Велике знайомство.

04.06.2124

14:50

Рапорт: AF-061-1.1:32. (04.05.2104);

Офіцер: капітан Аартур Мак Голд;

Ідентифікаційний номер штрих-коду: АТР/123.22.11.16.6-13 А.

Місто-титан: Сірий, підсектор “І/73:1.1”.

Запис;                    1…2…3…

Копіювання;        1…2…3…

Пересилання;      1…2…3…

Доставлено.

Зміст:

1. Особисті данні капітана Аартура Мак Голда;
2. Рапорт про здійснення рейду на картель “Сірникові голови” у підсекторі “І/73:1.1” Сірого міста-титана.
3. Особисті дані на Естер Скарпсверд.
4. Дані про Гавань, Валькірій, Протекторів, та крупніші охоронні організації, де вони працюють.

Виводжу на екран:

3. Особисті дані на Естер Скарпсверд.

Стать: жіноча;

Ім’я, прізвище: Естер Скарпсверд;

Місце народження: Земля, Північний планетарний сектор, Сіре місто-титан;

Дата народження: 12.08.2083;

Біографія – складена на основі особистих даних, відібраних у ВКГ Сірого міста-титана та Гільдії найманців Сонячної системи.

Виводжу на екран:

Уродженка Сірого міста-титана, сирота. Проживала та навчалася у притулку підсектора “А-М/42: 1.7”. Проявляла високі розумові та фізичні здібності.

У дванадцять років була переведена урядом Сірого міста-титана у Ліцей правосуддя та справедливості. Відмінниця навчання.

По випуску була відправлена у Академію захисту Світлого майбутнього. Закінчила з відзнакою. Під час розподілу, була направлена для проходження служби у Центральній поліцейській дільниці Сірого міста-титана, 6-й відділ розвідки та упередження цифрового тероризму. Кандидат для рекомендування у 4-й штурмовий загін ВБЦТ.

Перед іспитами приймала учать у скооперованому штурмі штаб-квартири картелю “Сірникові голови”. Була захоплена у полон, піддана тортурам, позбавлена ока.

Проведена успішна рятівна операція, звільнено сімох заручників банди, в тому числі і Естер Скарпсверд. Пройшла курс лікування та психологічної реабілітації. Покинула поліцейську службу, відмовилася від вступу у ВБЦТ.

Про її становлення Валькірією та вербування у “Блакитний спис” детальної інформації немає;

Список штурмових операцій у яких приймала участь Валькірія Естер Скарпсверд:

- “Залізна потвора” – винищення банди-секти “Кривавий наставник”, Марс;

- “Алмазонда” – штурм атмосферної фортеці “Карсонів”, Плутон…

Перегляд перервано.

Зелені очі відірвалися від віртуального інтерфейсу, сухі пальці натиснули на кнопку вимкнення інформаційного девайсу.

Великий кабінет з титановими стінами, прикрашеними хаотичними фресками, дві мармурові статуї сліпих жінок з пов’язками на очах, які тримають у руках меч та щит. Обсидіановий стіл посеред кабінету зі шкіряним кріслом, у якому сиділа дуже важлива персона: Куратор ВБЦТ Червоного міста-титана.

Чоловік у чорному костюмі з маленьким яскраво-зеленим написом “ВБЦТ” на плечі. Сіра сорочка з чорним галстуком. На чистому, гладенькому, молодому обличчі сконцентрувались серйозність та відповідальність перед безпекою Червоного міста-титана.

- Викликати оперативного агента 242: 13-56, - віддав він наказ.

- Буде виконано, пане, - одізвався штучний інтелект-помічник.

Через хвилину титанові двері розійшлись у дві сторону. В кабінет швидкою ходьбою залетів той, кого викликав Куратор ВБЦТ. Він став напроти столу, чекав наказ.

- Треба, - лунав холодний голос Куратора, - розпочинати.  Встанови контакт з Валькіріями та Протекторами “Блакитного спису”. Тільки без втрат. Всі вони – важливі для нашого розслідування особи. Всі їх контракти та ордери, дійсні на Землі, були видалені. Захопи цей підрозділ та достав на допит.

 - Так, пане. Чи можу я дізнатися про ваше рішення на рахунок Естер Скарпсверд?

- Я згоден. Дій, як замислив, але від інструкцій не відходь.

- Приступаю до виконання наказу.

17:40

Стійкий дим від кострища, яке підживлювалось старинними шинами, панувало у дворі через котрий йшли Валькірія та Ян. Старим здавалось це подвір’я. Напевно, воно не поновлювалось ще від збудування Червоного міста-титана так і не зазнало ніяких змін. “Невже до цього підсектору ніколи не доторкалося Займання? Невже тут більш спокійніший люд?”, – думав Ян.

Спочатку юнак не помічав відмінностей, але згодом він став придивлятися до тріщин у квартирних блоках, до пошарпаного часом асфальту, до більш старіших моделей проекційних платформ, до глючених голограм. Тепер він дійсно відчував себе на другому березі річки, де все таке дивне і незнайоме. Та з часом до всього звикаєш, і все фантастичне стає до болі буденним.