Розділ 21

Розділ 21

- Добрий ранок онучку! – промовив усміхнений Тимофій.

- Добрий ранок дідусю, якось дуже швидко минула ніч! – промовив ще зовсім сонний Аарон.

- Хочеться ще поспати, чи не так? - продовжував усміхатись його дідусь.

- Нууу... Та навіть не знаю!...

- Тоді варто підніматись, ти ще не бачив сьогоднішньої погоди! - промовив з інтригою Тимофій 

- А що з нею? - раптом почав просинатись думками Аарон.

- Вона чудова, що ще потрібно, щоб радіти сьогоднішньому дневі?

- Тому ти такий усміхнений?

- І не тільки! - Тимофій радів крізь сум, і якби не новина, про народження його дочкою маля, він би точно погруз в сумі, але Бог не дозволив йому цього зробити таким чудовим повідомленням.

- Я щось проспав? - поглянув він на дідуся своїми зацікавленими очима.

Тимофій турботливо обійняв Аарона і посадив сидячи на ліжку. А потім лагідно промовив:

- Так, проспав онучку, проспав! 

- І що ж я такого цікавого проспав дідусю?

- Ну знаєш, як ото в людей буває дві одвічні новини, і завжди два одвічні явища! - намагався він пояснити Аарону одразу все.

- Дідусю, ти скажи мені вже все, бо я не розумію! - попросив хлопчина.

- Ось що, я хочу тебе привітати мій юний парубку! - бадьорим голосом заговорив дідусь.

- З чим саме! - здивувався Аарон.

- З днем народження! 

- Так воно в мене взимку дідусю! - все не міг второпати хлопець.

- Хоч я і старий, але добре пам’ятаю, що твій день народження взимку!

- Тоді в чому справа? З яким таким днем народження ти хочеш мене привітати? - все продовжував дивуватися Аарон.

- З днем народження твого братика! - повідомив його несподівано дідусь.

- Якого ще такого - мого братика?

- Ім'я ще невідоме, але те що у тебе братик це вже беззаперечний і достовірний факт! 

- Коли, але коли? 

- Проснись вже Аарончику, сьогодні вночі твоя мама, а моя дочка, народила малятко, мені внука, а тобі братика! 

- Як сьогодні вночі? Це ж я проспав таке! От так і раночок добрий!

- Проспав не проспав, але він народився, тому я вітаю тебе! 

- Братик, то ж я маю братика, це неймовірно! - повторив він.

- Так ти маєш братика, а я ще одного онучка!

- То я теж тебе вітаю дідусю, що ти став ще раз став дідусем!

- Дякую! - усміхнувся Тимофій.

- Братик! - промовив він поглянувши у вікно де яскраво світило сонце.

- Ти щасливий Аароне?

- Так я щасливий, це чудова новина, хоч я ще і не усвідомлюю!

- Зараз ти все усвідомиш, я розворушу твою свідомість смачним сніданком!

- Давай дідусю, спробуй!

- Тоді давай снідати?

- Залюбки!

За сніданком Тимофій повідомив Аарону ще одну новину не менш важливу, але сумну. Хлопчина не зміг повірити, але все ж реальність була такою. Тому дідусь пояснив йому, що повинен з'їздити до дітей Филипа, на що отримав Ааронову згоду і теплі слова підтримки, як для себе так і для дітей, яким мав їх передати!

Поснідавши Тимофій знову залишив Аарона у Світлани, а сам поїхав до дітей Филипа, адже був зобов'язаний бути поруч з ними в такий важкий момент. Дорога була далекою, тому потрібно було виїхати з самого ранку.

- То як би ти назвав свого братика є щось в голові? - почала розмову Анелія.

- Навіть не знаю, немає нічого такого! - відповів Аарон.

- Треба ж мати певні думки з цього приводу, ти вже давно мав подумати про це! 

- Не думав про це, були важливіші думки за ці ти ж сама знаєш!

- Знаю, але ти що його не чекав? - запитала вона знову.

- Скажеш таке: "не чекав", чекав але ...

- Тож в чому причина, що знову звучить твоє "але"? - дівчинка все не давала Аарону розслабитись.

- Та нічого такого, просто я ще не усвідомлюю, як це мати когось окрім себе!

- Досить непогано, особливо коли ти молодша дитина як от до прикладу я! - усміхнулась Анелія.

- Але як мені це зрозуміти, я ж старший і мав би бути прикладом для того хто після мене, чогось навчити чогось допомогти досягнути проводити час, а це ж що я зможу йому дати?

- Ти щось знову засмучуєш мене Аароне, ти будеш чудовим старшим братом, що ще тобі сказати?

- Чого я зможу його навчити? Як ламати хребта? Не дай Боже?!

- Бронь Боже, в тебе жахлива іронія не роби так більше!

- Та ж правду кажу!

- Ну ти поки він виросте вже бігатитимеш, а це лише знов таки питання часу! - заспокоїла його дівчинка.