46 421
“Химерні історії”
Анотація до книги "Пройти під веселкою"
Чи знаєте ви, що зовсім поруч із нашим звичним світом є інший, де живуть істоти, схожі на людей, але витіснені зі свого звичного середовища існування? Це духи землі, води, повітря, вогню, про яких наші предки колись розповідали у міфах, казках та легендах. Чи є вони настільки ворожими до людського роду-племені, якими хочуть здаватися? І як дівчині Мірі, котра випадково потрапила у той, інакший світ, тепер повернутися додому?
Зміст книги: 87 глав
178 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЛюбі читачі, дякую за інтерес до книги! Буду вдячна за ваші "зірочки" та коментарі, а також цікаво дізнатися, книги на яку тему ви ще хотіли б прочитати ❤️
Якщо вам сподобалася ця історія, раджу також почитати мої книги, схожі за тематикою:
❤️ "Завтра буде вчора "
❤️ "Новенька"
❤️ "Не дивись у дзеркало"
❤️ "Містянка"
Любі читачі, дякую за інтерес до книги! Буду вдячна за ваші "зірочки" та коментарі, а також цікаво дізнатися, книги на яку тему ви ще хотіли б прочитати ❤️
Якщо вам сподобалася ця історія, раджу також почитати мої книги, схожі за тематикою:
❤️ "Завтра буде вчора "
❤️ "Новенька"
❤️ "Не дивись у дзеркало"
❤️ "Містянка"
Все погано, гірше, ще гірше. О, проблема вирішена, бо накочує нова. Я читала лише заради цікавості,чим же це все закінчиться? Є хоч десь проблиски надії на краще? Все сіре, блякле і купа перешкод. І той світ і цей це безліч невтішних випробувань. Безрадісна історія. Депресивна. Зовсім не фентезі, як порадив букнет, а скоріше депресивний сюр. Єдине, чим я можу це все пояснити - напевно у авторки був важкий ковідний період і вона виливала все наболіле у свій твір.
Олена, Дякую за ваші враження! Можливо, ви очікували якогось легкого гумористичного фентезі, а цей роман занадто філософський. Але я б не сказала, що він депресивний. Ви перша, хто так його охарактеризував. Хоча, звісно, всі люди різні, і це чудово, бо інакше було б нудно жити)
на рахунок 'великої ілюзії' є така думка, що весь наш світ то симуляція... і клітини, молекули, атоми... і так далі це всього лиш макро, міні і мікро програми, чи коди... хоча ні останнє, це вже мене понесло, але ніби правдоподібно))) в цю теорію вкладається))) і навітьмагія...
Іра Сітковська, типу того, але якщо це дійсно так — то ми ніколи напевне не дізнаємося про це... на жаль в реальності вибратися з неї точно не вийде, принаймні живим...
Я дочитала.
Ну дуже неординарне фентезі...
Але я рада, що Світ та Міра все-таки змогли здолати межу, всіх її примар, того дивного Господаря, Макар, який їх відпустив.
Чудовіська межі, схоже, дійсно були лише страхами тих Синів ну й людей, якіх оселили на кордоні.
Що мені імпонує, то це реалістичність.
Попри все вони дісталися такого не ідеального, але рідного світу Міри, й частково Світа.
Складнощів багато, але ж вони разом здатні все подолати, навіть Друг до них повернувся, хоч й вже маленьким цуценям.
Чомусь, хочеться вірити, що вони щасливі. Адже вони знайшли один одного, а це вже велике щастя.
А ідеального світу чи країни й справді немає.
Тут я вже переконалася на власному досвіді.
Чужа країна, немов, дійсно той інший світ , зі своїми звичаями, законами, навіть мовою. І хоч сонце тут теж сходить на Сході, але все не те...
Вдома краще. Сумую й хочу додому...
Мар, ❤️❤️❤️
Світ здивував своєю пропозицією одружитися з Мірою, але вона, схоже, йому не байдуже насправді. Він просто сам це не усвідомив. Ще й ревнує до Злата:)))))
Цікаво, чи доможе їй той Злат та водна бабця знайти щлях додому?
Звісно, Злат не вірить в існування літаків, телефону, телефону, інтернету.
Міра он теж в усяків чудовіських та людей з зеленою кров'ю не вірила... Але ж вони є.
До речі, може вона щось про батька дізнається?
Може він й справді один з Синів?
А зі Світом вони гарна пара. Справжнє подружжя:)) Маю надію одного дня вони допетрять, що кохають один одного ;)
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Знаєш, я так люблю цю книгу і цих героїв, це одна з моїх найулюбленіших книг, хоча вона й не надто популярна))
І мене дуже тішить, що ця історія тобі припала до душі, і герої сподобалися))
Дякую!
