Мариупольський нерв

переклад 028: СПОГАДИ ПРО МИНУЛУ ВЕСНУ.

Ольга ЗАРЯ

(переклад: Олександр Зоря-Заря)

 

СПОГАДИ ПРО МИНУЛУ ВЕСНУ.

спог

 

Не можна сказати весні: «Прийди негайно і тривай стільки, скільки потрібно!»

Можна тільки сказати: «Прийди, огорни мене благодаттю надії і побудь зі мною якнайдовше...»

@Пауло Коельо.

 Одинадцять хвилин.

---

Не зна́ю – ї́хала куди́,

Нема́є спо́кою ніде́.

У не́бі рва́лися дроти́,

Здава́лось – со́нце упаде́.

Доми́ трощи́ли напова́л,

Згори́ несла́ся смерть дома́м.

Хова́вши ті́ло у слова́,

Я ти́шу залиша́ла – там.

 

Де за стіно́ю вдалині́ 

Рида́ло мо́ре у борні́,

Кульба́би кві́тли весня́ні́,

Коли́ весна́ була́ в мені́.

В ніку́ди уїжджа́ла я,

Сама́ від се́бе мча́ла вдаль,

Вода́ не та́нула нія́к,

Не «огорта́ла благода́ть».

 

Наді́я пе́стила мене́,

Я берегла́ її́ одну́.

Бажа́ння ма́ла головне́:

Забу́ти шви́дше ту весну́.

Волі́вши пи́ти біль до дна,

Душа́ втіка́ла від війни́.

Забу́ти як тебе́, весна́?

Не жду тако́ї я весни́…

***

Тим бо́лем си́та я сповна́,

Тако́го не бажа́ю вам.

Ти не навчи́ш мене́, весна́,

Раді́ти вра́нішнім вістя́м?

Зміни́ і ви́гляд, і наря́д,

Зроби́ щасли́ві́шими дні.

Щоб не диви́лися наза́д,

Всіх – «благода́ттю огорни́»…

 

17.03.2023  Маріуполь

 

Ольга ЗАРЯ

ВОСПОМИНАНИЯ О ПРОШЛОЙ ВЕСНЕ.

 

Нельзя сказать весне: «Наступи немедленно и длись столько, сколько нужно.»

Можно лишь сказать: «Приди, осени меня благодатью надежды и побудь со мной как можно дольше.»

@Пауло Коэльо.

Одиннадцать минут.

---

 

Я уезжала в никуда

Весной, продрогшей от невзгод.

Взрывались в небе провода,

Казалось - солнце упадёт...

Дома пылали, как дрова,

Смерть била сверху по домам.

Я тело прятала в слова,

Молчанье оставляя -  там.

 

Где море плакало вдали

За мрачной каменной стеной.

Где одуванчики цвели,

Когда весна была со мной.

Я уезжала в никуда,

Беззвучно разрывая нить,

Вокруг не таяла вода,

Чтоб "благодатью осенить".

 

Надежду слабую храня,

Чтоб ею выживать -  одной.

Желанье было у меня:

Скорей расстаться с той весной.

Пытаясь боль испить до дна,

Душа сбегала от войны.

И как забыть тебя, весна?

Я не хочу такой весны...

***

 

Той болью я сыта вполне,

Такой не пожелаю вам.

Весна, ты не поможешь мне

Вставать с улыбкой по утрам?

Подкрась лицо, смени наряд,

Счастливей сделай наши дни.

Чтоб не смотрели мы назад,

Всех - "благодатью осени"...

 

17.03.2023 г. Мариуполь.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше