Мариупольський нерв
переклад 042: ОЦЕ ТАК ДЕНЬ
Ольга ЗАРЯ
(переклад: Лідія Скрипка, Київ)
ОЦЕ ТАК ДЕНЬ
Оце так день! Я нібито з узгір’я
Клубком скотилась і сміюсь до сліз.
Візьму твою планету! І повір, я
Нескорений і впертий фаталіст.
Оце так диво! Знову пахне літом.
Є в ньому безліч радості й тепла.
Відігріваю все, що не зігріте!
Я стільки райдуг в небо підняла.
Оце так рух! Така швидка й свобідна,
Звідкіль оці смішні «отож» і «ах»…
Тобі чужа іще, втім безмаль рідна,
Спокійно, я не схожа на невдах.
Оце так біль! Неначе все, як спершу,
Знімай з душі останки ланцюгів.
Залиш журби краплиночку найменшу,
Щоб ніжність знов не вийшла з берегів.
*** *** *** *** ***
Ольга ЗАРЯ
ВОТ ЭТО ДЕНЬ
Вот это день! Как будто с косогора
К тебе свалилась и смеюсь до слёз…
Твою планету я беру измором,
Чтоб покорить надолго и всерьёз!
Вот это свет! Он снова пахнет летом.
В нём столько солнца, радости, тепла.
Отогреваю всё, что не согрето!
Я столько радуг для тебя зажгла!
Вот это прыть! Уже сама не знаю,
Откуда эти и «увы», и «ах»…
Совсем чужая…и почти родная,
Как поцелуй мизинцев на ногах…
Вот это боль! Как будто всё сначала…
Снимай с души остатки всех цепей.
Смотри, чтоб нежность я не расплескала,
Сам по глоточку до конца допей…
Відредаговано: 18.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
