“Фактичним початком Кривавої війни, руху повстання, котрий став кінцем Світлого майбутнього, було знищення таємного лабораторного комплексу Бенедикта Тітча, колишнього радника Синього міста-титана, де велися секретні розробки вірусу, здатного керувати людським розумом.
Мені, Протектору “Холодних очей”, брату-хронологу, випала честь описати події, в котрих приймала участь героїня та символ повстання Естер Скарпсверд, Валькірія “Блакитних списів”, сестра-сержант. Завдяки її зусиллям була знищена вся робота Тітча та його комплекс.
Важка дорога, котра привела Естер Скарпсверд до комплексу, була з подробицями описана Яном Лутрином, Протектором “Срібних куль”, братом-захисником, близьким товаришем героїні.
Із достовірних інформаційних джерел я дізнався, що Бенедикт Тітч, він же Лєстат Артюр Брісон, найняв команду “Блакитного спису” для знищення піратів біля торгівельних шляхів Марсу. Обманом він навів їх на науковий аванпост Світлого майбутнього, котрий спровокував Валькірій та Протекторів на бій, в ході котрого був знищений аванпост. Серед братів та сестер “Блакитного спису” був зрадник, який перед знищенням викрав чорну скриньку з даними про вірус, котрий розроблявся Світлим майбутнім для підкорення громадян.
Невідомим чином “Блакитний спис” потрапив у пастку ВБЦТ. Їх ув’язнили. Естер Скарпсверд була відібрана Куратором ВБЦТ у Червоному місті-титані для подальшої співпраці у знищенні чорної скриньки та Бенедикта Тітча, Лєстата Артюр Брісона. Якщо Валькірія погоджується, тоді її брати та сестри будуть звільненні, а їх честь відновлена. Разом із Валькірією був відправлений оперативний агент 242: 13-56.
Від самого початку їй не було відомо, що знаходиться у чорній скриньці, і хто її справжній ворог. Сама місія була спланована Головою ВБЦТ, котрий таємно назначив Куратора для виконання небезпечного завдання, від котрого залежало Світле майбутнє. Їм було важливо позбутися вірусу та всіх слідів його існування. Розповсюдження цієї інформації привело би до небажаних подій, що все ж таки і відбулося.
Там же, у Червоному місті-титані, Естер Скарпсверд зустрічається з Яном Лутрином, її вірним товаришем та помічником, котрий неодноразово допомагав їй під час важкого завдання. Завдяки йому стало відомо у Гавані про існування небезпечної загрози для всього людства, про зради, вбивства. Ян розповів та передав всю інформацію, джерело котрої він не уточняв.
Спочатку була відправлена комісійна група для підтвердження цієї інформації. На Марсі, в місці, де були залишки таємного комплексу Бенедикта Тітча, було знайдено достатньо доказів, щоб Коло Гавані прийняло рішення. Грандмайстри Валькірій та Протекторів спланували агітаційну роботу у колоніях та містах-титанів, скористалися зв’язками серед впливових людей підсекторів. Розпочалися мітинги біля урядових будівель, люди перешкоджали виробництву, потребували офіціального виступу Першого радника Світлого майбутнього, потребували від нього пояснень.
Поліція, ВБЦТ, а також армія розпочали агресивні дії проти натовпу, котрий мітингував та заважав виробництву, що і породило масові хвилі бунтів. Почалися перші битви Кривавої війни. І жоден “Спалах” вже не міг зупинити людей, котрі натерпілися катів зі Світлого майбутнього. Їм потрібна була війна, свобода та рівноправ’я. Повернення людства на шлях процвітання.
Нам же, родичам Валькірії Естер Скарпсверд, точно не відомо, що з нею трапилося у комплексі. Чи загинула вона разом із оперативним агентом 242: 13-56 та Бенедиктом Тітчем, або ж вона вцілила та по невідомим причинам вирішила відійти від справ залишиться таємницею. У попелищі неможливо було відшукати її залишків. Марсіанська колоніальна рада надіслала туди поліцію, котрі першими і ввійшли у знищений комплекс. Протекторам та Валькіріям, які після проводили розслідування та перевіряли на правдивість інформацію Яна Лутрина, надали доступ завдяки зв’язкам Гавані з МКТК (Марсіанською колоніальною торгівельною корпорацією).”
“Початок світлого майбутнього”, Протектор “Холодних очей”, брат-хронолог Ерік Дансон.
05.07.2124
14:16
У потилиці пульсувало. Естер ледве втримувала сльози. Сіре око з болем дивилося на силові обладунки, котрі вона вирішила не вдягати, щоб їх не спіймали поліцейські та оперативники Підрозділу внутрішніх розслідувань.
Було боляче, що вона більше не побачить сина, своїх друзів… Але якщо вона не зробить сьогодні те, що їй підказує серце, тоді не буде потрібним життя Яна та інших. Краще вони вільними кріпнуть, аніж у рабстві згниють під керівництвом скаженого.
Валькірія накрила сірим плащем білі обладунки та сині силові пластини. У кобуру під куртку вона сунула вічного та нерозлучного від самого початку товариша – двоствольний револьвер. Естер обернулася, у дальньому кутку кімнати інженера технічного рівня збирав рюкзак Томас. Він перевіряв пневматичну зброю: пістолет та пістолет-кулемет, запозичений у Андрія.