Де трава зеленіша
1 720
Букнет Сучасна проза Де трава зеленіша

Де трава зеленіша

Ньюбі Райтер
Ньюбі Райтер · автор
Повний текст · 169 стор.
26
До бібліотеки
  • Опис
  • Зміст книги
  • Коментарі · 20
Анотація до книги "Де трава зеленіша"
24 лютого перевернуло життя усіх українців. Повномасштабне вторгнення, неясне майбутнє, страх, розпач та заперечення суворої реальності. Все це торкнулося і Юлі Калаган, народженої у Маріуполі, яка у 2014 році переїхала до Ірпеня. Втеча із зони бойових дій, волонтерство на західній Україні та виїзд за кордон у пошуках кращої долі - все це чекає на героїню. Що і кого вона втратить на цьому шляху, а що і кого знайде, дізнаєтеся з цієї книги. А ще Юля допоможе читачам відповісти на питання: "Чи правда, що за парканом трава зеленіша?"
Зміст книги: 22 глави
Розділ 1. Ірпінь
Розділ 2. Львів
Розділ 3. Довга дорога
Розділ 4. Приїзд
Розділ 5. Назаре
Розділ 6. Підробіток і навчання
Розділ 7. Марінєйру
Розділ 8. Нові повороти долі
Розділ 9. Друг
Розділ 10. Переїзд
Розділ 11. Лейрія
Розділ 12. Хороші новини
Розділ 13. День народження
Розділ 14. Квиток в нове життя
Розділ 15. Авейру
Розділ 16. Два в одному
Розділ 17. Клопоти
Розділ 18. Гірко!
Розділ 19. Новий Рік та старі знайомі
Розділ 20. Кохання на Азорах
Розділ 21. За що?
Епілог

20 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Valentina Ushaeva
18.04.2024, 06:14:25

Дуже гарно написано про сувору реальність, про нашу країну і про наших дівчаток за кордоном, важко читати і розуміти як приходиться нашим людям за кордоном. Дякую за вашу творчість і бажаю вам успіхів.

Ньюбі Райтер
19.04.2024, 10:38:58

Valentina Ushaeva, Дуже дякую за теплий відгук!

avatar
Lyudmila Bondareva
12.04.2024, 10:34:17

не можу дочитати, бо дуже боляче, але обов'язково це зроблю! дякую!

Ньюбі Райтер
12.04.2024, 19:02:52

Lyudmila Bondareva, дякую, що читаєте! знаю, що тема важка, але, думаю, книга все одно буде багатьом корисною.

avatar
Evgenia Persienko
12.02.2023, 16:15:13

Дуже чудовий текст буду чекати продовження!

Ньюбі Райтер
12.02.2023, 18:43:58

Evgenia Persienko, Дякую за позитивний відгук!!

avatar
Selene Evance
06.02.2023, 19:38:49

Привітик з марафону! Тільки он побачила вас у коментарях під блогом з марафоном, згадала ваші книжечки і тут же мені трапило дочитувати цей чудовий твір. Загалом життя у героїнь складається не легко, але цікаво! Ніхто не казав, що буде як раз плюнути, все ж чужа країна, інші люди, іноді геть не зрозумілі (перестороги Віри щодо Мігеля точно поділяю!) Хоч і прикипає до душі сонячне місто, океан та спокій, але душа все вертається додому. За Сергія особливо страшно, бо якщо він не відповідає, то всяке може бути... Але дівчата он рук не опускають, тому життя триває, не зупиняється, всюди треба працювати, будувати новий свій дім, тому треба набиратися наснаги.
Бажаю натхнення на нові розділи!

Ньюбі Райтер
07.02.2023, 08:55:56

Selene Evance, Дякую за чудовий відгук!!

Привітики! Важкий твір, бо тема жива, кровоточить. Доля головної героїні, як і численні долі тих, що з нею стикаються, то біль. Пишете не сухо, читати цікаво. Але уявляю, наскільки Вам це важко писати. Ключові етапи війни. Малюнок хлопчика, якого батьки НЕ ВСТИГЛИ навчмити писати, вичавив сльозу. Бідні діти.
Закордонне життя біженців теж не цукор. Розкидало українців світом. І те, що героїня втрапила вважай випадково у Португалію, не випадково.
Сподіваюсь, що Ви підкинете дівчинці хоч трохи щастя. Хоч хтось з батьків мо все ж лишиться живим, га?
Пишете Ви гарно, динамічно, цікаво. Іноді є невідповідності часу, як ото " ...опустив очі додолу і лише зрідка з-під лоба зиркає". Час має бути один : або минулий скрізь, або теперішній.
Читаю далі, правда, невеликими порціями, бо як сіль на рану, надто все таке живе і кровоточить. Твір необхідний, бо не всі знають війну в усіх аспектах. Як воно лишитися дому - то трагедія, а не знати, що з твоїми батьками - не доведи Боже.
Щасти Вам! Натхнення , сил, часу і СВІТЛА!

Ньюбі Райтер
04.02.2023, 08:55:20

Ксенія Демиденко, Дякую за відгук!! На часи зверну увагу!!)

avatar
Тетяна Гищак
04.02.2023, 08:24:53

Піднята тема — найактуальніша. Під час війни багато людей виїхало за кордон, бо втратили свої домівки і рідних. Коли вдома нічого не тримає, є надія, що можна почати нове життя на чужині. Тим паче є волонтерська підтримка, державна підтримка біженців, допомога у вивченні мови, допомога знайомих. Але ж недарма таке слово виникло - “чужина”. Чужа мова, чужа специфіка стосунків, чужі звичаї і вдачі. На даний момент, а це сім розділів, дівчата ще не встигли відчути всі особливості життя на чужині. Судячи з анотації — у них це все попереду.
Мабуть тому, що основні події твору пов’язані з Португалією, перші шість розділів сприймаються як журналістський очерк. На сьомому розділі я зрозуміла чому саме. Вийшло так, що перші шість розділів — пролог. А це забагато для прологу. Все те, що відбувалося з Юлею до Португалії, - це наша біль, так, але ж ідея твору інша. З точки зору авторської кухні всі ці болючі моменти з життя Юлі органічно виглядали б як спогади. Знову ж таки, з огляду на певні правила побудови твору, його треба було починати з моменту перетину кордону.

Ньюбі Райтер
04.02.2023, 08:53:54

Тетяна Гищак, Дякую за відгук. Дійсно, хотілося спочатку дати контекст. Адже твір перекладається англійською для іноземців, які не проживали війну, не бачили її зсередини. Тому пролог і затягнувся. Проте далі вже буде лише про життя біженців за кордоном. Ще раз дякую!

avatar
Selene Evance
12.12.2022, 09:03:40

Йой, новий розділ! Зраночку! В понеділок!
Звучить все так класно якось, інша країна, все красиве, смачне, чисте, безпроблемне, але так сумно, бо виїжджаєш не по своїй волі, а по волі війни. І все одно будеш згадувати дім, поки не знайдеш собі інший.

Ньюбі Райтер
12.12.2022, 14:34:51

Selene Evance, Правда.. Та і перші хороші враження бувають оманливими. Про це далі буде))

Дочитала, дякую Вам!
Однозначно треба перекладати англійською, аби іноземнці теж могли прочитати.
Все дуже легко читається - взагалі ніяких проблем.
Історія, звичайно, болюча. На моменті прощання з Дмитриком навіть розчулилась(
Можу тільки уявити, скільки ще всього доля ще приготувала для дівчини... Обов'язково дочитаю, бо подобаються ваші історії)

Ньюбі Райтер
15.11.2022, 17:08:31

Катерина Колесник, Дуже дякую за відгук! Зараз трішки зайнята, але обов'язково писатиму далі))

Привіт) Нарешті дісталась до вашого твору. Я вже наперед знаю, як гарно Ви пишете, тож впевнена і у цій книзі. Я обов'язково дам відгук, коли прочитаю.
Натхнення Вам!

Ньюбі Райтер
14.11.2022, 18:23:41

Катерина Колесник, Велика подяка, теж люблю Ваш стиль))

avatar
Лара Роса
12.11.2022, 15:45:34

Вітаю!
Важко читати подібні речі, попри стиль, котрий, якраз, сприймається легко, але ж спогади... Одразу згадуються найстрашніші дні, коли фронт від тебе у трьох кілометрах проходив. Коли кожен день його чуєш. Писати подібне, мабуть, теж важко, пропускаючи крізь себе всі ті емоції, а їх в книжці багато і вони болючі. Реальні емоції, прописані реалістично. Переймаєшся долею героїні й всіх тих, кого понівечила війна, розкидала, зруйнувала долі та життя. Такі книжки мають бути, щоби люди пам'ятали. Щоб не було бажання "повторити".
Натхнення вам у подальшому написанні, бо пропускати через себе такі емоції - не просто.

Ньюбі Райтер
13.11.2022, 07:30:09

Лара Роса, Дякую за відгук!! Дійсно, писати дуже важко, але розумію, що і важливо. Проте ми українці сильні, тому писатиму далі. Щоб не забувати, якою ціною далася перемога

avatar
Тася Воля
12.11.2022, 11:01:00

Вітаю! Я з марафону.
Залишила Ваш твір наостанок, тому що зрозуміла, що буде важко його оцінювати.
З перших же рядків зловила флешбеки. Сама пам'ятаю, як прокинулась від маминого дзвінка, що ось, почалося, а потім звуки вибухів за вікном, довга дорога додому...
Важко писати на тему війни, але Вам вдається передавати всі емоції, які переживає головна героїня. Кожне слово відгукується всередині, чіпляє за живе. Аж мурашки по шкірі.
Всі події в творі розвиваються досить просто, логічно: звістка від матері, перебування у бомбосховищі, виїзд до іншого міста... Дуже багато випробувань випало на долю Юлі. Проте вона сильна і все витримає. Головне — вірити в це.
Натхнення Вам і наснаги! ✨

Ньюбі Райтер
13.11.2022, 07:27:41

Тася Воля, Велика подяка за відгук! Разом до перемоги!

avatar
Ірен Васильєва
09.11.2022, 14:18:39

Привіт. Пропоную дружити сторінками. Якщо згодні відстежуйте

Ньюбі Райтер
09.11.2022, 17:56:09

Ірен Васильєва, привіт, згода

avatar
Selene Evance
02.11.2022, 09:55:31

Ох, добре, що вдома нікого не було, коли я читала... бо мене б, певно, не зрозуміли, чому я п'ю чайок і хлюпаю носом, ледь не плачу. Мій викладач завжди казав, що ми - жива історія. І Юля тому приклад. Ми всі, мабуть, тому приклад, тому що всі переживаємо страшні часи війни. Сподіваюся, тої війни, котра скоро стане просто історією. Ваш творик чіпляє за живе, справді. Я не пережила, на щастя, виїзду за кордон, але мені завжди було цікаво, чи справді "за парканом трава зеленіша".
І ще... емоційно насичений твір. Смерть Андрія, розлука з Дмитриком (думала, розридаюся від суму, коли вони обіймалися!), а тепер ще й розлука з Сергієм та втрата батьків. Бідна Юля. Але вона правильно каже, вона сильна, вона все витримає! Головне протриматися, щоб повернутися додому. А нам треба зробити все, аби було куди повертатися.
Дякую вам, чекаю на продовження!

Показати 2 відповіді
Selene Evance
02.11.2022, 15:04:46

Ньюбі Райтер, життя на те й життя, аби бути складним))

Вітаю з марафону!
Досить важко оцінювати оповідання, коли воно більше схоже не на художнє, а на біографічне. І нажаль, ця біографія може відноситися до великої кількості людей...
Перший розділ дуже сподобався, особливо у плані передачі емоційності. Аж мурашки по шкірі побігли. Дуже важко усе це було читати, тому що це правда... Але це добре, вам вдалося добре передати цей момент!
Далі історія розвивається вцілому зрозуміло. Особливо сподобався момент про сбір історій для майбутньої книги. А от щодо емоційної прив'язки... Думаю трохи більше описання. Я хоч і розумію, чому Юля так плакала, коли бабуся приїхала за онуком, але мені здається, що було б непогано описати трохи більше взаємодії дівчини з хлопчиком.
В цілому, вам вдалося досить добре передати ці емоції, які усі ми переживали у перші місяці війни. А коли текст відкликається у читачів, і викликає хоч якісь емоції, значить автор робить все правильно!)))
Бажаю автору натхнення та успіхів)

Ньюбі Райтер
02.11.2022, 14:46:46

Дмитро Євтушенко, Велика подяка за теплий відгук! Книжка ще пишеться, емоції ще будуть) Зауваження візьму до уваги!!

avatar
Анні Ксандр
01.11.2022, 16:03:56

Ох, ця клята війна... Кожне слово, наче флешбек на початок і так по колу, певно, не на один місяць ще... Дякую за твір. Буду стежити за продовженням чим все закінчиться. Важко, звісно ця тема дається останнім часом, проте, мусимо пам'ятати, хто наш ворог і яка ціна, нашої свободи. Написання влаштовує, хоча дещо швидке для мене, бо хвора на деталі))

avatar
Галина Левтер
01.11.2022, 15:13:02

Привіт з марафону .
Одразу зазначу, що завдяки таким читанням підсіла на Вашу творчість.
Все описане в творі - знайоме до болю. В серпні 2014 році я виїхала з Макіївки, в час Іловайського котла... В березні 2022 сім'жю виїхали з Рівненщини виїхали до Німеччини. Що там, що там лишилися наші батьки, рідні, друзі. От тепер на своїй шкурі перевіряємо де зеленіша трава.
Щодо твору - досить незвичний стиль подання. Ніби маєш можливість заглянути в щоденник війни очима Юлі. Я плачу і сумую разом з нею, і хай їй щастить!
Книга в бібліотеці, чекаю продовження.

Ньюбі Райтер
01.11.2022, 15:18:33

Галина Левтер, дуже дякую за теплий відгук! нехай щастить там, де трава зеленіша)

Боляче читати, бо розумію, що за художніми образами стоять прототипи. Буча та Ірпінь назавжди залишаться синонімами слова "біль".
Твір написано легко, але тема поки що дражливо-печальна. Нехай хоч у ГГ усе складеться добре. Хочу спитати - автобіографічний твір? Надто реалістично до нюансів усе розписано.

Ньюбі Райтер
30.10.2022, 21:18:54

Ксенія Демиденко, На щастя - ні. ГГ - образ з реальних людей. Далі буде вже з елементами автобіографії, але біль у всіх спільний. Тому і реалізм відчувається. Історії людей зібрані під час мого волонтерства за кордоном..

avatar
Avisk
25.10.2022, 18:30:43

Дозволю собі тільки спитати...
Це книга написана про Вас?

Ньюбі Райтер
25.10.2022, 19:10:04

Avisk, На щастя, ні. Образ Юлі - збірний, заснований на багатьох переселенцях, яких мені за кордоном довелося зустріти, працюючи у волонтерському центрі. У перші глави лягли правдиві історії українців, що тікали від війни. Далі описуватиму більше життя за кордоном та які труднощі чекатимуть головну героїню під мирним небом.

avatar
Avisk
25.10.2022, 18:29:18

Ридаю, читаючи...
Не стримати тих сліз і горя, котрі чорною хмарою висять після кожного слова Вашої книги.
Я щиро сподіваюся, що Ви її допишете і вона вийде у друк англійською, і не тільки, мовами, бо інші повинні знати те, що коїться під носом у них, із простими людьми, котрі позбавлені Щастя і мирного неба.

Показати 2 відповіді
Avisk
26.10.2022, 09:42:21

Ньюбі Райтер, Успіху!
Вірю в Вас!

Добре визначені ключові епізоди початку війни. Як тільки прочитала "Маріуполь", так і дряпонуло по серцю. ГГ вже шкода, та й батьки навряд чи лишаться живими... Пишіть. Це має бути відбито в літературі.

Показати 2 відповіді

Ньюбі Райтер, Дякую за підтримку. Сама в шоці від Роми Аріведерчі. Наплів такого, що аж дивно. І навіть почуття гумору не блокувало того негативу, яким він сьогодні розкидається. Не переживайте, я загартована від такого, 25 років у школі. Я бачила й гірше) Натхнення й гарного вечора!

Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше