10
Анотація до книги "Кабінет номер 13"
Слідчу Ірину Кравець заслали в кабінет №13 — туди звозять справи, надто дивні для звичайного протоколу. Жінка, що зникла на тиждень і повернулась без пам'яті, зі слідами подряпин зсередини стін. Двері, які іноді ведуть у чужий під'їзд. Сусідка знизу, яка стукає в стелю вже два роки як мертва.
Кожна справа виглядає окремою. Аж доки Ірина й напарник Тео — колишній семінарист із власною темною історією — не розуміють: усе відбувається в радіусі кількох кварталів навколо старого будинку, що згорів півстоліття тому.
Хтось у цьому кварталі відчиняє двері, які людству краще тримати зачиненими. І щоночі коло звужується.
Кожна справа виглядає окремою. Аж доки Ірина й напарник Тео — колишній семінарист із власною темною історією — не розуміють: усе відбувається в радіусі кількох кварталів навколо старого будинку, що згорів півстоліття тому.
Хтось у цьому кварталі відчиняє двері, які людству краще тримати зачиненими. І щоночі коло звужується.
дужедивнісправимістика і жахитрилер
Зміст книги: 4 глави
Останнє оновлення: сьогодні
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА ось фотографії Валерії Северинюк стали для мене моментом, після якого історія набула зовсім іншого звучання. Спочатку перед нами людина, яка зовні виглядає цілком здоровою та фізично міцною, але потім увагу привертають численні паралельні подряпини на її руках. І саме тут у мене виникло відчуття, що за цією справою є набагато більше, ніж можна побачити на перший погляд. Мені дуже цікаво, що стоїть за цими слідами та яку історію насправді приховує Валерія.
Окремо зачепив сам кабінет №13. Можливо, це лише номер, але в такій історії він одразу сприймається як своєрідний знак і мимоволі змушує чекати, що саме в цьому місці відбудеться щось важливе. Мені подобається, коли автор не пояснює все наперед, а залишає деталі, до яких хочеться повертатися подумки й самостійно складати з них цілісну картину.
Марко Морок, ❤️
Вітаю! Вирішила познайомитися з Вашою книгою і, чесно кажучи, перший розділ одразу зміг мене зацікавити. Уже сама сцена, де Ірина Кравець із коробкою речей опиняється перед дверима кабінету №13, створює відчуття, ніби разом із нею ми стоїмо на порозі чогось нового й поки що зовсім не розуміємо, куди саме це приведе. А поява Тимофія Гая ще більше підсилює цікавість, адже вже з перших сторінок між героями та цією новою для Ірини ситуацією відчувається певна напруга.
Мені сподобалося, як поступово перед читачем відкриваються робоча атмосфера та саме розслідування. Карта зі шпильками, документи, розмови про справу — усе це створює відчуття справжньої роботи, а не просто декорації для подальших подій. Завдяки таким деталям я швидко втягнулася в історію й почала разом з героями придивлятися до того, що ж насправді приховується за цією справою.
Марко Морок, ❤️
Вітаю з новинкою! Оце анотація — з тих, після яких одразу хочеться відкрити книгу й перевірити, що ж там насправді відбувається. Особливо зачепили окремі деталі: жінка, яка повернулася без пам’яті зі слідами подряпин зсередини стін, двері, що ведуть у чужий під’їзд, і мертва сусідка, яка досі стукає в стелю. Уже на цьому моменті я зацікавилася, а коли всі ці історії виявилися пов’язаними з одним місцем — усе, пропала.
Дуже люблю такі загадкові історії, де спочатку маєш кілька незрозумілих шматочків, а потім поступово починаєш бачити моторошну картину цілком. Додала книгу до бібліотеки, поставила лайк і точно хочу дізнатися, що ховається за дверима кабінету №13. Бажаю книзі чудового старту й багато читачів, яких ця історія так само не відпустить!
Марко Морок, ❤️
Загалом перший розділ залишив у мене саме те відчуття, яке й має залишати хороший початок детективної історії: я ще не знаю відповідей, але вже хочу їх отримати. Хто така Валерія, що насправді означають ці подряпини, чому навколо справи відчувається така напруга і до чого приведе Ірину цей новий кабінет №13 — питань після прочитання стало навіть більше, ніж було на початку. Тож тепер мені справді цікаво рухатися далі й поступово розплутувати цю історію разом із героями.
Ейларіс Вальєн, Це якраз та реакція, на яку я сподівався — щоб питань після розділу стало більше, а не менше ⭐ Дуже дякую за таке уважне прочитання й за те, що розписали враження настільки детально — це справді цінно. Розплутувати цю історію разом з Іриною й Тео буде непросто навіть мені самій, чесно кажучи ? Дякую, що приєднались до цього шляху — попереду ще багато дверей, які варто (чи не варто) відчиняти!
Ірина теж викликала в мене цікавість. Поки що я лише починаю її пізнавати, але вже відчувається, що вона не випадково опинилася в центрі цієї історії. Тео своєю професійністю додає розслідуванню серйозності, і мені вже цікаво спостерігати не тільки за самою справою, а й за тим, як ці двоє взаємодіятимуть далі.
Ще хочу відзначити, що розділ читається легко. Тут немає відчуття перевантаження описами, але водночас автор не позбавляє читача деталей, які допомагають уявити місце, людей і ситуацію. Діалоги добре вписуються в оповідь, а інформація про розслідування подається поступово, тому цікавість не втрачається.
Ейларіс Вальєн, Дуже дякую! Приємно, що баланс описів і діалогів відчувається саме так, як хотілося, — без перевантаження, але з достатньою "щільністю" деталей. Щодо Ірини — маєте рацію, що інтуїція вас не підводить ? Її роль у цій історії розкриється не одразу, тож тримайте це відчуття при собі. А динаміку між нею й Тео мені самій найцікавіше писати — сподіваюсь, вона й далі розвиватиметься природно, без поспіху. Дякую за таку уважну підтримку — це справді мотивує рухатись далі!
Вітаю з новинкою!) Успіху книзі!
Руслан Баркалов, Дякую за побажання
Вітаю з новинкою! Підписалася, буду рада взаємності)
LADY CO, Дякую, вже завітав
Вітаю з новинкою!!! ❤️⭐
Софія Рен, Щиро дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати