3 519
“Тикодіни. Дилогія про Моллі Шор у чотирьох книгах”
Анотація до книги "Товариство Елементорів. Том 1. Кривавий діамант. Частина І"
Моллі Шор — дівчина, на плечі якої лягло аж надто багато останнім часом: утримання та керівництво компанії, залишеної батьком у спадок, опіка над хворою молодшою сестрою, косі погляди й перешіптування поза спиною.
Але її життя кардинально змінюється, як тільки вона затіює власне розслідування вбивств, статті про які миготять в газетах все частіше.
Варто Моллі взяти на роботу дивакуватого хлопця зі шрамом на пів обличчя та познайомитись з двійнятами-чужоземцями, як їх всіх об’єднує одна небезпечна пригода.
Троє дівчат і двоє хлопців. Чотири стихії та один провідник. Стародавнє пророцтво та жінка, амбіції якої зросли настільки, що вона задля досягнення своєї мети готова на все — навіть на вбивство власної дитини та сотню інших магів.
Чи зможе Моллі та її товариство спинити Синьоперу Сойку?
Але її життя кардинально змінюється, як тільки вона затіює власне розслідування вбивств, статті про які миготять в газетах все частіше.
Варто Моллі взяти на роботу дивакуватого хлопця зі шрамом на пів обличчя та познайомитись з двійнятами-чужоземцями, як їх всіх об’єднує одна небезпечна пригода.
Троє дівчат і двоє хлопців. Чотири стихії та один провідник. Стародавнє пророцтво та жінка, амбіції якої зросли настільки, що вона задля досягнення своєї мети готова на все — навіть на вбивство власної дитини та сотню інших магів.
Чи зможе Моллі та її товариство спинити Синьоперу Сойку?
Зміст книги: 23 глави
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУспіхів книзі й безмежного натхнення автору!
Ух, розділ виявився досить цікавим і повним корисних деталей)
Шкода, що вивідати адресу у Вікторії не вийшло. Але за намагання Моллі можна поставити тверду дванадцятку)) Хоча з іншого боку Вікторія хвилюється за неї, а тому втягувати в такі проблеми не хоче.
Щодо проникнення в сни Шалфея, цікаво, з якої причини Моллі може це робити, хоч і намагається їх блокувати? Але хлопця реально шкода... Думаю, він точно сумує за своєю матір'ю.
Чесно кажучи, не очікувала почути сміх Шалфея) Але він правий, не варто очікувати від людей найгіршого. І хоч він виглядає, як такий холодний і серйозний, але всередині він жива людина, яка все розуміє)
В додаток до всього, тепер мені відоме значення абревіатури) «Вільні пташки». Плюс тепер є здогадки щодо того, що двійнята вміють перетворюватися на вовків. Ще б Уляну якнайшвидше знайти, і взагалі буде краса:)
Але те мале дівча прям розсмішило) Не думала, що Шалфей буде її називати «кізонька» (. ❛ ᴗ ❛.) Хахах, він в цьому розділі в гуморі))) Але урешті-решт його слова: «А ще по ночам у мене виростають ікла і я їм надокучливих дітей» дівча не зацінило.
Віка Лукашук, Кінцівка розчулила. Не хотілося б, щоб з Мією щось сталося... Шалфею теж поганенько. Бачачи дівчат, йому важко, адже в нього немає того, хто б підтримав.
Дуже цікаво, що ж буде далі) Адже тепер відомо більше за Уляну і ту таємну організацію "Вільних пташок". Тоож читатиму далі!
Натхнення тобі))
І так, треба швиденько все занотувати, бо цей розділ виявився багатим на корисні деталі)
По-перше, як на мене, Кода може виявитися правим. Адже це й справді виглядає, як якийсь ритуал. Особливо враховуючи деталь з пташкою на тілі жертви... Аж мурахи пробігли по шкірі.
До того ж, це угруповання називає одне одного назвами пташок. І головна з них Сойка. Плюс ми маємо абревіатуру «В.П.», значення якої поки не з'ясували. Але припущення Тридея прям підняло мені настрій, хахах)))
Ще й хтось, здається, закохався) Мія і Кода виглядають разом так мило:) Чесно кажучи, не очікувала, що він її обійме й поцілує))) Але, лелечки, як же це милоооо (✷‿✷)
Щодо Шалфей й Моллі, на цей раз вони доволі непогано поговорили. Моллі так сильно хотіла відтворити колір очей Шалфея. І, як на мене, їй він потроху починає подобатися:) Хоча ось ці слова: «Невже я настільки страшний?» змусили моє серденько битися швидше. Навряд чи хлопець вважає себе красенем, але, чесно кажучи, мені він подобається) Обожнюю особливих персонажів з якимись шрамами, чи з цікавою зовнішністю. І Шалфей виглядає дууже гарним! І сам по собі він досить розумний й добрий)))
Тооож читатиму далі;)
Лелечки, я була, чесно кажучи, в якомусь шоці, читаючи історію Міки й Кода. Яке ж в них було жахливе життя... Ще й ці постійні знущання, смерть матері. Наприкінці розділу мені й самій стало цікаво, чи їхній батько не причетний до тих вбивст і до самої Сойки?
