Ольга ЗАРЯ
(переклад Олександр Зоря-Заря)
ВЕСНА́ В ПОЛО́НІ.
Із циклу *Священне безумство*
Мій Маріу́поль ни́ні – особли́вий:
Весна́ в поло́ні. Грім – не весняни́й,
А чо́рний град друку́є нам ури́вок
Про сме́рті від незва́ної війни́.
Ось потягну́ли зе́млю на торту́ри,
То біль із кри́ком, по́тім навпаки́…
Доще́м змива́є кров черво́но-бу́ру
Небе́с розі́рваних без жа́лю на шматки́.
Від го́ря на́ше мі́сто посиві́ло,
Буди́нки, ву́лиці – казко́ві, як коли́сь.
Не вітере́ць морськи́й пові́яв ми́ло,
А нескінче́нний гул гарма́т і сліз.
06.03.2022
"Дорогі читачі, якщо ви відчули силу цих рядків, відзначте їх ❤️ та додайте до бібліотеки. Ваша підтримка допоможе поширювати слово про 'Маріупольський НЕРВ' і надихає на нові роздуми та вірші."
*** *** *** *** ***
Ольга ЗАРЯ
(переклад Лідія Скрипка, Київ)
ВЕСНА́ В ПОЛО́НІ.
Із циклу *Священне безумство*
Мій Маріуполь нині особливий,
Весна в полоні, й не весняний грім.
А «чорний град» влаштовує нам зливи,
І множить смерті, нас кладе у гріб.
За груди землю тягнуть на тортури,
Що крок, від катувань розпухлий тромб.
Дощу перекис з тротуару й мурів
Змиває темну і присохлу кров.
Ще тут надія нас й будинки гоїть,
Втім, хмуре місто втратило снагу.
Не з прибережжя вітер непокоїть,
А затяжний артилерійський гул…
07.12.2024
*** *** *** *** ***
Ольга ЗАРЯ
ВЕСНА В ПЛЕНУ.
Из цикла *Священное безумие*
Мой Мариуполь в эти дни – особый…
Весна в плену
И не весенний гром,
А чёрный град устроил кинопробы,
Упрямо смерть печатая на всём.
За грудки землю волокут на пытки,
На каждый метр – боли на развес.
А перекись дождя с разбитой плитки
Смывает кровь разорванных небес!
Хотя дома и улицы всё те же,
Но поседевший город стал угрюм,
Тревожит слух не ветер побережья,
А бесконечный орудийный шум…
06.03.2022 г.
Відредаговано: 18.12.2024