Мей померла імператрицею П’яти Пелюсток — у світі шовку, церемоній і правил, де навіть її життя належало не їй.
А прокинулася навесні у тілі дев’ятнадцятирічної Авіс Прімроуз.
У зовсім іншому світі.

Тут інакше вдягаються, їдять, навчаються й розмовляють. Інакшими є стосунки між чоловіками й жінками, батьками й дітьми. Ніхто не знає її титулів і не здогадується, що за обличчям Авіс тепер живе Мей.

Тому вона робить те, чого навчилася найкраще: спостерігає, слухає і мовчить.

Їй доводиться заново вчитися найпростішого — і відкривати те, чого майже не було в її колишньому житті: близькість родини, свободу вибору, можливість помилятися й учитися просто тому, що хочеться.

Спочатку це лише чуже життя. Та день за днем воно стає все менш чужим.