172 407
Анотація до книги "Стань моїм спокоєм"
Я дивлюсь на фото і не можу повірити очам. Всередині розливається гострий біль, стискає груди, хочеться заплющити очі й удати, що нічого не бачу, що цього не існує. Губи печуть від поцілунків, рука машинально притискає до грудей простирадло, у яке загорнулася. Дихати важко.
За спиною різко грюкають двері. Миттєво обертаюсь — фото вислизає з пальців і падає на підлогу.
Його холодний погляд, проникає крізь мене, затримується на прямокутнику на підлозі. Мовчання стискає грудну клітку, кожен вдих здається надто гучним, кожен рух — небезпечним.
— Тепер ти знаєш… — карбує. — Але вже пізно.
І я відчуваю, як усе, що між нами було, розсипається на уламки.
За спиною різко грюкають двері. Миттєво обертаюсь — фото вислизає з пальців і падає на підлогу.
Його холодний погляд, проникає крізь мене, затримується на прямокутнику на підлозі. Мовчання стискає грудну клітку, кожен вдих здається надто гучним, кожен рух — небезпечним.
— Тепер ти знаєш… — карбує. — Але вже пізно.
І я відчуваю, як усе, що між нами було, розсипається на уламки.
“Чоловік-тиран досі дихає їй у спину. Софія ховається з донькою, і випадковий попутник, Тарас, стає її захистом. Але його таємниця може виявитися не менш небезпечною, ніж минуле, від якого вона тікає.”
“Вона − тікає від минулого й намагається врятувати доньку від жорстокого батька. Він − обіцяє їм захист, проте його таємниця може перекреслити все. Довіра, чи страх — що переможе? Емоційно й захопливо. Щиро рекомендую. ”
Зміст книги: 52 глави
Останнє оновлення: вчора
221 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПрочитала на одному диханні. З нетерпінням чекатиму продовження....
Якась дуже за́туркана Софія,,..
Думаю,що після сніданку бажано би поговорити,відкрити,якісь свої проблеми??
Чекаю на продовження!!
Правильні думки про ранок і сніданок. А от про те , що пора йти ... якось я проти) Що ж придумає Тарас? Дякую. І кожен раз з нетерпінням чекаю на продовження.
Крихта...як чудово і з любов'ю... Аж в саме серденько. Тарас звітує лікарю? Що ж в нього самого трапилося? Дякую і чекаю на продовження
З ким це Тарас там шепочуться? І скільки часу вже хворіє Софія? Дякую)
Життя воно таке...комусь, як по маслу,а комусь...непередбачувані зустрічі, хвороби і т.д.
Добре,що так!!!
Дякую за цікаву,не дуже легку життєву історію (я чомусь вірю,що добрих людей більше,ніж поганихше
Дуже цікава історія,мені це нажаль знайомо, але вже все добре, я щадила новим життя)))
Вітаю зновинкю. Дуже зворушливо.
Ой лишенько..!!! Де ж вона підхопила ту заразу..!!! … І як же…?!? Тарас..??? Наречений..???… Нехай так,аби малу не забрали..!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Ого! От тобі маєш! Не просто простуда , А ціла віспа... Сподіваюся у Софії вистачить сил і їй стане краще. Адже про неї турбуються не байдужі люди. Дякую
Софія захворіла,добре,що Аделінка поїла і здорова.Тарас вчиться спілкуватися з дитиною.дякую
Оу, то він ще і готувати вміє. Круто.
Думаю ці двоє змогли б вилікувати рани один одного. Але ,звісно, треба час. Дякую і чекаю на продовження
Ваш з мамою рятівник, дівчинко! Йому теж довелося нелегко! Можливо ви всі разом об'єднаєтеся і втечете від лап минулого. Дякую)
Як доля звела двох зламаних..!!! А може психолог не права і саме це йому потрібно… для одужання..?!?!?…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
В Тараса важке минуле,але серце не кам'яне.дякую
Чомусь історія чіпляє до сліз...
Ох,матінко..!!! Невже вона захворіла..?!? То й не дивно..!!! Змерзла в автобусі..!!! Біда..!!! Як же маленька..?!?…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Надіюся, що Тарас не образить наших дівчаток. Не перевелися справжні чоловіки: потурбувався, запросив додому, запропонував допомогу... Це багато вартує, особливо в наш час! Дякую, сонечко)))
Наталія Силенко, Судячи з вчорашнього блогу таки Тарас завдасть болю Софії,минуле випливе.
Ой-ой-ой, мабуть матуся сама захворіла ...
і ... готель відміняється. Може, піклуватися тепер буде Тарас і лікувати. Це я вже фантазую тут)))
Але, насправді, зрозуміло, він не такий козел, як чоловік. Дякую і чекаю на продовження
Одна хвилиночка перейшла в сон! Дякую)
Вітаю з новинкою)
Вітаю з новинкою ❤️
Тарас не залишить маму з дитиною,він допоможе.Не всі чоловіки одинакові.дякую
Світ не без добрих людей..!!! І не всі такі звірюки,як її чоловік..!!! Так,страшно довіритись і повірити,але втома та спляча дитина не дають зрости страху..!!!…
Дякую за проду!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, 100%
В житті всяке трапляється. Але Софії повезло, трапилася хороша людина...Будемо сподіватись, що хороша
Як добре, що в цьому світі ще не пропало співчуття і доброта. Софії допомагають зустрічні люди просто так. А вона настільки перелякана чоловіком деспотом, що всього боїться. Вітаю з новинкою, як завжди захоплююча та життєва історія.
Вітаю з новинкою!!! Натхнення і невтомного Муза!!! Це добре, що Софія наважилася втекти, бо далі дійсно було б тільки гірше. Хоч би Аделька не захворіла. А Тарас надіюсь допоможе і не скривдить її, бо військові серйозні люди. Дякую.
Ось і познайомилась Софія з Тарасом.Світ не без добрих людей.Надіюся,що Тарас не образить маму з дитиною.дякую
Насилля в сім'ї - страшне явище, наша героїня молодець, що наважилася на такий непростий крок покинути все, але забезпечити дитині безпеку. Який добрий військовий їхав з ними в маршрутці, цікаво, чи зустрінуться вони ще?
Ой , чи бува малеча не захворіла ? Ще тільки цього бракує , і так повний треш . Може той добросердний військовий допоможе?
Вітаю з новинкою! Думаю військовий не залишить маму і допоможе, та й Аделька щось прихворіла. Дякую ❤️, Книга цікава з першої сторінки, з нетерпінням чекаю на проведення
Ох, до всього, і Аделька ще захворіла, мабуть, мамине серце відчуває. Але ,думаю, що той військовий їх не залишить і допоможе. Дякую, сонечко)))
Мої щирі вітання з новою книгою! Нехай буде успішна і знайде багато вдячних читачів!
Капець , руки б повикручувала б , хто сміє піднімати їх на жінок, А тим паче на дітей.
Ох і не солодко ж прийшлося...
Але чому такі зміни в чоловіка? Через алкоголь? А Аделька, щось підхопила мабуть чи алергія яка.. Ух, напружено як . Дякую і чекаю на продовження
Вітаю автора з новинкою. Бажаю неймовірного натхнення і легкого пера.
Вітаю з новинкою!!! ❤️❤️❤️ Меткого пера та невтомного муза!!! ❤️❤️❤️
Хоч би Аделя не захворіла.Надіюся,що військовий не залишить маму з дитиною саму.Чомусь хочеться вірити в його добре серце.дякую
Вибір зроблено правильний. далі буде тільки хуже. Буде нелегко, без грошей , без знайомств. Тільки Аделька буде надавати підтримку і крила ...
Героїня правилтно робить що біжить, молодец рішуча та відважна. Сподіваємось все в них вийде.
Дуже емоційний і напружений початок історії! Переживаю разом з героїнею! Відразу прийняла рішення, а не чекала наступного разу, не кожен може так!
Мої щирі вітання з новинкою!
Зробити перший крок завжди важко, особливо, коли з дитиною. Але «остання крапля» та страх майбутнього дає сили, щоб піти від чоловіка, що перетворився на монстра. І втеча - справді найкращий варіант. Героїня з донькою на вірному шляху.
Дуже дякую за цікавий початок ❤️❤️❤️
Коментар видалено
Вітаю з новинкою, успіхів книзі, побільше сердечок. Коли в сім'ї насильство, то це правильне рішення втекти, щоб дитина не росла в страхові. Світ не без добрих людей, допоможуть. Буде важко, але заради дитини вона здолає все.
Коментар видалено
Страшно з малою дитиною на руках без грошей.Надіюся, що попадеться добрі люди і допоможуть. Добре, що наважилася. Дякую.
Вітаю з новинкою!
Втекла вночі, навіть звернутись нема до кого, на початку важко буде, але вибір правильний!!
Вітаю з новинкою! Легкого пера вашому Музу та багато читачів! Важко таку історію читати, але тепер не відірвуся, буду хвилюватися за героїню з Аделькою. Молодець, що наважилася на втечу, бабуся мудро порадила, можливо цей військовий їм допоможе?... Дякую, сонечко)
Вітаю з новинкою. Дуже важко жертвам насилля не зламатися і відважитись щось змінити , не чекати що людина яка ображає одумається , а залишити звичне життя і піти у невідомість не всім це під силу , але наша героїня змогла , заради донечки , щоб вона не плакала від страху , а щасливо усміхалася . І дуже влучно сказала бабуся з мудрості своїх років. Іноді найстрашніше - це перший крок. Але саме він веде до свободи . Щиро дякую , дуже емоційно , цікаво.
Емоційно. Здається втікаєш разом з героїнею. І переживаєш щоб чоловік не з'явився раптово.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати