Розділ 18. Останні приготування

Отець Методій зібрав усіх учасників групи в маленькій, рідко використовуваній каплиці при єпархії за три дні до призначеної дати рівнодення, — приміщення, обране навмисно через свою ізольованість і давню, освячену природу, мало слугувати місцем для фінальної, найінтенсивнішої частини духовної підготовки.

— Метод, який ми готуємось застосувати, вимагає повної синхронізації намірів усіх учасників, — пояснював священник, розставляючи свічки по колу в центрі каплиці. — Кожен із вас має зосередитись не тільки на загальній меті визволення, а на конкретній, особистій людині, з якою ви маєте найглибший емоційний зв'язок серед відомих нам жертв.

Тео, природно, зосереджувався на Юлії, — він проводив години, розглядаючи стару фотографію сестри, намагаючись відновити в пам'яті кожну деталь її голосу, її сміху, її характерних жестів, які, за поясненням отця Методія, могли б слугувати якорем для резонансу під час самого ритуалу.

Данило готувався зосередитись на онуці, показуючи іншим учасникам групи її фотографію з тим самим тремтливим сподіванням, яке Ірина бачила в очах Тео щоразу, коли той говорив про сестру.

— А на кому зосереджуватись мені? — спитала Ірина, коли настала її черга готуватись до особистої частини ритуалу. — Я не знала особисто нікого з десяти жертв, згаданих у записнику, окрім, можливо, опосередкованого зв'язку через батька.

Отець Методій довго обмірковував це питання, обличчя його виражало занепокоєння через унікальність і складність ситуації Ірини порівняно з рештою групи.

— Можливо, саме твій батько стане твоїм особистим якорем, — сказав він нарешті. — Хоча його жертва відрізнялась від решти — він не застряг у застряглому стані, як інші, а загинув безпосередньо, живлячи Поріг миттєвою смертю. Це може ускладнити резонанс, спрямований на визволення, оскільки немає застряглої свідомості, яку потрібно було б витягувати назад.

— Тоді, можливо, моя роль інша, — сказала Ірина повільно, обмірковуючи власне становище в цій складній духовній архітектурі плану. — Не витягувати конкретну особу назад, а слугувати центральною точкою протидії самому Свиридяку, використовуючи резонанс, який він плекав у мені, для ослаблення його безпосереднього зв'язку з Порогом.

— Це узгоджується з тим, що я читав у манускрипті про роль "фінального елементу", — погодився отець Методій. — Якщо Свиридяк планував використати тебе для завершення свого власного ритуалу, можливо, свідома протидія цьому наміру, спрямування того самого резонансу в протилежний бік, дасть тобі унікальну здатність безпосередньо ослабити його владу над Порогом у момент найвищої концентрації енергії.

Це пояснення додавало Ірині нового, ще важчого тягаря відповідальності, — вона мала стати не просто однією з рівноправних учасниць групового ритуалу, а центральним, найризикованішим елементом усього плану, точкою прямого зіткнення зі Свиридяком у момент, коли він, найпевніше, докладе максимум зусиль, щоб схилити її до бажаної, добровільної співучасті в його власних цілях.

---

Тим часом Тео продовжував вивчати останні деталі із записника Свиридяка, шукаючи будь-яку додаткову інформацію, здатну підвищити їхні шанси на успіх.

— Тут є ще один цікавий фрагмент, — сказав він Ірині одного вечора, коли вони залишились у кабінеті самі, готуючи фінальні тактичні деталі. — Опис того, як саме Свиридяк планує "запросити" тебе до участі напередодні самої церемонії. Судячи з нотаток, він не має наміру силувати тебе фізично, принаймні не спочатку. Натомість він планує запропонувати "угоду" — можливість урятувати когось конкретного, кого ти, за його розрахунками, найбільше прагнеш визволити.

— Мого батька, — прошепотіла Ірина, розуміючи логіку цього плану. — Він запропонує мені якийсь спосіб повернути тата, знаючи, що це найпотужніша спокуса, здатна схилити мене до добровільної участі.

— Це та сама пастка, про яку попереджав отець Методій під час нашої першої розмови, — сказав Тео стурбовано. — Обіцянка того, чого ти найбільше прагнеш, в обмін на щось, ціна чого виявиться значно вищою, ніж здається на перший погляд.

— Треба підготуватись до цього психологічно, — сказала Ірина твердо, попри внутрішній трепет перед можливістю подібної спокуси. — Знати заздалегідь, що він може запропонувати, дасть мені змогу зберегти ясність мислення, коли настане критичний момент.

Вони продовжили опрацьовувати деталі плану до пізньої ночі, — обговорюючи точний час дій кожного учасника групи, послідовність ритуальних дій, необхідних для активації "дзеркального резонансу", і, найважливіше, план евакуації для будь-кого з учасників, хто виявиться серйозно постраждалим під час самого протистояння.

Отець Методій, тим часом, консультувався з настоятелем свого монастиря телефоном, обережно описуючи ситуацію в максимально нейтральних, теологічно прийнятних термінах, отримуючи додаткові поради щодо точного формулювання молитов і духовних технік, необхідних для успіху ритуалу.

— Настоятель радить нам провести останню ніч перед церемонією в пості й молитві, — сказав священник, коли зустрівся з групою наступного дня. — Очищення розуму й тіла від зайвих турбот, здатне максимально посилити концентрацію під час самого протистояння.

Вони погодились на цю рекомендацію, попри практичні незручності посту в такий психологічно напружений час, — кожен учасник групи провів останню ніч перед призначеним рівноденням у власному, приватному спогляданні, готуючись духовно й емоційно до найважливішого випробування свого життя.

---

Ірина провела цю останню ніч у своїй квартирі, сидячи біля старої фотографії батька, розглядаючи риси обличчя, які вона пам'ятала так добре, попри роки, що минули з часу його смерті.

— Я зроблю все, щоб зупинити те, що забрало тебе в мене, — прошепотіла вона до фотографії, відчуваючи, як сльози, які вона рідко дозволяла собі проливати відкрито, нарешті проступають на очах. — Навіть якщо це означатиме зіткнутись із найбільшою спокусою мого життя, обіцянкою твого повернення, я не піддамся, тату. Я зроблю це заради тебе, заради Юлії, заради кожного, хто страждав через жадібність однієї, надто терплячої, надто одержимої істоти.