Повертаючись до початку, можу також ствердно сказати, як і Моллі, що намагаюся не дивуватися всім знанням і вмінням Шалфея) Але це нереально (✷‿✷) Лелечки, чи існує те, що цей хлопчина не знає?)) Але цим він і є особливим, важко не погодитися
Сумну атмосферу розбавляють Тридей (мій улюблений, хахах)) і Гарольд. Як я обожнюю спостерігати за їхніми діалогами))) Особливо ці цитати: «Таке черево відростити. Не те що перевертні — всі ми вліземо», «Я пухнастий! Пухнастий! А не товстий!». Хахах, ну як тут не засміятися?)
Продовжую свою подорож;) А тобі натхненнячка)))
Віка Лукашук, Навзаєм, люба колего!! Яка ж приємність отримувати нові повідомлення про свіжі коментарі від улюбленої Віки) Чекаю з нетерпінням вражень від решти розділів та вже готова обговорити все за чашечкою чаю (з лимоном, як містер Шалфей любить, звісно ж), хі-хі))
Зібрання Повного Місяця виявилося не без "сюрпризів") І так, я повертаюся до світу "Елементорів"! Як продовжила читати, то такі приємні спогади з'явилися, хахах))) І мій улюблений Шалфей тут як тут :)
Кхем, щодо самого розділу, то мене зацікавив епізод, коли дід Пітер сказав, що ніби Шалфей приходив сюди давно. Ще з матір'ю. Однак він все заперечив. Та чи не правда це? Думаю, я скоро дізнаюся про цього хлопчину ще більше і тоді розгадаю його таємницю, минуле... Адже, як на мене, це один з найзагадковіших персонажів))
Розсмішив момент, коли хлопчик почав показувати "тико", а його матір лишила його здатності говорити на деякий час) А це доволі корисно, хахах))) Треба й собі навчитися;)
І на завершення я дізнаюся, що серед натовпу є зрадник (･o･;) І це, схоже, сама Каліста! Ще й дівчаткам не пощастило (
Тоож я читаю далі)) А, хочу ще раз нагадати, що написано дуууже гарно❤️ Описи такі красиві, і все навколо, емоції... Чудово)))
Fata Morgana, Так) Можна нарешті відпочити і позайматися улюбленими справами)) Бо з навчанням часу взагалі малувато залишалося. Але тепер літо, краса))
Продовжую закидувати тебе коментарями))) Сподіваюсь ти не проти (◔‿◔)
Сумно за Моллі, коли її покликали побачити спогади, а інші почали говорити усілякі дурниці. Адже вона тут, так би мовити, жертвує собою, а ті люди взагалі цього не цінують. Щодо Дами Лормоєр, то вона виявилася доволі доброю.
Переходимо до спогаду) Чесно кажучи, в тебе чудово вдалося передати цю моторошну атмосферу і цей голосок Сойки... Прям лякає) Тобто, як я зрозуміла, з цими вбивствами пов'язана не тільки одна людина, а й ціла компанія людей на чолі з, так званою, Сойкою. Каліста ж була однією з її посіпак, та її урешті-решт викрили.
Далі ми дізнаємося, що Сойка має якийсь план і хоче "повернути собі те, що належить їй, але зараз має Моллі". Здається, правильно зрозуміла) Ще страшніше стало після її слів: «Тож чекай гостей, юна леді». Чи навідається вона до Моллі додому? І який в неї план? Стільки питань!
Ну й закінчується розділ на самому цікавому:) Тому тобі натхнення, а я обов'язково продовжу читати;)
Віка Лукашук, Чим далі, тим лише цікавіше, і чим більшими деталями обростає сюжет, тим сильніше він затягує. А тому готуйся до чогось цікавенького та драйвового, у Моллі намальовуються ще ті пригоди)
Ну а за засипання коментами, ти ж знаєш, я завжди лише за!!
P. S. Гріх не насолодитися твоєю короткочасною присутністю на повну! Тому вичавлю з тебе по максимуму, інакше Тридей не пробачить, хє-хє))
чекаю що буде далі
Alina Harkusha, Вийшла друга частина першого тому, вже доступний Розділ 22)
От розумник цей Шалфей! І все він знає!)
Вікторія так добряче може вибісити. Але я думаю, що вона не така вже й погана. За сестру Моллі все ж таки переймається.
Тепер розумію про кого ви говорили;) Ларрі тепер третій мій улюбленець(Перші два Шалфей та Тридей). І я рада, що ви робите своїх персонажів особливими. Це дуже добре) Адже, на мою думку, героями можуть стати всі. Не дивлячись на особливості. Хлопець дуууже добрюсінький:) І ця фраза «Кучерявчик» така мила)))
Я вже почала перейматися за ту пташку. І ці емоції, викликані розмовами та мімікою Тридея та Гарольда)) Вони точно знайдуть спільну мову;) Добре, що Тридей зміг "оживити" голуба. В птаха, схоже, був шок)))
Дуже чудово! Дуже цікаво! Мені подобається;)
Fata Morgana, мені дуже подобається ваш світ;) Своїми складнощами він стає реалістичним))) Тому я закохуюсь в нього ще більше і більше))
От вони сваряться! Гарольд та Тридей щось взагалі не хочуть товаришувати. Хоча дууже схожі за характерами)))
«Буркотливий шматок хутра» - дуже розсмішило))) Звучить весело;)
А сон про хлопчика в полі так вразив! Невже це був Шалфей? І тоді хто була та жінка з темним волоссям, і той вовк? Чи то монстр... Стільки питань... Та дуже цікаво.
Жити в кімнаті померлої матері-звучить доволі жахливо. Особливо,відчуваючи, що недавно там була близька людина.
Читаючи про Мію мені дедалі більше стає її шкода. Сили покидають її. А дівчина така весела та добра, що мені аж сумно стає...
Гарно все написано! І дякую за такі чудові та сумні емоції;) Викликати книгою відчуття треба вміти. А у вас це виходить)))
Віка Лукашук, Дякую величезне за відгук!
Навряд чи Моллі могла б назвати свою матір близькою людиною, пізніше ви зрозумієте чому. Але попри все, дівчина її якщо не любила, то поважала і була прив'язана теплими почуттями - точно. Тому й поселила нашого красеня у свою колишню кімнату. Ну а про Гарольда та Тридю... Я краще промовчу. Два чоботи пара, одним словом (чи вірніше двома? ха-ха).
Рада, що змогла викликати у вас потрібні емоціїї, чесно! Я стараюся. З нетерпінням чекатиму вашої реакції з наступних розділів. Там ви познайомитесь з кількома новими обличчями. Одного з них моя сестра обожнює усим серцем і, гадаю, ви здогатаєтесь чому, коли прочитаєте.
Відписуйте мені й надалі. Ваші коментарі приємний сюрприз цього складного й напруженого дня)) Обожнюю вас!)
У Шалфея така цікава особливість. Сама обожнюю додавати до героїв(особливо хлопців) якісь особливості у зовнішності. Чи то шрам, чи, наприклад, яскраві очі. Тепер я ще більше закохалась в цього персонажа!
Він доволі сильний) І ім'я звучить теж гарно:) Коли він відповів, що йому 36 я на хвилину навіть повірила! А потім думаю:"Та це якось дивно. Або ж занадто молодо виглядає, або ж знов шуткує". Добре, що шуткував))) Хех)))
Дуууже гарно все написано! Описи в цій книзі моя любов. От чесно! І характери відчуваються)))
Так кортіло б, аби цю історію ще й надрукували! На поличках вона б виглядала ой як гарно)))
Натхнення вам!
Віка Лукашук, Шкода тільки, що ця особливість не з найкращого періоду його життя(( Але він з усім упорається, не хвилюйтеся. Він лише ззовні худенький та кашляє (ха-ха, жарт), а відпір життю та долі може дати ще й який)) А про жарт, то він такий, він може. Гумор у нього трішки безбарвний та малоемоційний, але язичок гострий страшне)) Та й Моллі не промах, буде влаштовувати йому словесні баталії.
Звернутися у видавництво і надрукувати своїм коштом хоча б 50 примірничків, моя маленька мрія, чесно кажучи. Можливо, колись вона збудеться)) Якщо так, обов'язково розповім про це у блозі і, можливо, розіграю пару друкованих версій. Про те, аби продавати взагалі мовчу, навряд чи книга набере аж таку популярність, хоча я впевнена, що вона заслуговує на те, щоб її зацінили))
Вчергове дякую за ваш теплий відгук! Обожнюю ваші реакції, Віко!
Обов'язково читайте далі та діліться враженнями. З задоволенням почитаю ваші коментарі і уже чекаю з нетерпінням!
Містер Шалфей- моя любов форевер!)))
Ви дуже гарно описуєте приміщення, побут та усе навколо! Мені це так подобається! Навіть у книгах, які продаються я не завжди помічала такої кропіткої праці. І це я не брешу, якщо що;) Реально дуууже красиво описано!
Щодо книги, то діалоги Гарольда та Тридея це щось особливе! Я прям посміялась добряче))) І цей вислів:"До діда засохлого вона ходила..." Обожнюю Тридея! Напевно, навіть більше за Містера Шалфея;)
Простояти усю ніч... Він точно сильна істота, бо я на лінійці не можу постояти й години(стає погано), а тут таке!
Та він мені подобається)) Обожнюю цього хлопчика! Книга чудова, ви теж класнюча! Натхнення та легкого пера:)
Буду продовжувати ознайомлюватись з Вашим світом;)
Віка Лукашук, Ваааай, дякую величезне за цей відгук!! Я чекала й молилася, аби хтось зацінив мого буркутуна та злючку Тридеуса Третього! Ну і Шалфей, звісно, Темний Принц моєї душі і серця.. Гадаю, щодалі ви читатимете, то краще зрозумієте чому. Упевнена, його історія вам сподобається. Хоча, ні. Скоріше — вразить та розчулить до сліз. Він не такий простий яким здається на перший погляд.
А от на рахунок побуту і інтер'єру, то це мій найбільший страх! Дуже боюся переборщити з цим. Але як на мене, тоді і історія, і саме читання стає якимсь затишнішим. Більше проникаєшся атмосферою та обстановкою. Звісно, не можна і без кривавих баталій, напружених розмов та сварок зі сльозами й криками, але затишок та естетика у сценах для мене — попри все! Це все ж краще, аніж "ефект білої кімнати". Терпіти такого не можу.
Ну а в своїй книзі я дійсно старалася реалізувати те, чого мені не вистачало в інших чужих книгах. Я просто хотіла подарувати світу щось особливе. І гадаю, в мене вийшло?
Ну а ви неабияк допомагаєте мені в цьому!
Гр-р-р! Ця Сен-Перан реально роздратувала мене! От противна! Її Кіко сама мовчала увесь час, а от до бідного пташеняти лізе! Чи то занадто розумна, чи занадто любить виділятись. Гр-р-р!!! Ходяча злюка)
Та книга стає ще чудовішою!) Цікаво, як виглядає "занедбане кудло тхора"? Я уявляю зачіску Моллі в ту миль;) Хех, веселенько)))
То в кінці 2-го розділу з'явився той хлопак, напевно? Ооо, я цьому дуже рада, бо як вже сказала він мені подобається. Чомусь.
Моллі та її сестра такі милі! Читаючи про випічку, аж самій закортіло той штрудель! Мммм, смакота, напевно)
Тож побажаю знов натхнення та легкого пера! Буду продовжувати ознайомлення з цим світом)))
Fata Morgana, Та я теж при написанні книг виглядаю приблизно так;)
Ах, рада що той хлопак з'явиться і не раз))) Обожнюю його:)
Щаслива, що мої відгуки вам подобаються. Це дарує радість, бо книга дуже цікава.
Така таємнича історія! Цікаво ж куди зник батько? Чи побачить він Моллі? Заінтригували!) Щодо того хлопця з першого розділу, то він здався просто величезною загадкою, але мені, чесно кажучи, сподобався. Бачу, що цей світ доволі великий та з різними деталями. Це мені до вподоби;) Як я зрозуміла, сестра Моллі хворіє? Тож на героїв очікує багато пригод. Буде цікавенько дізнатись продовження))) Класнюча книга! Мені подобається Ваш стиль написання;) Натхнення та успіхів книзі, бо вона заслуговує на величезну оціночку:) Дуже чудова та зі своїми секретами.
Віка Лукашук, Дякую за такий тепленький відгук!)) Дуже рада, що змогла зацікавити вас. Читайте далі та слідкуйте за оновленнями, бо чим далі тим цікавіше. Більше дізнаєтеся про особливості хвороби Молліної сестри та чому дівчина з такою палкістю шукає спосіб лікування у наступних розділах (обов'язково коментуйте! залюбки почитаю вашу думку на рахунок кожної фразочки та моментику, що сподобається вам). Ну і, звісно, цей цікававенький загадковий хлопчина ще не раз засвітиться (от тільки Моллі навряд чи порадіє цьому. Надто вже він противний їй. Хі-хі). Пізніше ви отримаєте відповіді на усі ваші запитання, обіцяю! Історія ж дійсно захоплива та повна загадок, але, гадаю, ви не пошкодуєте прочитавши!
Ще раз дякую за підтримку та постійний зворотній зв'язок! Для мене дуже важливо комунікувати зі своєю аудиторією! Ваші відгуки та побажання викликають настільки широку усмішку, що в мене болять щоки! А ще сльози щастя накочуються, обожнюю вас!))
Сьогодні планую написати ще один блог, де ми розглянемо географію світу книги, тож як тільки з'явиться можливість - перегляньте. Буде цікаво!))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати