Ольга ЗАРЯ
(переклад: Олександр Зоря-Заря)
ХТОСЬ ХИТНУВ ПЛАНЕТУ
Хтось похитнув планету, мабуть не випадково,
Раптом зникла буденність, гублячи звичну сталість.
З’їхала кепка набік, тоне в калюжі сховок,
Ось і душа чужинська – виворіт показала.
Сходами покотилась гордість чиясь невпинно,
Хтось тепер на узбіччі, хтось на вершині слави,
Хтось стрічає світанки в сяйві, що потемніло,
І думки несміливі – вилились величаво.
Снилось комусь – і раптом – бачене явним стало,
І восени неждано скрізь зацвіли каштани,
Замість руди сирої – твердь надміцної сталі,
Люди зійшлись лобами – мабуть це план завчасний…
Чай пролився додолу, зорі упали в кружку,
Даність тепер незмірна – іншими стали міри…
Хтось похитнув планету – сталість речей порушив,
І назад повернути – хтось уже не зуміє…
10.11.2013
*** *** *** *** ***
Ольга ЗАРЯ
КТО-ТО КАЧНУЛ ПЛАНЕТУ...
Кто-то качнул планету, видимо, не случайно,
Данность исчезла сразу, связи вещей нарушив,
Съехала набок кепка, в лужу упала тайна,
Чья-то душа чужая - вывернулась наружу.
Кубарем со ступенек гордость скатилась чья-то,
Кто-то теперь в кювете, кто-то на пике славы,
Кто-то свои рассветы встретил в лучах заката,
Робкие чьи-то мысли – вылились величаво.
Кто-то во сне проснулся, выдумка - явью стала,
И зацвели каштаны в горечи листопада,
Вместо руды вчерашней- высится твердь металла,
Люди столкнулись лбами – видно, так было надо...
Чай расплескался нА пол, звёзды упали в кружку,
Данность измерить нечем – мерки иные стали...
Кто-то качнул планету – связи вещей нарушив,
И повернуть обратно – сможет теперь едва ли...
10 ноября 2013
Відредаговано: 18.12.2024