переклад 029: Братові СЕРГІЮ ТКАЧЕНКУ 

Ольга ЗАРЯ

(переклад: ОЛЕКСАНДР Зоря-Заря)

Братові СЕРГІЮ ТКАЧЕНКУ 

проклята війна забрала життя Сергія Ткаченка. Царство небесне...

Він лиши́вся в Маріу́полі

Ха́ту борони́ти ба́тьківську.

Ті́льки смерть його́ нащу́пала,

Прилеті́вши в дім ізда́лека.

Як заги́нув? Не дізна́ємось…

З до́мом що? Не розібра́тися…

Не пов'я́жем з грабува́ннями…

На́гла же́ртва «опера́ції»…?

Як? Кого́ нам звинува́тити?

Чи було́ це підлашто́вано?

За воро́тами, нена́чебто,

Ти́жні труп був непохо́ваним…

Ті́лу слід на кладови́ще би,

Бо земля́ – єди́ний при́хисток…

Ме́ртве ті́ло – «пі́хва» вмі́щує –

Матери́нська… холодні́сінька…

Над гроба́ми, як не пи́сано –

Вкра́дене життя́ аби́коли…

Так хова́ють – невідспі́ваних –

Наймирні́ших небожи́телів…

19.04.2023

*** *** *** *** ***

Ольга ЗАРЯ

Брату Сергею Ткаченко

Сегодня ровно год как проклятая война забрала жизнь Сергея Ткаченко. Царствие Небесное...

Он остался в Мариуполе
Домик охранять родительский.
Только смерть его нащупала
То ли взрывом, то ли выстрелом...
Как погиб? Узнаем вряд ли мы...
Дом разбит...не разобраться нам...
Не раздели, не ограбили...
Это жертва "операции"...?
Как же не винить кого-то там?
Для чего это подстроено?
Две недели  за  воротами
Труп  лежал -  незахороненным...
Тело надо бы на  кладбище,
Лишь земле оно пригодное...
Поглотит его  "влагалище" -
Материнское...холодное...

Над гробами и пакетами -
Жизнь, которую похитили...
Так  хоронят - неотпетыми -
Самых мирных небожителей...

19 апреля 2023 г.