Розділ 20

Розділ 20

Старе та злегка втомлене відділення пошти було прикрашене притрушеними пилом коробками і конвертами. Поряд із ними красувались різноманітні марки і кілька книг для продажу. Невеличка черга з одних пенсіонерів, які стоять в ній щоб сплатити потрібні рахунки. Тимофій дочекався своєї черги і попросив конверт, для фото! Поштарка протягнула йому конверт і з певною зверхністю промовила:

- Вже давно є інтернет, через який усі надсилають фото!

- Дякую за пораду, я знаю що це таке, але я так само як і людина якій я надсилаю лист, прихильник все ж старого зразка повідомлень!

- Сподіваюсь він доживе до цього листа!

- Вибачте, але грубити не потрібно!

- Так набагато швидше! – знову буркнула поштарка.

- Так цінніше і особливіше!

- Ви й справді з минулого сторіччя!

- Знаєте мені це взагалі не заважає!

- Та я бачу!

- Тоді у вас дуже добрий зір!

- Шикарний, з вас п'ятнадцять гривень шановний!

Тимофій розплатився за послугу і усміхнувся поштарці, побажавши їй гарного дня.

Сьогодні у Тимофія був насичений день, піклування про Аарона, зустріч із лікарем Михайлом Михайловичем і знову Аарон. Сам Тимофій ще більше ожив і наситився силами з приходом Аарона. Одна справа жити тихенько у селі біля моря, займатись своїми старими справами, читати книги, ходити на рибалку і зрідка говорити зі своми рідними через телефонний зв'язок. Але зовсім інша дбати про того кого любиш кожного дня.

Він був наповнений сил і радості, наче переживав ще одну молодість забувши про усі немочі та власні переживання. Нові пригоди разом з радісттю прийшли у його життя із появою Аарона. Людина живе допоки вона служить іншому і може щось дати корисне людям, проте у кожного свій ліміт часу, варто використовувати кожну хвилинку, щоб зробити щось важливе. Дюди говорять: "зробити щось лишній раз", але кожен такий раз, зовсім не лишній, він потрібен саме комусь, саме зараз, саме від тебе бо насправді є важливим.

Ми можемо "лишній раз" комусь посміхнутись, когось полюбити, поспівчувати, вислухати, обійняти, допомогти, нагодувати і це не буде лишнім, а найважливішим за всі попередні "не лишні" рази. Варто жити кожного дня, цінуючи усе що є у твоєму житті, бо життя занадто коротке, і скільки б не жила людина на земі, якого б віку вона не досягла, все одно її життя коротке, а часу у неї замало.

Тимофій був людиною, що дорожив часом свого життя, попри власні скорботи і болі зрозумів, що є важливим у цьому короткочасному періоді, а саме: любити інших і жити для інших. Часом люди лише використовують у своїй лексиці слово любов, бо воно описує гарне почуття, але любов більше ніж слово, це самопожертва себе і всього що в тебе є.

Любов змушує жити заради когось і помирати заради когось, любов дає важливий мотив у житті і знищує усі фальшиві мотиви. Любов ставить надважливу ціль і руйнує неістинні цілі життя, якщо людина керується любов'ю то вона найщасливіша з поміж усіх інших, бо знає справжню її ціну, а ціна її величезна. Саме в цьому і полягає християнство про яке Тимофій усім намагається розповісти, адже він зрозумів це - бо власне цього вчив сам Ісус. Ісус власним прикладом показав, як потрібно любити, як потрібно жити, та як потрібно чинити, що має бути найпершим і найважливішим у житті.

"Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожен дбає не про своє, а про інших. Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі."

(Біблія, Послання до Фиип'ян 2:3-5)

Ісус завжди був поміж тими хто потребував Його, хто потребував Бога і Його любові. Він був Тим хто служив інших, жив для інших і помер заради інших, заради усіх нас!

"А Ісус, покикави їх, каже їм: Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі гноблять їх. Але не так буде між вами: якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою. І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом. Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!"

(Біблія, Євангеліє від Марка 10:42-45)

Ось це і є найбільша любов, яку показав нам Господь саме так ми маємо жити, якщо називаємо себе християнином, це чудово розумів Тимофій, тому намагався робити так, як цього вчив Ісус.

***

Минуло кілька днів, як Тимофій надіслав листа з фото своєму другу Филипу. З останього телефонного дзвінка від Ігоря, Филип вже пережив операцію і проходив реабілітацію, тому Тимофієве занепокоєння вирівналось і він повністтю віддав себе часопроведенню з Аароном. 

Вечір був тихим Тимофій і Аарон проводили його удвох насолоджуючись часом, від спілкування, смакували печивом і гарячим какао під зорями. Вони сміялись говорили і знову сміялись, Тимофій розповідав свої історії, які траплялись з ним далеко від дому на морі і по всіх берегах де ступала його нога, а Аарон уважно все слухав попиваючи какао. Йому справді було цікаво і захопливо від розповідей, які щиро лились із вуст його дідуся.

- Де більше всього тобі сподобалось у твоїх рейсах?