Ольга ЗАРЯ
Переклад: ОЛЕКСАНДР ЗОРЯ-ЗАРЯ
Братові ПЕТРУ ЗОРЯ.

Прийшла́ війна́, вбива́ючи любо́в –
Ніхто́ не звав, але́ вона́ прийшла́.
Жорсто́кість сме́рті показа́ла знов.
Ах, бра́тик Пе́тя – ла́гідна душа́…
Ти залиши́вся борони́ти дім,
навко́ло ви́бухи, немо́в дев’я́тий вал…
Крива́вий ра́нок ви́дався приті́м,
загро́зою життю́ цей ра́нок став.
Цілодобо́во: ра́нок, день і ніч…
Горя́ть земля́ і не́бо – Бо́же ж мій.
Сусі́дам во́ду та харчі́ розні́с,
додо́му йшов, а навкруги́ грими́ть.
На сльо́зи він диви́вся з висоти́,
бо не схова́тись в лі́жко від війни́.
Потрі́бно хво́рим лі́ки віднести́,
стари́м потрі́бний до́гляд рятівни́й.
Але́ не ви́жив са́ме «Айболи́ть»,
його́ спітка́ла передча́сна смерть,
і ось він ме́ртвий на землі́ лежи́ть…
А ти́ша зберіга́є дух і честь…
А не́бо ду́шу забира́є ввись…
Від бо́лю, від війни́, від сує́ти…
Він спра́вжньою Люди́ною розкри́всь,
таки́х беру́ть на не́бо до святи́х.
19.08 2023
Ольга ЗАРЯ
Брату ПЕТРУ ЗОРЯ
Война однажды в город ворвалась,
уничтожая счастье не спеша.
Жестокость смерти проявляя всласть.
Ах, братик Петя - добрая душа...
Ты отчий дом остался охранять,
повсюду взрывы, как девятый вал...
Кровавым утро выдалось опять
и новый день угрозой жизни стал.
И постоянно: утро, день и ночь...
горит земля и небо - Боже ж мой.
Соседям воду разнести помочь,
под перестрелкой двигаться домой.
Мужчине хныкать, видно, не в чести.
И от войны не спрячешься в кровать.
Больным лекарство нужно отнести
и престарелым нужно помогать.
Но только сам не выжил "Айболит",
его взрывная ранила волна,
и вот он мёртвый во дворе лежит...
В объятьях душу держит тишина...
А небо душу забирает в тыл...
От суеты, от боли и войны...
Он настоящим Человеком был,
такие люди на́ небе нужны.
19.08.2023 г. Мариуполь.
Відредаговано: 29.12.2024