2 817
Анотація до книги "Мене звуть Х'ю Бланш"
Її звуть Х’ю, і за нею полюють.
У світі, де править магія, брехня та рабство, дівчину викрадають із дому і вона опиняється в центрі гри, де всі хочуть її контролювати. Некроманти, найманці, жерці та загадковий пірат, що знає занадто багато…
Але Х’ю не може тікати вічно.
Їй доведеться зіткнутися з правдою про своє походження і дізнатися, чому її доля важлива для всіх.
У світі, де править магія, брехня та рабство, дівчину викрадають із дому і вона опиняється в центрі гри, де всі хочуть її контролювати. Некроманти, найманці, жерці та загадковий пірат, що знає занадто багато…
Але Х’ю не може тікати вічно.
Їй доведеться зіткнутися з правдою про своє походження і дізнатися, чому її доля важлива для всіх.
“За нею полюють всі кому не лінь, але вона для них лиш трофей. Засіб для досягнення влади. І лиш один капітан здається бачить у ній Х'ю. Але між ними так багато брехні, що треба читати між рядків, щоб побачити правду.”
Зміст книги: 23 глави
86 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПросторий відгук на це диво - осьдечки: https://booknet.ua/blogs/post/415520
Повноцінну рецензію за всіма правилами, на жаль, не зміг, як не намагався... вибачте) До деяких речей я ще поки не доріс.
Дійсно подекуди схоже на Зоряний Пил.
Дуже динамічна і одночасно в деяких моментах мімімішна історія вийшла)) І події несуться, і емоційна складова є. Ні разу не шкодую, що почав читати))
Рецензія буде на днях, бо треба трохи з думками зібратися.
Очерет, Так є такий настрій з того фільму))
Добре)) Буду чекати)))
Нагадує Рапунцель (мульт) та Зоряну піль.
Катерина Винокурова, То про героїню ). А от пірат так реально Синбад )
Єдине щоб я змінила б це обкладинку вона не читабельна і якось розтягнута. По тексту і самій книзі взагалі немає, що зауважити.
Катерина Винокурова, книга суперова, а це саме головне)
Книга дуже сподобалась. Не можу дати прям критику бо вона легенько читається. Прочитала на одному подиху. Книга точно варта до прочитання. Буду рекомендувати друзям!
Її історія — це виживання, але вона не може тікати вічно. Їй доведеться зіткнутися з правдою про своє походження, щоб зрозуміти, чому її доля настільки важлива. Окремо інтригує загадковий капітан, який знає занадто багато. Він, здається, єдиний бачить у ній справжню Х’ю, а не живий артефакт. Проте їхні стосунки починаються з ненависті та брехні, їм доведеться "читати між рядків", щоб побачити правду, і пройти шлях до почуття, перед яким безсила навіть магія. Це схоже на історію з високими ставками, моральною неоднозначністю (особливо з боку капітана) та напруженими діалогами. Усе зосереджено на емоційному розвитку героїні — її перетворенні з наляканої жертви на силу, з якою доведеться рахуватися у цьому жорстокому світі.
)))))
15. Ось звідки пішла назва книги) Що ж, тепер Х'ю вільна, але серце її ні..)
Ханна Трунова, Ахах) Так)
13. Наче день сурка... І знову у в'язниці, знову викрадення, знову невідомість.
п.с. амулет Едгар віддав наче капітану, а потім він з'являється на шиї Х'ю — ляп? Чи я щось пропустила?
Ханна Трунова, Треба напевно було додати, що Блекота дав їй новий. Дякую ♥️
О такого я не очікувала.Дівчина дійсно не звичайна.Але шкода, що її використовували все життя.
Еларен Веш, Так, правда про неї важка.
12. Вони такі різні, але дуже пасують одне одному))) Експеримент Едгара вийшов із під контролю, як і його почуття =)
Ханна Трунова, Так ♥️♥️♥️
8. Яка приголомшлива правда відкрилася про Едгара! Він теж не людина! Стає все цікавіше)
Ханна Трунова, Вони незвичайна парочка))
7. Отже, вона не людина.. Як робот. Цікаво. Тепер ясніше, чому за нею всі полюють)
Ханна Трунова, Так, ви гарно помітили)) Щось типу ШІ, але в магічному світі)
6. Портал??? Огосіки. Вона дівчина непроста...
Ханна Трунова, Так вона ще та штучка))
5. Ну-с, Х'ю тут проявила характер. Вирішила звільнити полонених, і це попри заборону Едгара. Але чи це було правильно? Бо що на них далі чекає? Тут в словах Едгара є логіка. Але з іншого боку в людей з'явилася надія! Не можна однозначно щось стверджувати.
П.с. Вчинок Едгара дуже мене здивував. Подарувати корабель! Це ж як взагалі? От не перестає він мене дивувати))
Ханна Трунова, Ну бо кожен з них правий по своєму. Але просто урятувати у цьому світі недостатньо, а бути байдужим теж не вихід.
Прочитала четвертий розділ. Мені подобається, що вони залишились удвох і тепер Х'ю не відчуває себе полонянкою. Хоч Едгар, так себе і поводить, але йому подобається " вишенька". Він уже не такий категоричний, як на початку. Батьки вчили її покірності не розуміючи, що покора це не та риса характеру для жінки, як на мене. В кінці цього розділу стало зрозуміло, як Х'ю опинилася в трюмі. З кожним новим розділом ми дізнаємося відповіді, які виникли на питання в попередніх розділах.
Крісті Ко, Дякую, що завітали♥️
Прочитала третій розділ. Дізналась про минуле Х'ю. Вона була звичайно дівчиною, яка можливо й не підозрювала про свої можливі здібності до магії. Але ще залишається загадкою, як вона опинилася у трюмі в клітці. В цьому розділі підтверджується моя думка, що Едгар має силу. Читатиму далі.
Прочитала другий розділ. Гарно все описано. В стилі тематики піратів. Читається легко. Ніби я подивилась одну серію фільму. Спочатку розділу здається ніби ось все і можливо Х'ю отримає свободу, але потім розумію, що ні. Наприкінці розділу стає зрозуміло що Х'ю дуже важлива для некромантів. Цікаво хто вона, що в неї за сила, що за нею полюють? Сподіваюся в наступних розділах стане зрозуміліше. І Едгар здається не просто піратом, можливо теж має певну силу. Було цікаво читати.
4. Шкода членів команди. Я так розумію, майже всі загинули, а хто вижив, попався некромантам (?).
А Едгар молодець! Врятував і себе, і Х'ю. Але, відчуваю, в нього є приховані мотиви. Щось він про неї точно знає!
Зізнатися, Х'ю трішки підбішує..) Їй требп триматися поближче Едгара. Він їй ще поганого нічого не зробив, а тільки її дупу рятує, так шо ядом сипатися на нього підстав нема. З ним більше шансів їй вижити, а наодинці точно пропаде!
П.п.с. Вишенька — миле прізвисько =)
Катерина Винокурова, Так, це добре) гірше, коли байдуже...
Пролог. Обожнюю "Пірати Карибського моря", але книг на тему піратства наче ще не читала...)) Тому це цікавий експіріенс) Ваш стиль написання з перших сторінок мені подобається: описи лаконічні, але все, що треба, малюється в голові, в атмосферу занурюють.
Відразу перед нами постає конфлікт: дівчину викрали, але хто та чому? А потім повторне викрадення — і ті самі питання. Звісно, хочеться читати далі, аби дізнатися)
П.с. Я б трохи пошаманила над обкладинкою. Вона якось дивно витягнута, і шрифт нечитабельний...
Ханна Трунова, Так, ви праві, обкладинку треба підправити. Я все ніяк не візьмусь за цю справу))
3. Мало некромантів, що будь-якої миті можуть наздогнати, так ще й буря погрожує... А буря, схоже, непроста... Останні рядки про магію Едгара змушують замислитися: невже він маг? І чи зможе врятувати екіпаж, та й сам врятуватися?
П.с. Флешбек привідкриває завісу минулого Х'ю, видно, що вона проста дівчина, яка звикла до тяжкої праці, але некроманти прийшли саме за нею. Чому? Вочевидь, батьки від неї приховували правду.
2. Едгар мені дедалі більше подобається. Мабуть, в нього є якісь приховані мотиви, більші за золото, бо він же ж пірат, але те, що він ступив до міста, в якому його на раз-два схопити можуть — і на шибеницю, а потім ще й кмітливість та обережність проявив, не повіривши на слово замовнику... Це свідчить, що перед нами доволі сильний персонаж, за яким цікаво спостерігати і який не раз нас здивує. Хочеться за нього переживати, а для мене це важливо)))
1. Х'ю Бланш, значить, викрали пірати за чиєюсь вказівкою. І тут питання: що в ній особливого? Авжеж, капітан піратів задається цим питанням, бо й нас, читачів, воно теж неабияк хвилює. Вона ж не аристократка. А може, щось приховує? Або сама не знає ще свою цінність. Капітан цей, попри певний суворий тон, викликає довіру. Он, помитися дав, а Х'ю ж давненько ванну не приймала, сукньою новою обдарував, і заборонив з каюти виходити з хороших мотивів. Та й куди вона зібралася?) З корабля не втекти, небезпечно...)))
Ця історія варта того, аби її прочитати. Цікаві персонажі, пригоди, небезпеки, роздуми та інтрига — усе на своєму місці. Дякую! Відкрила для себе нову й дуже цікаву авторку, за творчістю якої обов’язково стежитиму. Вподобайка від мене вже є ❤️
Айрін Айс, Було дуже приємно читати ваші враження))) І рада, що ці чотири розділи були для вас справжньою пригодою) Скоро буду публікувати нову книгу і, сподіваюся, зможу вас нею зацікавити)) Дякую ♥️☺️
Розділ 4.
Видихнула з полегшенням, що з героями все гаразд. Але не полишає напружене відчуття, що Едгард таки дізнався, у чому полягає особливість і цінність героїні — і, можливо, хоче використати це у власних цілях.
Сподіваюся, Вишенька стане не лише полонянкою пірата, а згодом знайде шлях до його серця.
Інтригує цей знак півмісяця… Щось він точно означає.
З кожним розділом автор випробовує нерви читачів! Із однієї халепи в іншу — і щоразу хочеться дізнатися, чим усе закінчиться. Історія захоплива, динамічна, події розгортаються дуже жваво — люблю таке!
Окреме захоплення викликають описи: корабля, природи, стихій — усього довкола. Це не обтяжує текст, а навпаки, робить його яскравим, живим і по-справжньому кінематографічним. Просто вау! Мені б у вас повчитися так описувати!
Розділ 3. Чим далі занурююся в текст, тим цікавішим стає Едгард як персонаж. Ще у другому розділі я помітила, що він має якийсь дар, і в третьому нарешті знайшла підтвердження своїм здогадкам. Такий собі небезпечний балагур, хвалько й справжній улюбленець жіночих сердець.
І те, як він назвав героїню — Вишенька — це просто щось! Так мило й неочікувано. Цей прояв романтизму пірата дуже зачіпає. Чудово, що навіть загартоване небезпеками серце може бути не лише суворим, а й здатним на ніжність і можливо на кохання.
Фух, який емоційний і напружений розділ! Було сумно спостерігати, як із дівчиною поводяться, наче з товаром. Я вже гадала, що Х’ю потрапить у ще більшу халепу. Добре, що Едгард не віддав її мерцям. Дуже цікаво, навіщо дівчина потрібна некромантам? І що буде далі... Відчуваю, попереду ще більше неприємностей і пригод!
Цікаво чи буде бунт? Читаю далі! Все подобається:))
Розділ 1.
Отакої! Дуже шкода дівчину — опинилася серед такої небезпечної й ненадійної команди. Будь-який крок від Едгарда може означати для неї розправу. Цікаво, чим вона така особлива? І чому капітан корабля погодився на таку ризиковану авантюру? Згадка про некромантів додала ще більше інтриги!
Дуже гарна мапа світу. Яскрава та барвиста:))
Вступ атмосферний, із яскравими, кінематографічними описами — це чудово допомагає уявити все, що відбувається. Знайомство з героїнею інтригує: з’являється безліч запитань, які змушують перегорнути сторінку й перейти до першого розділу, щоб дізнатися, що ж із нею сталося. Чому вона на кораблі? Чому ув’язнена?
Вітання з марафону!
Одразу скажу, що мені сподобалася анотація — вона заінтригувала. А ще приємно, що обкладинка чудово передає атмосферу книги, це одразу створює потрібний настрій. Як читачка, я завжди звертаю на це увагу, тож лайк за візуальну складову.
Вітання з марафону!) О, нас відразу зустрічає карта))) Дуже красива))) Я аж залипла) Сподіваюсь, у всіх цих місцях побуваю з героями...)
Ханна Трунова, Тоді чекаю на враження)) Дуже рада читати такі слова♥️
5-6. Оце пригоди в них звісно. Едгард ну дуже загадковий, але й харизматичний персонаж. Я сміюся з його саркастичних жартиків над нею)) а ще він дуже мило називає її — Вишенька ❤️ і от цікаво що ж він таке довідався , що відмовився від капітанства і власного корабля. А Хю він однозначно подобається))
Інна Турянська, хаха)))
Прочитала перший розділ. Він встановлює центральний конфлікт і вводить персонажів у напружену ситуацію на кораблі. Х’ю демонструє спротив і силу волі, але її мотиви залишаються не зовсім проясненими — окрім бажання повернутися додому, бракує глибшого імпульсу для дій. Це породжує питання, чи буде її компроміс з капітаном тактичним або матиме глибші наслідки. Едгар постає складним, морально амбівалентним персонажем із прихованими мотивами, що збагачує сюжет, але потребує подальшого розкриття. Фергюс і Айзек відображають різні моральні позиції екіпажу, їхні ролі поки натякаються, але залишаються відкритими. Розділ ризикує стати статичним через домінування діалогів без достатньої фізичної дії чи образності, тож важливо розвивати атмосферу через деталі і реакції персонажів для посилення напруги. Тематично текст торкає питання влади, свободи та ідентичності, використовуючи магію як метафору внутрішньої боротьби. Загалом розділ створює міцну основу, але потребує глибшого розкриття мотивацій і балансу між діалогом і описом.
Крісті Ко, Дякую за аналіз)) Але це тільки перший розділ)) У цій книзі вирішила сильно не зупинятися на описах і дати читачеві більше простору для фантазій. Щодо мотивацій... То це тільки початок))) Не все ж одразу викладати)))
Пролог. Піратсвто – це одна з моїх найулюбленіших тем, але книг про них я бачила на так і багато. Цікавий початок книги, чудово передано атмосфера і гарний стиль.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дякую)) Теж люблю цю тематику) Тому так і народилася ця історія.
+ :))
Ви відчутно виросли як автор. Вітаю. Гарні описи, чудово передана атмосфера. Дуже цікавий сюжет.
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
Незвичайний сюжет
Колись в дитинстві любила тему піратства.
Ангеліна Мюрей, Дякую ♥️
Неймовірно цікавий розділ,а пірат просто цукерочка)))
Еларен Веш, Так, вони разом цукерки п'яна вишня))
Ого нічого собі сюжетний поворот. Мені подобається цікаво що в нього за магія така) І чому вона така особлива.
Катерина Винокурова, Я вже зрозуміла читаючи далі)
Дуже цікаво, що ж буде далі, що за таємничий замовник і чи все ж таки блазень капітан її побачить знову після справи? Відбудеться угода чи ні ?
Так прочитавши пролог дуже сильно поринаєш в цю атмосферу. Я прям наче фільм дивлюсь.
Вау у вас є мапа. Це неймовірно)
Катерина Винокурова, але вийшло неперевершено
Оце ви вкінці змусили похвилюватися))спершу пораділа за їх воз'єднання, потім роз'єднання, потім знову з'єднання хоч і не довге, зате яке)) поцілунок видав усі його почуття ❤️ як і його вчинок. Але дякую за останній абзаци)) р. ,,s. Сподіваюся вона йому ноги не простілмла, хоча може й варто, щоб уже точно нікуди не втік, а був коло неї і з її турботою. Романтика))(
Авторці бажаю натхнення на нові твори. Багато вдячних і щирих читачів ❤️❤️ успіху!;)
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Оцей її творець,пробачте не запам'ятала ім'я, корисливий зухвалець. Жага влади робить з людьми (і не тільки ) страшне. Блекота ще той безумний відчайдух, буде боротися з будь ким і з будь чим, заради своєї цілі. Але я рада, що Едгар живий, у всіх сенсах,і вони знову разом.
Інна Турянська, Вони всі прагнули сили і влади. Але не всім вдалося "зупинитися".
16-17. Дуже чуттєві розділи, насправді. Моменти в яких вони були водночас і такими близькими, і все ще далекими. Ніби і відкритими, але все ж не до кінця...ніби залишаючи щось поза рядками...Х'ю не боїться відкрити йому свою вразливість і потребу у ньому. Ох...а ті його слова про те, що вона море, а він босий на березі. Дуже гарно ♥️
Катерина Винокурова, Так ...тому їй треба ловити між рядків, або покладатися на свої відчуття) але не просто.
Я думала він маг початківець,а він схоже знається на цьому)
Еларен Веш, Думаю, він вас приємно здивує))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати