Мама для донечки мільйонера

Забираючи подарунок для подруги я випадково помічаю маленьку дівчинку, яка самотньо блукає величезним торговельним центром. Заплакана, налякана… і зовсім одна.
Адміністрації байдуже. Охорона відмовляється допомогти. І тоді я роблю те, чого, мабуть, робити було не варто — забираю дитину з собою.
Мій необдуманий вчинок коштуватиме мені дорого. Я змушена залишитися вдома з чужою дитиною, а мій коханий їде до подруги… сам.
А вже вночі я отримую фото, які розбивають мене на шматки. Двоє найближчих людей зрадили мене. Та це ще не кінець.
Бо за кілька хвилин у мої двері стукають.
На порозі — розлючений батько дівчинки… І няня, яка звинувачує мене у викраденні дитини.
І тепер я не знаю, що страшніше — зрада… Чи звинувачення у викраденні?