Джейн Бесфорд завжди знала, що одного дня може остаточно втратити зір. Та поки інші жаліли її, Джейн навчилася бачити по-іншому. Допомагаючи батькові-лікарю, вона запам’ятовувала ліки за ароматом, розрізняла настрій людей за інтонацією й знаходила красу в речах, яких багато хто просто не помічав.

Після фінансового краху вони з батьком переїжджають до родичів у Прованс — край трояндових садів, де саме повітря просякнуте ароматами квітів і спецій. Там Джейн знайомиться зі спадкоємцем старої парфумерної фабрики, який мріє створити ідеальний аромат. Поруч із ним Джейн уперше починає розуміти: можливо, аби по-справжньому побачити людину, зір не завжди потрібен.

Адже серце здатне знайти свою людину навіть у темряві.