Цікава історія, переплетені з пригодами Міри уривки з Книги Землі...
Але цікаві в них порядки, карантин для прибулих у тюремній камері... Не дуже гостинно. Звісно, вони не раді інакшим, але якщо вже так близько той кордон між світами, могли б якось ввічливіше поводитися чи що...
Сподіваюся, коли Міру перевезуть на той кордон, там хоч пояснять що до чого і де вона опинилася.
Книга Землі чимось нагадала мені Біблію.
Цікаво, а повна версія є, чи то справді лише уривки?
Подача гарна ціх коротеньких притч (чи як вона правильно називаються), з посиланням на сторінку та розділ.
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Дякую за відгук! Дуже радію, що книга тобі сподобалась! Можливо, повна версія десь і є)) У паралельному світі))
Дякую. Гарна історія. Спочатку не дуже зайшла мені, потім сподобалася.
Евгения Сидоренко, Дякую! Дуже рада, що книга вам сподобалася)) Запрошую й до інших моїх історій!
Дякую! Сподіваюся, що у Міри із Світом усе буду добре.
Наталя Якимчук, Дуже рада, що книга вам сподобалася! Так, як у всіх нас, у них попереду і радісні, і сумні події, але головне - що вони разом))
Світлана Харитонова, щиро дякую за нагороду!
Таня Ващук, щиро дякую за нагороду! Бажаю приємного читання та буду рада, якщо мої інші книги також вам сподобаються!
дуже дякую за цікаву книгу, навіть шкода, що скінчилась))
Мар'яна Доля, Дякую! Чекатиму)
її Інна
Наталия, щиро дякую за нагороду!
твір чудовий, насичений, просто свято для уяви))) одне лише зауваження. Інколи не розбереш чи то Світ – то світ, чи ім'я))) особливо на початку речення. Але з іншої сторони, як звучить ''мій Світ''. Дякую за гарне фентезі.
Мар'яна Доля, )
блін прям як теорія 'плоскої землі' обривається морем, або озером, якому немає кінця...
Мар'яна Доля, значить уява в нас іноді подібним чином працює...
'рука ще й яка важка' — це Україна парубче)))
Мар'яна Доля, навряд...
диано йому дід, а ій 'онука' мабуть всеж то одна 'особа' пограничник
Alex@ua, Так))
ех з книги взяли і вирвали листки. нелюди блін...
Мар'яна Доля, будемо надіятися
о коньяк плюс шампанське, ще та отрута...
Alex@ua, Та й у мене амнезія ото раз у житті була))
'подумаю про це завтра' десь я вже це читав;-)
Мар'яна Доля, ніби ні, хоча...не так може часто, які тут, та й королева, якраз на часі)))
ахав нього творчий безлад був, ні прийшла тут Міра і ну 'шкарпетки' складать, щоб було складено, але бог зна де...
Alex@ua, Як це знайомо))
блін ловлю себе на тому, що цікавіше не сама історія Миросі, а саме книги землі, чи як там
Alex@ua, :)
блін опис неприкаяних ніби альтернативна історія)))) тільки ядерні ракети замінили блискавки
Alex@ua, Такий був задум))
хм... трохи схоже на 'Завтра буде вчора', але по своєму прикольне, новий світ з синами стихій...
Alex@ua, То в мене був період, коли тягло в паралельні світи, дякую ! :)
Віта Громадська. щиро дякую за нагороду!
Людмила Румянцева, щиро дякую за нагороду!
Елена Овчаренко, щиро дякую за нагороду!
Ирина Романюк, дякую за нагороду!
Любов, щиро дякую за нагороду!
Марія Осташевська-Шинкаренко, щиро дякую за нагороду!
Дякую за цікаву подорож:)
Дуже захоплюючий сюжет!
Як все просто...
Для щастя так мало потрібно!
І вам дякую, що прочитали! Рада, що книжечка сподобалася)) Можливо, трохи згодом напишу продовження.
Дуже цікава книга, з неперевершеним гумором, що захоплює все більше з кожною сторінкою, шкода тільки що історія закінчилася. Я до останнього думав що герої повернуться на кордон, і начать решту як жити в мирі з монстрами, бо самі подружиться з Господарем. І про Бабу Одарку забули, вона ж просила знайти родичів.
Стю Слейтерус, Так, я сама зрозуміла, що не все встигла розповісти. та й без моїх героїв уже нудно)) Так що далі буде...
Дякую! Дуже сподобалось!
Надежда Шевченко, Мені дуже приємно! Дякую за відгук!
Насправді, цікава, захоплююча книга. Автор мені сподобався спочаткусвоїми лаконічними, філософськими оповіданнями. За браком часу, не поспішала почати читання великих творів. Але ось випала вільна година, ризикнула, і не пожалкувала. Творчих Вам успіхів і звершень всіх мрій. Зі св"ятами!
Ната Дудкіна, Щиро дякую за такий приємний відгук і теплі побажання! Вас теж зі святом!
Так сумно розлучатися зі Світом та Мірою. Правду кажучи, інакше уявляла собі кінцівку, але ні в якому разі не дорікаю вам, навпаки цікаво, коли все складається не так, як очікує читач. Погоджуся, що історія дуже повчальна. Якби я мала можливість, я б додала її у шкільну програму: нічого з категорії 18+ немає, український менталітет, легка мова... Бо як згадаю себе у школі, особливо у випускних класах, і те, що доводилося читати, щоб скласти ЗНО, то волосся дибки стає. Ну дуже часто траплялися занадто важкі для сприйняття твори, а я наче й людина, котра любить читати, все одно плювалася.
Обов'язково прийду почитати Ваш новий твір! Успіхів!
Щиро дякую за такий схвальний відгук! Я сама планувала іншу кінцівку ( з поверненням героїв назад), але потім трішки її змінила. Люблю давати читачам поле для роздумів і можливість придумати власне продовження історії. А може бути, що мені й самій через деякий час захочеться повернутися до цих героїв, бо - ніде правди діти - я їх дуже полюбила))
Попри те що історія, яку Ви нам розповіли досить проста і в ній нема глибоких філософських тез, вона дуже повчальна. Я прочитала її , як історію про ДіМ. І вкотре зробила висновок - дім там, де твоє серце. Дякую Вам!
Щиро дякую вам за підтримку та завжди влучні коментарі! Так, невідомим чином гумористична історія про "потраплянку", яку я писала більше для розваги, трансформувалася в розповідь про сім'ю і дім, та важливість близької людини поруч :)
А старий Друг може повернутися?
Larisa Chelter, В житті все можливо)) Може, вони ще відшукають його))
Вітаю із закінченням! Це була цікава подорож.
Натхнення для нових історій!
Мар'яна Доля, Прошу! Завжди приємно підтримати гарну історію))
Дякую за мандрівку під веселкою!!! Надзвичайно цікава історія!! І так, головне, що вони є один в одного і ще Друг)))
Олена Когут, Я безмежно рада, що книга вам сподобалася! І дякую, що пройшли цю мандрівку разом з моїми героями та зі мною))
Ось воно "щастя" реальних буднів - рахунки, колектори, маски і пошук роботи....Це ще як подивитися де краще на межі чи за межею....
Не можу не погодитися з вами))
У мене таке враження, що вони туди-сюди помикаються і вернуться.
Скоро побачимо))
Таки вийшли, це вже пів діла.
Ліна Алекс, Це точно!
Яке щастя! Нарешті! Дуже цікаво як сприйме нашу реальність Світ.
Tetiana Bakulina, Ой. не все буде просто ( але не хочу спойлерити. завтра і післязавтра все дізнаємося)).
О!! Вийшли!! Ура!! О!! Щодо гостинносиі то вже таке...
Та так, ідеального світу, мабуть, не існує))
Дивовижно! А я все думала, де ж може бути цей прохід... Та ще невідомо, чи не буде у наших любителів гострих відчуттів пригод і у проході)))
Ой, усе може бути...
Кінець близько...
Чи вдасться їм намалювати те, що треба?
Вже чекаю з нетерпінням завершення))
Не знаю ще)) Можливо, згодом. Поки що залишу цих героїв у спокої, а помандрую в інший світ з новими))
Фух, можеа видихнути спокійно, їх відкупили і шлях далі продовжується!! Ура!! Напівкровки??? З Світом ясно, а Міра?!?!!
Олена Когут, Там, коли вона говорила з Діном, йшлося про її батька, пам'ятаєте? Вона ж його не знає, тому Сини вогню, зважаючи на те, що вона має незвичайні здібності, висловили припущення, що її батько був не зовсім людиною... Ну от і Господар це підтвердив))
Якщо мені не зраджує пам'ять, то цей Макар десь згадувався у тексті. Чи ні?
Ага)) Не зраджує))
Далі все заплутаніше і заплутаніше. Я так розумію, що поки ми не послухаємо історії Господаря і Макара, то Міра зі Світом нікуди не зрушать з місця. До речі, Господар мені чомусь нагадав Вія. А от Друга шкода...
Оксана Кириченко (Aillin Ai), Бо втрутиться Грінпіс? :D
Ух ти, як цікаво, що ж буде далі?)
Дарина, Дякую! Вже завтра продовження))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати