Мариупольський нерв

На поетичному порталі, де я виставляю свої вірші, мене називали жартома "Богинею кохання", тому що я була впевнена, що на землі все починається з кохання, що закохуються будинки, вулиці, дерева ходять на побачення, що "чесний політик" - це оксюморон. "Моя політика - кохання", я б так у трьох словах сказала про свою творчість. Але в цей тривожний час, не зраджуючи собі та своєї любові до всіх і до всього, у мене почали народжуватися вірші, в яких біль, нерозуміння того, що відбувається... Кажуть, що ніколи не треба запитувати: за що? Має бути одне питання: навіщо? Який урок маю винести я і всі маріупольці, які пережили цю братовбивчу війну? Хотілося б, щоб читачі разом зі мною відчули біль і поставили собі питання: для чого на землі вбивають сьогодні Любов?