33 373
“Темне майбутнє ”
Анотація до книги "Кривавий Титан "
Бувають різні історії, їх по-різному розповідають. Бувають різні персонажі, вони грають різноманітні величні ролі у Всесвітньому театрі, арені насилля, домівці реальності. Історія про тих, хто прикладав багато нелюдських зусиль, щоб виживати у темному майбутньому...
Зміст книги: 25 глав
19 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВи насправді дуже вдало створили класичний кіберпанк-всесвіт, де технології є засобом контролю. Є «Верховна рада», ВБЦТ з безмежними повноваженнями та «нетрі», де люди виживають поза законом.
Контраст між «Сірим містом-титаном» на Землі та тераформованим Марсом створює відчуття масштабу. Описи «кислотних ліхтарів», голограм, титанових поверхонь веж та «психоделічних» графіті в нетрях додають істоії правильного настрою.
Сюжет не стоїть на місці. Персонажі не є «пласкими». Описи емоційного стану героїв вдало поєднуються з технічними термінами та жаргоном майбутнього.
Як і в будь-якому творі самвидаву, тут є над чим попрацювати. Але я б точно не назвала «Кривавий Титан» чимось слабким.
Ірина Скрипник, дякую за відгук. Дуже цінно. Підняли настрій)))
❤️❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️❤️
Світ прописаний через зрозумілі атрибути: неон, бруд, імпланти, соціальна прірва, всюдисущий титан і голограми. Зав’язка стандартна, але робоча: бідна сім’я, хвора мати, син-підліток, який іде на злочин заради грошей на лікування.
Слабким місцем тут безперечно є сама сцена пограбування складу. 13-річний хлопець надто легко проникає на об’єкт, який охороняється турелями. Випадкове вбивство охоронця — сильний емоційний момент, але перехід від «я вбив людину» до «їм картоплю з мамою» відбувається занадто швидко.
Ірина Скрипник, Так. Є слабкі сюжетні та решта моментів. Твір був першим у спробі зробити щось серйозне. Чому не редагував чи зміни вводив у сюжет? Як нагадування собі, з чого все починалося. Якщо Вам на цьому рівні пропрацюванні робота зайде, то буду радий)
Якщо підсумувати, то всього за 2 глави конфлікт перейшов на рівень «людина проти системи». Тепер головне — як Ян буде виплутуватися, бо якщо його просто стратять або посадять, історія закінчиться занадто швидко. Скоріш за все, йому запропонують «угоду», що є класичним, але робочим ходом.
Якщо що — це не спойлер, а моє припущення :)
Я лише в процесі читання.
Погроза смертною карою за одне вбивство підлітку, який «втерся кудись не туди», виглядає як спроба автора максимально залякати героя (і читача). Якщо в цьому світі людське життя нічого не варте, це ок, але зазвичай систему цікавить не страта підлітка, а те, на кого він працював.
Народе, привіт. Почала читати серію з п'ятої книги. Що порадите? Кинути читати п'яту і читати в хронологічному порядку?
John De Smile, Дякую❤️
Трохи відходячи від теми, ситуація на ринку, до проникнення на склад, коли ГГ бачить мавп - ну дуже нагадала аналогічний фрагмент з "Babylon A.D." (тіки, там були тигри)
Валерій Калінов (Demolition), Мммм!!!)) Філіп К. Дік!! Майстер!! Полюбляю і його твори та їх екранізації. До речі, однією з моїх улюбленіших в жанрі фантастики залишається незрівняна "Крикуни" (назва оригінального твору: "Друга модель").
Валерій, з Вами приємно спілкуватися! Наснаги Вам! Чекатиму Ваших наступних історій!)
Цікава робота!
Можна трохи посперичатися з приводу термінології або стилістики, але для мене цей твір цікавий вже тим, що його дійсно можна назвати кіберпанком. Я сам є давнім шанувальником жанру, люблю його дивитися, читати, малювати й, навіть, намагатися писати. Але тепер багато хто з авторів (як і я) ліпить на свої оповідання тег "кіберпанк", особливо не додержуючись його фудаментального визначення: "high tech, low life".
І якщо з "high tech" в сучасних творах все ок, то щодо "low life"...скажемо так, в цьому конкретному творі, воно відчувається найяскравіше та живіше за все, що мені, поки що, траплялося на Букнет
Валерій Калінов (Demolition), Вам дякую! Читаю із задоволенням!)
Зайшло, ставлю вподобайку.
За сюжет й інтригу 8 з 10, особливо потішила ідея з мєгамозком-керівником людства. За логіку викладення 8 з 10, роялів не виявлено. ГГ прописані досить реалістично, мотивація зрозуміла - 8 з 10. Стиль викладення 7 з 10.
Але...
1) Наприкінці дуже відчувається, що аффтар "пожмакав" твір й дописував аби закінчити: там лише сцени моральних коливань валькіріїVSагента та бійки за центр можна було сторінок 50 описувать. Епілог - взагалі стисла план-схєма місцевості. Недопрацьовано(( мінус
2) Окремо - мова... ні, суржик... ні, не знаю, як це назвати)) З середини трохи вирівнялося, але на початку іноді не міг зрозуміти, що аффтар мав на увазі. мінус-мінус
Це шедевр
Книга доволі гарна. Образно описано час, умови існування людей, мотиви, перспективи, викривлені варіанти світлого майбутнього, та різні підходи до його розуміння у кожної людини. Непогано обіграно прагнення одних керувати, а інших просто виживати. Під час прочитання книги виникли певні питання. Наприклад, я не зрозуміла звідки у главі" слід печалі " раптом вигулькнуло ім'я головного злодія. То він такий невідомо- невловимий, а то раптом вже і ім'я є і діяльність. Чи я щось пропустила? Також було б цікаво дізнатись долю друзів валькірії. Іноді трапляються в тексті русизми. Дякую автору за книгу.
Я знову звертаюся до Litnet в пошуках книжок і знаходжу тут справжній кіберпанк. Абсолютно все сподобалося. Отримав багато задоволення від читання.
В минулому я вже наштовхувався на ваші роботи, котрі ви залишали недоробленими, а потім видаляли їх (так не повинно бути). Воно цікаво, не припиняйте. Ви - один із тих авторів, роботи котрих дійсно сподобалися мені на цьому порталі.
Також сподіваюся, це не кінець. Адже відчувається, що буде продовження.
ви, звісно, знаєте. Я би їх просто видалив.
фантастично!
Gabriel Nod, дякую)
Кінцівку могли б і повеселіше зробити. Спойлєри не буду залишати.
Гарна книга, і персонажі прописані цікаво, ставлю лайк.
Мария Иванова, вибачте за такий кінець. Але все рівно не припиняю сподіватися, що книга сподобалася вам.
Наше життя, на жаль, поступово перетворюється на антиутопію. Тому такі твори є конче корисними для нашого суспільства. Як кажуть, попереджений — це означає озброєний.
Микола Черьошин, Такі твори, скоріш за все, - не більше ніж попередження.
Прелюдію не дочитала до кінця. Занадто багато опису мегаполісу. Ті, кому відомі фантастичні пейзажі антиутопічного майбутнього, можуть обійтися і без цього.
Але далі... Далі заворожило. Дуже вшидко набирає обертів сюжет. Хвилююсь спочатку за одного, потім за другого, третього. Головне, щоб ви не втратили під кінець цю нить обертів)
Помилки: я їх помічала, але то, скоріш за все, друкарські помилки. Якщо все уважно перечитати, то їх можно сміливо позбутися.
Дуже добре промальовані персонажі та оточуюча місцевість. Все на своїх місцях, нічого не вистачає. Читаєш, наче серіал якийсь дивишся від Netflix.
Без зайвих слів - плюс!)
Litle Pen, Така вона прелюдія) Когось заманює, а когось піддає іспитам...
Дякую за відгук)
Не здивуюся, якщо рейтинг накрутили
wmroma, Можливо і накручено (я не впевнений в цьому), але автор молодець. Тому мій лайк - заслужений))
Мушу одразу попередити, що це геть не моя тема, але мені цікаво спостерігати за вашим розвитком і ідеями. У хорошому сенсі) Тому з вашого дозволу маю кілька запитань: 1. Чому антиутопія? у мене трохи упереджене ставлення, бо здається до цієї теми часто звертаються через зовнішню атрибутику і візуальний кіношний ряд, а не через її ...хммм. соціальну? ... суть. Буду рада, якщо ви пояснене, що вас зацікавило. Далі по тексту 1) чому митці і письменники живуть у привілейованих кварталах, якщо місто гіперпромислове? мені трохи дивно, що вони взагалі є. 2)чому мешканці підсекторів вважають себе вищими від тих, хто "ховається у цивілізованості іншого світу".? В будь-якому разі, чекатиму розвитку подій. Сподіваюсь, що не образила прискіпливістю))
Demolition , Так, і я вам дуже вдячна)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати