Мариупольський нерв

переклад 044: ЯКОСЬ

Ольга ЗАРЯ

(переклад: Лідія Скрипка, Київ)

ЯКОСЬ

Якось-то передбачене все збудеться,

Про що наворожили ми удвох.

І вимита дощем запахне вулиця,

Й отямиться будинок, наче Бог.

Враз феєрверком у вікні засвітиться,

Полине тихо музика жива,

І сходинок спіраль уверх закрутиться,

Геть вищезнуть потрібні всі слова.

І мій вагончик крихітний безвізовий

Відкриє, не питаючи квиток.

І ти зайдеш, нестриманий, з валізою,

І буде вечір, як вина ковток.

Не знаючи ще, де тобі постелено,

Торкнешся ніжно рідної руки….

Все буде так, як ворожбою звелено:

Забудемо про відстань і роки.

*** *** *** *** ***

Ольга ЗАРЯ

ОДНАЖДЫ

Однажды всё предсказанное сбудется,
О чём давно гадали мы вдвоём.
Раздвинет город вымытые улицы,
И снимет шляпу мой облезлый дом.

Окно мигнёт и сразу же засветится.
Всё хорошо, и музыка жива...
Взбежишь бегом по незнакомой лестнице,
Сглотнув случайно нужные слова.

И мой вагончик маленький безвизовый
Откроет дверь, не требуя билет.
Пушистый кот начнёт тебя облизывать,
И будет вечер взглядами согрет.

Ещё не зная, где тебе постелено,
Родной руки коснёшься невзначай,
И, глядя мимо спросишь неуверенно:
У нас на ужин кофе или чай?

Подобається

#456 в Різне
#32 в Поезія

Відредаговано: 18.12.2024