Ольга ЗАРЯ
(переклад: Олександр Зоря-Заря)
ПОВЕРНУСЬ
(Із циклу *Священне безумство*)
Чекай на мене, і я повернусь...
— Симонов
Я йшов не назавжди...
— Литвиненко
Я зрозуміла, що по-всякому
Свої шляхи знаходять люди.
Один милується принадами,
Щоб забувати й не забути…
Рве на частини серце лагідне,
Відбитки багатьох в якому.
Дари волхвів розносить праведно
До ніг, дверей чийогось дому.
Ех ма…картина маслом писана,
Життя – не гра в одні ворота.
Союз лимонника з мелісою
Комусь став надто кислим згодом.
З небесного – перекладачка я.
І змерзла пташка у польоті…
Як боляче крутитись, начебто,
Не спиться – й намагатись годі.
Як і раніше, кличу тишу я,
Ще мить і прийде безголосо.
Хтось пригадає ніжність ніжною
І другий місяць – друге сонце.
…І повернусь,
Зійду з розп’яття я,
Із попелу воскресну птахом.
В обійми кинусь – хто чекатиме,
щоб в пісні давній заблукати.
На білому гіллі акації
Вогнем я спалахну багровим…
Напевно, час уже зізнатися:
Нове – в забутому старому…
11.03.2022 Маріуполь
Ольга ЗАРЯ
Вернусь
Из цикла *Священное безумие*
Жди меня и я вернусь...
Симонов
Я уходил не навсегда...
Литвиненко
Я поняла- все ждут по-разному.
У каждого своя кривая.
Один - любуется соблазнами,
Чтоб забывать - не забывая...
На части делит сердце нежное,
В котором отпечатки многих.
Дары волхвов разносит бережно
Под чьи-то двери, чьи-то ноги...
Эх ма... картина маслом писана,
Жизнь не игра в одни ворота...
Союз лимонника с мелиссою -
Стал слишком кислым для кого-то.
Я - с неземного переводчица.
Замёрзшая в полёте птица...
Как больно ёрзать и ворочаться,
Пытаясь спать, когда не спится.
Я тишину зову по-прежнему,
Ещё чуть-чуть и отзовётся.
И кто-то вспомнит нежность нежную,
Второй луны - второе солнце.
...И я вернусь.
Сойду с распятия...
Из пепла возрождаясь птицей.
Тому, кто ждёт шагну в объятия,
Чтоб в прежней песне заблудиться...
На белой веточке акации
Я вспыхну солнечным пожаром..
Пора, наверное, признаться нам,
Что новое - в забытом старом...
. 11 марта 2022 г. Мариуполь.
Відредаговано: 18.12.2024