2 583
Анотація до книги "Світло старого маяка"
Тринадцяти літній Аарон, особлива дитина, якого батьки відвозять до дідуся, що живе біля моря і залишають там на літні канікули через певні обставини, що склались у їхньому житті. У Аарона немає друзів і навіть батьків він не розглядає як рідних, через глибоку апатію, що скувала його життя, але залишилась остання надія на одну людину - дідуся. Чи зможе дідусь справитись із апатичним онуком і поверути йому смак життя? Навіяти знову колись втраченні цінності та радість кожного дня у серце Аарона, щоб врятувати його життя.
Зміст книги: 23 глави
42 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу ось тепер вся родина вирішила оселитися коло моря. Я розумію це рішення, бо тут спокій та виглядає все красивим та мирним. Зараз часто про це думаєш, щоб утекти від того, що охоплює навколо, втекти від реальності.
Добре, що Аарон розуміє відповідальність за маленького братики. А Олені варто попрохати пробачення у Стаса. Не схвалює її вчинок, вона дійсно вчинила тоді неправильно. Але вже що зроблено, те зроблено. І вона це розуміє.
Дякую вам за главу, чекаю наступної. А цей твір ще буде мати багато продовжень?
Наталія Ковган, Та ні, ще один розділ) хочеться вже завершити цю історію попри усе навколо що відбувається, на жаль ми собі написати не можемо в житті) чи на щастя)
Дякую вам за чергову главу. Звістка про Филипа вразила. Я вірила, що все буде добре, а вийшло... хоча може дійсно так краще, ми не знаємо усієї правди.
Тепер Олена народжує, і це дуже символічно. Одне життя підходить до кінця, інше спалахує яскравою зіркою. І це правильно, бо це закон нашого світу. Хтось йде, хтось приходить. Дякую вам, за цю главу, я дуже чекаю на наступну. Хочу дізнатися, як відреагує Аарон, і хто у нього буде, братик чи сестричка.
Наталія Ковган, Так нажаль стається, ми чекаємо що хтось житиме, але потім приходить така звістка і все, несподівано просто коли не чекаєш її(
Знаєте, читала цю главу, так бажалося опинитися на березі моря та забути про все. Бо море нагадує про мир, про те, яким прекрасним може бути життя.
Аарону не потрібно хвилюватися. Все сталося так, як повинно бути. Хоча я також стривожилася, коли Тимофій повис униз головою. Але добре те, що добре закінчується)
Наталія Ковган, Я розділяю ваше бажання опинитися на берегу моря, вкрай не вистачає цього кожному із нас, кожному українцю. Добре те, що закінчується добре)
Мені дуже сподобалася ця глава. Виходить, що Аарон вже починає вірити у те, що стане на ноги?
а послухати про зорі дійсно було дуже цікаво. Інколи думаєш у якій безвісті ми знаходимося. Ці двоє дітей дорослішають, розуміють життя інакше. Залишається сподіватися, що все у них вийде та буде добре. І в нас також, якою б не була реальність. Дякую вам за главу.
Наталія Ковган, Так, Аарон він вже починає вірити в те диво яке може трапитись із ним. Насправді ми занадто необізнані про все те прекрасне що навколо нас, залишається лише дивуватись усьому протягом життя. У нас теж все буде добре і ця реальність вже близько! Дякую що читаєте!
Дякую вам за чергову світлу главу. Твір дозволяє відволіктися та пригадати, що наразі являється головним у житті. Правда, я не можу підтримати намір дітей. Вважаю, що у такі справи краще не втручатися. Дякую вам за главу. Чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Дякую що слідкуєте) мені дуже приємно) дякую за коментар
Ця глава дуже добре характеризує життя кожного з нас. У кожного свої проблеми, свої переживання. І кожен думає, що тільки в нього так. Насправді кожна людина має свою історію, яку не завжди навіть є змогу розповісти.
Дякую вам за цю главу. У вас виходить дуже світлий та добрий твір. Чекаю на продовження та бажається вже дізнатися до чого прийдуть герої.
Наталія Ковган, Так, у нас всіх є такі історії і такі проблеми, саме про це я хочу сказати читачу, що не один він має свої проблеми. Розумію) ми рухаємось до цього)
Я вам вельми вдячна за цю главу. Згодна з тим, що людині потрібна віра у когось, хто стоїть вище. А ще завжди "умиляло" те, що люди вважають, що Бог має щось робити за них. Мовляв, якщо він всемогутній, то зробить те та інше. У Бога немає інших рук, крім ваших власних.
Мені з твору найбільше подобаються розмови онука та дідуся. Особливий затишок йде від них. Добре, коли рідні люди знаходяться на одній хвилі. На жаль, це не завжди трапляється у житті. Дякую вам за чергову главу та чекаю наступну.
Наталія Ковган, Дякую, що ви ще з моїм твором) нажаль так, але бувають винятки де люди розуміють одне одного, про всяк випадок твір вчить нас що це реально і потрібно)
Знаєте, зараз у складній реальності не вистачає таких творів. Вони несуть світло, яке допомагає вірити.
Я так зрозуміла, що мати Аарона покинула Стаса через те, що він втратив можливість ходити? Через що картає себе? Дякую вам за продовження.
Наталія Ковган, Дуже дякую, я з вами погоджуюсь, дуже не вистачає чогось світлого, але кожен намагається робити те, що може для поширення світла. Так, саме так, тому думає, що нещасний випадок з Аароном це її спокута. Дякую, що читаєте) бажаю вам більше світла в цей час)
Дуже добре продовження. Люди часто роблять помилки, але деякі з них можна побачити та виправити. Дякую вам, чекаючи на продовження.
Наталія Ковган, Дуже вам дякую за відгук) дякую що читаєте, прошу вибачення, що рідко пишу, нажаль зараз такий час.
Книга цікава але не зовсім мій жанр
Sofi, Дякую вам за коментар))
Як раз хотіла поцікавитися про причину стану Аарона. Нарешті це відкрилося. Дійсно багато питань, чому це сталося, але ніхто не зможе надати відповідь. Напевне, вже так судилося. Звісно хлопчик пригнічений, але я вірю, що все налагодиться.
Ще цікаво дізнатися як там дідусь хлопчини та його друг, що досі у лікарні. Дякую вам за чергову главу.
Наталія Ковган, Наступний розділ про них) дякую що читаєте. Пригнічений, але вірити у диво потрібно завжди, навіть коли це алогічно.
Знаєте, кожного разу, читаючи новий розділ, у душі відчувається тепло. Дійсно бажається вірити. Людина не може не вірити, бо тоді буде дуже страшно. Та й не може бути такого, щоб не стояв хтось вище за людську свідомість.
Я, до речі, дуже рада, що метеликів не скривдили, бо я боялася, що їх на шпильки наколють. Розмова дідуся та Аарона, як завжди, потішила. Дякую вам за черговий розділ.
Наталія Ковган, Звісно так і є, хочемо ми того чи ні, але ми всього лише творіння над яким є Всемогутній Творець. Дякую що читаєте, дуже приємно, це особливий твір для мене, тому хочеться, щоб він був особливим і для інших) дякую за черговий відгук))
Новий розділ вже тут) приношу вибачення за тривалу відсутність оновлення!
Владислава, щиро дякую за цікаву історію, яка знову базується на цитатах з Біблії . Адже без Бога ні до порогу! І так важливо для всіх, впустити Його в своє життя. Завжди через труднощі чомусь приходимо до нього. Як багато воїнів тепер повірили в Бога і при найменшій нагоді шукають зустрічі з ним, просять про молитву, бо знають, яка велика її сила! Дякую за Вашу працю!
Оля Пасічник, Дякую вам за коментар) дякую, що читаєте, так це правда, потрібно молитись за нашу Україну і наших воїнів! Дякую вам,)
Дуже добра глава, хоча я ніколи не любила ловити метеликів. Нехай літають. Дякую вам, чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Доволі цікаве заняття) дякую,що читаєте) це надихає писати далі,)
Дякую вам за чудово продовження. Щось світле відчувається на душі після кожної глави. Розумієш, як треба цінувати те, що маєш. Сподіваюся, що у підлітків складеться. Але також дуже хочу дізнатися, що привело до такого стану Аарона.
Наталія Ковган, Дякую, що читаєте, ну скоро це буде зрозуміло все йде до того))) тому трішечки почекайте)
Вітаю Владислав)), багатолітня, міцна дружба Тимофія і Филипа - чудовий приклад для Арона. Чим більше я дорослішаю і стаю старшою, тим більше мені подобаються професії лісника чи ось, як Филип сторожувати, стежити, ремонтувати маяк, ліс, море, птахи, звірі, вірний песик і десь там далеко.... люди.
"Вони знайшли спільну мову невидиму для людей, часто тварини замінюють людям друзів, але справжнє щастя мати друзів людей, які зустрічаються лишень раз в житті і хто зна де ти їх можеш зустріти, інколи вони занадто близько і занадто незнайомі тобі, але все змінює не випадковий випадок."
Дякую за Світло старого маяка❤, легкого вам пера, радісних новин і вільного часу писати для нас читачів.
Елена Клименко, Вітаю вас Клена) так саме так, дякую гарно за коментар і побажання) дякую що ви з моїми творами, це приємно)
Цікаве продовження. Не знаю навіть, як поставитися до ситуації. Діти Филипа мають право на те, щоб знати про стан батька, бо потім можуть звинуватити, що їм не сказали. Часто у житті не цінуємо тих, що поруч, думаємо, що ще встигнемо, але не факт. Дякую вам за продовження, чекаю далі.
Наталія Ковган, Дякую,що читаєте)) так правда не цінуємо лише коли втрачаємо ((
Я вже засумувала за вашим твором, не вистачало його світла. Добре, що Аарон знайшов собі подругу, дітям буде чому повчитися одне у одного. Цікаво, як тепер у них складеться, як Тимофій навідає друга. Дякую вам за такий теплий сюжет, чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Вибачаюсь, що довго не виставляв, були обставини. Дякую, що читаєте, старатимусь частіше викладати)
Новий розділ вже тут)))
Ось так іноді передчуття не обманюють. Добре, що Тимофій та Аароно опинилися поруч. До біди частіше за все, недалеко.
Завжди мріяла побувати на маяку, але щось доки не виходить. Та можливо, колись мрія здійсниться. Дякую за чергову главу.
Наталія Ковган, Так часто буває) сподіваюсь ваша мрія здійсниться, після нашої перемоги, яка принесе нам мир) головне щоб було життя, хай Бог береже вас і здійснить ваше бажання) дякую що читаєте)
Перші такі приємні, трохи хиткі кроки Арона з світу болю, суму і образи, дідусь Тимофій для внука справжній поводир. Владислав хай всі ваші задуми здійснюються, добрих людей більше ніж лихих і Бог завжди з вами.
Елена Клименко, Так, усі ми робимо такі хиткі кроки, але Бог нас тримає) різним способами торкаючись нашого серця) дякую, що читаєте, дякую Елена за добрі слова)))
Знаєте, я вам особливо вдячна за те, що ви розповідаєте про море. З нинішніми подіями, неможливо потрапити на море, а про гори узагалі годі й мріяти. Але не здаємося, не ламаємося. Віримо у краще, цей твір допомагає у цьому. Дякую вам за чергову главу, чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Дякую, що читаєте)) так не здаємось)
Підкажіть будь-ласка, коли планується продовження?
Наталія Ковган, Доброго вечора, вже виклав новий розділ, приношу свої вибачеення, що затримав опублікування) найближчим часом виправлю цю ситуацію) гарного читання) дякую що читаєте)
Мені дуже подобається цей твір. ВІн затишний та повчальний. Життя не казка, часто підкидає випробування, але нам потрібно жити маленькими радощами та не жалітися. Завжди може бути гірше або краще, тут не вгадаєш.
Скажіть, а чому у головного героя таке незвичне ім'я? Вибивається понад іншими. Дякую вам за чергову главу, з нетерпінням чекаю на наступну.
Наталія Ковган, Дуже дякую за коментар і за читання мого твору) ну тому, що воно мені подобається, це Біблійне ім'я, і хотілось щоб малий хлопчина не був з простим ім'ям, а більш особливим і це на мою думку підійшло надзвичайно красиво) дякую, що питаєте) і що чекаєте на продовження) хай Бог бееже вас)
Мені сподобався твір, чекаю на продовження. Цікаво як складеться у дідуся та онука.
Наталія Ковган, Вітаю вас) дякую, що завітали, сподіваючь невдовзі буде продовження)
Бажаю вам удачі в усьому
Венера Море, Вам також, хай Бог береже вас)
Дуже приємно читати про любов тата і доньки, Тимофій не просто мудрий чоловік, прекрасний батько і дідусь, він джерело тепла, любові цієї родини, він компас та провідник, який покаже шлях до порятунку.
Елена Клименко, Вітаю Елена) так саме так) деколи нам так не вистачає таких батьків, або взагалі людей, які б хмогли підтримати в найтяжчі хвилини життя) але все ж вони є і Тимофій цьому доказ)
Приємна історія про важкого підлітка. Варте уваги! Бажаю вам натхнення у написанні цікавих історій)))
Наталя Котюк, Щиро вдячний за такі побажання і коментар)
Вітаю Владислав з початком нової книги, дуже хороша сім'я, на долю якої випало тяжке випробування. Слова Арона і не бажання чути про твого Бога мені зрозумілі, хлопчина зламаний. Нажаль ці слова зараз лунають дуже часто, одвічна дилема, коли людина щаслива то - це звісно її заслуга, а коли хвороба, нещастя, горе тоді - це твій Бог не врятував. Гарного вам настрою і мати час та запал писати для нас усіх.
Елена Клименко, Вітаю вас Елена) дякую вам за нагороду, дуже приємно))) дуже надихає) так стараюсь писати, одне з маленьких задоволень, які можна дозволити і подарувати іншим в часи війни, кризи і тривожності в душах) Нажаль це так, нажаль така реальність тому бажання мого серця направити художню літературу не просто на роман про любов і стосунки, а щось глибше і більше, на наші стосуки з Богом і зв'язок із Небесами, хочеться, щоб люди читаючи їх, находили для себе важливі відповіді, які часто трапляються в житті і стають каменем спотикання для багатьох сердець. Дякую що підртимуєте мою творчість) радий знати, що з вами усе добре))
Тепер остаточно зрозуміло чому хлопець ображений на весь світ. Плюс все загострює перехідний вік. Ну що ж, терпіння дідусю
Юля, Угу( терпіння, дякую, що читаєте))
Вітаю з новинкою)
Юлія Богута, Щиро дякую)
З новинкою! ) Натхнення та активних читачів! )
Оксана Мрійченко, Щиро вдячний вам за щирі побажання)))
Вітаю з новинкою! Натхнення і багато читачів.
Ольга Християнчук, Щиро вдячний за побажання)
З почином! легкого пера,чистих думок та бажання до нових пригод.
Як для 13- річного достатньо павуків в голові, надіюсь дід їх порозганяє)
Юля, Дуже дякую) сподіваюсь, так і буде)
Вітаю з починанням. Це буде щось душевне? Вгадала?
Кейтрін Шкроб, Щиро вдячний) прямо в точку) вгадала)
З новинкою!
Натіко Маер (NAtiKO), Дякую)
Вітаю з новинкою! Натхнення Вам!
Lana Deniz, Дуже дякую за побажання)
Вітаю з новинкою! Натхнення та невтомної Музи)
Бетсі Прусс, Щиро вдячний за побажання)
Вітаю з новинкою!
Мак Карсегі, Дякую)
Вітаю з новинкою.
Лія Тан, Дякую)
З новинкою)
Каміла Дані, Дуже дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати