Пройти під веселкою

Велике переселення

...розділився наш народ на два табори. Перший, численніший — стояв за те, щоб перебратися на інші землі,  аби інакші залишили нас у спокої. Другий, що складався загалом з молодих сміливців, котрі прагнули продовжувати боротьбу, — наполягав, що потрібно залишитися на своїх споконвічних місцях та змагатися з ворогом. Проте на той час інакших розвелося стільки, що таку боротьбу було визнано наперед провальною.

Старійшини відправили кількох чоловіків під проводом досвідченого воїна на ім’я Буйтур, щоб довідатися, чи є життя за межею. Спитаєте мене, шановні учні, що воно таке — та “межа”? Ніхто достеменно того не знає. Раніше від предків тільки доходили повір’я, що у тих краях безслідно зникають тварини та люди, тож краще туди зайвий раз не потикатися. Але інші легенди твердили, що насправді, як пройти під веселкою, можна потрапити у дивовижний край, де ріки течуть молоком і медом, а на деревах ростуть солодкі цукати. 

Хоробрі мандрівці знайшли той віддалений куток світу і вияснили, що жити там можна. Хоча він і не йшов у порівняння з нашою предковічною землею. До того ж, той замежевий край був досить чудернацьким, інколи траплялися там дощі, котрі випалювали все живе, а дерева могли рухатися, виходячи з лісу, коли в ньому бушувала пожежа. Також велику небезпеку становили невидимці, від них і нині, коли наука наша сягнула на вищий щабель розвитку, не придумали жодного захисту… Та й багато інших таємничих і загрозливих істот жило на тих теренах.

Але вибирати не доводилося. Одного дня ми взяли свої родини, усе нажите роками майно та вирушили за межу, туди, де знали точно — жоден інакший нас не дістане. Проте молоді та зухвалі сміливці залишилися на своїй батьківщині, оселилися вони в віддалених куточках лісів, гір, рік, з тим, щоб якомога менше потрапляти на очі інакшим, і водночас вести проти них таємну війну… Відбувалося все те не в один день, а  тривало десятиріччями. І кажуть, що дехто з наших досі продовжує мешкати в світі інакших, хоч і минуло вже, за їхніми мірками, до тисячі літ.

Що ще раз доводить —  неможливо перемогти тих,  на чиєму боці правда…

Книга Землі, ч. 16, ст. 58.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше