1 253
Анотація до книги "Барбекю у Африці"
Анжеліка Ольжич — зіркова блогерка, яка живе у світі лайків, фільтрів та реклами. Щоб втекти від напруженого графіку і хейту в коментарях, вона вирушає на елітний курорт в Африці. Сонце, екзотика, нові враження — ідеальний фон для відпустки… або нової рекламної кампанії.
Та Анжеліка не здогадується, що власник цього розкішного курорту — не просто харизматичний чоловік із загадковим поглядом. Це Сашко, її колишній однокласник, якого вона колись принижувала і висміювала. Вона його не впізнає. Але він пам’ятає її — кожне слово, кожен погляд. І тепер у нього є шанс на ідеальну помсту.
Та Анжеліка не здогадується, що власник цього розкішного курорту — не просто харизматичний чоловік із загадковим поглядом. Це Сашко, її колишній однокласник, якого вона колись принижувала і висміювала. Вона його не впізнає. Але він пам’ятає її — кожне слово, кожен погляд. І тепер у нього є шанс на ідеальну помсту.
Зміст книги: 32 глави
43 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПролог. Стиль нагадує трилер чи навіть якийсь містичний. І коли читаєш зявляється враження, наче це історія про планування вбивства. ( хоча, мабуть потім все перейде на любовну лінію)
Обов'язково прочитаю пізніше.
Елевонда Евермонт -Еливедо, Дякую!❤️❤️❤️
Анжеліка зіркова блогерка, яка, звісно, звикла до компліментів в коментарях. Але таке життя для мене чимось нагадує ілюзію. А тут вона опиняється на іншому континенті з його колоритом. Книга змушує задуматись над тим, що дійсно є цінним, переосмислити своє ставлення до інших, до почуттів та й до себе. Мова легка, жвава. (Взаємне читання в рамках марафону Марії Енріх)
Ніка Цвітан, Дякую за відгук!❤️
Інтригуючий початок. Вже хочу побувати на цьому курорті, або хоча б стати підписницею Анжеліки, щоб подивитися на ту красу, що вона знімає ))
Morwenna Moon, Дякую ❤️❤️❤️
Ех, мені б мільйон підписників… Хоча б десь… Я б теж поїхала в Африку і знімала сторізи, а не оце все!
Ірина Скрипник, ахахахах
розумію ❤️
Вітаю! Обіцяна рецензія:
https://booknet.ua/blogs/post/406952
Romul Sheridan, Дуже Вам вдячна! Це перша така глибока рецензія на твір, мені було приємно почути таку цікаву думку про мою історію ❤️
Так воно й буває: образи, завдані нам, ми бережно носимо в пам’яті, а власних провин часто не помічаємо й навіть не здогадуємося, що колись могли завдати болю іншому. Цікава історія.
Сергій Потапенко, Дитячі образи – це найболючіше, ну майже) Дякую!)
Я думала, їх система ніколи не відпустить...
Але щасливий кінець це добре)
Нікнейм, Відпустила, нарешті вільні) Дякую за коментар ❤️
Вітаю із завершенням! Ото треба було Олександру так раптово бігти за каблучкою, тільки налякав вагітну жінку!)) Дуже рада, що все так добре закінчилось)
Анна Лір, Дякую!❤️ Він теж був вкрай здивований цією новиною, звідти така й реакція)
Вітаю з завершенням книги ✨✨✨ Рецензії — бути;)
Romul Sheridan, Дякую!❤️ З нетерпінням очікую на рецензію:)
Порадувало те, що мама Олександра вибачилась перед Анджелікою, і я вже розслабилась, бо наче все було добре. Аж тут така негарна реакція Олександра на новину про вагітність! Ну останній рядок заінтригував. Сподіваюсь, що "він" - це все ж таки Олександр, а не знов якийсь колишній чи ворог з минулого)
Анна Лір, Читайте завершення! Сподіваюсь Вам сподобалось подорожувати з цією історією)❤️
Дякую Вам за підтримку ❤️❤️❤️
Рада, що з Олександром зрештою все добре, і він прийшов до тями. Дуже зворушливе возз'єднання. А мама Олександра взагалі неправа, якісь необгрунтовані претензії до Анджеліки. Хоча її теж можна зрозуміти, напевно вона просто була в шоці і дуже переживала за сина.
Анна Лір, Звичайно! Ви праві!)
А вона зверхня с..чка)
Мені подобається її образ, якщо я правильно зрозуміла з перших двох розділів.
Читаю далі...❤️
Марія Енріх, Дякую❤️
Оце він їй інтригу кинув))
Тая Бровська, Ахах, звичайно)
Ох, який був напружений розділ! У мене прямо серце стискалося, коли почалися всі ці перестрілки. І за Сашу дуже переживала, як йому дісталося! Хоч би все з ним було добре, і вони довезли його вчасно до лікарні.
Анна Лір, Будемо бачити, яка доля чекає на Олександра)
З кожним розділом все більше думок-що д відбувається? Це трансформація для всіх, курси акторської майстерності,чи це це все заради помсти?
Продовжую читати, вже неможливо кинути, я маю дізнатись
Таня Тайм, Це все ШІ) Приємного читання!)
Ну Олександр налаштований рішуче, і буде рятувати кохану за будь-яку ціну. Сподіваюсь, що з Анжелікою все буде добре, і він встигне вчасно її знайти. А далі вони зможуть бути разом і не озиратись на інших. Бути справжніми, не ховатись і не прикидатись. Адже, гадаю, ще це і є головна тема книги – пошук себе або ж повернення до себе справжнього. Чекатиму продовження)
Анна Лір, Анджеліка буде врятована, проте чи буде врятоване їхнє кохання…
Поява Назара і викрадення Анжеліки - це прямо дуже суттєвий сюжетний поворот і я би навіть сказала, зміна вектору історії.
Анна Лір, Оновлення на сайті!) Слідкуйте й на далі за розвитком подій!)
Це просто неймовірно! З кожним розділом напруга лише зростає, і разом з тим виникає ще більше питань? Що ж це за місце таке, і як тут все влаштовано? Що це за система? Стільки моментів, що можуть зламати психіку героїні. Схожа на неї дівчина, яка має зайняти її місце, усі ці концепції перезапису особистості… І хто такий Олександр, він точно людина взагалі? Бо він реально всюди! Але чого дійсно не очікувала від нього, принаймні на цьому етапі розвитку подій, так це поцілунка. Дуже чекала моменту втечі Анжеліки до зовнішнього світу, але все знову виявилось не так, як я собі уявляла. З кожною сторінкою реальність змінюється все більше і для героїні, і для читачів)
Анна Лір, Олександр живіший всіх живих, але деякі речі він робив завдяки ШІ, а при поцілунку — це був тільки він.
Здається, тільки почала читати – і ось вже шостий розділ, бо затягнуло моментально. Спочатку подумала, що буде доволі простий сюжет. Ну що там той Олександр може такого вигадати у якості помсти? Ну типу скорпіона у ліжко підкине? А там насправді таке почалося! Перший шок був, коли Анжеліка виявила, що в неї з інстаграма все видалили, потім ще й телефон взагалі перестав вмикатись. Та й взагалі, знімали її там прихованою камерою, це вже зовсім не прикольно. Але гнітюча атмосфера лише посилюється, і часом починало здаватись, що вже йдеться про якусь містику. А іноді – що то взагалі все віртуальна реальність. Ну бо дуже заморочився Олександр, який же він злопам’ятний! Читаю далі)
Анна Лір, Дякую! Приємного читання;)
Сильний розділ, який торкає глибоко всередині. Тема булінгу тут не подана прямо, але дуже чітко відчувається біль і пам’ять, яка не стирається з роками. Історія про те, як спогади з дитинства повертаються у найнесподіваніший момент. Влучний діалог, тонка психологія, і момент, коли Анжеліка дивиться в дзеркало — вражає. Стає страшно і сумно водночас.
Таня Тайм, Так, можливо варто вказати, що це психологічний роман, проте, не знаю, чи підійде)
Пролог чіпляє. Він не кричить — він шепоче, обіцяє глибоку емоційну історію з минулим, яке має вибухнути в найменш очікуваний момент. Авторка тонко підводить до конфлікту, і він — не зовнішній, а внутрішній. Зустріч двох світів — холодної точності й тихого болю.
Пролог наче обіцяє: це буде не просто відпочинок, а місце, де «розігріється» все — і минуле, і помста, і почуття.
Таня Тайм, Рада це чути!Приємного читання!
У вас чудові цитати, хочеться записати)))
Цікавий початок. Додала у бібліотеку.
Успіхів вам ❤️❤️❤️
Христина Вілем, Дякую! Гарного читання)
"Люди не зникають, люди закінчуються" — і я така: в сенсі закінчуються?! Або реально їхній мозок не витримує тиску цієї тиші. Щось цей Олександр мені вже трохи стрьомний, якщо чесно. Я теж спочатку подумала: це що, якась секта релаксу? На два дні, може, й норм, а на третій — почала б тихо біситися. І ця дівчина з шостого розділу — здається, там тонкий психологічний підтекст. Наче вплив, але дуже акуратний. Мені цікаво, як Олександр це все провертає — бо зараз я взагалі не розумію, що в нього на думці. Хоча є відчуття, що він хоче, щоб Анжеліка подивилася на себе з боку. Але от навіщо — поки загадка.
Марія Енріх, Як б сказала навіть дуже пів дня після прочитання не могла не думати про неї, засіла добряче, а таке в мене буває не часто)) До зустрічі в коментарях ❤️☺️
Цікава анотація.
Збережу, щоб не згубити)
Автору натхнення і вчасного Муза)
Марія Енріх, Завжди читаю коментуючи, тому... До зустрічі в коментарях ;)
Дуже класно переданий внутрішній стан Анжеліки — все так відчутно, ніби сама переживаєш разом із нею. А ці загадкові послання тільки підливають інтриги. І ще й телефон відібрали — тепер у неї точно повне занурення, без шансів сховатися чи відволіктись. Цей розділ вийшов справді глибоким і насиченим, і саме такий цифровий детокс — мабуть, найкраще, що могло з нею зараз статися.
Вікторія Вецька, Рада, що змогла передати її внутрішній стан так, що він резонує. Бо саме ця чесність і «оголеність» героїні — один із ключових поворотів історії.
Дякую за чуйність і такий уважний погляд)
Мені справді дуже подобається план Олександра — він так круто все продумав для неї! Програма просто топова: кожна деталь направлена на те, щоб допомогти їй віднайти своє справжнє "я", яке давно заховалося за масками, фільтрами й соцмережами. А самі розділи написані легко, цікаво й по-справжньому — без надмірностей, без перегинів з метафорами. Читається із задоволенням! Ви пишете настільки класно, що я з вами точно залишусь і після марафону))
Вікторія Вецька, О, як же приємно це читати — щиро дякую!
Те, що ви так точно зчитали задум Олександра — це дуже цінно. Його план справді не про контроль, а про пробудження — повернення до себе справжньої, без шуму зовнішнього світу. І так, він все продумав до дрібниць… хоч і не завжди це буде безпечним шляхом.
Рада, що стиль написання вам підходить — стараюся тримати баланс: щоби було глибоко, але не перевантажено.
А ваші слова про «залишусь і після марафону» — це просто найкраще, що можна почути ❤️
Дякую, що читаєте і відчуваєте!
Ці відчуття Анжеліки — неймовірні. Рай більше не здається таким райським... щось у ньому не так, щось насторожує. І це тривожне передчуття настільки сильне, що навіть не виникає бажання знімати — просто спостерігаєш і відчуваєш, як усе всередині стискається. А ці загадкові натяки! Вони настільки інтригують, що хочеться дізнатись більше з кожною сторінкою. Повтори з "він", "вона" додають якоїсь дивної напруги, ніби щось ось-ось станеться. Дуже атмосферні розділи ❤️☺️ Не очікувала, що так захопить буквально з перших рядків.
Вікторія Вецька, Це такий теплий і проникливий відгук — дякую вам від усього серця! ❤️
Те, як ви описали тривожне передчуття, — неймовірно точно. Саме цього й хотілося: передати відчуття, що щось у цьому “раю” не так, навіть якщо зовні все ідеально.
Вітаю! Мені на марафоні взаємного читання випало читати вашу книгу. Почну з тексту, який сприймається легко, написаний живо й природно. Ідея зустрічі двох колишніх однокласників — вдала, а теми Африки й булінгу додають глибини й одразу викликають бажання читати далі.
Мені сподобалося, як ви передаєте емоції та внутрішній стан героїв — усе виглядає щиро й правдоподібно. Анжеліка здалася мені трохи зверхньою, і цікаво, як ця риса проявлятиметься далі. А Олександром наразі, схоже, керує бажання помсти. Його поведінка — обережна, майже улеслива — створює інтригу: хочеться зрозуміти, що саме він замислив і як це розгортатиметься.
Вікторія Вецька, Прекрасний і теплий відгук — дякую вам за нього! ❤️
Дуже цінно, що звернули увагу на легкість тексту й глибину тем — саме цього хотілося досягти: зробити роман і доступним, і насиченим підтекстами.
Гарна обкладинка і анотація ❤️❤️❤️
Світлана Романюк, Дякую)
Навзаєм❤️❤️❤️
Булінг у школі і помста? Детектив? Цікаво, цікаво) Вподобайка і +1 в бібліотеку)
Сергій Брандт, Дитячий біль — завжди особливий, не схожий на жоден інший. Сашко носить у собі свою рану… Але зцілення можливе. І в історії побачимо, як саме.
ця історія щось зовсім неочікуване для мене. але дуже цікаве)
чекаю з нетерпінням на фінал..натхнення вам)
Іда Нокс, Дуже приємно чути такі відгуки. Гарного вам читання і яскравих вражень!
Історія захоплює. Читається легко. Вражає, як за такий короткий термін змінюється героїня.
Марія Енріх, Дякую. Обов'язково буду читати)
Ну що ж чесно читаю третій розділ. Написано досить легко, невимушено. Навіть я не поціновувач жанру можу читати цю книгу
Олесь Король, Дякую)
Почала читати. Дійшла до другого розділу досить інтригуючий. Що ж там в неї було такого в минулому.
Олесь Король, Щиро дякую! Натхненного читання вам!
ВІтаю з новинкою! Успіхів автору та книзі. Від мене - підписка та вподобайка.)
Лана Рей, Щиро дякую, приємного вам читання)
Вітаю! Зробив рекомендацію на Вашу книжку. Можете ввімкнути її натиснувши на три крапочки в своєму кабінеті біля книжки, й посунувши бігунець. Це допоможе просуванню;)
Romul Sheridan, Дякую, рада, що вам припала до душі моя книга)
Скажіть, будь ласка, а ці повтори це творчий задум? Наприклад в 6 розділі цілий пасаж двічі: "Наступного дня вона вже була всюди. Дівчина у білому сарафані..." З діалогом...
Romul Sheridan, Вже виправила;)
Відгук на 1 розділ
Анжеліка Ольжич — відома блогерка — приїздить до Африки з наміром створити унікальні та незабутні блоги. Вона оселяється у колоритному комплексі з бунгало, де зустрічає його власника — Олександра. Він одразу впізнає Анжеліку, а от вона його — ні. Як виявляється, ще у шкільні часи Олександр був непримітним хлопцем в окулярах, якого Анжеліка часто принижувала, висміювала і цькувала. З першого розділу стає зрозуміло, що він нічого не забув — і планує помсту. Дуже гарно передані спогади Олександра. Особливо зворушує його бажання зникнути на тлі всього того шкільного булінгу. Водночас, співчуття до нього дещо нівелюється його непереборним прагненням до відплати. Анжеліка не справляє враження по-справжньому злої. Скоріше — самовпевнена, зухвала, можливо, дещо зарозуміла. Здається, вона ніколи й не усвідомлювала, наскільки сильно могла ранити інших. І тепер перед нами цікава ситуація: вона — наче не винна, бо не пам’ятає, а він — не забув. Це створює напругу, яка, без сумніву, зробить сюжет захопливим. З інтересом переходжу до наступного розділу...
Марія Енріх, Дякую Вам! Навзаєм ✨
Щирі вітаннячка Вам! Отже, мені випало у Марафоні читати вашу книгу. Я задоволений випадком! Підписуюсь на Вас й залюбки читаю! І не переживайте... Я читаю серцем. Можете глянути на мої рецензії;)
Romul Sheridan, Дякую, звичайно було б цікаво почитати))
Цікаво. Поставила вподобайку. Написано грамотно, сюжет чіпляє – водночас і про внутрішнє перевтілення, і трохи таємничий. Рвані речення мають оригінальний вигляд, хоча часом втомлюють. Подумалося – чи не образила Анжеліка Олександра тоді гірше, ніж обзивачками "ботаном", раз він так гостро досі пам'ятає, хоча стільки років минуло і він став інший?
Svitlana, Побачимо)
Вітаю з новинкою! Нехай книга голосно заявить про себе й принесе багато вдячних відгуків. Автору — енергії та віри в кожне слово!
Анастелла Калліаді, неймовірно вдячна! навзаєм)
Вітаю з новинкою! Успіху!
Руслан Баркалов, дякую!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати