З чистого листа

Спогади. Річ дивна та інколи нелогічна. Чомусь говорять що погані спогади завжди закарбовуються в пам’яті краще за хороші. Та буває, що саме хороші спогади болять найбільше. Адже це вже спогади, їх не повернеш з плином часу, вони сидять в середині та ятрять душу нагадуючи: як колись було гарно, весело та чуттєво.
Ностальгія річ не менш дивна. Чомусь людський мозок завжди все видозмінює. Згадуєш як це було, а повернувшись в ті часи, бачиш все з іншої сторони, не таке прекрасне, не таке чудове, не таке захопливе яким воно було в пам’яті.
І не розумієш, чи це ти змінився, чи все навколо? Місця що були особливими, люди що стали рідними, події що гріли серце, деталі що завжди були цінними.
Найдивніша річ в плині часу – буденність. Ти не звертаєш уваги на час, а просто живеш... щоб жити.