Червоне місто-титан

ЛАСКАВО ПРОСИМО

Саме такий напис майорить малахітовим сяйвом у автомобільному порту Червоного міста-титана.

У велетенському кар'єрі, посеред індустріальної пустелі, червоного пилу, серед мертвої від антропогенного подиху землі розкинувся промисловий мегаполіс, назва котрого була давно забута, лише його призначення залишилось віковічним – висмоктувати з надр Землі всі цінні копалини.

Діра діаметром в двісті кілометрів зіяє, раною видається на тілі планети. Води висохли, мертва завіса пилом бардовим кишить коло міста. З діри стирчать до самого неба багатокілометрові вежі, з’єднанні мережами переходів, транспортних тунелів, комунікацій. Вони глибоко пустили своє коріння та насолоджуються багатством повною мірою.

У підніжжя веж, наче мурахи біля ніг людських, примостились нетрі. Вони нерозбірливою мозаїкою посипані поруч з тим, що називається “інший світ”, де проживає уряд та керуюча еліта міста.

Через місто проповзає широченна артерія – шосе. Вона стрілою летить наскрізь, даючи можливість переїхати через мегакар'єр. З усіх сторін світу стікаються електромагнітні колії, по котрим без почину та без кінця мчать навантажені потяги. Вони не тільки вивозять цінний ресурс, але і доставляють спорядження, агрегати, машини, роботів, деталі.

Над містом темно, сяйво зірок ніколи не протискається крізь густу пелену червоного попелу. Але на вулицях ніколи не наступає ніч: постійно працюють трильйони неонових ліхтарів, мільярди кислотних ламп, сотні тисяч голограм витанцьовують танок, підхоплюючи життя у свої багатокольорові руки. Реклами, крики, гули двигунів, удари видобувних машин-монстрів луною кишать по околицям кар'єру. Немає місця для спокою, тим паче для тиші… Це Червоне місто-титан.

СЕКТОР “A/116”

Перший приїзд у місто означає одне – реєстрація. Не важливо, яким транспортом ви потрапили у місто, головне, що всі гуртом прямують в один з пунктів контролю громадян (далі ПКГ). Мегаполіс має при собі залізничні, повітряні, автомобільні, космічні порти. Їх суміжне розміщення – не випадкове (на західній та східній околиці міста); з кожного порту приїжджі потрапляють у ПКГ, де все і розпочинається.

Але зі сходу найрідше з’являються новосельці – там Мертвий край, де тисячами кілометрів простягаються комбінати та фабрики. Постійний прилив нових робітників та спеціалістів підтримують з заходу, після ПКГ вони прямують до житлових комплексів сектору “А/116”.

Але якщо гостям по якимось причинам не вдається пройти перевірку, з ними бесіда коротка – когось кидають у камери, когось відправляють на переатестацію, а комусь не щастить – їх відправляють під потоки термоплазми.

Велетенські квартирні блоки стоять паралельно один одному, пропускають між собою проспекти, торгівельні центри, медичні та навчальні заклади для середнього класу населення Світлого майбутнього.

Кожного року цей сектор приєднує до себе по два десятки квартирних блоків, де мають змогу заселитися десятки тисяч громадян.

Активна робота поліцейських та щільні графіки патрулювання для роботів не дають можливості для існування злочинності. Саме цей сектор має на меті утворити картину про безпеку всього міста. Та як би якісно не працювала поліція, пограбування та вбивства подеколи тут зустрічаються.

Зовсім пустий сектор: ніяких пам'яток, нічого крім квартирних блоків. Але галасливі голограми та повсякденне сяйво неону трішечки розмальовують сірі квартали. Людяно, галасливо. Подібні цьому сектору: “A/131”, “A/122”, “I/ 16”, “I/32”.

ПІДСЕКТОРИ “A/116: 1.2; 1.3”

Ті гості, які не змогли, по будь-яким причинам, придбати квартиру у секторі “А/116”, відправляються шукати домівку у його підсекторах, нетрях.

Бридкий, засипаний червоним пилом та металобрухтом. Цей світ існує під шосе, внизу, на дні кар’єру. Він збудований по тому самому принципу, що і його брати нагорі – квартирними блоками.

Але на цьому схожість припиняється, бо життя тут плине зовсім іншим чином. Мешканців нетрів в півтора рази більше ніж у “іншому світі”, а робота поліції в двічі гірше. Тому, день проведений без вбивства, насилля, контрабанди – даремно проведений день. Броньовані патрулі захищають лише збагачувальні підприємства,  магазини та окремі держані заклади.

Деяким людям це лише на руку. Не всі бажають жити під постійним наглядом, постійним скануванням, обстеженням. Їм легше, коли не звертає уряд міста на них ніякої уваги. Більшість проблем ніколи не покидають меж нетрів.

Підсектор розділений двома перпендикулярними вулицями, які ріжуть його на чотири квартали. Така сама система застосована для інших підсекторів: “I/16: 1.3; 1.4” “A/131: 1.13; 1.24” (крім “C/95: 1.1”, про нього буде йти окрема мова). У кожному кварталі збудована поліцейська дільниця-фортеця, яка гратиме роль опорного пункту під час повстання мешканців нетрів.