони темні, можна було здогадатись ще з анотації
Ярослав Шевчук, А ще з назви та обкладинки))
Вітаю з новою книгою!
Ха, початок вже цілком зацікавлює - все таки світ крізь приціл арбалета має зовсім інший вигляд!
Такий собі озброєний реалізм по українські:
- вставай, Меланко, вовки не заженуть себе самі!)))
Lyudmila Sokolova, Хах, рада, що вам сподобалось) Світ крізь приціл арбалета має ще той вигляд))
Вітаю з новинкою) Успіху книзі)
Юлія Богута, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати