Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
ПЕРША КНИГА ЦИКЛУ ДЕВ'ЯТИЗЕМ'Я. Набридла буденність життя? Тоді вам на кафедру "Прикладної біохімії". Подраконьте професора, щоб він запалав бажанням стати куратором вашої курсової, і він забезпечить вам безбілетний прохід до іншого світу... Не те, щоб на той світ, а цілком собі живий - тільки інший. А там... Почаювати з птахом сирін? Легко! Дізнатись про місцеві розклади від не в міру балакучої русалки? Та, на раз! Ну, і професор періодично рикає... тигром. І не тільки він...
Неймоврно цікава книга з дуже динамічним та яскравим сюжетом.
Девятизем'я гарно прописано, такі деталі місцин та всіх хто там живе - ніби опиняєшся сама у цьому світі. Круто❤️
Шкода лише Лєрку та Ігоря - стільки випромінюваннь їм випало. Ніяк не можуть насолоджуватися щастям та один одним.
Суперечки в них феєрічні, але сила кохання просто зашкалює❤️❤️❤️
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Я зрозуміла)) В самої так буває: як глянеш, що написав інколи з тією автозаміною - тільки за голову хапаєшся))
Дякую за увагу! Сподіваюсь, продовження не підкачає))
Шановна автор , Лара Роса, я безмежно вдячна за такий чудовий твір. Я не критик і не знавець літератури, але скажу чесно, не могла відірватися від сторінок книги. Настільки красиво описані країни Дев'ятизем'я , настільки ніжно і прекрасно описані відносини між головними героями, що я просто у захваті. Навіть з'явилася думка- а може і я звідти родом? Дуже вдячна за приємні хвилини і бажаю Вам натхнення!!!
Лідія Рудніцька, Боже, як я вам вдячна за такі слова! Це стільки натхнення! Я й сам б хотіла бути родом десь звідти)) Ніяк он не можу припинити писати про них, бо мені там затишно. Ще раз дякую! Хай вам щастить!
Заснути книга не дала. Прочитала на одному подиху. Дуже дякую за романтичну, казкову і весело-життєву історію. У Вас чудово виходить. Продовжуйте. Наснаги Вам.
Юлия Тютюнникова, Дякую за коментар! Наступні книги вже є. Можна пройти за посиланням в анотації, або ж на моїй сторінці: "Володар Стрибор'я", "Новорічні халепи", та "Давні рахунки".
Початок прочитався на одному диханні. Було оригінально і цікаво. Але від середини почало нереально бісити невміння/небажання говорити і слухати.
Ну реально, з його боку "потім розповім", з її боку "до мене ставляться як до іграшки", при чому що сама себе поводить необачно та з викликом. На цій главі мій терпець урвався, закриваю книжку
Olviia Stroivans, Дякую! Але, як часто й буває у житті, люди бояться відкритись одне одному. А в цій історії багато недомовок через те, що героїні не можна було дечого знати, а вона через це й бісилась. Юнацький максималізм в дії. Згодом їй багато чого в собі переламати довелось - про те і йшлося. Та й Колвіну так само, бо відносини - це про двох)
Не люблю довгі розділи. Як бачу, що той доходить до трьох сторінок (в розбивці букнету) то це мене трохи напружує і з'являється бажання відкласти книгу десь на потім. А тут аж по шість! сторінок. Але ж марафон... Довелося себе пересилити, про що зовсім не пожалкував. Книга чудова і читається настільки легко, що проковтнув шість розділів не відриваючись. Мусив спинитись, щоб хоч пару годин поспати перед роботою. Дуже гарно продуманий, цікавий, колоритний світ без важких для запам'ятання назв та імен. Динамічний сюжет. Цікаві персонажі. Інтрига. Жарти.
Автору подяка. Книзі зірочка.
дочитала))) це була неймовірна пригожа, вау-вау) ще раз запевнилась, що такі книги треба читати запоєм до завершення, так багато подій, магічних створінь, а тепер ще й вогняна діва з драконами))) бідний Колвін, йому дісталась неймовірна діва, та сподіваюсь, що їхні пригоди будуть зі щасливим кінцем)))
Ось я і дочитала до офіційного кінця. Каюся, з половини уже навіть перестала писати коментарі, бо було надто ліньки відриватися від читання ¯\_(ツ)_/¯ Тому зараз пишу оценький відгучок *алярм, іноді я невиправдана злюка*
1. Сюжет. Я люблю фентезі і фентезійні світи, попри всі кліше, які там зустрічаються, та передбачуваності. Любовна лінія досить зрозуміла, здогадатися складно не було. Інша лінія сюжету — поки що, наскільки я розумію, не завершена — мене цікавила більше і тут я дозволю собі трошки поскаржитися, що якогось більш чіткого опису князівств (крім тих, у яких головна героїня встигла побувати) та їхнього функціонування у мене не вималювалося.
В іншому аспекті сюжет цікавий та привабливий у тому, що не знаєш в принципі, що на тебе чекає на наступній сторінці, бо цілі як такої у героїв, крім як вижити, нема. Це створювало інтригу, що ж там все-таки буде, і тримало напругу.
Неймовірна книга) Дуже багато сторінок. Герої сподобались з перших сторінок, їхній сарказм між собою це щось (як підлітки:). Анотація одразу дає зрозуміти, що читача чекають магічні пригоди.
Стиль написання дуже гарний, детальний опис подій, а обкладинка - це Витвір Мистецтва.
P.s: я дуже погано вмію коментувати книги:'(
Прекрасна книга.)) Не зважаючи на великий об'єм читається швидко та легко. Герої просто неймовірні. Бо вони і справді неймовірні не тільки через свої здібності, але й описані вами чудово. Перепалки Лєри та професора читаються з усмішкою). Вони мені чомусь нагадують підлітків такою поведінкою,які щось відчувають один до одного, але не знають як про це сказати от і знущаються один над одним. Ну хоча хто зна може і ці герої щось відчувають один до одного?)) Треба продовжувати читати, щоб дізнатися.
Вподобайка моя вже тут стояла)).
Яке цікаве та нестандартне фентезі ❤️
Початок цікавий, сюжет незвичайний.
А ще у Валерії з цим професором такі милі перепалки. Я часом насолоджуюся:)
Прочитала перші розлили, поки до кінця не розумію що там в них коїться, та хто напав на цей світ, й що то взагалі за дивний світ та створіння.
Буду читати далі - фентезі то моя любов, а я давненько не читала подібного:)❤️
Коли він сказав, щоб вона кликала його на ім'я та у другій особі однини, я вже чекала мемного «І-і-і-іга-а-а-рь». Але їхні перепалки і так мемні. З фразочок можна стікерпаки робити :)
Я теж хочу тигра погладити без страху, що він мені відгризе руку. Ох ця Лєра, щасливиця! Майже. Життя трошки дало спуск і вирішило, що можна тепер Лєрі трошки взяти відпустку від життєвих бід)
Оцетакповорот.
Серйозно, заручин я не чекала.
Це надто несподівано. А ще ці знаки! Всьо, Ігорю, ти влип по самі вуха. І Лєра... Теж влипла.
Мені здається, що всі навколо спостерігають за ними, як осьо ми, читачі. Всі розуміють, що у них там за стосунки, а вони тиняються ні туди, ні сюди. Потупцяла далі читати, бо там ще одна інтрига намічається, хто ж насправді Лєра і чого її треба аж так ховати...
Шикарна якісна книга. Саме якісна. Досконале все : манера подачі, діалоги, послідовність, зрозумілість. Легко читається і затягує. Не можливо відірватися. І , повторюся, якісна книга, якісне фентезі з гарно прописаним світом та персонажами. А не передерте слово в слово з якогось фільму чи серіалу. Браво автору ! Ше здивована , що така чудова книга безкоштовна.
Йой, ну не сидиться ж Лєрі на пригрітому місці! І Колвін теж гарний чоловічок - взяв і звалив. В обох сенсах. Йому теж не сидиться, пху. О, а от інфа про всі ці князівства дуже цікава, якщо чесно. Мені треба мапа! Точно треба мапа і велииика. Я обожнюю продумані фентезійні світи. А от Ольга мені припала до душі разом з Олегом. Такий великий, а такий милий, як ведмежатко оце, яке можна обняти вночі, щоб не було страшно.
Хм, а що не так з драконом? Не зжере ж він її дійсно) Хоча Тиміш про це натякав, азза, що дракон може зжерти прекрасну квіточку. А її жерти не треба. Її треба любити. Любити - таке класне слово.
Ох ти ж... Це сталося .. і так швидко. Не знаю, дякувати тому алкоголеві чи дурним головам(≧▽≦)
Треба їм буде нагадування десь повісити, що цілуватися варто лише тверезими. Так хоч запам'ятається. А то така подія і могла б канути в Лету через сп'янілі мізки!
Бійка-бійка-біііійка!
Питання відразу: нащо туди було брати Валерію? Але вона ж, як сказав Влад, та ще тигриця. Словами цапне — не заживиш. А відвести Лєру додому Ігор не додумався? Чому притяг її сюди? Тю ти, хіба що там теж небезпечно, але чому б цим нелюдям ганятися за звичайною дівчиною з дитбудинку? Гм, питання для роздумів знайдені.
Ох, перший розділ бомбічно бомбезний. Такого екшену в першому розділі я трошки не чекала і бац — я вже маю перемкнутися на другий. Змусила себе припинитися.
Щось не тіко не розумію, чого Ігор (можна я його так буду кликати, бо прізвище на К надто для мене складне, а гадюкою якось негарно) так невзлюбив Валерію? Вона ж йому в чай ніби не плюнула, хоча, певно, могла.
Ох, біжу читати далі, мені так цікаво, що там за суперсили і супернегідники.
Знову повертаюся до цієї книги))) Вона чудова, з продуманими найменшинькими аспектами та сповнена яскравих описів)))) Хочеться читати просто тому, що тягне насолодитися багатством мови))))
Чую, що попереду в героїв ще багато пригод та цікавих казусів)))) А я поки йду говорити про обкладинку й анотацію.
Обкладинка дуже красива, з різноманітними деталями і мені це дуже подобається)))) Особисто я за максималізм на обкладинках, але у міру))))
Анотація чудова)))) Повз таку явно ніхто не зможе пройти)))))
Натхненн та успіхів)))
Вітаю з читацького марафону, й просто як ваша читачка!
Поділюся першими своїми думками, коли відкрила книгу - "Вау яка назва! Вау... тут стільки сторінок, аж 435! Ого! Яка авторка молодчина", без підлабузництва і цілком щиро!
Я ще раз наголошую, мені приємний ваший стиль письма. Окремо хочеться виділити - гумор, настрій історії яке ви влучно поєднєте з порталами, іншими світами, котами помічниками, загадковим професором та просто фентезі!
З анотації зрозуміло, що читача читає весела пригода з веселою героїнею(окрема вподобайка за кафедру біохімії. І питання до автора, чи він часом не вивчає медицину? Цікаво просто. Й звичайно, окрема вподобайка на 5-рку в кінці кожної глави за назву, описи. Мені вони сподобалися).
Якщо брати в загальному, насичені емоції, гумор, трішки перешкод. Ця історія однозначно наповнена цікавинками та незвичністю!
Тож ще більшого натхнення на ще більше ваших історій-книг!
Skintey Alina, Дякую за теплі слова від щирого серця! Ні, до медицини я відношення не маю, але за освітою й фахом - мікробіолог, тож, біохімію вивчала))
Уже з перших глав ловив себе на тому, що сміюся вголос. Головна героїня, до речі моя тезка, ще та штучка! Коту вченому (він же тигр, він же професор) - Ігорю Дмитровичу хочеться побажати чарівного терпіння, йому воно дуже знадобиться, щоб впоратися з цією егозою Валерією :)
А ще йому дуже пощастило, дівчина не просто гмм... самостійна, а ще й вкрай чутлива. Мені дуже сподобалося як авторка детально описує відчуття героїні, які розбурхують читача своєю наївністю та відвертістю.
А ще авторці вдалося непомітно затягнути в історію, інтригуючи через професора обіцянками от-от познайомити з "правилами гри" в новому чарівному світі. "Ось зараз добіжимо, переможемо, поїмо... і я все розповім, але спочатку мені треба відлучитися на кілька днів!" :)))
Із задоволенням запалив рейтингову зірку над Лукомор'ям, потягнув до бібліотеки читати, і рекомендую всім любителям легкого, веселого, чуттєвого фентезі.
Настя Томошевська, У його сні Лєра помирає в нього на руках, і поруч чорний дракон. Тому його жахає будь-яка згадка про нього, бо тепер її смерть і дракон для нього взаємопов'язані.
Читаю 11 розділ. Так тигр і є киця, просто дууууже велика! Саме те, для коханого чоловіка)) Головне у пащу, палець не сунути) А от професору, в деяких моментах можна, думаю, він і сам, не надто прроти)))
Я читаю, читаю, читаю....) чималенька книжечка))). Ви молодець, постаралися над персонажами та сюжетом. Мені довподоби сюжети, де між студентом та викладачем іскри, а потім "лябов" ( мій окремий фетіш) ахаааа. Колвін, одразу зрозуміло, що він не від світу цього!) А Лєрка тоже не промах. Насичено вийшло))!
Нарешті я до вас дібралас :D
Ну по перше, це ВЕЛИЧЕЗНЕ таке спасибі. Перший розділ і я не помітила як думками поринула у власне студентське минуле :D Був у мене в універі педагог по 3м профільним предметам, який з першого ж дня дав зрозуміти що легко мені із ним не буде (і, відбулось то майже так само як в Лєрки з Колвіном). Кожна пара в нього нагадувала якийсь словесний спаринг, де за якимись одним богам відомими правилами, ми ніби мали болючіше вжалити один одного, при тому не забуваючи звертатися на "Ви" й (хоча б відкрито) не переходячи на особистості. Десь у кінці першого курсу я навіть в азарт увійшла :D Да так, що писала в нього потім курсову, бакалаврську роботу та диплом. Ох і натерпілася ж я тоді від того зухвальця, боги. А робила це лише тому, що керівникам проектів неможна валити питаннями своїх :D тож, вважаю, жертву свою недаремною.
От і тут, у Лєрки з Колвіном, майже те саме. Аж на душі тепло, прям відчуваю зв'язок з героями :)
З перших сторінок думала, чому ж цей твір у розділі фентезі. А потім як закрутилось-завертілось.. Магічні істоти, перевертні, інші світи.. Вау!! Неабияк заінтригували стосунки між Лєрою та Колвіним. Ще не знаю, чи буде тут любовний трикутник, бо щось підказує, що буде... Для цього потрібно буде читати далі, чим і займусь;)
Стиль цікавий, захоплює з першого розділу. Виклад досить легкий. Нові персонажі з'являються поступово, що не обтяжує, а навпаки дає змогу звикнутися з кожним. Особливо запам'яталася сцена битви білого тигра.
Описи яскраві. Образ Лєри - мій улюблений, бо люблю сарказм)) сама трішки цим грішу)
Автору натхнення і побільше нових історій!!
Майже дочитала)) Ще й на марафоні випав цей твір))) В дитинстві думала, що нічого цікавішого казок бути й не може)) Уже в котре розумію, що може))) В порівнянні з Лукомор'я та його мешканцями, з кожним героєм, дитячі казки марніють)) Поринання у цей світ неабияк затягує все глибше, часом почуваєшся дорослою дитиною)) Ех, а Колвін причарував. Лєра Лєрою, але Ігор мені до душі, велика пухнаста кицька, ще й бойова... Що може бути краще?)) Дякую за чарівний світ) Читаю далі)))
Уф! Я дочитала! Останні розділи читала, затамувавши подих! Дуже сподобалося! ❤️ Значить, ще й пророцтво... Колвін точно збожеволіє з цими всіма здібностями Лєрки)) Ні хвильки спокою йому)) Круто вона його з петлі дістала, коли сітку ту ворушила. Я тоді подумала, що їй ще стільки всього у собі треба пізнати, а потім цей голос, фантом, сон... Неймовірно просто!
Дякую за цікавезну історію! Пішла читати продовження!)) Обіймаю і натхнення тобі!!!
Все ж, Колвін набагато більше схожий з дідом, ніж я гадала) У всякому випадку в справах сердешних так точно) Скільки ж всього довелося пережити Креславу свого часу... Алєля з Сігвардом - то любов❤️
Дочитала до укусу глотника, це капець... От Лєркі не везе, не одне, так інше. Добре, що Ігор завжди поруч, за неї будь-кому горло роздере, який все-таки класний мужчина! Креслав мені здався доволі непоганим. Не дивлячись на те, що там у них було в минулому, видно, що він любить та дорожить онуком. Цікаво, до чого ж все-таки Лєра ключ і чого її намагалися вбити... Читаю далі))
Привіт)
Пробувала читати книгу декілька разів, тому вийшло дещо довго. Голова була трохи загружена, і мені не вдавалося навіть дочитати, як гг доходить до того універу) Там такі складні обороти. Я ще й усе уявляю, коли читаю, і на баранцях на голові в мене трохи мізки плавились. Але то було лише спочатку.
В першому розділі вже з другої сторінки речення стали трохи коротшими й ніби простішими. Я туди дійшла тільки з третього разу)
Далі все просто неймовірно цікаво. Я читала і не могла зупинитися. Характери персонажів просто ідеальні для такого жанру. Дуже живі й легко уявляються. Ще сподобалось, що знайомі вони були чотири роки до цих подій. Відразу розумієш, що між ними вже звʼязок)
Власій підкорив моє серце самим іменем) а ще страшенно люблю міфологію і ліс. Це разом викликає в мене почуття затишку у фентезі, ніби щось рідне. Далі й стиль вже дуже сподобався. Не знаю чому та перша сторінка так важко давалась...
Загалом я у захваті від історії й від героїв. Точно читатиму далі))) успіхів вам і побільше таких класних історій!
Це була довга, насичена подіями, гумором, пригодами історія. Ви зачепили стільки тем з міфології, що чесно вкладку гугла не закривала))) (і це я думала, що не погано орієнтуюся). Хімія між героями не відпускала до кінця, що мене найбільше вабило. Їхні діалоги просто вишенька на торті! Я сподіваюся попри усе що ми дізналися про Колвіна,вони таки будуть разом?
Вітаю з кінцівкою першої частини! Йдемо братися за другу)
В цілому я недолюблюю академки. Мабуть, тому що знаю лише одну більш-менш пристойну і достойну історію роману між викладачем і ученицею з реал ного життя. І то, підозрюючи, пристойно вона мені здається лише через те, що ч не знаю усіх подробиць.
Але тут начебто і не зовсім академіка. А читається на одному диханні.
Ех, що поробиш - буду читати )))
Я же ти цікаво описуєш світ Девятизем'я! Я вкотре читаю і зависаю, як це все можна було продумати)) Дуже цікаво, коли Колвін розповідає Лєрі про переходи, про драконів... Ох, відчуваю, з драконами далі ще буде якийсь неймовірний поворот! Дякую!
Читаю під ранкову каву і кайфую)❤️ Стиль просто - бомба! Ці всі твої порівняння, звороти... це той випадок, коли, дійсно, як ти до такого додумалася))
Лєрі, як не крути, а пощастило) Ото б сиділа у звичному світі, працювала у звичній нудній лабораторії й не знала б про свої здібності... З її допитливістю та тягою до пригод - то все таке))
Та капець))) всі груші на одну голову) от же ж вродилась Лєрка "щасливою" як не здрасті то привіт) а от за Алєлю завертон крутецький? з нетерпінням чекаю далі❤️❤️❤️
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
93 коментаря
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиНеймоврно цікава книга з дуже динамічним та яскравим сюжетом.
Девятизем'я гарно прописано, такі деталі місцин та всіх хто там живе - ніби опиняєшся сама у цьому світі. Круто❤️
Шкода лише Лєрку та Ігоря - стільки випромінюваннь їм випало. Ніяк не можуть насолоджуватися щастям та один одним.
Суперечки в них феєрічні, але сила кохання просто зашкалює❤️❤️❤️
Анітка Санніфео (Anitka SunnyFeo), Я зрозуміла)) В самої так буває: як глянеш, що написав інколи з тією автозаміною - тільки за голову хапаєшся))
Дякую за увагу! Сподіваюсь, продовження не підкачає))
Якщо одним словом - ФЕЄРИЧНО. Дуже сподобалося. Одразу переходжу до прочитання продовження. Дякую Вам за творчість. Успіхів
Тата, Щиро дякую! Дуже приємно! Сподіваюсь продовження також сподобається)
Шановна автор , Лара Роса, я безмежно вдячна за такий чудовий твір. Я не критик і не знавець літератури, але скажу чесно, не могла відірватися від сторінок книги. Настільки красиво описані країни Дев'ятизем'я , настільки ніжно і прекрасно описані відносини між головними героями, що я просто у захваті. Навіть з'явилася думка- а може і я звідти родом? Дуже вдячна за приємні хвилини і бажаю Вам натхнення!!!
Лідія Рудніцька, Боже, як я вам вдячна за такі слова! Це стільки натхнення! Я й сам б хотіла бути родом десь звідти)) Ніяк он не можу припинити писати про них, бо мені там затишно. Ще раз дякую! Хай вам щастить!
Як тільки почала читати книга відразу затягнула! Дякую!!!!
Тетяна Головчик, Дякую за увагу до моєї творчості! Дуже приємно це чути!
Заснути книга не дала. Прочитала на одному подиху. Дуже дякую за романтичну, казкову і весело-життєву історію. У Вас чудово виходить. Продовжуйте. Наснаги Вам.
Ольга Павелица, Дякую за такі теплі слова! Це завжди надихає!
Дуже дякую за книгу. Дійсно коли читала поринала у цей неймовірний світ і відволікатась. Чекаю на наступну книгу.
Юлия Тютюнникова, Дякую за коментар! Наступні книги вже є. Можна пройти за посиланням в анотації, або ж на моїй сторінці: "Володар Стрибор'я", "Новорічні халепи", та "Давні рахунки".
Початок прочитався на одному диханні. Було оригінально і цікаво. Але від середини почало нереально бісити невміння/небажання говорити і слухати.
Ну реально, з його боку "потім розповім", з її боку "до мене ставляться як до іграшки", при чому що сама себе поводить необачно та з викликом. На цій главі мій терпець урвався, закриваю книжку
Olviia Stroivans, Дякую! Але, як часто й буває у житті, люди бояться відкритись одне одному. А в цій історії багато недомовок через те, що героїні не можна було дечого знати, а вона через це й бісилась. Юнацький максималізм в дії. Згодом їй багато чого в собі переламати довелось - про те і йшлося. Та й Колвіну так само, бо відносини - це про двох)
Не люблю довгі розділи. Як бачу, що той доходить до трьох сторінок (в розбивці букнету) то це мене трохи напружує і з'являється бажання відкласти книгу десь на потім. А тут аж по шість! сторінок. Але ж марафон... Довелося себе пересилити, про що зовсім не пожалкував. Книга чудова і читається настільки легко, що проковтнув шість розділів не відриваючись. Мусив спинитись, щоб хоч пару годин поспати перед роботою. Дуже гарно продуманий, цікавий, колоритний світ без важких для запам'ятання назв та імен. Динамічний сюжет. Цікаві персонажі. Інтрига. Жарти.
Автору подяка. Книзі зірочка.
Роман Тихий, Щиро дякую за такі теплі слова!))
Дякую за чудову книгу! Читала на одному подиху,дуже цікаво! Величезне дякую. Натхнення вам та вдячних читачів
Виктория Моисеенко, Дякую вам за теплі слова! Це дуже надихає! Хай вам щастить!
дякую досить цікаво і супер!!!
Джейн Верность, Дякую!
дочитала))) це була неймовірна пригожа, вау-вау) ще раз запевнилась, що такі книги треба читати запоєм до завершення, так багато подій, магічних створінь, а тепер ще й вогняна діва з драконами))) бідний Колвін, йому дісталась неймовірна діва, та сподіваюсь, що їхні пригоди будуть зі щасливим кінцем)))
Лара Роса, та ти шо))) читаю далі, однозначно)
Ось я і дочитала до офіційного кінця. Каюся, з половини уже навіть перестала писати коментарі, бо було надто ліньки відриватися від читання ¯\_(ツ)_/¯ Тому зараз пишу оценький відгучок *алярм, іноді я невиправдана злюка*
1. Сюжет. Я люблю фентезі і фентезійні світи, попри всі кліше, які там зустрічаються, та передбачуваності. Любовна лінія досить зрозуміла, здогадатися складно не було. Інша лінія сюжету — поки що, наскільки я розумію, не завершена — мене цікавила більше і тут я дозволю собі трошки поскаржитися, що якогось більш чіткого опису князівств (крім тих, у яких головна героїня встигла побувати) та їхнього функціонування у мене не вималювалося.
В іншому аспекті сюжет цікавий та привабливий у тому, що не знаєш в принципі, що на тебе чекає на наступній сторінці, бо цілі як такої у героїв, крім як вижити, нема. Це створювало інтригу, що ж там все-таки буде, і тримало напругу.
Selene Evance, Я правила також ненавиділа))
Неймовірна книга) Дуже багато сторінок. Герої сподобались з перших сторінок, їхній сарказм між собою це щось (як підлітки:). Анотація одразу дає зрозуміти, що читача чекають магічні пригоди.
Стиль написання дуже гарний, детальний опис подій, а обкладинка - це Витвір Мистецтва.
P.s: я дуже погано вмію коментувати книги:'(
Аврелія Ліліум, Дякую за теплі слова!))
Прекрасна книга.)) Не зважаючи на великий об'єм читається швидко та легко. Герої просто неймовірні. Бо вони і справді неймовірні не тільки через свої здібності, але й описані вами чудово. Перепалки Лєри та професора читаються з усмішкою). Вони мені чомусь нагадують підлітків такою поведінкою,які щось відчувають один до одного, але не знають як про це сказати от і знущаються один над одним. Ну хоча хто зна може і ці герої щось відчувають один до одного?)) Треба продовжувати читати, щоб дізнатися.
Вподобайка моя вже тут стояла)).
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую! Дуже порадували))
Яке цікаве та нестандартне фентезі ❤️
Початок цікавий, сюжет незвичайний.
А ще у Валерії з цим професором такі милі перепалки. Я часом насолоджуюся:)
Прочитала перші розлили, поки до кінця не розумію що там в них коїться, та хто напав на цей світ, й що то взагалі за дивний світ та створіння.
Буду читати далі - фентезі то моя любов, а я давненько не читала подібного:)❤️
Anitka SunnyFeo, Дякую!
Коли він сказав, щоб вона кликала його на ім'я та у другій особі однини, я вже чекала мемного «І-і-і-іга-а-а-рь». Але їхні перепалки і так мемні. З фразочок можна стікерпаки робити :)
Я теж хочу тигра погладити без страху, що він мені відгризе руку. Ох ця Лєра, щасливиця! Майже. Життя трошки дало спуск і вирішило, що можна тепер Лєрі трошки взяти відпустку від життєвих бід)
Selene Evance, :)))
Оцетакповорот.
Серйозно, заручин я не чекала.
Це надто несподівано. А ще ці знаки! Всьо, Ігорю, ти влип по самі вуха. І Лєра... Теж влипла.
Мені здається, що всі навколо спостерігають за ними, як осьо ми, читачі. Всі розуміють, що у них там за стосунки, а вони тиняються ні туди, ні сюди. Потупцяла далі читати, бо там ще одна інтрига намічається, хто ж насправді Лєра і чого її треба аж так ховати...
Лара Роса, Це ще конспіратор...
Шикарна якісна книга. Саме якісна. Досконале все : манера подачі, діалоги, послідовність, зрозумілість. Легко читається і затягує. Не можливо відірватися. І , повторюся, якісна книга, якісне фентезі з гарно прописаним світом та персонажами. А не передерте слово в слово з якогось фільму чи серіалу. Браво автору ! Ше здивована , що така чудова книга безкоштовна.
Тіна Никитенко, Щиро дякую за такі теплі слова! Надихають невимовно))
Йой, ну не сидиться ж Лєрі на пригрітому місці! І Колвін теж гарний чоловічок - взяв і звалив. В обох сенсах. Йому теж не сидиться, пху. О, а от інфа про всі ці князівства дуже цікава, якщо чесно. Мені треба мапа! Точно треба мапа і велииика. Я обожнюю продумані фентезійні світи. А от Ольга мені припала до душі разом з Олегом. Такий великий, а такий милий, як ведмежатко оце, яке можна обняти вночі, щоб не було страшно.
Юлія Богута, Та викладач же ж) тим паче, мені здається, йому навіть подобається, коли Лєра йому мізки компостить)
Хм, а що не так з драконом? Не зжере ж він її дійсно) Хоча Тиміш про це натякав, азза, що дракон може зжерти прекрасну квіточку. А її жерти не треба. Її треба любити. Любити - таке класне слово.
Selene Evance, От хай і любить! Зжерти ще встигне))
Ох ти ж... Це сталося .. і так швидко. Не знаю, дякувати тому алкоголеві чи дурним головам(≧▽≦)
Треба їм буде нагадування десь повісити, що цілуватися варто лише тверезими. Так хоч запам'ятається. А то така подія і могла б канути в Лету через сп'янілі мізки!
Selene Evance, Їм ще запам'ятається))
Бійка-бійка-біііійка!
Питання відразу: нащо туди було брати Валерію? Але вона ж, як сказав Влад, та ще тигриця. Словами цапне — не заживиш. А відвести Лєру додому Ігор не додумався? Чому притяг її сюди? Тю ти, хіба що там теж небезпечно, але чому б цим нелюдям ганятися за звичайною дівчиною з дитбудинку? Гм, питання для роздумів знайдені.
Selene Evance, Та отож, ще наплачеться з нею))
Ох, перший розділ бомбічно бомбезний. Такого екшену в першому розділі я трошки не чекала і бац — я вже маю перемкнутися на другий. Змусила себе припинитися.
Щось не тіко не розумію, чого Ігор (можна я його так буду кликати, бо прізвище на К надто для мене складне, а гадюкою якось негарно) так невзлюбив Валерію? Вона ж йому в чай ніби не плюнула, хоча, певно, могла.
Ох, біжу читати далі, мені так цікаво, що там за суперсили і супернегідники.
Selene Evance, Про його нелюбов до неї буде трохи далі, коли буде глава від його імені) Дякую!
Знову повертаюся до цієї книги))) Вона чудова, з продуманими найменшинькими аспектами та сповнена яскравих описів)))) Хочеться читати просто тому, що тягне насолодитися багатством мови))))
Чую, що попереду в героїв ще багато пригод та цікавих казусів)))) А я поки йду говорити про обкладинку й анотацію.
Обкладинка дуже красива, з різноманітними деталями і мені це дуже подобається)))) Особисто я за максималізм на обкладинках, але у міру))))
Анотація чудова)))) Повз таку явно ніхто не зможе пройти)))))
Натхненн та успіхів)))
Софія Вітерець, Щиро дякую за такий відгук! Я, наприклад, боялась, що занадто вдалась у деталізацію))
І вам натхнення та успіхів!
Вітаю з читацького марафону, й просто як ваша читачка!
Поділюся першими своїми думками, коли відкрила книгу - "Вау яка назва! Вау... тут стільки сторінок, аж 435! Ого! Яка авторка молодчина", без підлабузництва і цілком щиро!
Я ще раз наголошую, мені приємний ваший стиль письма. Окремо хочеться виділити - гумор, настрій історії яке ви влучно поєднєте з порталами, іншими світами, котами помічниками, загадковим професором та просто фентезі!
З анотації зрозуміло, що читача читає весела пригода з веселою героїнею(окрема вподобайка за кафедру біохімії. І питання до автора, чи він часом не вивчає медицину? Цікаво просто. Й звичайно, окрема вподобайка на 5-рку в кінці кожної глави за назву, описи. Мені вони сподобалися).
Якщо брати в загальному, насичені емоції, гумор, трішки перешкод. Ця історія однозначно наповнена цікавинками та незвичністю!
Тож ще більшого натхнення на ще більше ваших історій-книг!
Skintey Alina, Дякую за теплі слова від щирого серця! Ні, до медицини я відношення не маю, але за освітою й фахом - мікробіолог, тож, біохімію вивчала))
Уже з перших глав ловив себе на тому, що сміюся вголос. Головна героїня, до речі моя тезка, ще та штучка! Коту вченому (він же тигр, він же професор) - Ігорю Дмитровичу хочеться побажати чарівного терпіння, йому воно дуже знадобиться, щоб впоратися з цією егозою Валерією :)
А ще йому дуже пощастило, дівчина не просто гмм... самостійна, а ще й вкрай чутлива. Мені дуже сподобалося як авторка детально описує відчуття героїні, які розбурхують читача своєю наївністю та відвертістю.
А ще авторці вдалося непомітно затягнути в історію, інтригуючи через професора обіцянками от-от познайомити з "правилами гри" в новому чарівному світі. "Ось зараз добіжимо, переможемо, поїмо... і я все розповім, але спочатку мені треба відлучитися на кілька днів!" :)))
Із задоволенням запалив рейтингову зірку над Лукомор'ям, потягнув до бібліотеки читати, і рекомендую всім любителям легкого, веселого, чуттєвого фентезі.
Валера Дорович, Боже! Дякую! Щиро дякую за такі теплі слова!))
Я до читала до балу, але ніяк не можу второпати, чого ж його так лякає, той чорний дракон?
Настя Томошевська, У його сні Лєра помирає в нього на руках, і поруч чорний дракон. Тому його жахає будь-яка згадка про нього, бо тепер її смерть і дракон для нього взаємопов'язані.
оголошення
Надзвичайно цікава , оригінальна і неймовірно захоплююча
книга , читається із превеликим задоволенням . Щиро вдячна .
Антоніна Вербовенко, Щиро дякую!
Читаю 11 розділ. Так тигр і є киця, просто дууууже велика! Саме те, для коханого чоловіка)) Головне у пащу, палець не сунути) А от професору, в деяких моментах можна, думаю, він і сам, не надто прроти)))
Лара Роса, Та я бачу))
Я читаю, читаю, читаю....) чималенька книжечка))). Ви молодець, постаралися над персонажами та сюжетом. Мені довподоби сюжети, де між студентом та викладачем іскри, а потім "лябов" ( мій окремий фетіш) ахаааа. Колвін, одразу зрозуміло, що він не від світу цього!) А Лєрка тоже не промах. Насичено вийшло))!
Лара Роса, Ахахаххаха)) я думаю це ще не кінець)
Нарешті я до вас дібралас :D
Ну по перше, це ВЕЛИЧЕЗНЕ таке спасибі. Перший розділ і я не помітила як думками поринула у власне студентське минуле :D Був у мене в універі педагог по 3м профільним предметам, який з першого ж дня дав зрозуміти що легко мені із ним не буде (і, відбулось то майже так само як в Лєрки з Колвіном). Кожна пара в нього нагадувала якийсь словесний спаринг, де за якимись одним богам відомими правилами, ми ніби мали болючіше вжалити один одного, при тому не забуваючи звертатися на "Ви" й (хоча б відкрито) не переходячи на особистості. Десь у кінці першого курсу я навіть в азарт увійшла :D Да так, що писала в нього потім курсову, бакалаврську роботу та диплом. Ох і натерпілася ж я тоді від того зухвальця, боги. А робила це лише тому, що керівникам проектів неможна валити питаннями своїх :D тож, вважаю, жертву свою недаремною.
От і тут, у Лєрки з Колвіном, майже те саме. Аж на душі тепло, прям відчуваю зв'язок з героями :)
Вірджинія Хоуп, Дякую! Навзаєм!!!
З перших сторінок думала, чому ж цей твір у розділі фентезі. А потім як закрутилось-завертілось.. Магічні істоти, перевертні, інші світи.. Вау!! Неабияк заінтригували стосунки між Лєрою та Колвіним. Ще не знаю, чи буде тут любовний трикутник, бо щось підказує, що буде... Для цього потрібно буде читати далі, чим і займусь;)
Стиль цікавий, захоплює з першого розділу. Виклад досить легкий. Нові персонажі з'являються поступово, що не обтяжує, а навпаки дає змогу звикнутися з кожним. Особливо запам'яталася сцена битви білого тигра.
Описи яскраві. Образ Лєри - мій улюблений, бо люблю сарказм)) сама трішки цим грішу)
Автору натхнення і побільше нових історій!!
Ньюбі Райтер, Дякую за такий теплий відгук! Надихає писати далі))
Майже дочитала)) Ще й на марафоні випав цей твір))) В дитинстві думала, що нічого цікавішого казок бути й не може)) Уже в котре розумію, що може))) В порівнянні з Лукомор'я та його мешканцями, з кожним героєм, дитячі казки марніють)) Поринання у цей світ неабияк затягує все глибше, часом почуваєшся дорослою дитиною)) Ех, а Колвін причарував. Лєра Лєрою, але Ігор мені до душі, велика пухнаста кицька, ще й бойова... Що може бути краще?)) Дякую за чарівний світ) Читаю далі)))
Анні Ксандр, Дякую!!! Бальзам на душу - чути такі слова))
Уф! Я дочитала! Останні розділи читала, затамувавши подих! Дуже сподобалося! ❤️ Значить, ще й пророцтво... Колвін точно збожеволіє з цими всіма здібностями Лєрки)) Ні хвильки спокою йому)) Круто вона його з петлі дістала, коли сітку ту ворушила. Я тоді подумала, що їй ще стільки всього у собі треба пізнати, а потім цей голос, фантом, сон... Неймовірно просто!
Дякую за цікавезну історію! Пішла читати продовження!)) Обіймаю і натхнення тобі!!!
Лара Роса, ❤️❤️❤️
Все ж, Колвін набагато більше схожий з дідом, ніж я гадала) У всякому випадку в справах сердешних так точно) Скільки ж всього довелося пережити Креславу свого часу... Алєля з Сігвардом - то любов❤️
Лара Роса, Ну так, але е надто щасливий, якщо копнути глибше..))
Дочитала до укусу глотника, це капець... От Лєркі не везе, не одне, так інше. Добре, що Ігор завжди поруч, за неї будь-кому горло роздере, який все-таки класний мужчина! Креслав мені здався доволі непоганим. Не дивлячись на те, що там у них було в минулому, видно, що він любить та дорожить онуком. Цікаво, до чого ж все-таки Лєра ключ і чого її намагалися вбити... Читаю далі))
Лара Роса, Ну то вже якось витримаємо))
Привіт)
Пробувала читати книгу декілька разів, тому вийшло дещо довго. Голова була трохи загружена, і мені не вдавалося навіть дочитати, як гг доходить до того універу) Там такі складні обороти. Я ще й усе уявляю, коли читаю, і на баранцях на голові в мене трохи мізки плавились. Але то було лише спочатку.
В першому розділі вже з другої сторінки речення стали трохи коротшими й ніби простішими. Я туди дійшла тільки з третього разу)
Далі все просто неймовірно цікаво. Я читала і не могла зупинитися. Характери персонажів просто ідеальні для такого жанру. Дуже живі й легко уявляються. Ще сподобалось, що знайомі вони були чотири роки до цих подій. Відразу розумієш, що між ними вже звʼязок)
Власій підкорив моє серце самим іменем) а ще страшенно люблю міфологію і ліс. Це разом викликає в мене почуття затишку у фентезі, ніби щось рідне. Далі й стиль вже дуже сподобався. Не знаю чому та перша сторінка так важко давалась...
Загалом я у захваті від історії й від героїв. Точно читатиму далі))) успіхів вам і побільше таких класних історій!
Наталія Косенко, Дякую! Дуже тепло) Може, й накрутила щось спочатку)) Треба передивитись)
Оце Ігор Дмитрович попав так попав...
Наталка Черешня, То все пережитки)))
Угумс, значить він так і не збирається зізнаватися до весілля, що вони вже знайомі?
Ох і влетить йому...
Наталка Черешня, Поки ні)) Чи влетить не скажу, а прилетить - точно))
Та що в неї з біса за нога зачаклована?
Наталка Черешня, От бувають такі "везунчики" )) Називаються: 33 нещастя)))
Це була довга, насичена подіями, гумором, пригодами історія. Ви зачепили стільки тем з міфології, що чесно вкладку гугла не закривала))) (і це я думала, що не погано орієнтуюся). Хімія між героями не відпускала до кінця, що мене найбільше вабило. Їхні діалоги просто вишенька на торті! Я сподіваюся попри усе що ми дізналися про Колвіна,вони таки будуть разом?
Вітаю з кінцівкою першої частини! Йдемо братися за другу)
Буяна Іррай, Дякую за теплі слова! Це так надихає! Чи будуть вони з Колвіним? Щось там та буде))
Боже, бідний Тигр, ща що йому таке потеліпане щастя?))
Наталка Черешня, Яке заслужив... мабуть)))
З іншого боку, вона свята. Оце вже шостий розділ, а їй ще толком нічого не пояснили.
Наталка Черешня, Та в них там то часу нема, то щось заважає)) Життя б'є ключем... розвідним по голові)))
В цілому я недолюблюю академки. Мабуть, тому що знаю лише одну більш-менш пристойну і достойну історію роману між викладачем і ученицею з реал ного життя. І то, підозрюючи, пристойно вона мені здається лише через те, що ч не знаю усіх подробиць.
Але тут начебто і не зовсім академіка. А читається на одному диханні.
Ех, що поробиш - буду читати )))
Наталка Черешня, В неї цікавість народилась поперед неї))
клас. дуже легко читається. автор молодець. терпіння та творчої музи вам.
Ира Никитина, Дякую! Дуже приємно))
Я же ти цікаво описуєш світ Девятизем'я! Я вкотре читаю і зависаю, як це все можна було продумати)) Дуже цікаво, коли Колвін розповідає Лєрі про переходи, про драконів... Ох, відчуваю, з драконами далі ще буде якийсь неймовірний поворот! Дякую!
Юлія Міхаліна, Будуть і дракони і з драконами))
Воу! Крутий поворот з дитинством Лєри й зв'язком з Ігорем) Кайфую від їхніх перепалок, зараз в Зимоліссі на катку з ними валяюсь))) Дякую, Ларо!))
Юлія Міхаліна, Рада, що сподобалось))
9. Данило і Яса нічим не гірші за Лєлу і Колвіна)) Колоритні герої) Чудовий розділ. І лабораторія самого Колвіна досить цікава) Дякую)
Юлія Богута, Вони всі - творчі натури))
Читаю під ранкову каву і кайфую)❤️ Стиль просто - бомба! Ці всі твої порівняння, звороти... це той випадок, коли, дійсно, як ти до такого додумалася))
Лєрі, як не крути, а пощастило) Ото б сиділа у звичному світі, працювала у звичній нудній лабораторії й не знала б про свої здібності... З її допитливістю та тягою до пригод - то все таке))
Юлія Міхаліна, Сама б туди втікла)) Та ніхто не веде(
Та капець))) всі груші на одну голову) от же ж вродилась Лєрка "щасливою" як не здрасті то привіт) а от за Алєлю завертон крутецький? з нетерпінням чекаю далі❤️❤️❤️
Ольга Волынчук, Дякую! Пишу))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати